Залізниці зіграли важливу роль у розвитку туризму Сполучених Штатів. “Дух першопрохідників” тільки тоді зміг по-справжньому перебороти опір дикої природи американського Заходу, коли на зміну кібіткам прийшли потяги. У порівнянні з ними потяг був куди більш ефективним видом транспорту: і швидше і зручніше, і дешевше. Залізниці підштовхнули розвиток туризму: курортні місця північної Америки виявилися завдяки ним доступними для значної частини населення. Вони принесли так само зміни в готельній справі: постоялі двори на розвилках доріг поступилися місцем привокзальним готелям.
Будівництво першої в США залізничної дороги було почато в 1830р., але до кінця цього року було покладено тільки 23 милі шляхів. Але до 1860р. залізничні колії простягнулися вже на 30626 миль, а в 1869р. стало можливим перетнути країну зі сходу на захід усього за шість днів. Для порівняння: подорож на Західне узбережжя в кибитці чи морем займало кілька місяців.
Для зручності пасажирів залізничні вагони були оснащені спальними полками й в одному з вагонів був розміщений ресторан. Будівництво залізниць продовжувалося в Америці аж до Великої депресії і Другої світової війни. Ці події привели до спаду в пасажирських перевезеннях по залізниці. Автомобіль додав цьому спаду ще більше прискорення - воля пересування по дорозі давала йому значна перевага в конкуренції з залізничним потягом, що йде за розкладом.
Багато пасажирів цінують свій час і воліють користатися повітряним транспортом. Щоб протистояти цієї тенденції хоч якоюсь мірою, американська залізниця знижує тарифи на міжрегіональні і транспортні перевезення. Широко поширена система турів-пакетів, якими часто користаються пенсіонери, що надають перевагу спокійному спогляданню природи через вагонне вікно.
Багато американців, прибуваючи в Європу, купують так називаний ”Европасс”. Його можна придбати в будь-якому європейському транспортом агентстві. Він дозволяє подорожувати на потязі по всій Європі, за винятком Великобританії, роблячи зупинки в сотнях міст, щоб помилуватися місцевими визначними пам'ятками.
Брати Райт, що захоплювали планеризмом, вирішили прилаштувати мотор до одного зі своїх планерів з рухливим стабілізатором і керованим хвостовим оперенням. Знайшовши двигун затяжким, вони розробили власну конструкцію. Двигун потужністю 13 кінських сил підняв машину, з його допомогою вона протрималася в повітрі 12 секунд і переборола відстань близько 36 метрів.
Перша в США авіалінія, що з'єднала Сан-Дієго з Лос-Анджелесом, була відкрита в 1915р. Пізніше, у 1930р. каліфорнійська компанія “Дуглас” випустила чотирнадцяти місцевий DC-2, що літає зі швидкістю 213 миль у годину. Ще більш знаменитий DC-3 був прийнятий на експлуатацію в 1936р., і дотепер більш двох тисяч цих літаків борознять повітряний океан.
У 1944-му в Чикаго відбулася Міжнародна конференція по установі й обслуговуванню міжнародних маршрутів. Між американськими і європейськими делегатами виникли розбіжності по питанню обмеження конкуренції: американці були категорично набудовані, проти яких-небудь обмежень її. Так чи інакше, сімнадцять із сорока країн ратифікували важлива угода по питанню транспортних тарифів і заснували Міжнародну асоціацію повітряного транспорту. Це найбільша торгова асоціація на авіалініях світу. Міжнародні угоди по фінансових, правових, технічних і торгових питаннях уможливили створення всесвітньої системи повітряних перевезень.
У 1954 р. був прийнятий на експлуатацію перший “Бойнг-707”. ДО 1958 р. Пан-Американські авіалінії відкрили трансатлантичні рейси з Нью-Йорка в Париж. “Бойнг-707” міг доставляти 111 пасажирів на відстань 6000миль із крейсерською швидкістю 600миль у час. у тім же 1958 р. компанія “Мак-Доннел-Дуглас” випустила DC – 8, що має не менш вражаючі можливості.
Для польотів на середні і ближні відстань вводилися інші літаки. У 1964 р. “Боинг-727” ставати робочою конячкою внутрішнього ринку США, перевозячи по 145 пасажирів із крейсерською швидкістю 600миль у годину. Його модифікація, “Боинг-737”, випущений у 1968р., відразу ж заявляє про себе як про конкурента дугласовскому DC-9 у перельотах на ближні відстані. У 1970р. з'являється і “Боинг-747” – перший по-справжньому місткий літак. Він міг перевозити від 400 до 500 пасажирів із крейсерською швидкістю 600миль на відстань до 7000 миль.
Повітряний транспорт значно зменшив вартість, у яку обходитися пасажиру одна миля шляху, і це дозволило мільйонам людей стати туристами. Швидкість повітряного транспорту дозволяє відпускникам з легкістю переміщатися з континенту на континент. Європа й Азія знаходяться усього в декількох годинник шляху від усіх міст Північної і Південної Америки.
Розвивався дуже інтенсивно й автомобільний транспорт. Автомобілі з'явилися в результаті деяких змін, зроблених у паровому двигуні. Перший завод з виробництва двигунів внутрішнього згоряння був побудований у 1886р. Карлом Бенцем і Готтлибом Даймлером. Тепер це компанія “Мерседес-Бенц”.
