Вівторок
18-11-20
16:00

Все для туристов [313]
Информация о г. Яремча
Все для туристів [308]
Інформація про м. Яремча
All for the tourists of [318]
Information is about the city of Yaremcha
Отдых в Буковеле - Отели [27]



Котедж
"Карпатська тиша"

Відпочинок у Яремче

0977739122 - Любов
0665020962



Вечер в Карпатах

Про Гуцульщину та Гуцулів їхня історія.30


Ой отвори, свату, воротоньки, ми йдемо до вас, Залетіло наше гусе та й дес межи вас.   і Наше гусє молоденьке із файним знаком, Залетіло воно до вас з вашим гусаком.

Вийди, Марічко, вийди, Ци не маєш ти тут кривди? Бо приїхав отец й мати, Шоб кривди си поминати. У чужої матіночки: Шоб не мила вікна, двері, Шоб не льигла без вечері, І шоб боса не ходила, Горшком воду не носила.V

При цьому відбуваються різні жарти-сміховинки. Наприклад гості молодого приводять перед гостей, що принесли молодій "обід", молодицю, убрану в подерті лахи, з великим горбом на плечах, з розхрістаним волоссям, з синцями попід очима а ця, нібито молода, голосить перед своїми гістьми: "А подивіт-коси, любі гості, що вони зо мнов зробили! І то за одну ніч!

Били мене та мучили цілу Божу нічку, а що буде далі?" А потім захриплим голосом співає:           

Ой чим же я, моя мамко, Так си провинила, Шо ти мені сніданічко Так дуже спізнила? Ти гадала, моя мамко, Шо ні не згодуєш, Далас мене в Чужі руки, А тепер бануєш. Понад брови чорненькії

Кучері повисли,

Д Єкий малам дівков гаразд,

1? Не сходит ми з мисли.   І

€к я була в мами дівков,

Я гаразд си мала,

Наколи лиш си віддала,

Охота пропала.^

Ой далас ні, моя мамко,

Та й дала, та й дала,

Так єк сиру колопеньку

В болото запхала. §

Ой єк тоті колопенці

У болоті гнити, ш

Та так мені, молоденькій,

У свекрухи жити.

 

Слухаючи такі жарти та пісні, одні сміються, а другі плаДр чуть. Якийсь час після жартів з'являється дійсна молода, як молода господиня, вітається з своїми гістьми, розпитує про новини з батьківського дому, а потім застеляє стіл чистою ска-тертюІлТрибулі гості витягають з бесагів привезений "обід", або "сніданок" і запрошують усіх присутніх до цього обіду. Всі сідають за стіл і набуваються: їдять, п'ють та співають різних співанок. При кінці обіду кухарка подає свіжі пироги та й каже: "А тепер я вас почьистую свіжими тепленькими пи¬ріжками, що їх для своїх гостий приготовила наша молода господиня." За кілька хвилин приносить в кількох мисках теп¬ленькі пироги з сиром і розкладає на столі, при чому нама¬гається поставити повну миску перед прибулими гостями. Гості, ласі на свіжі тепленькі пироги, починають смачно їсти, аж на¬раз комусь з гостей замість пирога з сиром, попадеться пиріг з глиною, або з піском. Бо молоді хитруни, під час, коли мо-. лода господиня ліпила пироги, закралися і замість сира, по¬клали в пироги глину або пісок. І знову сміх: "От єк наша молода ґаздиня вміє пироги ліпити!" 

І так забавляються і "набуваються" гості до пізньої ночі,а часом аж до ранку. Аж коли рано "з-за гіря" пічне показуватися

Боже сонечко, гості починають розходитися по домах, приспівуючи:      

Зарізали когутика, зарізали каию,

Ой у нас вже по весіллю та й по відриґаню.

Шьи сегодня гоя, гоя, та й завтра шьи гоя,

А позавтра до роботи, головонько моя.

По весіллі молоді зашивають свої вінки в подушки, що на них сплять, а весільні деревця прив'язують на вершок найви¬щого дерева в садах їхніх батьків і там вони стоять, аж доки не зігниють і не впадуть на землю.

Шість тижнів або й більше після весілля молоді господарі запрошують батька і матку весільних, свою родину та деяких гостей на т. зв. КОЛАЧИНИ. Молодий господар дає матці, а господиня батькові по кілька калачів (4, 6 або 8) в подяку за те, що вони допомогли їм відбути щасливо всі весільні обряди. В заплату за калачі батько й матка дарують молодим ґаздам, що хто може: перемітку, полотно, рушник, ліжник, вівцю, ко¬рову і т. п. Після церемонії передання калачів гості "набу-ваютси" досхочу.

