На територiї старовинного українського села Заболоття у межирiччi рiчок Бистрицi Надвiрнянської та Бистрицi Солотвинської було споруджено фортецю, яка з часом перетворилася у торговий, ремiсничий i культурний центр Галичини. З 1662 року мiсто одержало Магдебурзьке право i стало вiдоме як Станiславiв. В 1962 роцi, в рiк святкування 300-рiччя iснування, мiсто було перейменовано в Iвано-Франкiвськ на честь видатного сина українського народу Iвана Франка.

         Починаючи з середини ХVII столiття в мiстi перетинаються життєво-важливi торгiвельнi шляхи з Угорщини, Болгарiї, Румунiї на пiвнiч до Львова та Литви. Спочатку мiсто було захищене кам'яним муром, рештки якого збереглися донинi. Незважаючи на численнi вiйни, в той час було зведено багато церков, ратушу, спочатку дерев'яну, а вже потiм кам'яну. Загалом мiсто може пишатися багатьма витонченими взiрцями архiтектури ХVII - ХVIII ст.

         Станiславiв протягом сiчня-травня 1919 року був столицею Захiдно-Української Народної Республiки (ЗУНР). В цей час тут побували визначнi українськi державнi дiячi М.Грушевський, В.Винниченко, С.Петлюра, Є.Коновалець.

         Обличчя мiста змiнювалося з десятилiття в десятилiття, але старi вулицi дотепер пам'ятають пристрасне слово Iвана Франка та Михайла Павлика, чарiвну музику Дениса Сiчинського та промови Євгена Петрушевича -президента Української Народної Ради, iншi подiї, якi творили iсторiю мiста.

         Пiсля Другої Свiтової вiйни мiсто перетворилося на iндустрiальний центр з численними промисловими об'єктами, закладами культури, освiти, медицини, банкiвськими установами.

Гостинний двір ""Вечір в Карпатах", відпочинок в м. Яремче, Карпати, Котедж... Перейти?      

         Сьогоднi Iвано-Франкiвськ є мiстом iз значним промислово-економiчним та науковим потенцiалом, широкими можливостi для розвитку як внутрiшнiх мiжрегiональних, так i зовнiшнiх мiждержавних зв'язкiв. Великi перспективи мiста пов'язанi з близькiстю Карпат як унiкального регiону туризму, вiдпочинку та рекреацiї. Колоритнi райони Гуцульщина, Покуття, Опiлля, Бойкiвщина дають можливiсть гостям Прикарпаття краще зрозумiти душу українського народу, закохатися в українську пiсню, подивуватися гiрським легендам. Обласний центр приваблює туристiв своїми архiтектурними пам'ятниками, храмами, музеями, театром. Мiська ратуша, центральний корпус медичної академiї, парафiяльний костел, катедральний собор, римо-католицький костел, будiвля залiзничного вокзалу, монастир василiянок, будинок Ощадбанку, а також багато iнших будiвель мають велику художню та iсторичну цiннiсть.

         Iвано-Франкiвськ - мiсто обласного значення, адмiнiстративний, економiчний i культурний центр областi. Територiя мiської ради - 92,8 кв.км. Чисельнiсть населення становить 233,4 тис.чол.         Промисловiсть Iвано-Франкiвська представлена пiдприємствами машинобудування та металообробки, деревообробної, легкої, харчової промисловостi, промисловостi будiвельних матерiалiв.

  www.VechervKarpatah.at.ua 
         Iвано-Франкiвськ має розвинуту транспортну мережу. Повiтряним, залiзничним та автомобiльним транспортом мiсто з'єднане з усiма обласними центрами України, деякими мiстами Росiї, Молдови, Бiлорусi, Польщi, Словаччини, Чехiї. Промисловi пiдприємства розташованi по периметру мiста, а соцiально-культурнi заклади, адмiнiстративнi та банкiвськi установи - в його центральнiй частинi. Перевезення пасажирiв здiйснюють перевiзники рiзних форм власностi. Послуги телефонного зв'язку надаються в основному Iвано-Франкiвською дирекцiєю державного пiдприємства "Укртелеком" та приватним пiдприємством ТзОВ "ТТК" Загальна кiлькiсть номерiв становить близько 50 тисяч.
         З кожним роком зростає торгова мережа мiста за рахунок переобладнання житлових та пiдвальних примiщень в торговi заклади, реконструкцiї дiючих торгових пiдприємств i незавершеного будiвництва. Її розвиток дає мешканцям мiста можливiсть вибору, створює конкуренцiю, а отже є основним чинником пiдвищення культури обслуговування, збiльшення асортименту товарiв, полiпшення якостi продукцiї, що сприяє пiдвищенню престижу нашої держави на мiжнародному рiвнi. Роздрiбна торгiвля мiста здiйснюється через мережу магазинiв та ринкiв мiста. На початок 2003 року в мiстi налiчується бiльше 900 пiдприємств роздрiбної торгiвлi, 455 пiдприємств громадського харчування.
         В мiстi вдалось не тiльки зберегти, а й примножити мережу освiтнiх закладiв. Освiтня система мiста представлена мережею дошкiльних, загальноосвiтнiх та позашкiльних навчально-виховних установ. В новому 2002-2003 навчальному роцi в мiстi функцiонують 44 навчальнi заклади, що охоплюють 30 тис. учнiв, в тому числi двi приватнi школи (12 класiв, 124 учнi). Серед навчальних закладiв комунальної власностi територiальної громади мiста є 3 спецiалiзованi школи з поглибленим вивченням iноземних мов, 2 гiмназiї, природничо-математичний лiцей та школа-лiцей № 23. Зростає мережа шкiл I ступеня та шкiл-садкiв. Їх в цьому роцi є 10 (вiдкрито СЗШ I ступеня № 26), якi охоплюють 1776 учнiв молодших класiв. Для дiтей з вадами розумового та фiзичного розвитку функцiонує навчально-реабiлiтацiйний центр.
          97,8% учнiв навчаються українською мовою, в СЗШ №3 функцiонує 9 класiв (107 учнiв) з польською мовою навчання та 22 класи (641 учень) - з росiйською мовою навчання.

