Четвер
18-11-15
12:07

Все для туристов [313]
Информация о г. Яремча
Все для туристів [308]
Інформація про м. Яремча
All for the tourists of [318]
Information is about the city of Yaremcha
Отдых в Буковеле - Отели [27]



Котедж
"Карпатська тиша"

Відпочинок у Яремче

0977739122 - Любов
0665020962



Вечер в Карпатах

Про Гуцульщину та Гуцулів їхня історія.1Давні відомості про ГуцульщинуНАСЕЛЕНІ ПУНКТИ ГУЦУЛЫЦИНИ


95 відсотків населення скупчене по селах. Пересічна густота населення — 27 на один кілометр. Найгустіше заселена Жа-б'ївсько-Селетинська улоговина і більша частина Гуцульського Бескиду (70). Галицька частина Гуцульщини заселена густіше, ніж буковинська і закарпатська, де розвиток великої посілости гальмував вільне заселення5).

Давні відомості про Гуцульщину

Коли уважно приглянемося до давніх джерел про Гуцуль¬щину, то вони сягають до трипільської ери через бронзову до¬бу і до пізніших часів. А перші письмові відомості про Гуцуль¬щину з'явилися в польських джерелах XIV і початках XV стол. До 1424-го року належить перша згадка про місцевість у гли¬бині Гуцульщини — поляну Жаб'є. Історичні дані про заселен¬ня нинішньої Гуцульщини внаслідок відокремлености життя гуцулів надзвичайно скупі і не дають можливосте скласти уяв¬лення про цей процес в цілому. На Гуцульщині довго не було панщини й залежність від сусідніх володарів виявлялася спла¬тами грішми й натурою.
Натомість не бракує відомостей про українську шляхту з Березова. В 1490-му році вона брала участь у повстанні проти Польщі під проводом Петра Мухи. У війнах між Молдавією і Польщею 1509 і 1530-их роках березівська шляхта тримала сторону Молдавії. Ці рухи, як і повстання С. Височана під час походу Богдана Хмельницького 1648-го року, захопили й Гу¬цульщину.
Великої шкоди Гуцульщині, як і цілій Україні, завдавали татарські й турецькі набіги, які особливо сильно спустошували і руйнували край. Такі напади відбувалися в 1498, 1520, 1589, 1594, 1621 та 1776 роках.
Лише в кінці XVI і на початку XVII ст. знищено в Україні 33 міста і багато сіл, десятки тисяч людей загнано в турецьку неволю. В тих набігах знищено такі гуцульські міста, як Ко¬ломию, Косів та інші.
Однією з форм антифевдального протесту проти панського свавілля в XVI-XVII ст. ст. була масова втеча мешканців зах. земель України і гуцулів на Поділля, Наддніпрянщину та в гірські околиці Карпат. Частина втікачів приєднувалася до за¬порізьких козацьких загонів. В 1613-му році, коли запоріжці вирушили на Покуття, серед них було чимало гуцулів.
У XVII столітті Гуцульщина стала ареною опрі ішківського руху. Загони опришків формувалися з утікачів гуцулів. Вони нападали на панські маєтки, розправлялися з шляхтою і уря¬довцями, В ухвалі галицького сойму від 15-го вересня 1608-го року вказувалося, що "свіжо і щоденно збільшується небез¬пека від опришків, які винищують шляхту і її маєтки." ).
Опришківський рух особливого розмаху набирає в першій половині XVIII століття. Відомі ватажки опришківського руху тих часів такі, як Микола Драгарук (Бордюк), Василь Гліба,
Нестор, Іван Пискливий, Василь Лунга, Іван Панчишин, Петро Сабат, Григорій Дранка, Іван Винник, Ф. Головатий, Ф. Фар-каш, П. Варга, Іван Пинтіо, загони яких нападали на панські маєтки і нищили їх. Але серед ватажків опришківського руху кайвидатнішим був Олекса Довбуш. З ім'ям Довбуша пов'яза¬ні найсвітліші сторінки опришківського геройства. Загони про¬славленого О. Довбуша активно діяли не тільки на Гуцульщи-ні, але робили походи й на Перемишль, Дрогобич, Турку, на Закарпаття і Поділля. Частина опришків переходила й на За¬поріжжяНа боротьбу з опришками польський уряд направ¬ляв спеціяльні численні загони. За голову О. Довбуша обіцяли велику нагороду (шапку червінців). Двадцять четвертого серпня 1745-го року народний герой Олекса Довбуш був по-

