Весілля (весіле)

На весіллі князь з дружбою та маткою сідають у хаті під образами проти деревця, а побіч них самі поважні гості. Коли всі вони наїлися досхочу, напилися, а п'ють чай з перцем, го¬рілку, мед, пиво, вино, Після цього вони встають із-за столу, а на їх місце сідають інші гості, які так само гостяться. На ве¬сіллі обов'язково кожний мусить побувати за столом і наїсти¬ся та напитися, навіть малі діти мусять поїсти за столом. А пі¬сля їди та випивки починаються танці і співи. В залежности від пори 'року, коли тепло, то забава відбувається надворі, а коли холодно чи дощ, то в хоромах. Забавляються до пізньої ночі, а іноді й до наступного ранку.

Під час перекуски співають:

1. Лежьили берви бервінковії, Крутое деревце, витое! (2) Иа в горі голубе гніздо ве, Ци всім гостям місце є? А коли не всім, гляніте,

 

Тисовії столи вносіте, Калинові бай ослони кладіте, Пишні гості садіте. 2  Лежьили берви бервінковії, (2) Крутое деревце, витое! (І) Красно гостеньки сіли, Що здвигнули сі скіни, Не так они здвигнуть сі, т   Як гості меду напють сі, І   Бай солодкого меду, З-під студеного леду,  (Ім'я) голубочку, & Пий тепер горівочку.

3. Лежьили берви бервінковії, (2) Крутое деревце, витоє! (2) А у нашого свата Все черчьита хата, Чсрчиком обсипана, Васильком обтикана. Ой, у нашої свашки, Всі вівці попід дашки, Хати в неї на помості, В них харчує свої гостів

 

встаючи з-за столу, співають таку пісню:

Лежьили берви бервінковії, (2) Милії, братя, підведімо сі, Шьипочки в ручках — поклонімо сі, Й оперед Богу, Богу с'єтому, А за ним ґазді, ґазді нашому, Йа подьикуймо господинечці І кухареві і кухаречці        і. За хліба поставління За пива доносіиня.£ Ой, чом красні нам були дворове, А всі нам були дернові, Ой, тут нам були столове, А всі ж нам були кедрові, Ой, тут нам були ослонове, А всі нам були тисові, Ой тут нам були скатерти, А всі нам були ільчаті, <->и, тут нам були книшове, ВС1 нам були пшеничні,

 

Ой, тут нам були студійці, А всі нам були свинячі, Ой тут нам були голубці, А всі нам були летучі, Ой, тут нам була визина, З товстого вепра солонина, Ой тут нам були юшкове, А всі нам були з баранця, Ой, тут нам були кашове, А всі нам були молошні. :

 

Пропій (а в деяких місцевостях наз. бояри)

Як правило, другого дня під вечір або таки вечором у день весілля князь збирає собі боярів з-поміж гостей, щоб разом з ними ішли по молоду. В цей час, коли молодий добирає собі боярів, сидячи за столом, усі співають: _л        ;л

1.         Лежьили берви бервінковії, (2)

Крутое деревце, витоє! (2)

Із'їжджайте сі,*і збирайте сі,

Всі бояри до кньизі.           Iі

Ой будемо іти в дорогу велику,

Йа в дорогу велику по паню молоду,

По пишну молоденьку,

Як весну веселеньку.         щД

Ой, як прийдемо, ой як зайдемо,

Ой, як зайдемо в деренові двори,

Сядемо собі за тисові столи,

Будемо пити мід, вино зеленое.

2.         Лежьили берви бервінковії, (2)

Крутое деревце, витоє! (2)

Ой ви музики, тужіт сі,

А ви, свашечки, зберіт сі,

Підете разом з нами,

До молодої з дарами,

Аби-сте сі дивили,    і

Аби-стегвсе добре узьили.           ;

А встаючи вжа з-за столу, співають таку пісню:

Лежьили берви бервінковії, (2) Крутое деревце, витоє!

Ой, то не рої сі роє, То бойири сі строе,

Йа в далеку дорогу, По паню молоду.

 

Перед виходом з хати співають:

Лежьили берви бервінковії,

Крутое деревце, витое!

Мати сина виріжьие, мовте, браття!

йа в гостоньки виріжьие, мовте, браття!

Виріжьие, наказує, мовте, браття!

Не пий, синку, першу чьистку, мовте, браття! Л

Перша чьистка-чарівничка, мовте, браття!

Вісип, синку, коникови, мовте, браття!

Вісип ему та на гривку, мовте, браття!

