| П’ятниця 24-04-26 04:41 |
Вітаю Вас Гість Головна | Реєстрація | Вхід | RSS |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
Вечер в Карпатах ВисновокВисновок Приступаючи до викладу проблеми стратегічного менеджменту туризму, автор уважно і скрупульозно збирав і обробляв поточні матеріали та практичні джерела, що розкривають тенденції, що складаються в туристському секторі Росії. 1993-1998 рр.. - Це період ліквідації в Росії державного сектора туризму; протиборства представників народжуваної туристської буржуазії, нелегально здійснила розгром соціального туризму і відторгнення від туристських пересувань і самого туризму десятків мільйонів громадян Російської Федерації; це період виникнення приватного сектора туризму з притаманними йому боротьбою за виживання, конкуренцією, монополізацією капіталу, акціонуванням туристських засобів та об'єктів, укрупненням і об'єднанням туристських підприємств, розподілом туристських потоків, ринків, розоренням масового виробника туризму в країні. Оскільки державне управління туризмом в Російській Федерації, усупереч поширеним світовим тенденціям і досвіду більшості розвинених в туристському відношенні країн, ухилилося від російського туризму - координації трьох його секторів (державного, соціального і приватного), склалася ситуація, коли кожен з напрямків (секторів) туризму змушене самостійно боротися за виживання. На жаль, прийнятий у листопаді 1996 р. Федеральний закон "Про основи туристської діяльності в Російській Федерації" не вніс необхідну систематизацію та впорядкування в процес дикого рас-тасківанія національного надбання у сфері туризму і не зміг (в силу його слабкого виконання державними органами управління) дати серйозної економічної віддачі з метою поповнення державних коштів та оздоровлення фінансів країни. Щоб якось виявити напрям туристської діяльності через процеси управління, економічного розвитку, технологічного забезпечення та кваліфікаційного становлення і виховання професійних кадрів спеціалістів-менеджерів, у пропонованій читачеві книзі зроблена спроба проаналізувати ситуацію і виявити умови подальшого розвитку туристичної діяльності на користь Вітчизни. Оскільки туризм в Росії поки ще далекий від досконалості та вітчизняної вигоди, а також у силу відсутності серйозних теоретичних і наукових основ самої туристської діяльності, у книзі з урахуванням міжнародного та зарубіжного досвіду, досягнень туризму в Росії в період 60-80-х рр.., коли на трасах і маршрутах щорічно подорожувало і відпочивало понад 300 млн туристів і екскурсантів, а економічна віддача становила 14,6 млрд дол на рік, поставлено завдання узагальнити складається практику управління туризмом, виявити її основоположні принципи, прийнятні у визначеній мірі для всіх секторів туризму , а також виробити рекомендації з істотних проблем стратегічного менеджменту туризму. До них відносяться: - Формування акціонерної стратегії туризму, у процесі якого розкриваються три стратегії успішного росту, єдності як принципу корпорації: зміст "тихої революції" в управлінні туризмом, характер управління менеджерами і суть провідного принципу організаційної виконання; - Організація ефективності управління через механізми взаємодії і співробітництва, оцінку сучасного стану всесвітнього туристського бізнесу, нових інвестиційних концепцій; - Прагнення до підвищення прибутковості через планування прибутку для життєздатності фірми; - Управління можливостями виконавської майстерності через розкриття наступних понять і суджень: менеджер як фахівець туристської організації, боротьба за талановитого виконавця, кар'єра й удосконалювання управлінських навичок, мотивація майбутніх виконавців і навколишній вплив, що вимагає певного заповнення витрат; - Ринок і ринкова стратегія, де актуальні: управління обертаність туристського продукту, способи ефективного планування турпродукту, формування каналів продажів і фізична продаж як забута межа доходу; - Створення технологічного буму через вплив технології на процес управління, стратегію технологічних основ бізнесу, виховання процвітаючого новатора, дослідження партнерів всесвітнього бізнесу в туризмі та перспектив управління проектами; - Наука управляти і комп'ютеризація, де важливо усвідомити нерозкриті переваги комп'ютерного потенціалу, ризик капіталовкладень у гостинність і туризм, ділову логістику як можливість для досягнення більшої прибутковості й інформативності управління. Оскільки досвід перший, автор заздалегідь приносить вибачення перед дослідниками, читачами за можливі неточності. Але виявлення полемічної сторони по ураженим в книзі проблем не тільки послужить всеосяжного уточненню понять, визначень, формулювань, але і дасть можливість на науковій основі створити і сформувати стратегічний менеджмент туризму, спрямований в майбутнє і в ім'я Російської Федерації. У додатку до цього висновку автор (будучи експертом Комітету Держдуми РФ з туризму і спорту) призводить огляд парламентських слухань законопроекту "Про соціальний туризм", що відбулися в Державній Думі РФ 16 червня 1998 р., в якому розкривається суть полеміки по одному з принципових і стратегічних питань управління туризмом у Росії - з проблем соціального туризму. Зміст
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
Copyright //vechervkarpatah.at.ua © 2024 |  |