') Акта ґроцке і зекгьке, т. XXIV, Львів, 1935, стор. 22-23.
зрадницькому вбитий. Але рух опришків не припинився, спра¬ву О. Довбуша продовжували його иослідовники-побратими Павло Орфенюк, Василь ЯЗаюрак, Іван Бойчук та інші.
Рух спротиву проти панського свавілля не припинявся, але разом з тим посилювався й гніт, бо на Гуцульщині відчувалося перенаселення, а промисловосте бракувало, де б можна було прикласти робочі руки. Таке економічне становище штовхало шукати виходу. Починає, хоч і повільно, розвиватися про¬мисловість. Зростає видобуток озокериту і калійних солей. У 1867-му році іпочали добувати нафту у Биткові, а в 1902-му ро¬ці збудували нафтоперегінний завод у Надвірній. У Мишині почалися розробки покладів кам'яного вугілля. На Гуцульщині працювало близько 26 каменоломень і кілька цегельних заво¬дів. Подекуди з'являються підприємства легкої промисловосте, а найбільшим серед них ткацька фабрика в Коломиї.
З розвитком капіталізму зростало й населення міст, як Ра-хова, Вижниці, Коломиї, Косова, Надвірної та інших. Тут насе¬лення займалося, головним чином, домашнім промислом, який базувався на місцевій сировині.
Найпоширеніше було ткацтво, кушнірство, гончарство та виробництво різних речей з дерева. На цих промислах зростали народні гуцульські таланти, особливо високого мистецтва до-сягли талановиті різьбарі, як родина Шкрібляків з Яворова, Марко Магединюк з села Річки, Іван Якіб'юк з Криворівні та інші. В околицях Коломиї, Вижниці та Косова гуцульські май¬стри виробляли верети, ліжники, петики, киптарі, які відзнача¬лися багатством орнаменту. Гончарством займалися від Коло¬миї аж до Косова. Дуже славилася пистинська, косівська і кут-ська кераміка.
Поряд з розвитком промисловости зросла й культура гу¬цулів, яку започаткували й активно провадили гуцули М. Пав¬лик, Ю. Федькович та їх однодумці, І. Франко, О. Терлецький, С. Воробкевич і інші.
У жовтні 1890-го року І. Франко і М. Павлик організували Радикальну партію, що мала багато прихильників на Гуцуль¬щині і була головною рушійною силою в піднесенні української національної свідомосте та розбудови українського економіч¬ного, культурного і громадського життя між двома світовими війнами. І цілком зрозуміло, що та велика праця дала свої на¬слідки.
Гуцули ніколи не вважали себе чимсь окремим від україн¬ської нації, хоч мають багато прикмет відрубного плем'я. Во¬ни завжди вважали себе частиною великої української нації, відірваними від материка окупаційними кордонами різних чу¬жих держав. Тому то ще під час визвольних змагань по Пер-
 
.цій світовій війні гуцули разом з усіма українськими патріо¬тичними формаціями боролися*за. Самостійну Соборну і ні від кого незалежну державу, гуцули створили Гуцульську Респуб¬ліку, а під час проголошення соборности українських земель у Києві 1919-го року в західньоукраїнській делегації були пред¬ставлені й гуцули — Петро Шекерик та Василь Климпуш, які не робили найменших труднощів до створення соборної' укра¬їнської держави.
На цьому місці треба згадати, що не зважаючи на довголіт¬ню відірваність та ізоляцію в горах бездоріжжям і іншими пе¬решкодами, які створили різні1 окупанти, гуцули поспішним темпом відродилися, ставши на плятформу своєї держави.


