Понеділок
18-09-24
08:25

Все для туристов [313]
Информация о г. Яремча
Все для туристів [308]
Інформація про м. Яремча
All for the tourists of [318]
Information is about the city of Yaremcha
Отдых в Буковеле - Отели [27]



Котедж
"Карпатська тиша"

Відпочинок у Яремче

0977739122 - Любов
0665020962



Вечер в Карпатах

Глава 1. 1.1. Галузь економіки та галузева класифікація


Глава 1. Галузь економіки туризму в системі національного господарства

1.1. Галузь економіки та галузева класифікація

Структура єдиного народногосподарського комплексу. Розвиток продуктивних сил є головним фактором суспільного поділу праці і формування галузей і великих галузевих груп. Економіка народного господарства має багато структур. Це обумовлено різноманіттям процесів виробництва, загальним його прогресом, присвоєнням виробничих благ. Структура відбиває структура економіки, співвідношення її підсистем і ланок, пропорції та взаємозв'язки між ними. Впровадження в широких масштабах досягнень науки і техніки у виробництво, зміна соціально-економічних умов життя веде до з-. суванням структури народного господарства: виникають і прискорено розвиваються всі нові види виробництва, які відокремлюються в окремі галузі та підгалузі. Разом з тим відбувається старіння раніше виробленої продукції, і деякі традиційні галузі та підгалузі втрачають своє значення.

Вивчення різних структур пов'язане із з'ясуванням місця і ролі в народному господарстві складових його комплексів, визначенням шляхів їх більш ефективного функціонування. Організаційна структура економіки характеризує соподчі-ненность і взаємозв'язок між різними ланками суспільного виробництва як по вертикалі, так і по горизонталі. В даний час ця система структур включає сотні тисяч об'єднань, підприємств і організацій виробничого комплексу та невиробничої сфери.

Структуру єдиного народногосподарського комплексу країни (виробничого комплексу та невиробничої сфери) можна представити в наступному вигляді:

- Галузеві (міжгалузеві) народногосподарські комплекси (промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт і т.д.);
- Функціональні комплекси (машинобудівний, паливно-енергетичний, аграрно-промисловий, будівельний і т.д.);
- Регіональні комплекси (частина єдиного комплексу країни на певній території);
- Територіально-виробничі комплекси (ТВК) з їх основною галуззю спеціалізації;
- Промислові вузли як ланка ТПК (промислові виробництва на порівняно обмеженій території);
- Соціально-виробничі комплекси (сільський район, місто).

Галузь економіки це сукупність підприємств і виробництв, що володіють спільністю виробленої продукції, технологій і потреб, що задовольняються.

За законодавством Росії галузь економіки становлять виробники аналогічного або безпосередньо конкуруючого товару, на частку яких припадає основна частина (більше 50%) обсягу виробництва такого товару.

Статистична комісія ООН у введенні до третього варіанта Міжнародної стандартної галузевої класифікації (МСОК) дає наступне визначення галузі: галузь економіки сукупність усіх виробничих одиниць, які здійснюють переважно однаковий чи подібний вид виробничої діяльності.

Будь-яка галузь складається у свою чергу з великої кількості взаємопов'язаних підгалузей і виробництв. Виникнення окремої самостійної галузі народного господарства, її галузева диференціація це постійний процес, обумовлений поділом суспільної праці. Існують загальне, приватне і одиничне поділу суспільної праці.

Загальне поділ працю а виражається в поділі суспільного виробництва на матеріальне виробництво і нематеріальну сферу: промисловість, сільське господарство, транспорт, охорона здоров'я, фізична культура і соціальне забезпечення, народна освіта, культура і мистецтво і т.д.

Приватне поділ праці виявляється у відокремленні окремих галузей і виробництв усередині промисловості, сільського господарства, будівництва та інших галузей як матеріальної, так і нематеріальної сфери.

Одиничний поділ праці знаходить своє вираження у поділі і організації праці безпосередньо на підприємствах. Виробництво тієї чи іншої продукції або послуг стає самостійною галуззю або самостійним виробництвом за умови наявності ряду однорідних підприємств, спеціально зайнятих виготовленням окремих видів продуктів,
Галузь промисловості, наприклад, являє собою сукупність суб'єктів господарської діяльності незалежно від їх відомчої належності і форм власності, які розробляють та (або) виробляють продукцію (виконують роботи та надають послуги) певних видів, які мають однорідне споживче чи функціональне призначення.