У 1891р. автомобілі почали вироблятися у великих кількостях: Генрі Форд створив свою першу модель і винайшов спосіб виробництва автомобілів на конвеєрі. ДО 1914р. із заводського конвеєра кожні двадцять чотири секунди сходило по одному автомобілі. Автомобілі виробляються на подібних конвеєрах і донині, тільки до цієї роботи тепер підключилися і роботи. У 1929 році кожен п'ятий житель США мав автомобіль.
Зараз у США зареєстровано близько 150млн. автомобілів.
Чарівний заклик відкритої дороги і фінансові можливості американської родини, що збільшилися, що дозволяють купувати автомобілі, привели до стрімкого зростання автомобільного туризму. Уздовж шосейних доріг у безлічі будувалися мотелі і дорожні ресторани. Усе більше цікавих місць стають доступні усе більшій і більшій кількості людей.
З 1838-го було почато регулярне пароплавне повідомлення між Нью-Йорком і Лондоном. Тоді колісно-гвинтовий пароплав Грейт вестерн зробив свій перший рейс і доставив з Америки в Європу 68 пасажирів. Число пасажирів постійно збільшувалося, і якщо в 1840м воно складало близько 8тис. чоловік, те вже в 1860м дорівнювало 26тис.
Із середини 60-х років починає розвиватися туризм між Англією і США. 1865р. Англійський підприємець Томас Кук почав поїздку в США, метою якої був договір про туристичний обмін між Англією і Північною Америкою і він же в тім же 1865м організував турпоездки з Америки в Англію і з Англії в Америку. У 1866м перші групи англійських туристів відвідали США.
Настільки швидкий розвиток судноплавства супроводжувалося збільшенням числа американських туристів. Динаміку цього процесу можна побачити з наступних даних: наприкінці XIX століття зі США щорічно виїжджали приблизно 80тис. чоловік, у 1906р. – близько 200тис., а в 1914 - 280тис.
Закінчення першої світової війни поклало початок новому етапу в розвитку міжнародного туризму. Насамперед це зв'язано зі зрослою роллю США на світовій арені й активізацією американського капіталу в Європі. Приплив американців у західноєвропейські країни в цей час значно збільшується і перевершує число англійських туристів.
У 1913р. число американців, що виїжджали за рубіж, нараховувало 286604 чоловік, у 1923м – 308471, а в 1930р. їхнє число досягає 477260 чоловік.
Тільки через кілька років після закінчення другої світової війни міжнародний туризм у Європі почав відроджуватися. Довоєнний рівень був досягнутий наприкінці 40-х років. У цей період туристські обміни і подорожі одержали широкий розвиток у США і Канаді. Успішно розвивався туризм у Мексиці, Панамі, на Кубі (основну частину туристів складали американці). У 1948 р. були дозволені поїздки закордонних туристів у Японію. ДО 1950р. загальне число іноземних туристів, зареєстроване в усьому світі, початок перевищувати довоєнний рівень і досягло 25млн. чоловік.
Розвиток авіаційного й автомобільного транспорту й удосконалення морського транспорту привело до того, що люди хочуть вирватися з повсякденного життя і подорожують. У XX столітті усе більш розширюється географія туризму, усе більше країн утягують у сферу туризму.
Аналізуючи історію розвитку туризму в США, можна виявити основні етапи розвитку туризму в цих країнах :
ХVІІІ ст. – зародження туризму, як галузі економіки, зокрема для США – внутрішній туризм переважав.
ХІХ ст. – століття розвитку елітарного туризму і зародження масового туризму, розширення географії туризму, при цьому більш високими темпами розвивається виїзний туризм у всі країни світу.
ХХ ст. - століття розквіту масового туризму; географія туризму охоплює всі країни і континенти. США стає “країною мандрівників” і виходить на перше місце по кількості людей выезжающих за рубіж, географія туризму велика.
Для розвитку туризму у всіх країнах стимулюючими факторами є науково технічний прогрес, стабільна економіка, інтенсивний розвиток транспорту, розвиток телеграфу, фотографії, телефону, мережі інтернет – т.е засобів зв'язку й інформації. Стабільна політична обстановка, підвищення добробуту населення, рівень розвитку інтелекту і грамотності населення, розвиток готельного сервісу й індустрії розваг, розширюють географію туризму і збільшують масовість індустрії.
Для розвитку міжнародного туризму немаловажну роль зіграло створення різних міжнародних туристичних організацій, і на їхній основі створений Міжнародний союз офіційних туристичних організацій (МСОТО). Міжнародний союз офіційних туристичних організацій у 1969р. за рекомендацією ООН, реорганізується у Всесвітню Туристичну Організацію (ВТО), що існує дотепер. Задача цієї організації – здійснення міжнародного співробітництва в сфері туризму. Ціль –заохочення і розвиток туризму.
Факторами перешкоджаючими розвитку туризму у всіх країнах є в першу чергу війни – регіональні, територіальні, цивільні, світові, а також і революції. Економічні кризи, нестабільна політична обстановка, різні політичні режими і “закритість” країн, негативно відбивається на розвитку міжнародного туризму.
Основні цілі сучасного туризму в США і високорозвинутих країнах:
· пізнавальні,
· бальнеологічні,
· спортивні,
· торгові,
· рекреаційні,
· наукові,
· етнічні,
· розважальні,
· освітні.