НАСЕЛЕНІ ПУНКТИ ГУЦУЛЫЦИНИ
Села Гуцульщини

Андрсківське, Арджел, Бистрець, Білоберізка, Бабин, Баби-нопілля (Кришори), Баня-Березів, Брустурів, Бистриця (Рафай-лова), Білі Ослави, Букове, Білозорина, Багна, Богдан, Бисків, Беня, Бряза, Білин, Берлебаш, Бистра, Верхній Ясенів, Великий Рожин, Вербовець, Верхній Березів, Ворохта, Вороненка, Ве¬ликий Ключів, Верхній Вербіж, Виженка, Великий Липовець, Віпчина, Верхній Яловець, Вишня, Великий Бичків, Греблина, Голошина, Гробище, Горішня Бродина, Голови, Гринява, Гірське Верунє, (Горішній Іспас), Гуцулівка, Ганнівка, Город (Городище), Говерля, Дарії, Довгополе (бук.), Дихтинець, Долішня Бродина, Дора, Довгопілля, Долішній Іспас, Добротів, Довгополе (гал.), Довге Поле (Суг. окр.), Зимір, Заріччя, Замагорів, Зелена, Згари, Заріччя, Зелена, Замогила, Крушник, Конятип, Кирлибаба, Красноїлів, Криворівня, Космач, Ко¬рости, Кривобороди, Климпуші, Кремінці (Татарів), Кубаївка, Ковалівка, Косівська Поляна, Кваси, Кобилецька Поляна, Кривий, Крачунів, Креченешти, Кевелево, Киселиці, Кийданці, Круглий, Лустун (Красний Діл), Лекечі, Лазещина, Луг, Лан-чин, Лоєва, Луги, Лопушна, Лючки, Микове, Мариничі, Молдо-ва-Сулиця, Максимець, Мозолівка, Малий Ключів, Мишин, Мо-лодятин, Марківка, Малий Дихтинець, Міжброди, Микитинці, Нижній Яловець, Нижній Березів, Нижнє (Долішній Княждвір), Нижній Вербіж, Новомарківка (Рунґури), Околена, Підзаха-рич (Підзахаричі), Плита, Петраші, Плай, Площі, Поляківське, Паркулина, Подерей, Плоска, Поляна, Перехресне, Пробійнівка, Причіл, Пасічна, Постоята, Пнів, Пистинь, Паляниця, Прокурава, Росішна, Русмолдовиця, Руска Поляна (закарп.), Ремета, Русково, Руська Поляна (Суг. окр.), Рівня, Ростоки (Розтоки), Рів¬на, Рижа, Руська, Руспебоул, Річка, Рожнів, Розтоки, Рипень, Ножин, Ровенька, Селєтин, Сарата, Стебник, Стебні, Самакова, Соколій, Сторонець-Путилів (Путила), Сергії, Стебнів, Середній Березів, Снідавка, Соколівка, Стопчатів, Саджавка, Стрим-ба, Свобода (Свобода-Рунґурська), Соколовиця, Солонець, Сопів, Смодна, Старий Косів, Сітний, Требушани   (Ділове),Чорні ослави, Чорний Потік.

Міста
Битків, Берегомет/Серетом, Верховина (Жаб'є), Вижниця, Ділятин (Делятин), Великий Бичків, Надвірна, Косів, Кути, Старі Кути, Микуличин, Печеніжин, Рахів, Ясиня (Ясінє)., Яблу-нів, Яремче.
**

Тепер до складу Сучавського повіту в Румунії входять такі місцевості: Арджел, Бряза, Беня, Горішня Бродина, Долішня Бродина, Кирлибаба, Молдова-Сулиця, Руська, Русмолдовиця, Руспебоул, Шипіт-Ізвор.

Гуцульські села Сигітської округи: Бистра, Вишня, Великий Бачків, Довге Поле, Крачунів, Креченешти, Кривий, Луг, Ми¬кове, Поляна, Руська Поляна, Русково, Рівна, Тячево, Ремета.
 
 


[10-03-13][All for the tourists of]
Travel torch (0)

[09-07-29][Легенди про Яремче, карпати.]
Сироти (0)
[09-07-31][Відпочинок за кордоном.]
Великобританія: географія шоппінга (0)
[09-08-22][Відпочинок і поради]
Чемпіонат світу по секс-туризму (0)