Середа
18-11-14
03:29

Все для туристов [313]
Информация о г. Яремча
Все для туристів [308]
Інформація про м. Яремча
All for the tourists of [318]
Information is about the city of Yaremcha
Отдых в Буковеле - Отели [27]



Котедж
"Карпатська тиша"

Відпочинок у Яремче

0977739122 - Любов
0665020962



Вечер в Карпатах

4. Вплив туризму на сферу економіки


4. Вплив туризму на сферу економіки


Туризм впливає на економіку практично по всіх аспектах фундаментального визначення цієї сфери життя суспільства. В економічному відношенні туризм розглядається:

1) як певна сукупність суспільних відносин у сфері виробництва, обміну і розподілу продукції;
2) частину народногосподарського комплексу даної країни, куди входять певні галузеві види виробництва та економічної діяльності;
3) економічна наука, що вивчає туризм як галузь господарства країни чи регіону (економіка туризму);
4) суспільна наука, що вивчає поведінку у сферах виробництва туристичного продукту, його споживання, розподілу та обміну. Економісти аналізують процеси, що відбуваються в цих сферах, прогнозують їх наслідки для фізичних осіб, організацій і суспільства в цілому;
5) сучасна економічна теорія, що вивчає поведінку людей як господарюючих суб'єктів на всіх рівнях туристської економічної системи в процесах виробництва, розподілу, обміну та споживання туристських послуг з метою задоволення людських потреб при обмежених ресурсах сім'ї, фірми і суспільства в цілому.

З точки зору фундаментальної економіки туризм являє собою економічний комплекс, розвиток якого більшою мірою пояснюється світогосподарських процесів і відносинами, ніж іманентними (внутрішніми) причинами. Але туризм також і найважливіший каталізатор економічного зростання багатьох швидко країн, що розвиваються, оскільки виступає каналом перерозподілу валового національного продукту між країнами, яке не супроводжується вивозом (імпортом) товарів і послуг. Іншими словами, якщо туристи не тільки вивозять частину зароблених в інших виробництвах коштів, але і створюють в інших країнах нові робочі місця.

Сучасний туризм як економічне явище:

- Має індустріальну форму;
- Виступає у вигляді туристського продукту і послуг, які не можуть накопичуватися і транспортуватися;
- Створює нові робочі місця і виступає найчастіше піонером освоєння нових районів і каталізатором прискореного розвитку національної економіки;
- Виступає як механізм перерозподілу національного доходу на користь країн, що спеціалізуються на туризмі;
- Є мультиплікатором зростання національного доходу, зайнятості та розвитку місцевої інфраструктури та зростання рівня життя місцевого населення;
- Характеризується високим рівнем ефективності і швидкою окупністю інвестицій;
- Виступає як ефективний засіб охорони природи та культурної спадщини, оскільки саме ці елементи становлять основу його ресурсної бази;
- Сумісний практично з усіма галузями господарства і видами діяльності людини, оскільки саме їх диференціація і дискретність і створюють ту різницю потенціалів рекреаційного середовища, яка викликає потреби людей до зміни місць і пізнання.

Таким чином, туризм здатний надавати активний вплив на економіку регіону (чи країни), в якому він розвивається, на його господарську, соціальну та гуманітарну основи.

Одним з перших на туризм як економічне явище сучасного світу звернув увагу американський економіст П. Рото, який визначив кореляції між економічними стадіями розвитку країн і характерними особливостями розвитку в них туризму.

В даний час моделі економічного впливу туризму на сферу економіки набагато ускладнилися і базуються не на теоретичних концепціях і гіпотезах, а на статистичних даних. Що стосується моделі П. Рото, то вона до цих пір визнається класичною практично всіма авторитетами економіки туризму. Дійсно, незважаючи на кардинальні зміни світового туризму та економіки з 1959 р., гіпотеза П. Рото не тільки не застаріла, а й продовжує підтверджуватися новими статистичними даними та сучасними тенденціями.

І в наш час основні центри міжнародного туризму розташовані в економічно розвинених країнах, де туризм став одним із символів процвітання «середнього класу» і продуктом масового споживання. У країнах, що розвиваються, як і передбачав П. Рото, швидко розвивається внутрішній туризм як засіб мультиплікації доходу в сфері послуг, засіб зайнятості місцевого населення і розвитку інфраструктури. Іноземний туризм розвивається у разі іноземних інвестицій.

