ПЕТРО ЯРЕМЧУК

 

Серед численних довоєнних різьбарів на Гуцульщині треба зачислити досвідчених і добре заавансованих у цьому мистецтві братів Петра і Юрія Яремчуків.

Петро Яремчук народився 1903-го року в Микуличині. Він ще з малих літ виявив велике зацікавлення й хист до майстер¬ки у варстаті свого батька. Батьки Петра належали до замож¬них людей і віддали сина Петра по закінченні народної школи в Микуличині до гімназії в Івано-Франківську (Станиславів). Перебуваючи в Станиславов!, він довідався, що в селі Річка,

місті Косові і Б русту pax є славні різьбарі.   Під час вакацій і* 1922-му році він навідався туди, де й запізнався з ними.

По відвідинах тих місцевостей і ознайомленням з різьбар¬ством він полюбив це ремесло. Тож під час вакацій в 1924-му році він вступив до різьбарської майстерні в Брустурах. Там під керівництвом досвідчених майстрів він успішно опанував техніку різьбарства та вивчив кращі зразки тамтешніх май-стрів-різьбарів.

По закінченні гімназії Петро не міг дістати праці десь у бюрі, бо поляки ке допускали українців до таких праць. А то¬му він почав працювати над власними різьбарськими творами і разом з тим навчав цьому ремеслу свого брата Юрія.

У 1930-му році на виставці у Ворохті їхні праці здобули при¬знання і відповідні нагороди. Від того часу слава про Яремчу-ків поширилася по Гуцульщині. Свої вироби вони продавали по крамницях у Микуличині і Яремчі.

Під час другої окупації большевиками Гуцулыцини Петра КГБ заарештувало і вивезло в невідомому напрямку. Від того часу пропав слід за ним.

 

 

 

 

ЮРІЙ ЯРЕМЧУК

 

Молодший брат Петра, Юрій Яремчук народився теж V Ми-

куличині в 1912-му році. Він, як і його старший брат Петро,

ще змалку виявив великі здібності до теслярської праці, а від-

так і в різьбарстві.        ¡0)

Юрій закінчив гімназію в Івано-Франківську, але далі по¬ляки не дали йому можливости студіювати на університеті, і він також під час вакацій учився р'зьбарства від свого брата Петра, а один літній сезон у славного різьбаря в с. Річка Яко¬ва Тонюка. Від нього він засвоїв мотиви чистої різьби та тех¬ніку інкрустації.

Юрій Яремчук виконав багато різьбарський праць, які про¬давалися в Микуличині, Яремчі та Ворохті. Його праці також високо оцінені на різних виставках.

Так само, як і його брата Петра, КГБ заарештувало під час

другої окупації Гуцульщини і вивезло десь на заслання. Від то-

го часу немає ніяких відомостей про цього визначного мистця

з Микуличина.    щ

Микола Домашевськ

ФЕДІР ЯКИБ'ЮК

 

Мистецька обробка виробів із шкіри на Гуцульщині ще

здавна стояла ка високому рівні. Ще у ХУН-ХУШ ст. в по-

буті карпатських мешканців відомі були "ташки," "табівки,"

"тайстри" (шкіряні торбинки прямокутної, квадратової ч» пів-

круглої форми), "череси" (широкі шкіряні пояси чоловічі),

"киптарі" (чоловічі та жіночі безрукавки з свечої шкіри), "по-

столи" (чоловіче та жіноче взуття), гаманці, обкладинки до

книг, документів і цінних паперів та багато інших предметів

господарського та культурно-побутового призначення з ми-

стецькими оздобами.   Т5

У висліді багатовікових традицій і величезного досвіду бу¬ло вироблено багато способів мистецького оздоблення виро¬бів із шкіри.

Найбільшого поширення набула техніка гаряче го і холод¬ного тиснення. Дерев'яні та металеві формп-штампи майстри виготовляли самі. Крім того, мешканцям Прикарпаття відомі були гравірування по шкірі, ажурмо-прозірне вирізування, ап лікація кольоровими шкірками, мистецьке плетіння із тонень¬ких різноколірних шкіряних ремінців.

В оздобах виробів народні майстри вживали різноманітні металеві прикраси - "бовтиці" * (круглі пласкі бляшки), "ця¬точки" (маленькі цвяшки з випуклою круглою формою голів¬ки), "бобрики"( форми прикрас, 4 подібні до "бовтиць" з ви¬пуклим рельєфом(, "колосочки", "зернятка", "деталі з кольоро¬вого металу, що нагадують формою пшеничне зерно, різнома¬нітні металеві деталі у вигляді опуклих і пласких ружечків, кіл, овалів, квадратиків,, прямокутників, трикутників і інше.

