Мій світ, далекий і близький, знаний і нерозгаданий - це Микуличин. Рідне моє село. З діда-прадіда іду до нього на прадавню думу і розмову, беру на плечі важку ношу і... тримаюсь, як і пасує гуцулові. Старовинне село потребує догляду, як мала дитина. Так хочеться бачити його у повній силі та красі, але ще так довго треба працювати на сільській ниві спільно із людьми.

Є у Микуличині багато потрібних державних установ (школи, дитячий садок, лісництва, оздоровчі комплекси, амбулаторія і т.д.) Кожна із них виконує свою визначальну функцію. Все для людей і для блага людей. Але сьогодні, у час приватного бізнесу слід віддати належне і підприємцям, які розпочали різну діяльність на терені села. ПВК «ДОБРОДІЙ» (підприємець - Цепецавер Роман Михайлович) займається торгівельною діяльністю з 2000 року. Надає послуги по перевезенню пасажирів та культурні послуги. Здійснює спонсорськуmдопомогу середній школі, перестарілим, одиноким.      mРодинною підприємницькою діяльністю займається Мотрук Г.В. в сфері обслуговування населення з 1997 року по даний час. Окрім крамниці «Світанок» відкрито своїми силами крамницю на присілку Полумистий. Син Ганни Василівни, Мотрук Василь Дмитрович із дружиною Олександрою мають власне підприємство по переробці деревини, на якому працює 15 людей. Родина Мотруків надає послуги населенню по ремонту та благоустрою села, а також допомогу малозабезпеченим

сім'ям та одиноким перестарілим. Слід сказати і про спонсорську допомогу дитсадкові «Ягідка». У плані Ганни Василівни помогти збудувати вхідні ворота до церкви.

Приємно відзначити, що у селі є найстаріший підприємець Кучар Анна Іванівна, 1939 року народження. Підприємництвом займається пані Ганна з 2000 року ("крамниця" Кучарка").

Підприємець Павлюк Ю. С. (крамниця "Експрес" на присілку Підліснів) надає спонсорську допомогу школі, малозабезпеченим сім'ям. Багато сільських підприємців переживають за долю села, але є й такі, які думають лише про власні інтереси. Але дивуватися особливо не варто, тому що все залежить від людини.

Приємно, наприклад, співпрацювати із Соловчуком Ю.В., який має приватну пилораму, сам токар, різьбяр, завжди готовий допомогти. А Мельник Іван Васильович - майстер на всі руки, скільки допоміг школі, останній його витвір - каплиця.

Готові попрацювати на благо села і брати Поповичі з Підліснова.

Спільними силами добротворців, патріотів рідного села, можна добитися багато дечого, змінити все на краще, вивести народ на світлу стежину добробуту, матеріального забезпечення. Бо якраз нині нам ще бракує цього.