  Таблиця 1

Економічні стадії розвитку країн і характерні особливості розвитку в них туризму (за П. Рото, 1959)

 

Економічна стадія


Характерні особливості


Регіони
Традиційне суспільство Сталий землеволодіння, аристократія, стійкі традиції. Дуже низька ефективність інвестицій, можливість поліпшення ситуації без значних змін системи. Низький рівень життя і охорони здоров'я нерозвиненою світ Економічні та соціальні умови не сприяють розвитку туризму, окрім внутрішнього туризму, що приймає елітний характер Більша частина Африки, частина Південної Азії
Суспільство, що очікує змін
Лідери усвідомлюють необхідність змін зовнішнього світу. Приходять нові ідеї
Мінливий суспільство
Лідери в змозі змінити методи виробництва та економічні механізми в країні. Швидко розвиваються промисловість і сектор послуг
Швидко розвивається суспільство
Швидкий розвиток індустрії з переважним розвитком сектору важкої промисловості розвивається світ Соціально-економічні умови сприяють зростанню внутрішнього туризму. Іноземний туризм також можливий за рахунок іноземних інвестицій Південна і Центральна Америка, Близький Схід
Мексика, частина Південної Америки
Суспільство масового споживання Розвинений економічний потенціал; виробництво великої кількості товарів і послуг. Швидке зростання потреб у соціокультурному середовищі Розвинений світ Основні центри міжнародного та внутрішнього туризму Північна Америка, Західна Європа, Японія, Австралія, Нова Зеландія

Експерти СОТ наступним чином характеризують динаміку світового туристського ринку:

1) показник приросту обсягу послуг становитиме в середньому 3,7% на рік;
2) зростання буде досягнуто в основному за рахунок виїзного ринку Азії, Середнього Сходу, Центральної і Південної Америки та Європи;
3) найбільш сприятливі умови прийому туристів складуться в Азії, хоча і всі інші райони мають середню перспективу росту;
4) внутрішній туризм буде продовжувати розвиватися більш високими темпами;
5) тривалий міжнародний туризм буде рости більш швидкими темпами, ніж короткостроковий туризм;
6) посилиться вплив на туризм зовнішніх чинників: економічної ситуації, політичної обстановки, рівня безпеки подорожей;
7) значний вплив на туризм подадуть:
система комп'ютерної резервації, технологічний розвиток, вдосконалення авіаперевезень, електронна інформація, комунікаційні системи;
8) важливим фактором розвитку туризму стане соціально-демографічна динаміка в різних країнах світу;
9) зросте роль маркетингових досліджень, що регулюють туристську політику.

Туризм як планетарне економічне явище характеризується власною статистикою, тобто інформацією про рух та тенденції туризму, його регіональній структурі, країнах-відправників і країнах, що приймають туристів, яка постійно збирається, аналізується і щорічно видається Всесвітньої туристської організацією.

Число прибуттів зросла в 21 разів. Дохід зріс в 170 разів.

Прибутковість туризму зростає швидше, ніж число туристів і кількість прибуттів. Віддача від одного туриста зросла з 80 до 640 дол

Для зміни ролі і місця туризму в національній економіці прийнято співвідносити основні економічні (вартісні) показники туризму з показниками, що вимірюють обсяги національного виробництва.

Частка туризму у ВВП становить (у%): в Австрії - 8,5, Португалії - 6,5, Іспанії - 4,2, Греції - 4,5, Великобританії -1,9, ФРН-0, 9, США-1 , 0.

Частка туризму у кінцевому споживанні представлена ще більше (у%): Австрія - 8,9, Норвегія - 6,7, Швейцарія - 5,6, Данія - 5,4, США - 3,2.

Частка туризму в імпорті становить (у%): в Австрії - 10,7, Ісландії - 11, Швеції - 7,2, Швейцарії - 7,0, Новій Зеландії - 9. Ні в одній з економічно розвинених країн вона не опускається нижче 6%.

Світовий туризм має яскраво виражену територіальну диференціацію, тобто його відмінності від місця до місця виражені більш чітко, ніж структурна диференціація.