Під структурою галузі розуміється склад, кількісні співвідношення і форми взаємозв'язку окремих галузей і виробництв. Структура окремої великої галузі країни формується під впливом багатьох факторів, найважливішими з яких можна назвати:

- Науково-технічний прогрес;
- Плановані темпи розвитку всієї галузі та її окремих підгалузей;
- Концентрацію, спеціалізацію, кооперування і комбінування виробництва;
- Зростання матеріального добробуту і культурного рівня населення;
- Суспільно-історичні умови, в яких відбувається розвиток галузі;
- Міжнародний поділ праці;
- Зміцнення позицій країни на світовому ринку.

Прогресивність галузевої структури характеризується такими кількісними співвідношеннями окремих галузей і виробництв, при яких забезпечується найбільш ефективне використання досягнень науково-технічного прогресу, форм і методів організації виробництва, матеріальних і трудових ресурсів.

Загальні поняття про класифікацію галузей і кодування товарів та послуг. Розглянемо різні стандарти та номенклатури.

Зрозуміти принципи класифікування об'єктів по різним категоріям допомагає вивчення структури товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД). Так, наприклад, ведення ТН ЗЕД, класифікація та кодування товарів є важливими складовими елементами митної справи. Виконання цих функцій митними органами важливо з точки зору правильного застосування до тих чи інших товарів заходів митного регулювання.

Від правильної класифікації товарів залежить встановлення їх вартості і, отже, обгрунтоване нарахування та стягнення митних платежів.

Правильна класифікація товарів має велике значення для ведення митної статистики зовнішньої торгівлі, яка використовується при виробленні митної політики країни та прийнятті конкретних заходів щодо її реалізації.

Номенклатура це система (сукупність) назв, термінів, що вживаються в галузі науки, техніки, практичної діяльності, а товарна номенклатура термін, який застосовується в багатьох галузях, у тому числі і у виробництві, торгівлі, митній справі, зовнішньоекономічної діяльності, де доводиться оперувати сотнями тисяч найменувань товарів. Таким чином, товарна номенклатура це сукупність назв товарів, з якими стикаються в своїй діяльності митні органи та декларанти.

Враховуючи, що товарів велика кількість і вивчити кожен товар окремо нелегко, його можна включити в окремі розділи, групи, позиції з яких-небудь загальним елементам, тобто систематизувати. При здійсненні митного регулювання зовнішньоторговельних потоків систематизація товарів є одним з основних питань використання класифікації товарів, тобто розбиття множини об'єктів (товарів) на певні підмножини (класи, підкласи, групи, підгрупи, види, підвиди).

У залежності від поставлених завдань система класифікації може бути згрупована за галузями виробництва, матеріалами виготовлення, ступеня обробки, призначенню, де цими розділами (групами) можуть привласнювати цифри або коди.

Під товарною номенклатурою розуміється докладний перелік товарів, розподілених по відповідній системі класифікації.

Кодування товарів технічний прийом, в якому товар представлений у вигляді знака або групи знаків за правилами, встановленими даною системою класифікації.

Кодова система товарної номенклатури створюється, щоб інформація була в зручній формі для її збирання, перевірки, передачі та обробки. Таким чином, класифікація товарів за допомогою товарної номенклатури дозволяє:

- Здійснювати кодування товарів;
- Виконувати митні економічні операції (стягувати митні платежі, визначати
митну вартість, вести звітність, планування тощо);
- Вивчати товарну структуру зовнішньої торгівлі.

В даний час в митних органах Росії використовується ТН ЗЕД; вона побудована на основі гармонізованої системи (ГС) опису та кодування товарів, використовуваної у світовій практиці. Створенню ГС передувала тривала історія (з середини XIX ст., Коли в Європі почала розвиватися зовнішня торгівля).

Вперше проблема класифікації та уніфікації товарів обговорювалася в 1853 р. на Першому Міжнародному конгресі статистичному в Брюсселі, де були прийняті рекомендації з даного питання. У 1890 р. на Міжнародному конгресі з митних питань в Парижі домовилися про прийняття уніфікованої номенклатури. Через 60 років після Першого Міжнародного статистичного конгресу (1913 р.) в Брюсселі 29 країн підписали Конвенцію про надання Міжнародному бюро зовнішньоторговельної статистики даних за єдиною класифікації та товарною номенклатурою. Вона складалася з 5 розділів, що включають 186 базисних товарних позиції (в дужках):

1) живі тварини (7);
2) продовольчі товари (42);
3) сировина і напівфабрикати (49);
4) готові вироби (84);
5) золото і срібло (4). ,

У 1938 р. товарна номенклатура була перероблена, і всі товари були розподілені на 17 розділів, а розділи на 50 груп і 456 базисних товарних позицій. У наступні роки товарна номенклатура також розвивалася й удосконалювалася. Так, до 1990-х рр.. в практиці зовнішньоторговельної діяльності використовували три системи класифікації товарів:

1) Номенклатура спільного митного співробітництва (НСТС), або Брюссельська
митна номенклатура (БТН);
2) Єдина митна номенклатура зовнішньої торгівлі країн членів РЕВ (ЕТН ВТ РЕВ);
3) Стандартна міжнародна торгова класифікація ООН (СМТК ООН).

