Понеділок
18-09-24
21:04

Все для туристов [313]
Информация о г. Яремча
Все для туристів [308]
Інформація про м. Яремча
All for the tourists of [318]
Information is about the city of Yaremcha
Отдых в Буковеле - Отели [27]



Котедж
"Карпатська тиша"

Відпочинок у Яремче

0977739122 - Любов
0665020962



Вечер в Карпатах

Про Гуцульщину та Гуцулів їхня історія.63МИКОЛАЯ БОЖУК ГРИЦЬ голинськил


Марко Бараболя (Іван Рознійчук) народився 19-го квітня 1910-го року на Закарпатській Гуцульщині в Требушанах. Бать¬ки його були свідомими селянами-гуцулами. Батько його Федір Рознійчук замордований мадярами в 1939-му році разом з ін¬шими українськими патріотами-односельчанами.

Початкову освіту Марко Бараболя одержав у рідному селі, а торговельну академію закінчив у Мукачеві. Деякий час учи¬телював в Рахові та Ясині, а також працював деякий час у банку в Ужгороді. В 1944-му році, як вояк мадярського війська, відійшов на Східній фронт, де правдоподібно й загинув. Р" Марко Бараболя увійшов в історію Гуцульщини як видат¬ний письменник-сатирик. Він писав сатиристичні повісті, вірші, в яких з великою поетичною майстерністю висміював недоліки громадського та культурного життя Закарпаття.

Словацьке педагогічне видавництво у Братиславі — відділ української літератури у Пряшсві — видало маленьку збірку Марка Бараболі. Упорядкував її і написав до неї післямову Ми¬хайло Мольнар. Упорядчик користувався виданнями д-р Сте¬пана Росохи "З-під їдкого пера Марка Бараболі", нарікаючи, що навіть фахівцеві тяжко роздобути старі річники журналів та газет з опублікованими творами Марка Бараболі.  

У своїй післямові упорядник творів Марка Бараболі Ми¬хайло Мольнар пише: "Твори Марка Бараболі цікаві не лише їхнім змістом, а й формою та мовою, якою він блискуче воло-дів і якій приділяв особливу увагу. Своїм художнім рівнем твори Марка Бараболі значно вищі за твори більшости суча¬сних закарпатських письменників. Переважна більшість їх на¬лежить до кращих зразків української літератури на Закар¬патті і має право вважатись одним з надбань загальноукраїн¬ської сатири

Осип Фіріщак

 

 

МИКОЛАЯ БОЖУК

 

 

Миколая Божук народилася 1-го березня 1907-го року в селянській родині в селі Великому Бичкові на Закарпатській Гуцульщині. Початкову освіту здобула у Великому Бичкові, а учительську семінарію закінчила в Ужгороді. По закінченні се¬мінарії вчителювала по селах Закарпаття і одноразово займа¬лась літературною творчістю. Померла в дуже молодому віці — в 1938-му році.

Ввійшла в історію Гуцульщини як талановита поетеса, хоч через недовготривале життя не лишила так багато літератур¬ної спадщини по собі. Почала писати вірші дуже молодою, тобто в дев'ятнадцятирічному віці. її вірші друкувалися в жур¬налі "Наш рідний край" О, Маркуша, закарпатського педагога, а також в деяких газетах.

В 1930-му році вийшла її єдина збірка "Поезії", в якій поетеса оспівує любов, красу природи та висловлює свої жалі за недолю українського народу. Загалом тон її поезій дещо сумовитий, хоч вона не втрачає надії на краще майбутнє. У своїх поезіях вона виходить від народної пісні.

Миколая Божук довший час була зовсім забута на Закар¬патті. Але в 1962-му році її твори були видані у збірці "Гірські квіти" разом з творами Марійки Підгірянки і Марусі Тисян-ської,      «

Твори Миколаї Божук і її землячок покійний визначний український поет Максим Рильський у своїй передмові до зга¬даної збірки дуже високо оцінив. Також і інші літературознав¬ці, як О. Дяченко, Ю. Станинець позитивно оцінюють твор¬чість Миколаї Божук та вважають, що лише рання смерть не дозволила їй стати закарпатською Лесею Українкою.

Поезії Миколаї Божук увійшли до антології "Поети Закар¬паття", що видана в 1965-му році у Пряшеві. Тут теж закар¬патська поетеса одержала високу оцінку своєї творчости з-під пера літературознавця В. Микитася.

