| П’ятниця 24-04-19 15:14 |
Вітаю Вас Гість Головна | Реєстрація | Вхід | RSS |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
Вечер в Карпатах ВтсупВтсуп Туризм у XXI ст. став соціальним і політичним явищем, значно впливає на світовий устрій та економіку багатьох країн і цілих регіонів. Особливих успіхів світовий туризм досяг за останні 30 років, коли кількість міжнародних туристів зросла в 3,8 рази, а валютні доходи від нього збільшилися в 25 разів. На сферу туризму припадає близько 6% світового валового національного продукту, 7% світових інвестицій, кожне 16-е робоче місце, 12% світових споживчих витрат. До числа країн, які отримують значні суми від оподаткування туристичної діяльності, відносяться CLQA - 130 млрд дол., Японія - 70 млрд дол., Німеччина - 57 млрд дол. Світовий досвід і практика економічної, соціальної та політичної стабільності розвинених країн підтверджують факт, що географічне положення держави, його природно-кліматичні ресурси і визначні місця стають загальним благом завдяки туризму. У прийнятому на Генеральній Асамблеї Всесвітньої туристської організації Глобальному етичному кодексі туризму дана справедлива рекомендація: "Туристська політика повинна проводитися таким чином, щоб вона сприяла підвищенню рівня життя населення відвідуваних районів і відповідала їх потребам". За прогнозом Всесвітньої туристської організації, до кінця 2020 р. Росія увійде в 20 найбільших країн по в'їзду туристів. Реформи державного устрою постперебудовної Росії зробили істотний вплив на економіку країни. Введення інституту підприємництва; спрощення туристських формальностей; значне розширення кола осіб, потенційно здатних виїжджати за кордон; запровадження політики валютного регулювання, що дозволяє легітимне звернення і вивіз значних валютних сум; виділення стійкої групи населення із середніми та високими доходами, достатніми для поїздки за кордон, - все це дало потужний поштовх до генерації масштабних туристських потоків, які викликали перерозподіл капіталів і пріоритетів у цій сфері, пожвавлення туристичної галузі, допомогли створити тисячі організацій індустрії туризму і десятки тисяч робочих місць. Однак аналіз стану розвитку туристичної індустрії Росії дозволив виявити, що розвиток туризму в Росії в даний час знаходиться лише на початковому етапі. У порівнянні з іншими країнами туристська активність російських громадян залишається на низькому рівні у зв'язку з низькою платоспроможністю (лише 21% населення Росії подорожують). Таким чином, туристські організації працюють в умовах жорсткої конкурентної боротьби за клієнта, яка в ряді випадків ведеться з використанням несумлінних методів. Особливо гостро стоять проблеми високого рівня конкуренції, відсутність культури корпоративних відносин і недостатньою опрацьованості законодавчої бази. Загострення конкурентної боротьби між організаціями індустрії туризму приводить до того, що перед ними постає проблема пошуку таких методів формування в організації конкурентних переваг в порівнянні з іншими організаціями, які дозволили б зміцнити її власні позиції в конкурентній боротьбі за клієнта. В даний час змінюється сам зміст поняття "конкурентоспроможність" - односкладове визначення, пов'язане з ціновою політикою, поступається місцем комплексному, в рамках якого такі характеристики, як якість, імідж організації, наявність торгової марки, індивідуальний підхід, професіоналізм і унікальність, набувають особливої цінності. Жорстка конкурентна боротьба між організаціями індустрії туризму приводить до появи нових моделей організації і управління туристичною діяльністю компаній, що враховують процеси глобалізації та інтеграції бізнесу, що пов'язано з прагненням отримання переваг у проведенні маркетингових досліджень, постачанні, виробництві, просуванні, розподілі і збуті послуг, у підвищенні професіоналізму персоналу, у зменшенні різного роду ризиків. Боротьба за виживання і розширення бізнесу стає повсякденною турботою для багатьох об'єктів інфраструктури туризму. Для цього організаціям необхідні грошові кошти, які можна дістати за допомогою залучення клієнтів, розвитку їхньої лояльності і стимулювання витрат на придбання ними туристських послуг. У майбутньому організації індустрії туризму все більше орієнтуватимуться на залучення повторних клієнтів і стимулювання додаткових витрат з їх боку. Задоволення мінливих потреб клієнтів і стимулювання їх повторних звернень - найважливіші напрямки у діяльності організацій індустрії туризму у всіх країнах світу. Розвиток засобів телекомунікацій, масової інформації та пов'язаних з ними технологій сприяють зростанню очікувань з боку клієнтів щодо якості обслуговування, професіоналізму працівників, різноманітності пропонованих туристських послуг. Тому в сучасному готельно-туристичному бізнесі жорстку конкурентну боротьбу витримують лише ті організації, які можуть запропонувати своїм клієнтам високоякісне обслуговування, а це неможливо без використання нових підходів до менеджменту, маркетингу та впровадження передових технологій. Маркетинг в індустрії туризму часто ототожнюють зі збутом і рекламою. Однак це невірний підхід, так як збут і реклама - це лише складові маркетингової політики, і часто навіть не найголовніші. У перспективі в сфері туристських послуг буде переорієнтація управління маркетингу в напрямку вивчення потреб і потреб клієнтів та надання їм такого обслуговування, яке зможе відповідати їх очікуванням. Тому найбільш передові світові туристські організації вже в даний час визнають, необхідність однією зі складових