У СРСР застосовували другу систему (з 1962 по 1991 р.) і семизначний код, які періодично доповнювали і змінювали.

У західних країнах застосовували систему НСТС, яку також змінювали і доповнювали. На її основі згодом була створена комбінована номенклатура (КН) Європейського економічного співтовариства.

Система цифрового кодування товарної номенклатури дозволяє представити всю необхідну інформацію, використовувану для збору, передачі, практичної діяльності, в автоматизованій системі в зручній для користування формі. Товарна номенклатура передбачає п'ять рівнів деталізації товарів:

1 розділ (наприклад, галузь сільського господарства);
2 група (наприклад, зернові культури);
3 товарні позиції (наприклад, зернові діляться на жито, пшеницю і т.п.);
4, 5 більш низькі рівні деталізації (наприклад, пшениця твердих сортів).

Основні критерії класифікації:

- Матеріал, з якого товар виконаний;
- Функції, які товар виконує;
- Ступінь обробки (виготовлення).

Всього товарна номенклатура складається з 97 груп і 21 розділу; вона затверджується Урядом РФ. У цій номенклатурі суворо дотримуються принципи однозначного віднесення товарів до тієї чи іншої групи.

Розглянемо міжнародні стандарти економічної діяльності, які дозволять наблизитися до розгляду туристської діяльності. З 1 січня 1976 р. в нашій країні діяв Єдиний класифікатор "Галузі народного господарства", який з урахуванням
змін і доповнень до 2003 р. представляв собою Загальноросійський класифікатор "Галузі народного господарства" (ЗКГНГ). Цей документ представляв угрупування видів діяльності за галузями, що відрізняється характером функцій, тобто дозволяв аналізувати структуру народного господарства і використовувався в статистичній практиці для ідентифікації видів діяльності.

Оскільки ЗКГНГ був скасований фактично нещодавно, саме з нього доцільно починати аналізувати підходи до структурування народного господарства. Цей класифікатор виділяв ієрархію галузей. Усередині великих галузей народного господарства виділялися більш дробові галузі сукупність підприємств, що виробляють більш однорідну продукцію або виконують однорідні суспільні функції. Підприємства, установи, організації, що перебувають на самостійному балансі, були класифікаційними одиницями галузі, оскільки кожне з них відноситься до певної галузі народного господарства. Саме від їх злиття і утворюються галузі, підгалузі, види, групи і підгрупи, які й утворюють ієрархічну структуру ЗКГНГ.

Коди ЗКГНГ групувалися по першому знаку коду:

Галузі виробничої сфери:
- 10 000 промисловість;
- 20 000 сільське господарство;
- 30000 лісове господарство;
- 50 000 транспорт і зв'язок;
- 60 000 будівництво;
- 70 000 торгівля і громадське харчування;
- 80 000 матеріально-технічне постачання та збут;
- 81 000 заготовки;
- 82 000 інформаційно-обчислювальне обслуговування;
- 83 000 операції з нерухомим майном;
- 84 000 загальна комерційна діяльність по забезпеченню функціонування ринку;
- 85 000 геологія та розвідка надр, геодезична і гідрометеорологічна служби;
- 87 000 інші види діяльності сфери матеріального виробництва.

Галузі невиробничої сфери:
- 90 000 житлово-комунальне господарство;
- 90 300 невиробничі види побутового обслуговування населення;
- 91 000 охорона здоров'я, фізична культура і соціальне забезпечення;
- 92 000 народна освіта;
- 93 000 культура і мистецтво;
- 95 000 наука і наукове обслуговування;
- 96 000 фінанси, кредит, страхування і пенсійне забезпечення;
- 97 000 управління;
- 98 000 громадські об'єднання.

Галузі народного господарства (з точки зору характеру суспільної праці та участі у створенні сукупного суспільного продукту і національного доходу) поділяються на сферу матеріального виробництва і невиробничу сферу. Туризм не представлений окремо ні в переліку галузей, в яких підприємства (у них вхідні) створюють матеріальні блага у формі продуктів, енергії, переміщення вантажів, зберігання продуктів та інших функцій, ні в переліку підприємств, що відносяться до невиробничій сфері.