Осип Фіріщак

 

ГРИЦЬ голинськил

 

Гриць Голинський народився при кінці XIX сторіччя у Бе¬резові Вижньому на Гуцульщині. його батьки Василь і Марія (з роду Сулятицьких із Березова Середнього). Голинські — це члени старого боярського (шляхетського) українського роду з- їхнім гербом.

 

Гриць Голкнсь

У Коломийському музеї "Гуцульщина" знаходиться "бекеш¬ка," цебто плащ із синього сукна, краї і якого обшиті сірим смушком, а ковнір кримський. Смушком обведені рукави й низ цього плаща. Вигляд згаданого плаща схожий на козацький жупан. При цьому експонаті є замітка, яка пояснює, що плащ цей належав родині Голинських з Березова Вижнього.

Родина Голинських належала до найбагатших гуцулів того часу. Між іншим, вони були власниками полонини Ліспів та розташованих посілостей в Поляниці-Чемагівській (присілок Микуличина).

Василь та Марія Голинські мали п'ятеро дітей: Дмитра, Михайла, Федора, Гриця та Юлію. Одинока доня Голинських — Юлія закінчила учительську семінарію. Брати Гриця займалися господарюванням, а під час Другої світової війни загинули трагічною смертю

І Гриць Голинський ходить до школи та в 1913-му році кінчає коломийську гімназію. Вкоротці після того він вступає до австрійського війська, де закінчує старшинську школу ступнем чотаря. Бере участь у Першій світовій війні.

 

За української держави Г. Голинський, будучи військови¬ком, досконало знає, що для існування держави важним І не¬обхідним є мати добре вишколене військо. А при тому, буду¬чи сам шляхтичем-гуцулом, він докладно знає відвагу, герой¬ство, патріотизм та вільнолюбство гуцулів, тож керуючись тим, він творить в 1918-му році Гуцульський курінь. Будучи ко¬мендантом цього куреня, брав участь у боях за українську державу.   **•

Після закінчення Першої світової війни Г. Голинський кін¬чає університет із званням інженера-агронома в Чехо-Словач¬чині.

По закінченні студій він повертається на Гуцульщину до свого рідного села, де одружується та осідає у Поляницях-Че-

Сотнии Гриць Голинський, ко¬мендант Гуцульського куреня, 1919 р.

 

маґівських (у Микуличині). Тут він будує гарну, в гуцульському стилі віллю, в якій замешкує.

В тому періоді Г. Голинський також включається в громад¬сько-політичну працю для добра Гуцульщини. У 1928-му році він є співосновником молочарні "Верховина" в родинному селі Березові Вижньому. Він також стає членом комітету для засну¬вання профспілки лісових робітників в Микуличині.

В 1934-му році Г. Голинський бере участь в успішному перепровадженні за кордон атентатчика на міністра Пірацького, Мацєйка, допомагаючи тим ОУН.        

В часі між 1-ою і ІІ-ою світовими війнами Г. Голинський співпрацює з Іваном Кузичем, Василем Домашевським, Петром Шекериком-Доником та іншими гуцульськими діячами цього часу ш суспільно-кооперативно-політичній : ділянаді   на терені

З вибухом Другої світової війни, польська влада заарешто¬вує його) та засилає до концентраційного табору в Березі Картдрьшйі

щ Зк радянської влади, при кінці І939^го року,, Г. Голинський звільнений з концентраційного табору, працює надлісничим у Микуличині. Будучи фаховою людиною в даній ділянці, він розвиває надлісництво та ставить його господарку на високий рівень.        

З початком 1941-го року Г. Голинський був заарештований МИН й засланий в далекий Сибір, де й помер. Причиною останнього арешту Гриця Годинського була його приналеж¬ність до свідомих багачів-патріотів й любителів його вужчої Батьюющини-Гуцульщини.

 

Микола Домашевський

 

Примітка: Життєпис Гриця Голинського зладжено на підставі розпо¬віді Миколи Ільницького та інших його односельчан й приятелів.

 



[09-10-14][Все для туристів]
Татарів? (0)

[09-08-22][Відпочинок і поради]
Їдемо дивитися на жирафів, водопади і корали (0)
[09-08-15][Відпочинок за кордоном.]
Кіпр: активний відпочинок (0)
[09-08-22][Відпочинок і поради]
Туристичний гороскоп. Де і як відпочити 10-16 березня (0)