Тихий океан, найбільший і найглибший океан на Землі, між Азією, Америкою, Антарктидою й Австралією
до складу Тихого океану входять Беринґове, Беллінгсґаузена, Росса, Тасманове, Коралове, Яванське, Південно-Китайське і Східно-Китайське, Жовте, Японське, Охотське моря; затоки: Аляска, Каліфорнійська, Панамська; у дні - розлогі океанічні басейни (найбільший: Північно-Східний); хребти: Східно- і Південно-Тихоокеанський; численні глибокі жолоби (2/3 жолобів світового океану); вулкани і підводні гори; середня глибина близько 4000 м; острови переважно вулканічні й коралові: архіпелаги Малайзія, Океанія (Меланезія, Мікронезія, Полінезія); у Тихому океані впадають ріки: Меконґ, Янцзи, Хуанхе, Амур, Юкон, Колорадо; переважає каботажне судноплавство, головні шлях: Малаккська протока - Східна Азія - Північна Америка - Панамський канал; головні порти: Синґапур (Синґапур), Маніла (Філіппіни), Сянґан, Шанхай, Ґуанчжоу (Китай), Кобе, Тіба (Японія), Владивосток (Росія), Сан-Франциско, Лос-Анджелес (США), Панама (Панама), Кальяо (Перу), Гонолулу (Гавайські острови, США).
Тихий океан є одним із чотирьох океанів світу. За своїми розмірами його справедливо називають великим. Тихий океан може вільно вмістити в собі всі материки і острови Землі. Це найдавніший океан нашої планети. Його значна частина знаходиться у жаркому тепловому поясі. У Тихому океані зосереджена найбільша кількість островів.
Площа Тихого океану – Тихий океан займає усієї земної поверхні і площі Світового океану. Майже посередині його розділяє екватор, через його екваторію проходить 180 меридіан. Максимальна глибина Тихого океану – 11022м (Маріанський жолоб). В тихий океан входить 25 морів. Екваторіальне розміщення тихого океану робить його велетенським нагромаджувачем тепла і найтеплішим океаном. Середня температура поверхневих вод становить.
Величезна площа океану сприяє також утворенню над ним потужних повітряних течій, які впливають на клімат Землі.
Початок освоєння європейцями Тихого океану поклав Ф. Магеллан, експедиція якого здійснила в 1519-1521рр. навколосвітню подорож. Перетинаючи великий водний простір зі сходу на захід, мореплавці жодного разу не потрапили під шторм. Над океаном стояла безвітряна погода. Через це назвали його Тихим. Тихий океан – єдиний, що майже повністю знаходиться в межах однієї літосферної плити – Тихоокеанської. У місцях її взаємодії з іншими плитами виникли сейсмічно активні зони, що утворюють Тихоокеанський сейсмічний пояс, відомий ще під назвою „Вогняне кільце” (область вулканів і землетрусів).
Рельєф дна Тихого океану досить складний – на дні знаходяться великі улоговини, розділені океанічними підняттями.
Найбільшим таким підняттям є Східнотихоокеанське, яке входить у світову систему серединно-океанічних хребтів.
У місцях зіткнення літосферних плит на дні океану виявили джерела з температурою, вода яких містить різні хімічні елементи. Вчені вважають, що з цими джерелами пов’язане утворення корисних копалин.
Тихий океан, незважаючи на його назву, є найнеспокійнішим на планеті. У центральній його частині панують пасати. В західній – руйнівні тайфуни. У помірних широтах переважає західне перенесення повітряних мас. На півночі і на півдні часто бувають шторми.
Тихоокеанські тайфуни – стихійне явище природи, що призводить до значних руйнувань та загибелі людей. Вони щорічно обрушуються на Японські, Філіппінські острови, східне узбережжя Китаю та В’єтнаму. Діаметр тайфуну коливається від 200 до 1800 км, а в його центрі часто буває спокійна і навіть ясна погода. На периферії ж тайфуну йдуть зливові дощі, дмуть ураганні вітри, а штормові хвилі досягають 10-12 м заввишки.
Однією із своєрідних особливостей Тихого океану є хвилі цунамі, породжені підводними виверженнями вулканів і землетрусами, які на відміну від вітрових хвиль охоплюють всю товщину води.
Значна протяжність океану з півночі на південь зумовлює зміни середньорічних температур води від -1 до +30. У результаті значних опадів (кількість опадів більша за випаровування) солоність поверхневих вод в ньому трохи нижча, ніж в інших океанах. У північно-східній частині океану спостерігаються великі тумани, які насуваються на материк у вигляді величезних білих хвиль. Справжньою „країною туманів” називають Берингове море.
Органічний світ Тихого океану характеризується надзвичайним багатством і різноманіттям видового складу. Лише в його поверхневому шарі виявлено понад тисячу видів мікроорганізмів.
Виділяються багатством форм життя коралові рифи тропічних і екваторіальних широт. Кораловим рифом називається обмілина, що утворилась в наслідок життєдіяльності коралових поліпів – морських організмів з твердим вапняковим скелетом. Часто корали поселяються на схилах згаслих підводних вулканів. Тоді утворюються коралові острови – атоли.
Багато видів риб і тварин які поширені в Тихому океані, мають промислове значення.
У північній частині океану поширені лососеві риби – лосось, кета, горбуша. У центральній частині багато тунця і оселедця. Біля західного узбережжя – анчоусів.
Риба є кормовою базою для птахів.
Тихоокеанське узбережжя Південної Америки подекуди вкрите численними колоніями птахів (бакланів, пеліканів, пінгвінів). В океані водяться також ссавці: кити, дельфіни, морські котики, морські бобри.
До берегів Тихого океану виходять території понад 50 країн, у яких проживає майже половина населення Землі.
На Тихий океан припадає половина світового вилову риби. В окремих частинах океану (біля США, Австралії) видобувають нафту, кам’яне вугілля, металеві руди.
Через Тихий океан проходять важливі морські шляхи. Вони є найдавнішими на Землі.
Надмірна господарська діяльність людини призвела до знищення та значного скорочення чисельності багатьох цінних тварин, особливо китів та морських котиків.
З кожним роком зростає забруднення океанічних вод нафтою і нафтопродуктами, що надходять з материків.
Серед блакитного простору Тихого океану розкинулися острови Океанії. Історія відкриттів і досліджень Океанії почалася з першої навколосвітньої подорожі Фернандо Магеллана.
Океанія – це сукупність островів з м’яким, сприятливим для проживання кліматом. Всього тут налічується близько 10 тис. островів загальною площею 1,3 млн км. Найбільші групи островів – Полінезія, Мікронезія, Меланезія, найбільші острови – Нова Гвінея, Нова Зеландія.
Корисні копалини островів – нікелеві та кобальтові руди, фосфорити, золото.
Головна рослина островів – кокосова пальма.
Основною проблемою островів є збереження їх унікальної природи, що змінюється в результаті діяльності людини.
Народи Океанії чудові мореплавці. На своїх невеликих кораблях вони здійснювали мандрівки за тисячі кілометрів від своїх осель. Населення Океанії займається землеробством. Вирощуються тропічні культури: кокосова пальма, банани, ананаси, ямс, цукрова тростина. Місцеве населення традиційно займається рибальством. Останні десятиліття швидко розвивається галузь туризму та відпочинку.
Політична карта Океанії різноманітна: є незалежні держави та залежні території. 