Необхідно зазначити, що статистична характеристика російської економіки відповідно до діючої галузевої класифікацією значно відрізняється від опису ринкової економіки розвинених країн відповідно до класифікації за видами економічної діяльності різних господарюючих суб'єктів. Зазначений класифікатор не забезпечив достовірного відображення існувала в 2003 р. господарської інфраструктури, тому подальше його застосування було скасовано.

Враховуючи вищевикладене та у відповідності з постановою Уряду РФ від 01.11.99 № 1212, Держстандартом Росії було прийнято постанову "Про прийняття та введення в дію Загальноросійського класифікатора видів економічної діяльності" (КВЕД) від 06.11.2001 № 454-ст.

На сьогоднішній день у загальноросійських класифікаторах використовують міжнародні класифікації.

- Міжнародний стандарт ІСО 3166-93 "Коди для представлення назв країн".
- Міжнародна стандартна галузева класифікація усіх видів економічної діяльності
(МСОК).
- Міжнародний класифікатор основних продуктів (МКОП).
- Міжнародний класифікатор стандартів (МКС).
- Міжнародна стандартна класифікація освіти (МСКО).
- Міжнародний стандарт ІСО 4217-94 "Коди для подання валют і фондів".
- Міжнародна стандартна класифікація занять (МСКЗ).
- Стандарти ООН по міжнародній системі національних рахунків.
- Міжнародна класифікація одиниць вимірювання ЄЕК ООН "Коди для одиниць вимірювання,
використовуються в міжнародній торгівлі ".
- Міжнародний стандарт ІСО 31/0-92 "Величини та одиниці виміру. Частина 0. Загальні
принципи ".
- Міжнародний стандарт ІСО 1000-92 "Одиниці СІ та рекомендації щодо застосування кратних одиниць та деяких інших одиниць".

Так, наприклад, СМТК ООН прийнята за основу побудови національних зовнішньоторговельних класифікацій більшістю розвинених країн. На базі СМТК розраховують групові індекси, а за ним спільні індекси зовнішньої торгівлі. Основна ознака розподілу товарів за розділами, групами та підгрупами ступінь обробки продуктів. Розробник Департамент міжнародних економічних і соціальних питань Статистичного управління ООН. Об'єктами класифікації є товари та послуги, що враховуються у зовнішньоторговельній статистиці. Призначення даної класифікації забезпечення порівнянності даних зовнішньоторговельної статистики національних статистичних служб. СМТК співвідноситься з ГС.

Повернемося до розгляду КВЕД. Він призначений для класифікації та кодування видів економічної діяльності, які заявляються, господарюючими суб'єктами при реєстрації.

Коди КВЕД групують за розділами.

Розділ А. Сільське господарство, мисливство та лісове господарство.
Розділ В. Рибальство, рибництво.
Розділ С. Видобуток корисних копалин.
Розділ D. Обробні виробництва.
Розділ Д. Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води.
Розділ F. Будівництво.
Розділ G. Торгівля транспортними засобами та мотоциклами, їх технічне обслуговування та ремонт. Оптова торгівля.
Розділ Н. Оптова торгівля (продовження).
Розділ I. Роздрібна торгівля. Ремонт побутових виробів та предметів особистого користування.
Розділ J. Транспорт і зв'язок.
Розділ К. Фінансова діяльність.
Розділ L. Операції з нерухомим майном, оренда та надання послуг.
Розділ М. Державне управління та забезпечення військової безпеки; обов'язкове соціальне забезпечення.
Розділ N. Освіта.
Розділ О. Охорона здоров'я та надання соціальних послуг.
Розділ Р. Надання інших комунальних, соціальних та персональних послуг.
Розділ Q. Надання послуг з ведення домашнього господарства.
Розділ До Діяльність екстериторіальних організацій.

Наведені вище класифікатори не виділяють туристську діяльність в окрему галузь чи галузеву підгрупу, проте багато з галузевих підгруп об'єднують підприємства, установи та організації, що виробляють товари і послуги, необхідні для обслуговування туристів і екскурсантів, для задоволення їхніх потреб.

У КВЕД досить широко представлені різні види туризму і класи туристської продукції і послуг. Це говорить про те, що розгляд туризму як виду діяльності вже спирається на авторитетні міжнародні стандарти і має враховуватися при вирішенні питань про управління туризмом

Зміст


[10-10-31][Все для туристів]
Лижі (0)

[09-08-15][Відпочинок за кордоном.]
Кухня Малайзії - повнота вражень (0)
[09-07-31][Відпочинок за кордоном.]
Чилі: визначні пам'ятки (0)
[09-07-30][Відпочинок за кордоном.]
Камбоджа: корисні ради (0)