Середа
18-11-14
19:16

Все для туристов [313]
Информация о г. Яремча
Все для туристів [308]
Інформація про м. Яремча
All for the tourists of [318]
Information is about the city of Yaremcha
Отдых в Буковеле - Отели [27]



Котедж
"Карпатська тиша"

Відпочинок у Яремче

0977739122 - Любов
0665020962



Вечер в Карпатах

Про Гуцульщину та Гуцулів їхня історія.16Поясненягуцульських слів: Оглядини (обзорини) Сватання Зару


Поясненягуцульських слів:

 

Призьба — лавка під стіною хати (назовні).

Верета, вереня — гуцульський коц, тканий з вовни і конопля¬ного чи льняного волокна. Кодом таким переважно накри¬вали ліжка.

Ф Гінко — хрещенник.

Псечі — собачі.

Ліжник — вовняний гуцульський коц.

Жердка — поперечний дрючок, на якому завішували вбрання,

коци та інше.            *

Запічок — кут біля печі.

Перемітка — велика хустка, яку накидали на плечі.

Уздрит — догляне, побачить.

 

Щоб приєднати собі парубка, тобто запевнити собі його любов, гуцулки вживають різних чарів. Вони варять любисток у молоці і при нагоді дають парубкові вилити цей звар. З тією самою метою варять в одному горщику листя з бука і ялиці, що росли так близько одне біля одної, що їхнє галуззя розвивалося суміш, подаючи такий звар, дівка примовляє до себе: "Як сі дерева собі чужі, а прецінь укупусі зійшли і враз росли, дай Боже, аби і ми сі у купу зійшли враз жили І вікували!

 

Оглядини (обзорини)

 

Коли парубкові сподобається якась дівка, він просить яко¬гось ґазду зайти до хати тієї дівки на обзорики-оглядини та ніби нехотя придивитися, який у хаті обхід та як дівка захо¬диться біля хати. Отримавши позитивні інформації, парубок шукає нагоди сам зайти до хати, щоб перевірити всі ті інфор¬мації, які він дістав від післанця. А коли й парубкові все спо¬добається, тоді він звіряється з батьками та говорить їм, що хотів би одружитися з такою то дівкою. Батьки ж у свою чергу лідшукують такого ґазду, щоб зайшов до батьків дівки і до¬відався, яке придане (віно) вони дадуть за своєю донькою. Коли і дівка, і віно подобаються батькам парубка, тоді вони кажуть до сина: "Ми тебе, сину, не силуємо та й не спираємо, жени сі або ні!"

Отримавши дозвіл батьків, парубок посилає до дівки сво повіреного|з запитом, чи батьки дозволять, донці вийти за нього! Батьки знову ж питають дівки. А коли донька згодна* вона відповідає: "Яка воля ваша, так буде!" А вже по такій відповіді родичі дівки кажуть до висланника: "Посилайте ста¬ростів, будемо бачити, ци молоді будуть собі подобатися."

 

Сватання

Ну, а коли вже грунт до сватання відповідно підготований, коли перевірено згоду обох* сторін, тоді парубок шукає за старостами. Старости беруть із собою горілки, калачів, волось¬ких горіхів, яблук і йдуть з парубком і його родичами якогось пізнього вечора до хати нареченої.

Перше ніж зайти до хати, старости стукають у двері і пи¬таються, чи є люди у хаті!

        У хаті, гості не у хаті! А хто там?

        Добрі люди, пускайте!

        Просимо добрих людей до хати, Т- - відчиняючи двері,

говорить ґазда.       

За той час ґаздиня світить світло, шкрии-лє стіл чистою скатертиною і кладе на стіл хліб та сіль. Увійшовши до хати, гості промовляють:

        Добрий вечір! Питайте нас, чо ми прийшли!

        Добрий вечір! — відповідають ґазди. - - Маєте казати, чо істе прийшли.

        Йик у вас без нас? -- говорять старости.

        Добре, Богу с'єтому дьикувати! З вами ліпше! Просимо сідайте, — відповідають ґазди.

ш, — Дєкувать, най вас усе добре сідає, — відповідають ста-

.рости.           

Потім усі засідають за стіл у такому порядку, як зайшли до хати.

        Що чувати? — питає ґазда.

        Ми прийшли, ці молоденьита звести докупи, аби они собі віговорили бесіду, а ми аби чули, ии они сі любе, ци они хоте одно за друге, аби не розбивало сі, аби не було сти¬ду для нас і для вас!

В — Будемо сі годити, будемо запивати могорич, та й будемо сі дивити, бо се таке, що ні вкусити єблуко та й зварити єго, <5о се на ціле житє є, — кажуть батьки дівки.     

Потім старости питають батьків дівки, яке вони віно за неї дають, а також розповідають, що за маєток має наречений.