і ХОДАШ (кодаш) — це ВІЗНИК у весільному обряді Буковини. Після вінчання в церкві всі бояри бралися перед хатою руками за жінці шириньок і творили довгий ланцюг. З самого переду йшов

о. Ілля Нагірняк

г атаж ела (староста), за ним головний дружко (дружба), а позаду всіх — ходаш. Так ішли до хати, вибиваючи ногами тропака і співали: "Гоца, гоца, гоцаца, не загубіть кодашаї Скиньтеся по грошеві, ку¬піть коня кодашеві. Кодаш того заробив, щоби піша не ходив1' (Евген Онацький, "Мала Енциклопедія").

2) БАРВІНОК — це скромненька квітка блакитного кольору, з гладким, вічно темнозеленим листям* Особливого значення набирас барвінок під час весільних урочистостей, бо з листя барвінку шиють та плетуть молодим вінки. Тому барвінок символізує кохання та с символом дівочо! чистоти. Дівчина, що втратила свою чистоту до весілля, втратила також барвінок, тобто не має права носити вінок. (Квген Онацышй, "Мала Енциклопедія").

г) ВЕСІЛЬНЕ ДЕРЕВЦЕ призначене для молодих, що бажають "спа¬руватися". Тому й деревце призначене для їхнього весілля повинно мати як рядків, так і крачків до пари. Коли б один рядок мав тільки три крачки, тоді одно з молодих лишиться в скорому часі вдівцем або вдовицею, коли б один рядок мав аж п'ять крачків, тоді одне з молодих буде мати "любаску", або "любаса".

4)        КРАЧОК — це галузка,, гилячка.

5)        ЗИМОВІ М'ЯСНИЦІ — це vac від Богоявления Господнього (Йор-

дану) до Неділі М'ясопусної.

*) ПРОЗІРНИК — це малий калач, перев'язаний навхрест черво¬ною волічкою з малою квіткою з барвінку на середині, що його мо¬лоді носили зав'язаний хустинкою на правій руці і в призначений весільним обрядом час дивилися крізь нього, оглядаючи свою долю. У матеріялах етн. НТШ, V, 31-32, так описується символ прозірника: "Як тільки княгиня (молода) сяде на коня, щоб їхати до слюбу, ди¬виться крізь калач (прозірник) на всі чотири сторони світу. Коли г.огляне на схід сонця, каже матка: "Абис була, єк зоря красна". Коли ж молода подивиться на захід, цілує її мати й каже: "Абис була, єк сонце щасна". Скоро погляне крізь калач на північ, зближа¬ється до неї отець зі словами.- "Не знай ніколи ні зими, ні нужди". Ц як звернеться на полудень, кажуть дружки: "Аби вам було всюди мирно". Так, може, було десь і колись. В околицях і часах, що тут описується, молоді дивлячись крізь прозірник, тільки потихо про¬мовляли: "Господи Боже, допоможи".

7) ТРИ (3) —- це число, що з найдавніших часів символізує до¬вершеність і досконалість. На острові Криті, за яких 2.000 років до Христа, число три мало релігійний характер і було для критян свя¬тим. Подібне бачимо і в інших країнах.

У Св. Письмі, головно в Новому Запозіті, число три зустрічається дуже часто: віра у Св. Тройцю, до новонародженого Месії • Христа приходять три царі і приносять Йому три дари. Апостол Петро три рази зрікається Христа і т р и рази лається, при Преображенні Христа на горі Тавор були присутні три Апостоли, на Голготі було І р и хрести, а на хресті Спасителя був напис у трьох мовах, Христос воскрес на третій день і т. д.

В українського народу з давен давне число три відігравало

містичну ролю. І сьогодні всі важніші дії в релігійних відправах та родинних обрядах виконуються тричі: при охрещенні дитину зану¬рюють три рази у воду, при шлюбі священик благословить молодих три рази, а при співі "Ісайс радій../' тричі обводять молодих навкруги аналою і т. д.

Також у весільних обрядах важніші дії виконуються тричі: бла¬гословення родичами молодих вінком, виголошення прощі, заводини довкола! столу, "скуповування" дружбою дружок і т. п.

8)        ТУР — це предок домашнього вола і подібної до нього породи.

дуже дикий і відважний. Тур був символом незалежности і дикости.

Тур був насамперед ловецькою звіриною. А що лови символізу¬вали в нас сватання, — тому тур чи туриця, як дуже цінна звірина, символізує у весільних піснях молоду. Перед від'їздом молодої до батьків молодого співали? "Он не тур це, ні туриця, тільки красна молодиця" (Евген Онацький, "Мала Енциклопедія").

9)        КРАНКА — це китиця (наприклад, китиця калини, китиця винограду і т. п.).

10)      ВАСИЛЬОК — це запашна рослина, що супроводить життя українця від народження аж до гробу. В Україні була дуже поширена леґенда про ролю васильків у зачатті Ісуса Христа. "Архангел Гавриїл, прийшовши благовістити Пречистій Діві Марії про народження Сина

Божого, передав їй вітку васильку і промовив: "Приношу тобі тут від Бога дарвітку гарної квітки, понюхай і побачиш, як гарно пахне. Вона взяла васильок, понюхала, а кілька днів пізніше завагітніла."

