До складу комплексу маркетингових комунікацій входить п'ять основних елементів (рис. 5.3).
Основний продукт діяльності маркетингово-консультаційних центрів та обласних офісів Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму — це створення маркетингових інформаційних систем, які б "працювали" як на виробників агротуристичних послуг, так і на їх споживачів.
Маркетингові інформаційні системи (МІС) — це сукупність усіх категорій інформації, необхідних для здійснення маркетингових заходів (у туризмі).
Як правило, МІС складається з чотирьох підсистем, що на практиці розглядаються як окремі системи:
1. Система внутрішньої інформації — включає сукупність даних про стан внутрішнього середовища господарства (бухгалтерська та статистична звітність).
2. Система зовнішньої інформації (маркетингової розвідки) — поєднує відомості про стан зовнішнього середовища: ринок, його інфраструктуру; поведінку покупців і постачальників; дії конкурентів; заходи державного регулювання.
3. Система маркетингових досліджень — базується на інформації, отриманій у результаті вивчення конкретних напрямків маркетингової діяльності.
4. Система маркетингового аналізу — продукує інформацію стосовно співвідношення планових і фактичних показників діяльності.
Джерелами внутрішньої інформації в сільському зеленому туризмі є:
— відгуки туристів про перебування в агрооселях;
— відгуки партнерів та посередників;
— результати спостережень, опитувань, анкетувань клієнтів;
— дослідження роботи конкурентів;
— виробничі звіти.
До зовнішніх джерел інформації належать:
— законодавчі та нормативні акти з питань туризму, видані в Україні та за кордоном;
— періодичні друковані видання масового характеру з питань туризму (журнали "Туризм сільський зелений", "Міжнародний туризм", "Странник", "Гостиничный и ресторанний бизнес", "Вояж", "Мир туризма", "Сезоны", газети "Краєзнавство, географія, туризм", "Туризм и развлечения", "Заграница", "Тут і там", "Туристические новости", "Україна туристична");
— рекламна продукція;
— матеріали громадських агротуристичних організацій;
— комп'ютерні мережі, зокрема веб-сайти комерційних і некомерційних туристичних організацій та установ;
— наукова та довідкова література, картографічні матеріали;
— матеріали конференцій, презентацій, нарад з питань сільського зеленого туризму;
— каталоги виставкових та ярмаркових заходів.
Інформація, що надходить в інформаційні центри, повинна "фільтруватися" його співробітниками й чітко структуризуватися у такі блоки:
1.
2. Блок інформації, про туристичний потенціал регіону та його окремих районів: дані про забезпеченість регіону та районів об'єктами агротуристичної і соціальної інфраструктури; таблиці кількісних показників попиту і пропозиції в районах; довідки про кожен конкретний об'єкт агротуризму та атракцію відповідно до чіткої класифікації; інформація про умови автотуризму в регіоні; календарі національних, релігійних свят, культурно-масових і спортивних заходів.
3. Блок інформації про постачальників послуг: довідки про заклади розміщення (їх вид, клас, спеціалізація, адреси, тарифи, особливості бронювання); довідки про заклади харчування (тип, місцезнаходження, спеціалізація, ціни); довідки про транспортні компанії, розклади руху транспорту; довідки про екскурсійні фірми (перелік екскурсій, ціни); довідки про видовищні та спортивні заклади і споруди; довідки про фірми з надання побутових послуг та прайси на послуги цих підприємств.
4. Блок інформації про споживачів: характеристика туристичних потоків; профілі цільових сегментів; інформація про постійних клієнтів (ім'я, реквізити, місце роботи, спосіб оплати послуг, тривалість відпочинку, частота звернення до турпосередника, споживчі переваги під час відпочинку в сільській місцевості).
5. Блок інформації про потенційних конкурентів: характеристика реальних конкурентів (курортні готелі,
мотелі, санаторії, пансіонати, турбази) за цільними сегментами та реґіональними ринками (місцезнаходження, асортимент послуг, ціни, рекламні стратегії, партнери, ринкова частка, організаційна структура).
6. Блок інформації про посередників: дані про маркетингових партнерів (рекламні фірми, страхові, кредитно-фінансові установи), включаючи прайси на їх послуги; дані про виставково-ярмаркові заходи.
7. Блок виробничої інформації: асортимент агротуристичних послуг, ступінь його оновлення, аналіз життєвих циклів старих і перспективних турпакетів.
8. Блок інформації іцодо розподілу збуту агротуристичного продукту регіону: географія районів збуту, територіальні відмінності за кількістю відвідувачів, оплаченою вартістю спожитих послуг, типами покупців; ефективність каналів реалізації.
