П’ятниця
18-09-21
16:15

Все для туристов [313]
Информация о г. Яремча
Все для туристів [308]
Інформація про м. Яремча
All for the tourists of [318]
Information is about the city of Yaremcha
Отдых в Буковеле - Отели [27]



Котедж
"Карпатська тиша"

Відпочинок у Яремче

0977739122 - Любов
0665020962



Вечер в Карпатах

Про Гуцульщину та Гуцулів їхня історія.64ВАСИЛЬ ГУНДЯК МИКОЛА ГРИГОРЧУК МИХАЙЛО ГОРБОВИН ВАСИЛЬ ДОМА


ВАСИЛЬ ГУНДЯК

 

Василь Гундяк, сии Миколи Гундяка, від самого початку створення ОУН в 1929-му році, належав до організації Ввч був заприсяжений краєвим організатором Вороном (псевдо)* яко¬го справжнє прізвище Попадкж і який нині замешкує в місті Чікаго в Америці.

Василь Гундяк належав до високоосвічених членів ОУН. Він був незвичайно відданий справі боротьби за самостійну Укра¬їну. В 1938-му році він перейшов на Карпатську Україну, щоб разом з іншими українськими патріотами боронити її самостій¬ність перед мадярською навалою. Хоч, правда, не було сили р. українців проти регулярного і переважаючого мадярського війська, але вони йшли на свідому смерть, на цей героїчний подвиг, чим вписали в історію визвольних змагань кров'ю і власним життям свої імена героїв. Василь Гундяк загинув у бо¬ротьбі з мадярами на полі слави в 1939-му році.

Брат Василя Гундяка Никола, який УЄЖ брав участь в бо¬ротьбі за самостійність Карпатської України, повернувшись із надщербленим здоров'ям, був розстріляний   большевиками в

 Василь Гундяк

 

1940-му році. А їхній батько Никола Гундяк розстріляний нім¬цями в 1943-му році.

За велику любов до України і її багатострадного народу ціла ця родина Гундяків віддала своє життя. Тож нехай цей спогад про них буде вінком на їхні невідомі могили.

 

 

Стефан Григорчук

 

 

 

 

МИКОЛА ГРИГОРЧУК

 

 

Микола Григорчук, син Василя і Анни з роду Перцовичів, народився в 1869-му році в селі Баня-Березів Печенізького по¬віту в Галичині. В 1893-му році він був вибраний радним і так¬сатором в селі Баня-Березів. (В Бані-Березовій громадяни оби¬рали 24-ох радних, які потім поміж себе вибирали війта, за¬ступника, касієра і двох таксаторів).

Микола Григорчук був досить активним і свідомим діячем на той час серед гуцулів. У 1897-му році він був обраний послом до галицького сойму, ці обов'язки посла він виконував аж до 1903-го року. 

В 1902-му році австрійський парлямент видав закон про створення повітових виділів. І Микола Григорчук у 1903-му ро¬ці був обраний до Коломийського повітового виділу, а пізніше знову переобраний. Виконував ці обов'язки аж до 1939-го року. Рівночасно в роках 1923-1927 був війтом села Баня-Березів.

 

Під час створення Збірних громад був вибраний радним до Збірної громади в Березові Середнім. До Збірної громади Березова Середнього тоді входили такі громади: Березів Вижни й, Баня-Березів, Березів Середній, Березів Нижній, Текуча і Ашори.

Під час Другої світової війни був застрілений в 1944-му .ро¬ці під час праці на городі.

 

Стефан Грнгорчук

 

 

МИХАЙЛО ГОРБОВИН

 

К Михайло Горбовий народився 9-го вересня 1906-го року в Косові на Івано-Франківщині. Коли він мав 9 років, померла його мати, лишивши 5 дітей сиротами. Батько одружився вдру¬ге. Мачуха знущалася над дітьми і ніхто ними не опікувався. Незадовго померла й мачуха, і батько одружився втретє. Його батько був ткачем, а друга мачуха пекла калачі і бублики та продавала на базарі. Ця друга мачуха зовсім повиганяла дітей з хати. Михайло взяв під опіку дітей і разом з тим почав учи-ННрилимарства. Він чотири роки ходив "до терміну", крім

 

того виконував усю хатню працю: носив воду, рубав дрова і бавив дітей.

