Колядки та щедрівки
* * *
В полі, полі плужок ходить
В полі, полі плужок ходить.
Приспів:
Щедрий вечір, добрий вечір!
1 Приспів повторюється після кожного рядка.
Добрим людям на весь вечір!1
«Ори, синку, цюю нивку.
Та посієм пшениченьку.
З колосочка — то жменьочка.
А з синочка — четверточка.
А з другого — жита много».
1 Приспів повторюється після кожного рядка.
Щедрик, щедрик, щедрівочка1
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
«Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей,
Хоч не гроші, то полова,—
В тебе жінка чорноброва».
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
Дівко Ганночко, рости швиденько
Дівко Ганночко, рости швиденько,
Свататиме тебе сам короленко.
Привіз він тобі три подарочки,
Привіз він сукна не міряного,
Привіз він меду не важеного,
Привіз він срібла не щитаного,
А вона молоденька та розумненька:
Взяла срібло та й полічила,
Взяла те сукно переміряла,
Узяла той мед переважила.
До церковки йшла, як зоря зійшла.
Пани стрічали, шапки знімали,
Шапки знімали, людей питали:
«Чия ж це дочка, чи це царівна?
Чи це ж царівна, чи королівна?»
«Я не царівна, не королівна,
Я ж так просточка, батькова дочка!»
Ой по торгу, торгу Іваночко ходив
Ой по торгу, торгу Іваночко ходив,
1 Ці слова повторюються після кожного рядка.
Святий вечір!1
Іваночко ходив, коника водив.
Коника водив, з конем говорив:
«Ой коню, коню, ти порадо моя,
Та порадь ти мене, та продам я тебе
За малую ціну, за сто червінців».
«Молодець Іваночко, не продавай мене,
Не продавай мене, спогадай на себе.
Та чи ти ж не забув, як у війську був,
Як ми з тобою билися з ордою,
Та як же за нами турки влягали,
Та не самі турки, пополам з татарами.
Та догнали ж бо нас та на тихий Дунай,
К тихому Дунаю та крутому берегу.
Ой як я скочив та Дунай перескочив,
Дунай перескочив, копита не вмочив,
То ні шаблі кінця, ні тебе молодця,
Ні поли жупана, ні чобіт сап'яна.»
А з поля, поля да туман устає
А з поля, поля да туман устає,
Святий вечір!
А з-за того туману Іванко їде,
Да й під'їжджає під Царев-город,
Да й викликає царя з города:
«Турецький царю, вийди на війну
Воюватися, муштруватися!»
Як із'їхались, так і вдарились:
Ударив копитами, як грім на небі,
засяяли саблі, як сонце з хмари,
Під ними коні поприпадали,
Золотії гриви поприлягали.
Турецький цар другим наказав:
«Коли б я знав, чий то син воював,
То я б за його свою дочер оддав,
Свою дочер оддав, царство одписав,
Половину царства, третину щастя!»
А за сим словом
А за сим словом будь же нам здоров,
Можний паноньку, господареньку,
Не сам з собою, з господинею,
З господинею та й з діточками.
Вінчуємо ж тя щастям, здоров'ям,
Щастям, здоров'ям та й новим роком,
А й новим роком та й довгим віком.
Зміст
