Великий Бар’єрний риф - гряда найбільших на Землі коралових рифів і островів, розташована вздовж північно-східного узбережжя Австралії на протязі 2300 км і не має собі подібного ніде на земній кулі. Великий Бар’єрний риф віддалений приблизно на 160 км від берега, але в деяких місцях наближається до нього на відстань 8-25 км і ніби повторює обриси берегової лінії материка дещо в згладженій формі. В рифі трапляються прориви, через які сполучаються між собою прибережні і океанічні води. Великої ширини вони досягають завжди проти гирл річок, бо прісна вода не сприяє росту коралів.

   Рифи утворюють багато низьких коралових островів, значна частина яких повністю затоплюється під час припливів.
   До речі, тут зареєстровано понад 4000 видів молюсків. Молюски мають різноколірні хвилясті мантії, що переливаються всіма барвами і відтінками. Темно-зелений, синій, пурпуровий, жовтий і коричневий кольори трапляються в найрізноманітніших поєднаннях, чергуючись з помірнішими тонами. За винятком, мабуть, деяких видів риб, молюски є найяскравішими представниками царства рифів. Щупальця деяких кільчастих червів також відрізняються яскравим забарвленням, але ці черви трапляються рідко і швидко ховаються з появою людини.

   На противагу яскравій красі молюсків у морських анемонів м’яке і помірне забарвлення, що надає їм своєрідної принадності. Їх справедливо називають квітами рифів. Багато анемон нагадує розквітлі квітки хризантем або жоржин. Морські анемони не відразу впадають у вічі, бо вони віддають перевагу затишним куточкам у розколинах і западинах, де менше відчутний руйнівний вплив хвиль і течій.

   На рифах зустрічаються трепанги. Це незграбні, довгі морські безхребетні тварини класу глотурій. 

    Колір їх буває від блідо-кремового до темно-коричневого, зрідка навіть майже чорний. Найчастіше на рифах трапляються трепанги з темною спинкою і яскраво-червоним черевцем. Довжина їх від 10 до 45 см.

   У районі рифів багато великих безформних утворень, які в періоди відпливів лежать на поверхні пухкою драглистою масою. Це так звані м’які корали, будова яких схожа з будовою гумової губки. Від твердих коралів вони відрізняються тим, що не виділяють цементуючої рідини, за допомогою якої утворюється міцний кістяк колонії. 

За формою багато з них нагадує велетенські бородавки або пухлини на поверхні рифів. Найчастіше м’які корали зеленого, жовтого або коричневого кольору, поверхня їх вкрита численними ямками, складками, вигинами і пальцеподібними виступами. Розглянути утворення м’яких коралів можна тільки вдень, коли вони перебувають у стані повного спокою. З настанням темряви поліпи випускають пухнасті щупальця, які служать для захоплення їжі, і загальний вигляд колонії відразу змінюється.

   Скрізь на рифах трапляються морські водорості, ніжні, як пух, або грубі і жорсткі як дріт, соковито-зелені, коричневі, яскраво-червоні – найрізноманітніших форм, кольорів і відтінків, і це багатство кольорів становить приємний контраст з рівномірно забарвленими колоніями твердих коралів. У густих заростях водоростей ховаються численні представники тваринного світу підводного царства рифів.