Термін „фритеризм” має японське походження. Слово „freeters” (фритери) утворилося внаслідок об’єднання англійського – „free” (вільний) та німецького – „arbeiter” ( працівник) – з японською вимовою.

Фритери - молоді випускники, які покинули, можливо на зовсім, шукати роботу та будувати кар’єру і ведуть стиль життя, за яким приймають пропозиції про роботу на неповний день (так звана „part-time job” – неповна зайнятість), при цьому короткотермінову та без перспектив росту. Дослідження показали, що більшість фритерів ніколи на працювали на постійній роботі, починаючи з моменту закінчення навчання чи випуску зі школи.

Сьогодні (дані 2002 року) молоді люди в Японії виходять на ринок праці в інших умовах, ніж старше покоління. Двадцять років тому 90% випускників після закінчення навчання отримували роботу зі стабільною, досить високою заробітною платою, постійною зайнятістю (на повний день). Характерною для Японії була модель пожиттєвої зайнятості. Зараз випускники змушені погоджуватись на невисоку платню, без соціальних пакетів. Для прикладу – за останні 6 років початкова заробітна плата для таких працівників знизилася з 1 200 дол. до 1 000 дол.

Кожний десятий японець у віці до 25 років безробітний. Офіційний рівень безробіття у країні складає 5%, проте реально цей показник є вдвічі вищим. Асоціація японських роботодавців, яка складається з 550 компаній, виявила що половина з них припинили наймати випускників вузів. Наприклад, корпорація „Нісан”, яка щороку наймала 2500 випускників, протягом останніх 5 років не найняла жодного. Через це дуже часто випускники коледжів йдуть на роботу, яку раніше давали випускникам шкіл (high school).

Японці кажуть: „Молоді люди платять ціну за спад”. Випуск промислової продукції в країні скоротився протягом декількох років на 8%, досягнувши рівня 1987 року, сукупні капіталовкладення знизилися на 14%.

Велика кількість японських виробництв перемістилася до інших країн з меншою вартістю робочої сили.  Конкурентом для японських працівників є потужний Китай, де населення переважає у 9 разів, в той час як працівникам за аналогічну роботу платять 5% того, що платили б японцям.

В японських ЗМІ поширюється думка, що суспільство дуже сильно постраждає, якщо не працевлаштує своїх молодих здібних випускників. Звучать звинувачення і на адресу самих випускників, оскільки вони нехтують пошуком роботи та постійної зайнятості – молодим людям слід шукати постійну роботу, оскільки фритери не мають ніякого майбутнього.

Проте самі молоді японці інколи дотримуються протилежної думки – людина, що працює постійно, зайнята кар’єрою (так званий "salaryman") – не має вільного часу, а фритер – має, тому питання вибору стилю „freeter” чи "salaryman" – це питання цінності часу та грошей.

Проблема „фритеризму” характерна і для українського суспільства. Через нестачу робочих місць багато випускників (як вузів, так і середніх спеціальних навчальних закладів) вимушені працювати або не за своєю спеціальністю, або виконувати тимчасові роботи, переважно на невигідних для себе умовах. Негативні наслідки:

-                             за декілька років випускник, що працює не за своїм профілем, практично повністю втрачає кваліфікацію та знання, отримані під час навчання;

-                             економіка втрачає майбутню кваліфіковану робочу силу;

-                             відсутність перспектив та стимулів є причиною соціальної нестабільності та проблем молоді;

-                             знижується популярність вищої освіти та освіти взагалі. 

Джерела:

1.     TAIPEI TIMES. NY Times news service, Tokyo. 02.04.2002 (www.taipeitimes.com)

2.     Canada.com News (www.canada.com)