9. Блок внутрішньої маркетингової інформації: обсяг і структура маркетингового бюджету, і відповідно, рекламного бюджету Центру; маркетингові плани та програми.
10. Блок внутрішньої фінансової інформації: фінансова стійкість Центру; платоспроможність; результативність діяльності; результативність використання зовнішніх ресурсів (грандів); співвідношення власних і запозичених коштів.
Основною складовою сучасних маркетингових комунікацій у сільському зеленому туризмі виступає Інтернет — глобальна комп'ютерна мережа, що охоплює весь світ. Сьогодні він нараховує мільйони абонентів у понад 150 країнах.
Інтернет надає унікальні можливості надійного конфіденційного глобального зв'язку, що зручно як для локальних виробників агрорекреаційних послуг, так для турпосередників, які мають свої філії у регіоні та по всій країні, і, передусім, для самих споживачів послуг сільського зеленого туризму.
Гостинний двір "Вечір в Карпатах", відпочинок в м. Яремче, Карпати, Котедж... Перейти?
Зрештою, Інтернет нині дедалі активніше перетворюється в найбільшого турпосередника між виробниками та споживачами послуг сільського зеленого туризму.
Електронна торгівля, яка називається за кордоном "e-commerce", — це торгівля через мережу Інтернет за допомогою комп'ютерів покупця і продавця послуги.
Цінність електронної торгівлі для покупців полягає в значній економії часу покупця на пошук і купівлю потрібного йому сервісу. Для продавця ця цінність забезпечує потенційну можливість охопити своєю торгівлею незліченну кількість покупців. Веб-сервер, працюючи 24 години на добу, здатний швидко й адекватно реагувати на запити покупців, у яких пошук потрібної інформації може зайняти менше однієї хвилини.
Електронна реклама — це основна форма маркетингових комунікацій у сучасному світі.
Настає момент, коли вирішального значення набуває саме рекламна інформація про ці послуги, швидкість її розповсюдження та доступність широким масам потенційних споживачів.
Реклама на електронних носіях передбачає передання рекламної інформації через телекомунікаційні системи. При купівлі подорожі, наприклад, у агрокотеджі Коста-Бланки (Іспанія), турист має можливість оглянути з висоти пташиного польоту спочатку сам регіон, потім ланцюжок агрокотеджів у межах обраної курортної зони, потім обраний агрокотедж, його планування, розміри, меблювання кімнат і навіть санвузол. Спеціальні програми дозволяють агротуристові побачити, що саме відбувається в цей момент на пляжі курорту (для цього ефективно використовуються веб-камери).
Інформаційні ресурси в Інтернеті представлені у формі окремих веб-сайтів. Маркетингову сутність створення цих сайтів проілюструємо на прикладі представлення офіційного інформаційного ресурсу (офіційний веб-сайт) Всеукраїнської спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму. Загальну структуру інформаційних ресурсів Спілки репрезентує титульна сторінка її офіційного веб-сайту.
Інформація маркетингового змісту на цьому сайті згрупована за двома альтернативними принципами.
З одного боку, потенційному споживачеві пропонується фото та коротка інформація про кращі агрооселі реґіонів України і надається можливість вибору та замовлення уподобаної агрооселі в режимі on-line. При цьому Спілка гарантує правдивість інформації про запропоновані власником агрооселі послуги та умови сервісу, а також є гарантом того, що про замовлення клієнта "не забудуть" і в наперед умовлений час господарі цієї агрооселі гостинно чекатимуть саме цього замовника.
З іншого боку, потенційному споживачеві пропонується самостійно підшукати для себе найприйнятніпіий у географічному, вартісному та сервісному вимірах варіант відпочинку в сільській оселі. Для цього існує спеціальна комп'ютерна база даних усіх зареєстрованих у Спілці агроосель, згрупованих за регіональною ознакою, вартістю проживання, умовами розміщення. Після
Веб-сайт окремого агротуристичного господарства або селищної спілки власників агроосель, або районної чи обласної спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму, зрештою, комерційного туроператора-посередника — це дієвий інструмент продажів, своєрідний магазин турів. Споживач, який заходить на сайт, очікує знайти інформацію стосовно конкретних закладів розміщення, умов організації туру, вартості. Форма подання має бути максимально стислою та лаконічною. Дуже зручним вважається, коли турист може самостійно розрахувати вартість поїздки залежно від обраних блоків туру.
Дизайн сайту, його ілюстративна складова повинна лише спрощувати пошук та отримання інформації. Роль графіки й анімації у такому віртуальному магазині турів незначна