Туризм на Україні став одним з пріоритетних напрямів розвитку економіки та культури. Тому, для розбудови туристичної галузі, виникла необхідність постійно вдосконалювати правову базу, забезпечувати раціональне використання та збереження туристичних ресурсів, створювати ефективну систему туристичної діяльності для забезпечення потреб внутрішнього та іноземного туризму, залучати громадян до раціонального використання вільного часу та до проведення змістовного дозвілля, ознайомлення з історико-культурною спадщиною, природним середовищем та організацією оздоровлення населення [1:8].
У проблемі дослідження розвитку туристичної галузі, розробка цікавих туристичних маршрутів завжди посідала важливе місце. Багато науковців таких як А.І.Гончарук, А.Михайлова, Л.Гончаренко, Т.Клименко в своїх працях висвітлювали цю проблему.
У цій статті ми розглядаємо етапи розвитку екскурсійних маршрутів на Черкащині та аналізуємо нові тенденції щодо їх впровадження.
Багатий історико-культурний потенціал України сприяє розвитку туристичної діяльності. Важливими туристично-екскурсійними об’єктами в нашій країні є різноманітні історико-культурні пам’ятки: археології, історії, архітектури та мистецтва.
Місця, де відбувались певні історичні події, а також пам’ятники, монументи та меморіали відображають унікальну історію нашої країни, її окремих міст і селищ: Києва, Чернігова, Переяслава-Хмельницького, Канева, Новгорода-Сіверського, Путивля, Білої Церкви, Любича та інших, що збереглися від часів Київської Русі та були свідками зародження і формування України, як держави, становлення національної свідомості українського народу.
Для знайомства з історичними місцями Черкащини організовано туристичні маршрути. Історію розвитку екскурсійної та туристської роботи можна дослідити на основі архівних документів, які зберігаються в фондах державних архівів та згадуються в наукових працях істориків та краєзнавців.
В архівних документах Черкаського держархіву області є відомості про утворення в 1923 році Черкаського окружного комітету з охорони пам’яток старовини, мистецтва і природи [2: арк. 3].
В цей час розпочалася робота по обліку та охороні археологічних і культурних пам’яток мистецтва, а також починається робота над розробкою туристсько-екскурсійних заходів [3:227].
Зі створенням в 1926 році Шевченківської (Черкаської) окружної комісії з охорони пам’яток культури і природи при окрінспектурі народної освіти робота в цьому напрямку активізувалася. Ця комісія розробляє туристські маршрути по Черкащині.
Першим маршрутом були охоплені Черкаси, Канів, Шевченківський заповідник «Могила Т.Г.Шевченка». Другий маршрут охоплював Черкаси, Бужин, Чигирин, Суботів, Медведівка, Кам’янка, Сміла [4:228].
Для вивчення історичних місць області та проведення екскурсійно-туристичної діяльності в 1954 році створена Черкаська обласна екскурсійно-туристська станція. Нею були розроблені маршрути пов’язані з історичними місцями Черкащини. Велика робота проводилася серед молоді. [5: арк. 3].
У 1958 році була створена молодіжна туристична організація «Супутник», яка до початку дев’яностих років обслуговувала тільки дітей і молодь. Ця організація намагалась зробити туризм масовим та залучати різні категорії населення до вивчення рідного краю [6].
З березня 1965 року працює Черкаська обласна рада по туризму і екскурсіях, як попередник нинішнього підприємства «Черкаситурист».
Гостинний двір ""Вечір в Карпатах", відпочинок в м. Яремче, Карпати, Котедж... Перейти?
Тільки за 1965 рік в районах області було створено 14 клубів туристичного профілю, 198 секцій для дорослих і 505 гуртків для юнацтва. Для виховання у молоді патріотичних почуттів та любові до рідного краю здійснюються екскурсії історичними місцями Умані, Кам’янки, Канева, Моринців, Корсунь-Шевченківського, Києва, Одеси та ін. [7:12].
На той час добре себе зарекомендували туристичні клуби, які спільно з профспілками організовували відпочинок у вихідні та святкові дні.
Обласною радою по туризму, туристичними клубами та секціями було розроблено 80 цікавих піших, велосипедних, водних та автомобільних маршрутів історичними місцями. Поширеною формою відпочинку стали подорожі до міст-героїв [8:16-17].
У 1968 році при обласній раді по туризму те екскурсіях було створено екскурсійне бюро з метою поліпшення туристичної роботи, розширення її масштабів та якісного обслуговування маршрутів. Працювали дві туристичні бази Канівська та Сокирнянська, які обслуговували 1-2 денні туристичні маршрути.
В дев’яності роки ХХ ст. особливою увагою користуються туристичні маршрути вихідного дня. Найбільш популярними були пішохідні та велосипедні маршрути.
Отже, можна зробити висновок, що на Черкащині з розвитком масового туризму якість наданих туристських послуг і стан історико-культурних пам’яток не завжди відповідали потребам туристів.
Для відродження та розвитку історичних та культурних центрів Черкащини створена обласна комплексна історико-культурологічна програма «Золота підкова Черкащини». Серед основних завдань програми: збереження культурної спадщини, модернізація культурної інфраструктури. Насамперед передбачається відновлення історичних та культурних об’єктів. Саме на це спрямована низка заходів для виконання цієї програми.
Туризм на Черкащині поступово стає однією з тих сфер, що найбільш динамічно розвивається і все більше і більше привертає інвесторів. Туризм створює нові робочі місця, позитивно впливає на інші галузі економіки. Він надає всі можливості для ознайомлення з історією, культурою, звичаями, з духовними та релігійними цінностями і дає дохід до місцевого бюджету.
Основними принципами розвитку туристичної індустрії на Черкащині є створення нових і розвиток існуючих туристських послуг, широке залучення населення до участі в розбудові туристської діяльності, зростання добробуту сільського населення, усунення податкових і митних труднощів, які перешкоджають розвитку туризму, розробка заходів щодо захисту навколишнього середовища, впровадження маркетингових досліджень для просування туристських продуктів, підвищення професійного рівня працівників індустрії туризму.
Першочергову увагу слід звернути на розвиток сільського (зеленого) туризму. Враховуючи складну економічну ситуацію, він не потребує значних капіталовкладень та передбачає використання інфраструктури сільської місцевості, сприяє розвитку малого бізнесу в аграрних регіонах та добробуту населення Черкащини.