Михайло закінчив шість кляс народної школи в Косові. На 14-му році життя пішов добровільцем на війну до УСС, де й провоював 4-ри роки. По закінченні війни, повернувшись до¬дому, Михайло записався на учительські курси. А коли скінчив 22 роки життя, став учителем. Іспити здавав у Коломиї.

У 1920-му році ка Гуцульщині було повстання, в якому Ми¬хайло Горбовий брав активну участь, за що потім потрапив до

 

Михайло Горбовин

 

в'язниці і просидів у Коломиї та Львові 18 місяців. Перебуваю¬чи у в'язниці, він там багато читав і в тому ж часі вирішив, коли вийде на волю, то присвятить себе праці серед молоді.

Михайло в 1922-му році заложив гурток Пласту. За цю діяльність поляки його заарештували в 1924-у році і протримали  в'язниці один місяць. А в 1927-му році знову за це ж саам заарештували і протримали на цей раз у в'язниці два місяці, и 1930-му році те саме повторилося, і Горбовий просидів 6 місяців. Поляки тоді забрали пластову домівку і взагалі докучали йому, як тільки могли.   

Однак Михайло Горбовий праці в Пласті не кидав. Щоб мати засоби на життя, він заложив килимарню-кооперативу Туцульщина", яка, між іншим, існує й до наших днів, але із зміненою назвою на "Дереворізьба". 

Михайло Горбовий весь час опікувався молоддю, учив Г правди, справедливости і заохочував до науки. Сам належав до 1-го куреня пластових сеньйорів ім. Степана Тисовського. Леонід Бачинський

 

 

ВАСИЛЬ ДОМАШЕВСЬКИЙ (1898-1944)

 

Василь Домашевський народився 1-го січня 1898 р. у шля-хецькій родині в гуцульському селі Микуличині. Його батьки — Стефан і Настя (з дому Стефанюк) Домашевські. Як пока¬зують архівні записки станиславівського (тепер Івано-Фран¬ківськ) нотаріяльного уряду, історія родини Домашевських сягає до 200 років зі своїм родовим гербом.

За їхню українську приналежність й свідомість родина До¬машевських в 1825-му році була покарана тодішнім австрій-

 

ським урядом — відібрано її частину земельних посілостей в околиці Микуличина.

Василь Домашевський, будучи одинаком, дістає під достат¬ком батьківської уваги, добре виховання. Кінчає народну шко¬лу та переходить до Станиславова до середньої школи. Але вибух Першої світової війни перериває його дальшу науку.

Після війни Василь Домашевський включається у вир праці серед гуцулів, його шлях був багатогранним й плідним. Вже в 1922-му році він організує т-во "Просвіта" у родинному селі Микуличині, а 1923-го року організує споживчу кооперативу "Верховина." В 1928-му році Василь організує профспілку лі¬сових робітників. Цього! самого року у Вижньому Березові спільно з Г. Голинським і М. Ільницьким Василь Домашевський закладає молочарню "Верховина." Ця українська молочарня добре розвивалася та проіснувала до 1944-го року.  Також в

 

1928-му році він організує   читальню "Просвіта" у Яремчі. В тому періоді Василь Домашевський також закладає каси "Ра<5 файзенка" у кількох гуцульських селах.

Діяльний він був і серед гуцульської молоді. Він у багатьох гуцульських селах закладає ряд молодечих товариств "Каме¬нярі."

Щ міжчасі Василь Домашевський в 1924-му році одружується з Євдокією (з дому Домашевська).