Тому васильок, як квітка Богородиці, фігурує в нас у всіх обря¬дах, що супроводять родинні події.

Не бракувало васильків і на весіллі. Васильками заквітчували косу молодої і весільне деревце. "Нехай Марусі деревце зів'ють з хрещатого барвінку, запашного васильку та червоної калини" (Ф. Бовк, "Студії").      

Васильок символізує благочестя, плодовитість та вірність аж до смерти.

11)      КАЛИНА — це кущ з лапчастим листям, білими квітками та

червоними соковитими ягідками, символізує красу і здоров'я. У весільній пісні про молоду співається: "Ой червона, єк калина, а солодка, єк малина".

,2) ВЕСІЛЬНЕ ДЕРЕВЦЕ вже заквітчане символізує всі найкращі душевні й тілесні прикмети, які молоді лиш можуть мати: життєра дісиість (саме деревце), благочестя, плодючість і вірність на ціле життя (васильки), любов і невинність (барвінок), та красу і здоров'я (червона калина).

п) СШО, тобто скошена і висушена трава має в українського народу велику пошану. Сіном застеляють стіл під Різдвяну Вечерю, І по Йордані брали це сіно зі столу, крутили з нього перевесла та обв'язували ними в саду овочеві дерева, здоб добре родили. Тому

 

під час прощі клали під коліна молодим сіно, яке є символом добро¬буту й заможності*.

|4) В українського народу є звичай, вітаючи визначних гостей, підносити їм хліб-сіль. В давніх часах хліб і сіль були певною запо¬рукою проти голоду, а тому гони вважалися святими. Крім цього, сіль уважалася як засіб в боротьбі проти ворогів і нечистої сили. Благословення батьками молодих хлібом і сіллю має особливе зна¬чення, бо воно являється символом благословенства Божого для по* дружнього життя молодих, а рівночасно і символом єднання і при¬язні. Отже, благословення хлібом і сіллю має глибокий релігійний зміст, що Його український народ і до сьогодні дуже шанує.

,5) АМБЕР — походить від слова амбра (з арабської мови). Амбра Щ це дерево подібне до плятана, що виділяє бальзамічну смолу й кадило. Тут, у весільній пісні, амбер кадило у переносному значенні — це священик.

,6) КАЛАЧІ КРУТІ. У весільній пісні співається: "Ой виходи, нам ко, з хати, своє дитя привитати, Та й крутими калачами..." Що ж то за круті калачі? Весільні калачі печеться так: коли пшеничне тісто вже підросло, тоді кухарка висукує з тіста п'ять довгих пелюстків, залежно від величини калача, і плете з них калач, склавши його так, що він стає круглим із діркою насередині. Потім висукує ще одну пелюстку і обводить нею калач із-зовні. Коли калач підросте, садять його в піч.

У справі символу калача дослідники не є однозгідні. Одні вва¬жають, що такий "круглий калач" з діркою насередині символізує плетену косу молодої. (Мат. у етн. НТШ, V), інші кажуть, що калач символізує сонце (проз. Сумцов), а дехто вважає калач символом вічности ("без початку і без кінця"). Тоді залишається ще з'ясувати, чому обрядові з весільними "крутими калачами" надавано такого великого значення.

17) ПШЕНИЦЯ. Українці з давен-да вна обсипували молодих, коли вони приходили від шлюбу, різним зерном, а особливо пшеницею, бо зерно пшениці символізує плодовитість молодих та їхніх потом-ків. Але тому, що пшениця була в нас основою майна й поживи, то вона символізує також багатство й достатки.

,8) МАЯ — це мева (мартин), птаха-плавун, подібна до голуба, живе над морями і великими ріками.

1 ) ПЕРЕМГГКА — це досить довгий шматок білого тонкого по¬лотна (півка), з вишитими або перетканими вузенькою смужкою при¬красами на обох кінцях. Старші жінки у святкові дні обвивають ними голову так, щоб оба вишиті кінці звисали на плечі.

20)      БОВТИЦІ (бовтички) — це металеві ґудзики, що ними гуцульські дівчата прикрашують свої зачіски.

21)      БІЛЕ ПОЛОТНО символізує в нашому народі рівну дорогу та

зберігання від нечистої сили (Евген Онацький, "Мала Енциклопедія").

Тож дбайлива мама молодого простеляє перед першим вступом мо-

лодої невістки до її дому біле полотно, щоб забезпечити для свого

сина добре життя, щоб його дружина ходила завжди "рівною доро-

гою" та щоб була охоронена від нечистої сили.



[11-01-17][Все для туристів]
Стирає час, лікує душу... (0)

[09-09-19][Відпочинок за кордоном.]
Курорт Хургада в Египте (0)
[09-07-30][Відпочинок за кордоном.]
ОАЕ: можна і не можна (0)
[09-07-30][Відпочинок за кордоном.]
Болгарія: казки, міфи і легенди (0)