маркетингової діяльності - виявлення потреб і бажань споживачів і на цій основі вдосконалення своїх туристських послуг таким чином, щоб більш ефективно, ніж конкуренти, задовольнити ці очікування і стати клієнтоорієнтованими. З розвитком туристського ринку істотним чинником у формуванні споживчих переваг стає наявність (або відсутність) в організації торгової марки (бренду), відомої серед клієнтів. Відомий бренд забезпечує туристської організації ряд конкурентних переваг: зменшення витрат на маркетинг, придбання певної міри впливу на організації (продавців), встановлення більш високих цін у порівнянні з конкурентами, більш легке здійснення стратегії розширення бренду, захист в умовах жорсткої цінової конкуренції, зміцнення корпоративного іміджу , спрощення просування на ринок нових туріс1скіх продуктів і послуг та забезпечення лояльності до них споживачів і посередників. Сучасні умови конкуренції вимагають від організацій індустрії туризму подальшої диференціації продуктів і послуг, що випускаються під певною торговою маркою з урахуванням специфіки потреб окремих груп клієнтів. Рішення даної проблеми можливе у випадку, якщо туристські організації будуть мати методику діяльності для кожного виділеного сегмента цільового ринку і зможуть вибирати різні маркетингові програми по створенню, підтримці та розширенню міцних зв'язків із споживачами, з підвищення лояльності клієнта, зі створення іміджу пропонованих ними туристських послуг. Питанням управління організаціями індустрії туризму присвячено чимало досліджень. Разом з тим перехід до ринкових відносин зажадав рішення нової, ще неопрацьованою проблеми, пов'язаної з формуванням у організації індустрії туризму конкурентних переваг та розгляду цього питання з точки зору комплексного підходу, в тому числі з урахуванням розвитку нових організаційних форм і відносин управління, а також використання брендингу для просування та збуту туристських продуктів і послуг. У зв'язку зі зростаючою транснационализацией і глобалізацією туристського бізнесу на першому плані виявляється проблема координації діяльності менеджерів з абсолютно різними світоглядами і культурними цінностями. Жодна мультинаціональна організація не може проігнорувати особливий характер функціонування міжнародних команд і знехтувати питаннями їх ОБЗ ^ ення та виховання. Персонал в індустрії туризму є найважливішою складовою частиною кінцевого продукту, і, отже, якість обслуговування залежить від майстерності і свідомості службовців. Задоволення клієнта в сфері обслуговування досягається ввічливістю персоналу, його чуйністю і умінням працювати в команді. Таким чином, ефективне управління людьми перетворюється в одну з найважливіших функцій туристської організації. Більшість організацій в індустрії туризму не приділяють належної уваги управлінню персоналом, вважаючи персонал допоміжним компонентом. Однак це невірний підхід, так як люди в сфері туристських послуг є щонайменше частиною організації і все більше частиною самого туристичного продукту, за який організації і отримують свій основний дохід. У найближчому майбутньому в індустрії туризму буде відбуватися реформування управління по шляху підвищення ефективності використання персоналу, поліпшення його фінансового становища, а також будуть проводитися спеціальні програми з його розвитку і мотивування. Підготовкою кадрів для організацій індустрії туризму в даний час займаються багато російських вузів. Питанням менеджменту в індустрії туризму присвячено чимало досліджень. Разом з тим зростання ролі туризму в Росії зажадало видання навчального посібника, що поєднує теоретичні аспекти організації управління підприємств індустрії туризму з практичними питаннями технології управління туристичним комплексом. Мета даного навчального посібника - надати системні, професійні знання, кваліфікаційні уміння та навички управління в туризмі на основі вивчення сучасних принципів, методів і функцій управління організаціями. У результаті інформація, що міститься в даному навчальному посібнику, допоможе отримати знання та практичні навички, наявність яких дозволить: - Дослідити тенденції в галузі управління та організації туристськими підприємствами; - Враховувати у туристської діяльності попит і потреби ринку, запити конкретних споживачів; - Отримувати оптимальні результати з мінімальними витратами; - Коригувати цілі і програму дій туристських організацій в залежності від стану ринку; - Створювати конкурентоспроможну продукцію; - Використовувати сучасні організаційні структури управління туристськими організаціями; - Виявляти особливості та проблеми організації і управління туристськими підприємствами; - Приймати обгрунтовані управлінські рішення. У різних розділах цього навчального посібника проаналізовано сучасний стан світового та російського туристських ринків; виділено їх особливості; дається характеристика сучасного споживача і його вимоги до туристського продукту; розглянуті сучасні організаційні форми управління організаціями індустрії туризму і питання формування конкурентоспроможного бренду. Кожна тема закінчується контрольними питаннями і завданнями, які служать для закріплення навчального матеріалу, а також є наочний матеріал (таблиці, графіки, діаграми), наводиться список рекомендованої літератури і додатки. Навчальний посібник підготовлено на кафедрі "Готельного та туристичного бізнесу" Інституту туризму і розвитку ринку Державного університету управління. Зміст
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
Copyright //vechervkarpatah.at.ua © 2024 |  |