Коник зарже, чьири зверже, мовте, браття!

А ніжками притоптає, мовте, браття!

 

Це саме співають другий раз зі зміною другої чарки, а тій раз, змінивши на третю чарку, кінчають так:

Віпий, синку, трету чьистку, мовте, браття! Трета чьистка — доля твоя, мовте, браття!

 

Потім береза бере деревце і йде, а за ним князь з бояр Дорогою вони співають різні пісні, а між ними й таку:

1.         Лежьили берви бервінковії, (2)

Крутое деревце, витоє! (2)

Не сі роїт,   1

Але пропій сі строїт!

Під гору, пропойці. під гору,

Під червоную корогву,

Яка она червона,

Така молода здорова.

 

2.         Лежьили беови беовінковії, (2)

Коутоє деревце, витоє! (2)           І

Трубе трубки на чверть милі, мовте, браття! •-"

Дають вісти до сваточки, мовте, браття!

А сваточок віри не йме, мовте, браття!

Віри не йме, в хату не йде, мовте, браття!

А сваточка чьиші миє горіхові, мовте, браття! т мМиє чьиші промовляє, мовте, браття! £Г цСлізеньками їх вмиває, мовте, браття!

Буду вас на жовто мити, мовте, браття!

Буде вами сваток пити, мовте, браття!*

 

3.§Лежьили берви беовінковії, (2) Кпутоє деревце, витоє! (2) Ой у лісі на поляні, Горьи ватри не вгашані, Коло ватрей сто ковалей.

 

Куют коні бойирскії, Куют, днуют та ночуют. У всіх коні підковані Лиш у (ім'я князя) не кований Має (їм я княгині) срібний перстень Коня підкує та й приночує.

Лежьили берви бервінковії, (2) Крутое деревце, витое! (2)' Із-за гори з-за високої, Ясний місяць сяє, А з-за другої, з-за золотої, Молодий конем й играє. На правій ручці срібний перстенец, Купує его, торгує єго, У вірмена, вірменочка, Не хоче він єго ні дати, ні продати, Лиш хоче вірменочці сам дарувати.'

А коли прийдуть під ворота хати молодої, тоді співають:

Лежьили берви бервінковії, (2) Крутое деревце, витоє! (2) Трубє трубки цему дому, Дают вісти д молодої, А молода віри не йме, Віри не йме, за стіл не йде, За стіл не йде, чьнші миє: Чьиші мої горіхові, Буду вас нажовто мити,    Буде вами (ім'я молодого) пити.

Молодий лишається за воротами, а весільні гості входять на подвір'я молодої і при тому співають:

А стій, зятю, за вороти, На зеленій папороти, А най на тьи дощик іде Та най на тьи мегіль мете! А най на тьи сонце гріє Та най на тьи вітер віє.    Увійшовши на подвір'я, співають бояри: Лежьили берви бервінковії, (2) Крутое деревце, витоє! (2) Летіли соколи попід небеса Та з тоненька засвистали, Прийшли бойири на се подвір*,

 

Голосно

Не так они засынвают,

Як молоду іздибают. 2. Лежьили берви бервінковії, (2) 1    крутое деревце, витоє! (2)

Метіль мете, дощик іде,

Та на коні воронії, та на сідла ільчатн,

Та на коні воронії і на узда дротянії,

Та на коні воронії, на стремена золоти,

Та на коні воронії, на бойири молоди. З Лежьили берви бервінковії, (2) ■ Крутое деревце, витоє! (2)

Вийди, свату, з хати,

З добрими гадочками,

З ярими пшеничками,

Свої гості обсипати

І у хату запрашати.

Ми не самі тут зайшли

Ми тут (ім'я) привели.

Ми є гості запрошені (2)

Ой на меду на бочівку,

Та на хорошую дівку?

Лежьили берви бервінковії, (2)

Крутое деревце, витоє! (2)

Довідалася сі чом молоденька з-за стола,

Ой взьила чьистку меду, а дві вина,

Відтановила молодого на кони;

Ой узьила чом молодого до хати,

А коника вороного до стайні.

Молодого харчувати,

А коника футрувати.

Під час тих співів на подвір'ї молодої молодий ч воротами, а береза бере калач, що привезли бояри з перевязують його хусткою, в яку на чотирьох кінцях грошей, і так несуть калач до княгині, співаючи:

1. Лежьили берви бервінковії, (2) Крутое деревце, витоє! (2) Плавала куна близко Дуная Та виплила собі якраз коло края; Просит молодий, просимо і ми, ьудь на цес колач чом ласкава.  