Коли погодяться, подають собі руки на знгк згоди, а ста¬роста перетинає руки хлібом.

 

 

Заручини

Коли вже довершено угоди, старший староста витягає го¬рілку, п*є до дедя а то й до нені, вона знову до доньки, при¬мовляючи: "На щєгтє, на здорове!" Коли дівка згодна, п'є до парубка, кажучи: "Дай, Боже, тобі, Івасю (якщо його ім'я Івась) здоров'є!" А той випиває, повертає чарку до дівки і та п'є до парубка, а той назад до старостів, примовляючи одне одному: "Дай, Боже, здорове!" А ті, ло кого п'ється, відповідають: "Пийте на здорове!"      

По могоричу дівка перев'язує старшого старосту рушником через груди навхрест і вішає йому на груди сирний калач на рушнику. Мати подає рушники старостам, а ті перев'яфють так само молодих.         

Ц Мати дівки обсипає їх пшеницею і білою вовною та подає їм пугар з медом. Молоді беруть пугзр з медом обоє разом лівими руками і вмочають свої мізинці у мед, а потім дають одне одному облизати мед з пальця, а далі усім присутнім у хаті по черзі. Коли старший староста оближе палець, приповідає до молодих: "Я вас благословляю так, аби вас ніхто не міг розщепити, як не розчепить бджолу від меду! Дивіт сі, вас ніхто не сплутав; як з того буде кошт, то поповчит - покриє

то з вас, котре не схоче побрати сі."       Ж По тих словах староста бере від молодих, пугар з медом, и ті на знак згоди подають собі праві руки, які староста пере-

тинає хлібом.          

Від того часу батьки молодих кличуть себе взаємно, сцтами, свахами. Розцілувавшись на знак сватами та цим довівши, що між ними немає гніву, всі засідають за стіл, п'ють, їдять і співають:        

Лєжєли берви (листя) бервінковії (2), Ой роде ж, мій роде! Даруй же мені добре! Абим сі гаразд мали, Абим сі вам дьикували

Тут же за столом батьки молодих домовляються, де молоді житимуть, про віно, про те, хто має платити за шлюб, коли буде весілля і інші практичні питання, пов'язані з одруженням, розв'язуються тут же між батьками молодих.

А коли розійдеться чутка про заручини і дійде до кревних та сусідів, ті сходяться п'ють, грають і танцюють. Ось одна з пісень, яка співається, коли родичі умовляються про віно:

Сидить синок й а в неволі і тяженько дише Та до свого тата дрібне листе пише. І що би то, мій синочку, та за тебе дати, Аби тебе із неволі можна визволяти? За мене би, мій дєдику, треба конче дати Штири коровочки з малими теляти.  і А коли ти, мій синочку, й а там погибати, Як я маю та за тебе коровочки дати. —І Сидить синок й а в неволі і тяженько дише Та до свої мамки дрібне листе пише. І що би то, мій синочку, та за тебе дати, Аби тебе із неволі можна визволяти? За мене би, моя мамко, треба конче дати Аж штири кобилочці з малими лошати. А волиш ти... і т. д.

Потім пише до братчика, щоб дав чотири овечки з ягнятами, а до сестри, щоб дала чотири козочки з козенятами, а в кінці:        

Сидить милий а в неволі і тяженько дише Та до свої Катерини дрібне листє пише. І що би то, моя мила, та за тебе дати. Аби тебе із неволі можна визволяти? За мене би, мій миленький, треба конче дати Та чотири гусочки з малими гусяти. Ой буду я, мій миленький, гуси годувати, Аби тебе, мій миленький, з неволі зволяти. Не тра тобі, моя мила, гуси годувати, ;Д| Коли хочешкз неволі мене визволяти,

 

Полізь лише, моя мила, під вішну вишницу, А там найдеш, моя любко, грошей бербеницю.

Старости і запрошені гості біля столу бавляться (баюють), а коли вже набавилися, встають із-за столу, хрестяться і* гово¬рять вголос молитви, потім сідають на хвилину і, уклонившись тим, що ліворуч і праворуч сиділи, встають знову всі разом і, Марія і Іван Тояюки — весільні княгиня н князь із Жаб'я.

 

А ґазди на це відповідають: "Простибіг!. Дай, Боже, і вам здоров'є! Пробачєйте, як не ддогодадм*

Другого дня рано йдуть до священика до "протоколу" та з проханням виголосити в церкві оповідь про шлюб такої то шари.



[09-10-14][Все для туристов]
Микуличин? (0)

[09-08-15][Відпочинок за кордоном.]
Китайське чаювання (0)
[09-08-31][Відпочинок і поради]
Метро як об'єкт поклоніння (0)
[09-07-30][Відпочинок за кордоном.]
Бродіння «блакитної» крові. Їдемо відпочивати.3 (0)