Для того, щоб систематизувати окреслене коло проблем та переваг розвитку сільського зеленого туризму в західному регіоні України, на основі узагальнення значного масиву фактичної інформації здійснено SWOT-аналіз стану цього виду діяльності.

Проведений аналіз дав змогу об'єктивно оцінити можливості розвитку цього виду туризму та розробити ефективні заходи щодо упередження можливих проблем. Розгляд же сильних сторін дає підстави науково визначити потенційні можливості регіону та розробити ефективну стратегію щодо їхнього подальшого зміцнення.

   www.VechervKarpatah.at.ua 

Здійснений SWOT-аналіз сільського туризму дає підстави для таких узагальнень:

(S) Сильні сторони Карпатського регіону як території, сприятливої для розвитку сільського туризму:

•    Переважно чисте та безпечне довкілля.

•    Гарні краєвиди, багаті флора та фауна.

•    Наявність річок, гір, озер, лісів.

•    Багатство історико-культурних пам'яток.

•    Невелика ціна на проживання та харчування.

•    Велика кількість індивідуальних операторів, що традиційно приймають гостей.

•    Збережені сільські традиції.

•    Гостинність населення.

•    Близькість до Польщі.

(W) Слабкі сторони Карпатського регіону, що можуть заважати розвитку сільського туризму:

•    Низька якість нічліжної бази.

•    Проблеми з водопостачанням.

•    Відсутність достатньої практичної туристичної інформації про регіон.

•    Незнання господарями іноземних мов.

•    Не надто привабливий імідж України в очах іноземців.

•    Відсутність системи резервування місць.

•    Слабке знакування туристичних атракцій та маршрутів.

•    Недостатньо розвинута інфраструктура.

                  

(О) Загрози, які перешкоджатимуть розвиткові сільського туризму, які треба попередити:

•    Виникнення некатегоризованої нічліжної бази, яка зменшуватиме якість послуг.

•    Значний рівень безробіття створює основу для збільшення злочинності, що буде відлякувати потенційних туристів.

•    Суперництво та відсутність координації між різними організаціями, що займаються промоцією сільського туризму, заважає впровадженню єдиних стратегічних цілей розвитку сільського туризму в регіоні.

•    Поганий політичний імідж не сприяє діяльності іноземних інвесторів.

•    Відсутність політичної стабільності та закону "Про сільський туризм" заважає організації відпочинку на селі.

(Т) Потенційні можливості та вигоди від розвитку сільського зеленого туризму в регіоні:

•    Розвиток сільського туризму значно збільшить доходи селян, що поліпшить економічний розвиток карпатських сіл.

•    Збільшиться зайнятість сільського населення, особливо жінок.

•    Приїзд туристів сприятиме більшому піклуванню, а відтак, кращому збереженню культурно-історичних пам'яток регіону.

•    Будуть створюватися нові робочі місця в сфері обслуговування, медицини, транспортній мережі, які зможуть надати роботу і випускникам вищих навчальних закладів.

З огляду на результати проведеного нами SWOT-аналізу, рекомендуємо організаціям, що займаються розвитком сільського зеленого туризму в адміністративних областях і районах нашої держави (зокрема — карпатських):

— провести уніфіковану категоризацію відпочинкових осель;

— розробити заходи (передусім анімаційні) для збільшення тривалості перебування відпочиваючих у сільських оселях;

— налагодити обмін досвідом з гмінами Польщі, де накопичено чималий практично-господарський досвід розвитку сільського зеленого туризму;

— регулярно проводити тренінги для господарів агроосель та сільських працівників, задіяних в агротуристичному сервісі;

— розробити пілотажні проекти, які дадуть змогу наочно продемонструвати користь від сільського зеленого туризму для різних сільських громад та накопичити досвід;

— створити веб-сторінку Карпатського регіону як терену сільського зеленого туризму;

— розробити централізовану (передусім, комп'ютерну) систему резервування місць;

— створити інформаційні центри у Львові, Жовкві, Славському, Івано-Франківську, Яремчі, Косові, Вижниці, Ужгороді, Міжгір'ї та Рахові, які б займалися збором і оперативним поновленням інформації про власників агроосель, атракційні місця, стан заповненості наявних агроосель, кон'юнктуру цін та іншої інформації, необхідної для туристів. Менші за масштабом виконуваних функцій інформаційні центри варто також створити майже в усіх районних центрах Карпатського регіону або місцях з великою привабливістю для туристів;

—        розробити заходи з поліпшення іміджу Карпатського регіону як споконвічного терену відпочинку, оздоровлення й духовного екозбагачення особистості, зокрема такі, як публікація рекламних проспектів, виступи у засобах масової інформації, проведення різноманітних рекламних акцій тощо.

Систему менеджменту й маркетингу сільського зеленого туризму в регіоні треба будувати із урахуванням ключових "точок росту", окреслених SWOT-аналізом.

Зокрема, управління розвитком туризму на сільських теренах Карпатського регіону має враховувати такі об'єктивні обставини:

     Гостинний двір "Вечір в Карпатах", відпочинок в м. Яремче, Карпати, Котедж... Перейти? 

— не всі сільські місцевості підходять для розвитку зеленого туризму;

— не всі сільські громади можна залучити до розвитку зеленого туризму;

— не всі форми туристичної діяльності прийнятні у кожній місцевості;

— мають бути ліміти у розвитку кількості агроосель у кожній окремо взятій місцевості;

— спеціальні механізми управління повинні бути застосовані для того, щоб перешкодити негативному впливу відвідувачів на довкілля.

Водночас перспективи розвитку сільського відпочинку у Карпатському регіоні виглядають потенційно сприятливими з огляду на наявність значних рекреаційних ресурсів. Зокрема, розквіт сільського відпочинку має відбуватися при активній співпраці з рекреаційними природно-заповідними установами регіону. Адже одним з видів використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, відповідно до ст. 9 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", за умови дотримання природоохоронного режиму, встановленого цим Законом та іншими актами законодавства України, є використання їх в оздоровчих та інших рекреаційних цілях. У цьому плані Карпатський регіон володіє потужними природно-рекреаційними можливостями, наприклад, широко відомими Карпатським і "Східні Карпати" біосферими заповідниками, Карпатським, "Гуцульщина", Вижницьким, Яворівським національними природними парками.

Можна також погодитися з рекомендаціями "World Trade Organization", що наполегливо рекомендує урядам розробляти загальні далекоглядні стратегії, законодавчі акти, постанови та інші урядові заходи для досягнення цілей сталого розвитку [67]. На загальнодержавному, регіональному та місцевому адміністративних рівнях треба пам'ятати, що підтримка сільського зеленого туризму — це підтримка сільського населення і сільського господарства в цілому.

Насамкінець, зазначимо, що лише сільський зелений туризм у сучасних економіко-демографічних умовах здатний реально допомогти малим поселенням України вижити, адже саме малі села своєю специфічністю притягують відвідувачів.