йик колачі нам здавали, 10 1Х Усі Цілювали,

 

А ми также як знаємо, То їх также цілюємо.

В інших місцевостях на Гуцульщині співають цю пісню, але дещо відмінно від цієї, що ми навели, тобто ті самі думки ви¬словлюються, але дещо іншими словами.

Як дружби увійшли з калачем у хату, надворі співають три рази таку пісню:

Лежьили берви бервінковії, (2)

Крутое деревце, витоє! (2)

Перші післи пішли,

Шовковим плайим ішли Від пана молодого До пані молодої, До пані молодої!

За той час молода вибирає зубами гроші з хустки, хрестить¬ся калачем і дивиться до сходу сонця через нього, викручую¬чись три рази довкола за сонцем. Потім передає свій калач дружбі, а той несе його до князя, передає там матці. А матка перев'язує калач двома кінцями хустки, а два другі кінці дає боярам. Бояри розпинають у воротах хустку так високо, щоб молодий, попереджений маткою, міг попід калачем конем про¬їхати.

На подвір'ї музика грає в цей час, а весільні гості танцюють.

Князь чекає надворі на коні, доки дружби викуплять у дружок молоду. Дружби ідуть в хату і, наблизившись до дру¬жок, співають:

Чим сі пофалити?

Фусткамн.

По чому?

По червоному!

Тож торг починається під червоного, а сходяться на 20, 10 кр. Потім дружба і дружка перев'язують тією хусткою руки і виходять на танці у двір, де молодий сидить на коні. Після танцю дружки повертаються до хати, молодий злазить з коня, а дружби відв'язують калач від руки молодого і входять до хати.

Коли дружби вийшли з дружками танцювати, заходить мо¬лода за стіл і сідає за деревне. А як дружки, перетанцювавши, повертаються до хати, приспівують до них:

Де ви, дружечки, ходили, Чого йисте нас лишили?

Ми ходили до церковці, Побачіти дві головці, ш А що ви там у церковці Побачіли на головці? Ми бачіли два віночки,   у   ^     | Парубкови на головці та й дівочці Де ж, дружечки, той віночок, Що го носив парубочок? Йик лиш перша зірка зійде, Парубочок з вінцем прийде.

Дружба і береза, що тепер увійшли до хати з сирним кала¬чем молодого, ідуть до княгині і, приклавши калач до очей її, питають:

—        Куди краще видко?

—        На всі боки, файні люде, але файніщий місяць

           

Тепер батько відв'язує сирний калач від руки княгині, а прив'язує їй натомість калач, що від молодого. З калачем молодої виходить батько надвір, де перед порогом прикладає

молодому той калач до очей і питає:           |

—        Куди краще видко?

—        На всі боки, кращі люде, а найфайніща зірка, що у ха« ті сьвітит!

По цих словах батько перев'язує калач червоною хусткою і вішає його молодому на плечі.

Під час цієї церемонії з калачем домашні застеляють ліж¬никами долівку хоромів аж до столу, а бояри надворі співають:

Лежьили берви бервінковії, (2)

Крутое деревце, витоє! (2) ф        і

Сваточку, голубочку, чьис з-за столу вставати, З-за столу вставати, просити нас до хати, Просити до хати, до новенького двору, До новенького двору, до тисового столу*

Родичі молодої виходять надвір і запрошують до хати такими словами:

—        Вінчуємо вас щьистєм, здоровєм, іти вам у хату молоду купувати, за столом сі набувати, а відтак гуляти!

Гато молодого каже:

—        Дьикую красно за витання, за приймане. Я, хоть надворі, маю усего стілько, що і вас прийму, я не прийшов з гола рун*,

—        Я знаю, свату, що у тебе усе добро є, — відповідає тато молодої, — та й я не даю доньку з гола руч!

Тато молодої наливає горілки і, звертаючись до свата, каже:

—        Пий здоров, свате!

[Різне]

[Прикарпаття]

[Гори]

[Драгобрат]

[10-02-18]	[Все для туристів]
В теплі та затишку: вибираємо спальники (0)

[09-07-29]	[Легенди про Яремче, карпати.]
Легенда про заснування Ворохти (0)

[09-08-31]	[Відпочинок за кордоном.]
Знаменитий льодовик Періто-морено! (0)

[09-07-30]	[Відпочинок за кордоном.]
Австрія: культура і музеї (0)

[г. Грофа]

[Івано-Франківськ]

[Різне]

[Івано-Франківськ]