ЦВін не був лише діяльний в царині суспільно-кооперативній, але виявив і велику рухливість, відданість та здібності у політичній ділянці: в 1922-му році він вступає до Радикальної партії. В короткому часі завдяки організаційному хистові вибивається по партійній драбині до верхівки. Він стає членом повітового і центрального комітету Радикальної партії. Організує ряд гуртків Радикальної партії по околичних гуцульських селах.        

В 1927-му році Василь Домашевський стає головою комітету для вибору П. Шикерика-Доника на посла. Ця акція булла успішна, бо гуцул-кандидат в особі Шикерика-Доника виграв вибори.

Василь Домашевський, будучи патріотом його вужчої Бать-ківщини-Гуцульщини, все мав на думці уліпшення життєвих обставин мешканцям цього клаптика української землі й тому він посилено працював в напрямі, щоб гуцулів було якнайбіль¬ше вибрано до місцевого уряду (до рад та на війтів сіл). Він, як політик, брав участь у виборчій кампанії гуцулів по вибору так до місцевих громад, як й до сойму й сенату.

В 1930-му році Василь Домашевський, піддаючись бажанням передовиків Микуличина, кандидатуе на війта в його родинно¬му селі. Тут треба мати на увазі, що долина Пруту належала до курортних округ і польська влада за всяку ціну бажала ма¬ти у тих селах війтами поляків. Але при тих виборах їм не пощастило. Василь Домашевський великою більшістю голосів був обраний на війта з цілою його листою радних-гуцудів. Так сталося й інших два рази.

Завдяки його наполегливій праці у таких селах, як Ямна, Яремча, Татарів, Ворохта були вибрані гуцули війтами. Також при утворенні спільних громад в тих околицях Василеві дово¬дилося зводити бої з воєвідською владою, яка в той спосіб старалася послабити українські впливи в організуванні таких саме громад. З огляду на його невсипущу енергію, послідов¬ність, ця справа була вкінці полагоджена на користь місцевого українського населення.

За війтування Василя Домашевського (1930-39 рр.), завдя¬ки його старанням, в Микуличині побудовано гарний дім т-ва 'Просвіта" та будинок громади, який містив велику театральну залю. Все це було побудовано в гуцульському стилі, прикрашене різьбою,  Після упадку Польщі він творить в Микуличині т. зв. "Директорію" з таких осіб: Юра Яремчук, Іван Бойко та Василь Домашевський, яка провадить справи села так успішно, що завдяки їм не доходить тут до масових арештів місцевого населення та вивозів на Сибір.        

З приходом мадярів у 1941-му році Василь далі з Іваном Перцовичем, Юрою Яремчуком, Іваном Бойком керують так се¬лом, щоб було мало жертв війни. їм це в великій мірі щастить.

З розповіді ^очевидця Івана Кузича відкривається ще одна таємниця з діяльности Василя Домашевського. В 1934-му році, він бере участь у перепровадженні за кордон атентатчика Ма-цейка, який убив польського міністра Пірацького. А треба зна¬ти, що за таку діяльність учасникам грозила в'язниця, а часто й смерть. В. Домашевський при помочі Г. Голинського та д-ра Навроцького, наражуючи своє   власне   життя,   допомагають

З приходом німецького окупанта на Гуцульщині доходить до масових арештів гуцульських провідників. В березні місяці 1944-го року заарештовують й Василя Домашевського. Вко-ротці його розстріляло німецьке гестапо. Так закінчив своє бурхливе і повне посвяти життя один із видатних гуцульських діячів Василь Домашевський.

 



[09-10-28][Все для туристів]
Покататися на велосипеді чи коні? (0)

[09-08-19][Відпочинок і поради]
Дайвинг-сафари - що це таке?! (1)
[09-07-29][Легенди про Яремче, карпати.]
Легенда про Говерлу (0)
[09-07-29][Легенди про Яремче, карпати.]
«Завивальна» весільна (0)