Тема 2. 1. Особливості туристського споживання

Тема 2. ТУРИЗМ ЯК ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА

1. Особливості туристського споживання

Об'єктивне формування туристських потреб - це вихідний пункт тієї економічної системи, яку представляє собою сучасна сфера туризму.

У цій динамічній системі можна виділити чотири основних ланки (підсистеми):

1) виробництво туристських послуг;
2) формування туристичного продукту;
3) реалізацію туристського продукту;
4) споживання туристського продукту.

Туристські потреби в загальноекономічному аспекті формують інтереси туристів. З точки зору ринкових відносин ці потреби лежать в основі споживчого попиту на туристський продукт.

Виробництво туристських послуг формує туристська індустрія. З точки зору ринку це виробництво формує пропозицію туристських послуг. Досить складними і специфічними сферами є процес формування туристського продукту (туру) і його подальша реалізація на туристичному ринку.

Сама по собі кожна окрема туристська послуга (розміщення, харчування, транспортування, побутові послуги, екскурсії, культурно-масові заходи, спорт, оздоровчі послуги і т. п.) не може задовольнити всі потреби туриста.

У цих умовах виникає об'єктивна необхідність кооперації самих різних туристських послуг в єдиний комплекс - тур, чи туристський продукт. Ця об'єктивна необхідність формування комплексу туристських послуг з метою найбільш повного задоволення потреб туристів, у свою чергу, породила в економіці туризму особливу роль турорганізаторів на туристичному ринку - туроператорів та турагентів.

Туроператорська діяльність - це діяльність по формуванню туристського продукту, що включає різні послуги з просування цього продукту на ринок і його реалізації.

Турагентська діяльність - це продовження діяльності туроператора, але вже на роздрібному ринку. Від імені туроператора турагент як би завершує ринкову операцію з купівлі-продажу туристичного продукту.

Заключне ланка економічної системи туризму - споживання туристського продукту - також має свою специфіку. Традиційно відзначаються такі особливості споживання туристського продукту.

Перша особливість туристського споживання. У звичайному матеріальному виробництві результат виробництва (товар) рухається від місця виробництва до місця споживання. У туризмі положення інше: для споживання турпродукту в цілому або окремих послуг сам споживач (турист) повинен бути доставлений в місця виробництва туристського продукту або окремих його послуг. Ця особливість туристського споживання, у свою чергу, викликає похідний мультиплікативний ефект: необхідність для туриста в місцях споживання турпродукту наявності транспортних послуг, житла, харчування, системи гостинності в цілому, створення необхідних умов для лікування, розваг, освіти, задоволення потреби в нових враженнях, а також наявності екологічно здорового середовища, безпеки і т. п.

Друга особливість туристського споживання полягає в тому, що витрати туриста, як правило, кількісно перевищують звичайні витрати його проживання в постійній середовищі існування. Це пов'язано з підвищеними витратами на транспорт, житло, харчування, а також на культурні та ділові заходи. Частина підвищених витрат пов'язана з фактором престижності туристського споживання. Ця особливість суттєво загострює проблему доходів і витрат у сфері туризму. У зв'язку з цим облік витрат і прибутковості в туризмі набуває важливого значення.

Третя особливість туристського споживання полягає в тому, що гранична корисність продукту з точки зору самого туриста, країни його постійного проживання, країни, в яку турист приїхав, і з точки зору ринку різна. Граничні корисності у всіх цих суб'єктів різні і якісно, і кількісно. Різні також рівні корисності туристських послуг з точки зору суспільства, туриста і ринку при внутрішньому і в'їзному туризмі.

Ця особливість туристського споживання випливає з того об'єктивного факту, що ринок туристських послуг стикається з так званими зовнішніми ефектами (екстерналіями). Характерна риса екстерналій туристського ринку полягає в тому, що виробництво, формування, реалізація і споживання туристських послуг об'єктивно породжують і додаткові витрати (витрати), і додаткові вигоди. При цьому кожен учасник туристського ринку прагне витрати перекласти на інших, а вигоди привласнити собі. Звідси і походить назва цього явища - зовнішні ефекти, або екстерналій.

За своєю природою зовнішні ефекти можуть бути позитивними і негативними.

Позитивні ефекти - це доходи нетуристичні організацій у зв'язку із збільшенням реалізованих послуг, безпосередньо не входять в пакет туристичного продукту; розвиток інфраструктури регіону у зв'язку з туризмом; зростання зарплати, збільшення числа робочих місць і вакансій; зростання державних доходів за рахунок податків і мит і т . п.

До негативних зовнішніх ефектів належать: забруднення води, повітря, сміття, шум, збиток живій природі, вилучення території, придатної для цілей, не пов'язаних з туризмом, і т. д.

Звідси випливає, що у туризмі як особливої сфері господарства принципове значення набуває врахування явних (бухгалтерських) витрат, що мають суто ринковий характер, витрат неявних, що мають характер втрачених економічних можливостей, а також витрат соціальних, мають для регіону особливе соціально-економічне значення.

Четверта особливість туристського споживання полягає в тому, що воно має «кредитний» характер, тобто воно обмежене в часі, суворо обумовлено положень та умов юридично та економічно оформленої угоди при купівлі-продажу туристичного продукту. Ця особливість туристського споживання народжує своєрідну інтенсифікацію всіх дій туриста, що ставить перед організаторами турів особливі труднощі і посилює роль менеджменту.

П'ята особливість туристського споживання полягає в тому, що сама ринкове середовище туризму має особливий, культовий, характер. Зрозуміло, туризм не заперечує, а передбачає ділові зустрічі, купівлю товарів рідкісного або дефіцитного характеру. Однак туристський ринок органічно включає придбання товарів і послуг особливої культової та культурологічної спрямованості, що відбивають соціальну і національну специфіку міста, регіону, країни.

Щоб сформувати туристський продукт і в подальшому його реалізувати, спочатку потрібно провести туристський продукт. У цьому сенсі виробництво туристських послуг є вихідний момент для подальшого формування, реалізації та споживання туристського продукту.

Характерна особливість туристських послуг полягає в тому, що деякі їх види мають нематеріальний, нематеріальний характер. Розповідь екскурсовода може надати на туристів глибоке емоційний вплив, яке не можна висловити матеріально, заздалегідь побачити або відчути. Інші послуги туризму мають матеріальний характер: турист виявляється перевезених, вилікуваним, відпочив. Але в тому і в іншому випадку специфіка туристських послуг полягає в тому, що вони не існують до їх надання. Іншими словами, в туризмі ми маємо нерозривність виробництва і споживання послуг. Ця обставина дозволяє зробити висновок, що туризм слід розглядати як єдину динамічно функціонуючу систему послуг, яка включає різноманіття господарюючих суб'єктів.

Зміст

[Івано-Франківськ]

[Ворохта]

[Івано-Франківськ]

[Драгобрат]

[10-10-17]	[Все для туристів]
Риба (0)

[09-08-22]	[Відпочинок і поради]
Туристичний гороскоп. Де і як відпочити 10-16 березня (0)

[09-07-30]	[Відпочинок за кордоном.]
Туніс: визначні пам'ятки (0)

[09-08-19]	[Відпочинок і поради]
Незвичайна сила аюрведічеського масажу (0)

[г. Ігровец]

[Івано-Франківськ]

[Різне]

[Горгани]