Аналіз регіональної структури прибуттів і доходів дозволяє виявити такі стійкі тенденції:

- Повільно, але постійно скорочується частка Європи як у кількості прийнятих туристів, так і в доходах, принесених туризмом;
- Той же процес відбувається в Америці, при цьому особливо швидко йде скорочення доходів, тобто відпочинок в США стає все дешевше відпочинку в Європі, і це відображає цілеспрямовану політику американських туроператорів, які намагаються перехопити ініціативу на туристському ринку за рахунок гри на зниження рентабельності власного туристського бізнесу;
- Дуже швидко розвивається туризм в країни Східної Азії та Океанії. Ця «точка зростання» світового туристського ринку характеризується не тільки унікальними рекреаційними ресурсами та екзотикою, але й найвищим у світі рівнем сервісу. І все це на тлі більш низького рівня витрат, ніж у Європі та Америці;
- Африка потихеньку набирає туристів, перетворюючись з країни високоприбуткового елітного туризму в країну найдешевшого туризму в світі. Потік туристів до Африки різко зросте, якщо підвищиться якість послуг;
- Середній Схід і Південна Азія належать до регіонів зі слабко розвиненою туристської інфраструктурою. Але, мабуть, в результаті протекціоністської політики уряду Туреччини з розвитку середземноморського туризму слід очікувати швидкого розвитку туризму в цьому потенційно багатому туристському регіоні. Близькість Європи - основного постачальника туристів, головні релігійні реліквії основних конфесій світу, чисте Середземне море, тривалість туристичного сезону - все це створює гарні передумови для більш активного туристського освоєння цього району.

Відповідно до прогнозів експертів СОТ число міжнародних туристів в 2010 р. досягне 937 млн чол. При цьому середньорічні темпи приросту будуть значно відрізнятися по регіонах. У Європі вони складуть у середньому 2,7%, на Близькому і Середньому Сході - 4,0, в Африці - 5,0, в Америці - 4,6, у Східній Азії та Океанії - 6,8, у Південній Азії-6 , 1%.

Найвищі темпи розвитку індустрії туризму в Туреччині - близько 20%. Дуже швидкими темпами розвиває індустрію туризму Гонконг і Португалія.

За допомогою туризму постійно відбувається перекачування капіталу з економічно розвинених країн у що розвиваються. При цьому багато країн світу будують свою економічну політику на розвиток туризму. Для цього вони створюють особливо сприятливі умови, знижуючи податки, створюючи вільні економічні зони, спрощуючи візові формальності, реалізуючи великі національні і інтернаціональні проекти, тобто використовуючи в основному методи економічного стимулювання розвитку туризму в розрахунку на майбутні надходження.

Таким чином, туризм належить до числа найбільш ефективних індустріальних комплексів, якими не можна нехтувати, особливо при вирішенні завдань виведення економіки з кризи за рахунок її структурної перебудови.

Основні постачальники валюти на міжнародний туристичний ринок: Японія (-18700 млн дол), Німеччина (-18,3 млрд дол) і Великобританія (-4,8 млрд дол.)

Туризм - це повсюдне явище. Немає такої країни, яка не відправляла б або не приймала туристів. Це не нафта, яку необхідно імпортувати, тому що на території країни вона відсутня. Рекреаційний ресурс повсюдний, і рівень його визначається в економічній теорії величиною попиту, яка, у свою чергу, визначає рівень доходів і витрат країни по лінії туризму.

Європейський регіон постійно покращує свій позитивний баланс, Північна Америка намагається стабілізувати економічну ситуацію і скоро врівноважить доходи і витрати міжнародного туризму.

Японія і Австралія представляють саме ті країни, які набагато більше відправляють своїх туристів, ніж приймають чужих, і не схильні, по всій видимості, розвивати власну індустрію туризму, особливо на шкоду екологічному стану.

Зміст


[11-01-17][Все для туристів]
Веломани відкрили Красію (0)

[09-07-30][Відпочинок і поради]
Екскурсії далекі і близькі (0)
[09-07-30][Відпочинок за кордоном.]
Єгипет: за історією до Каїра! (0)
[09-07-29][Легенди про Яремче, карпати.]
Ой зелена полонинка (0)