         Розвитку мережi медичних закладiв, що є одним iз найважливiших елементiв соцiальної полiтики, придiляється велика увага. Медична допомога мешканцям мiста надається 14 лiкувальними закладами. Серед них - двi багатопрофiльнi лiкарнi, дитяча лiкарня, пологовий будинок, станцiя швидкої медичної та невiдкладної допомоги, чотири територiальнi полiклiнiки, мiська дитяча стоматполiклiнiка, та мiська стоматполiклiнiка. Мешканцям примiських сiл медична допомога надається в трьох фельдшерсько-акушерських пунктах. Тут надається квалiфiкована допомога за такими профiлями: хiрургiя, терапiя, неврологiя, педiатрiя, а також спецiалiзована: судинна неврологiя, кардiологiя, ревматологiя, гастроентерологiя, урологiя, офтальмологiя, ЛОР, травматологiя.
         В урологiчному вiддiленнi центральної мiської клiнiчної лiкарнi виконуються високотехнологiчнi операцiї європейського рiвня. В мiськiй клiнiчнiй лiкарнi №1 створено центр трансплантацiї клiтин органiв та тканин, який виконує 16 трансплатацiйних операцiй. В очному вiддiленнi центральної мiської клiнiчної лiкарнi виконуються операцiї iз застосуванням сучасної апаратури виробництва США, зокрема iмплантацiя штучного кришталика. З 1995 року в мiськiй клiнiчнiй лiкарнi №1 та центральнiй мiськiй клiнiчнiй лiкарнi проводяться лапароскопiчнi операцiї на органах черевної порожнини та позаочеревинному просторi.
         Велика увага у нашому мiстi придiляється розвитку спорту: створенi волейбольнi клуб "Факел" та "Унiверситет", боксерський клуб "Галичина", футбольний клуб "Чорногора", якi захищають честь мiста в чемпiонатах України. На Олiмпiадi 1996р. в Атлантi, зимових iграх в м.Нагано та Олiмпiадi 2000р. в Сiднеї наше мiсто представляли Роман Вiрастюк, Сергiй Осович, Юлiя Клюкова, Олена Юнчик, Тетяна Ляхович, Сервiн Сулейманов. В мiстi вiдкритi фiзкультурно-оздоровчi комплекси АТ "Родон", "Промприлад", фiзкультурно-оздоровчий комплекс "Юнiсть", дев'ять фiзкультурно-спортивних клубiв за мiсцем проживання. Започатковано проведення щорiчного спортивно-мистецького свята "Нiка", на якому вiдзначають кращих спортсменiв, тренерiв, арбiтрiв, органiзаторiв спортивно-масової роботи мiста.
         Широка мережа закладiв культури дає мешканцям нашого мiста новi можливостi долучитись до невичерпних джерел духовностi, культурного розвою, творчого поступу. Заклади культури мiста рiзноманiтнi: 17 фiлiй бiблiотек, 5 шкiл естетичного виховання, 2 кiноконцертнi зали, 8 клубних установ, мунiципальний центр дозвiлля, центр сучасного мистецтва, обласна фiлармонiя, театр ляльок iм.М.Пiдгiрянки, обласний театр фольклору, музичне училище iм.Д.Сiчинського, музично-драматичний театр iм.I.Франка, обласна наукова бiблiотека iм.I.Франка, 20 державних та громадських музеїв. За останнi роки значно розширена мережа закладiв культури - вiдкрито Мунiципальний центр дозвiлля, бiблiотеки-фiлiї №3,5,10, Дитячу хореографiчну школу-фiлiю Київської Української Академiї танцю. Реорганiзовано ряд кiнотеатрiв в сучаснi заклади культури, створено багато чудових мистецьких колективiв. Започатковано проведення багатьох перспективних фестивалiв та конкурсiв: Мiжнародного фестивалю духовної музики, молодiжного фестивалю "Едельвейс", Всеукраїнського конкурсу хорової музики iм. Д.Сiчинського, Фестин духовної музики, присвячених 2000-рiччю Рiздва Христового, мiжнародного фольклорного фестивалю етнографiчних регiонiв України "Родослав".