Сучасні все­світні організації вільнодумців наслідували вікові тра­диції критики релігійного світогляду, клерикалізму а також різних форм містики і марновірства. Вони пред­ставлені Всесвітнім союзом вільнодумців, заснованим 1880 р. Згідно з уставом, союз полемізує з релігійною догматикою і мораллю, політичним клерикалізмом, обскурантизмом, виступає за раціоналістичний світо­гляд, свободу совісті, відділення церкви від держави. Союз друкує і розповсюджує свої періодичні видання.

Міжнародний гуманістичний і етичний союз (МГЕС) засновано 1952 р. першим президентом ЮНЕСКО Дж. Хаксі та Нобелівським лауреатом Дж. Бойд-Орром. Цей союз, штаб-квартира якого знаходиться у голландському містечку Утрехті, поста­вив собі за мету бути альтернативою догматичній тео­логії і релігії, що посилили свій вплив на людей у по­воєнні роки. За останні часи МГЕС перетворився на міжнародну організацію, що має філіали більш ніж у ЗО країнах світу, В його діяльності активну участь бе­руть багато відомих вчених, лауреатів Нобелівської премії, діячі культури, літератори і філософи. Серед них можна назвати Г. Гріна, У. Куайна (нар. 1908 р.), А. Айєрта (1910—1989 рр.) та ін.

Головний напрям діяльності МГЕС має два аспе­кти. Перший — розробка світської етики гуманізму на основі застосування наукової методології для кри­тичних досліджень і оцінки найновіших релігійних уявлень та боротьби проти клерикалізму. Особливу увагу МГЕС приділяє створенню глобальної етики як основи майбутньої світової спільності. Другий — ши­рока та інтенсивна просвітницька діяльність. МГЕС видає численні часописи, проводить конференції та круглі столи, організує теле- і радіопередачі, виступає з різними заявами і закликами.

Так, у СІЛА видається часопис "Вільне дослід­ження". Комітет наукових досліджень паранормаль-них явищ через часопис "Скептичний дослідник" ре­гулярно виступає з критикою астрології, парапси­хології, так званих нетрадиційних культів. Створено спеціальне видавництво "Прометей" для пропагу­вання ідей МГЕС. Загальновідомими стали такі його видання, як "Заборонений плід. Етика гуманізму", "Трансцендентна спокуса. Критика паранормальних явищ", "Життя без релігії", "Гуманістична альтер­натива", "Довідник скептика з парапсихології" тощо.

Діяльність обох союзів є повчальною і для ук­раїнської дійсності. З набуттям незалежності в Ук­раїні все більше нав'язується точка зору, що лише релігія (православна, католицька, протестантська — залежно від конфесійної приналежності популя­ризатора) може стати основою національного відрод­ження, а церква, в свою чергу, — основою станов­лення вітчизняної державності. Слова "вільнодум­ство" і "атеїзм" набувають в такому тлумаченні різко негативного значення. Такий підхід сприяв клери­кальному забарвленню деяких статей проекту нової Конституції України, в яких була відсутня правова га­рантія вільно ставитися до релігії або заперечувати її.

Зрозуміти подібний підхід не складно, бо він є своєрідною реакцією на варварське ставлення до української культури за радянських часів, викривлен­ня ролі релігійної спадщини, масові репресії духовенства і віруючих українських церков, на грубість і примітивізм так званого наукового атеїзму. Проте це не виправдовує появу нових крайнощів. Необхідно па­м'ятати, що критичне ставлення до релігії не є спад­щиною ленінсько-сталінського терору, а є давня і благородна течія в культурі, котра керувалася ідеа­лами вільнодумства, боротьби проти догматизму, не­вігластва і церковного деспотизму. Саме тому вона й має право на власних прихильників.

На XI Міжнародному конгресі МГЕС, який про­демонстрував розмах і життєвість вільнодумних, ан­тиклерикальних традицій на Заході, було про­голошено, що "зараз у Європі відбувається глибока гуманістична революція, пов'язана з секуляризацією суспільства, з домінуванням наукового світогляду, який стає основою глобальної етики світової спіль­ноти". І тому теза про незаперечну роль релігії у фор­муванні духовності і моралі доповнюється ідеалами світського гуманізму і вільнодумства, які в постійнім і толерантнім діалозі повинні йти у майбутнє. Безпе­речно, набутий досвід необхідно використовувати для виходу з тяжкої релігійної ситуації в Україні, досяг­нення міжконфесійної злагоди, цивілізованих від­носин між віруючими і вільномислячими людьми.