Шкіряні вироби гуцулів умільців відомі були далеко за ме¬жами України. Мистецтво обробки шкіри було поширене на територіях сучасного Косівського, Верховинського, Яремчан-ського та інших районів Івано-Франківщини.

Крім того, косівські, кутські та пістинські майстри услави лись виготовленням шкіряних киптарів, на жаль, імена народ¬них майстрів, що займалися цією справою, майже не зберег¬лись.

З другої половини XIX ст. ця галузь народного мистецтвс набирає широких маштабів. Поширюється асортимент побуто них шкіряних речей, предметів мисливського призначення.

Одним із видатних майстрів шкіряних виробів, які славили¬ся на ціле Прикарпаття, був Федір Якиб'юк.*

Федір Якиб'юк народився в 1877-му році в селі Снідавка Косівського району на Івано-Франківщині (кол. Станиславів-щина). З іменем цього видатного   гуцульського #майстра від

ь       

 

шкіряних виробів пов'язані великі досягнення в цій галузі на¬родної творчости. Вироби Ф. Якиб'юка зберігаються нині в му¬зеях Києва, Львова, Івано-Франківська, Коломиї, Косова і за¬кордонних.

^Відомі українські письменники: І. Франко, М. Коцюбинський, Г. Хоткевич, О. Кобилянська, В. Стефаник та інші, які перебу¬вали на Гуцульщині, з великою повагою та розумінням вивчали

 

 

культуру, побут і звичаї гуцулів, вони високо цінили їхнє са¬мобутнє мистецтво, піклувалися про його розвиток. Вони осо¬бисто знали Ф. Якиб'юка і високо його цінили. Ф. Якиб'юк на¬лежав до гурту провідних майстрів кінця XIX століття і почат¬ку XX ст., зусиллям якого розвиток цього мистецтва піднісся на вищий щабель.

Мистецькі вироби Федора Якиб'юка із шкіри побували н? багатьох українських і закордонних виставках, де здобували високе признання. Ще в 1909-му році вироби Ф. Якиб'юка були представлені на першій українській виставці у Стриї. Слід ска¬зати, що серед декоративних мотивів виробів Ф. Якиб'юка пе¬реважають елементи, які становлять арсенал традиційних су¬міжних видів народного мистецтва.

Геометричні мотиви в більшості використовуються при спо собах гравірування, холодного й гарячого тиснення. В кольо¬ровій аплікації, якою прикрашувалися одяги, дуже поширені елементи геометричного орнаменту, а також стилізовані моти-

 

ви рослинного характеру. В орнаментальних прикрасах виробів

із шкіри багато спільного з елементами і характером компози-

цій вживаних у різьбі та випалюванні по дереву, із узорів ткац-

тва і вишивки, перероблених у відповідности з властивостями

матері ялу. ф       і

Характерною особливістю орнаментів на виробах із шкіри Ф. Якиб'юка € строга симетрія і ритм. Рідше зустрічаються композиції з асиметричним розміщенням орнаменту. Досить ча¬сто в декоративних прикрасах використовуються кольорові металеві деталі, які органічно вплітаються в мережу усього де-кору-прикрас. Вони оживляють і посилюють загальне враження від орнаментальних мотивів.

Як правило, по краях кожного виробу виконується шов ву¬зенькою шкіряною смужкою, який править за укріплення. 0-скільки смужка завжди буває іншого кольору, шов створює декоративний узор, що замикає загальну композицію. |

Загалом, треба сказати, мистецька творчість із шкіряних виробів Федора Якиб'юка залишила величезну спадщину для загальної української народної культури, його вироби й сьо¬годні високо ціняться та знаходять багато послідовників серед сучасних гуцульських майстрів.

Кілі ка років тому <1. Якиб'юк (1959) відійшов у вічність, але йогс творчість живе, його безсмертні мистецькі вироби збагачують ґалерії багатьох українських музеїв і нині та на¬певне ще довго демонструватимуться, здобуваючи славу само¬бутньому гуцульському мистецтву та напевне запевнять йому славу і на майбутнє.

[Гори]

[Гори]

[Івано-Франківськ]

[Красія]

[11-01-16]	[Все для туристів]
Не розірвись, магічне коло аркана (0)

[09-09-19]	[Відпочинок і поради]
Охота в Клубі Велес (0)

[09-08-14]	[Відпочинок за кордоном.]
Чим пригостить Доміникана? (0)

[09-08-31]	[Відпочинок і поради]
Метро як об'єкт поклоніння (0)

[Івано-Франківськ]

[Ворохта]

[Гори]

[Івано-Франківськ]