РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ
Сьогодні міжнародний туризм трансформує колись закриті товариства на відкриті універсальні суспільства, де контакти між людьми з різних країн стають повсякденною реальністю. Це задовольняє потреби людей у зустрічах і обмінах з іншими культурами. Незаперечно, що туризм є одним з найвпливовіших феноменів (якщо не самий впливовий) економічного і соціального розвитку нашого суспільства.
Складання інформації про туристичні потоки і в цілому економічний аналіз міжнародного туризму базуються на прийнятих точних і універсальних визначеннях, які описують характеристики міжнародного туризму, класифікують різні види туристичних потоків.
Основні визначення туризму були сформульовані Організацією Об'єднаних Націй (Конференція з туризму і міжнародним подорожам, Рим, 1963 р.) та Комісією за статистикою ООН (квітень 1968 р.). Ці визначення були переглянуті й прийняті на конференції, що проводилася Всесвітньої туристської організацією в Оттаві в червні 1991 р. Там же були сформульовані деякі рекомендації, які СОТ опублікувала у своєму звіті "Рекомендації за статистикою міжнародної міграції".
Відповідно до рекомендацій СОТ всіх мандрівників, що перетинають зовнішні кордони країн, поділяють на тих, які повинні бути включені в статистику туризму і названі гостями, і на тих, яких не включають у статистику виходячи з мотивів їх візиту (рис. 2.1).
Класифікація іноземних гостей
Рис.2.1. Класифікація іноземних гостей
1. екіпажі зарубіжних літаків і суден, які користуються засобами країни перебування;
2. мандрівники, які прибули в країну на борту корабля (за визначенням Міжнародної морської організації, 1965 р.) і ночують на борту, навіть якщо гостюють один або кілька днів;
3. члени екіпажу, які не є резидентами країни перебування і залишаються в країні на один день для відпочинку;
4. гості, які прибувають і живуть кілька днів для відпочинку, розваг і проведення відпустки; відвідування друзів і родичів, відновлення здоров'я; за професійними цілям і бізнесу; в релігійних цілях; в інших туристських цілях, включаючи транзит одноденних гостей по маршруту до обраної країни або з неї;
5. статус визначений Організацією Об'єднаних Націй в Рекомендаціях за статистикою міжнародної міграції, 1980р.;
6. пасажири, які не живуть в транзитних зонах аеропортів і морських портів, включаючи трансферт між ними;
7. статус визначений Високої комісією з питань біженців Організації Об'єднаних Націй, 1967 р.;
8. дипломати, які подорожують зі своїх країн на службу і назад (включаючи сім'ї)
Гість, який знаходиться в країні 24 год і більше або проводить принаймні одну ніч в країні перебування, класифікується як турист. Якщо ж він проводить в країні менше 24 год, то його відносять до категорії одноденного гостя або, за прийнятою раніше термінології, до категорії екскурсанта. Узагальнивши все вищевикладене, можна виділити три групи міжнародних мандрівників:
- Іноземний гість - будь-яка персона, виїжджають до іншої країни, яка не є його (її) постійним місцем проживання на період, не перевищує 12 місяців, при цьому головна мета візиту інша, ніж оплачувана діяльність [29];
- Іноземний турист - це гість, який проживає в країні тимчасового перебування принаймні 24 год з метою відпочинку (проведення відпустки, оздоровчі, пізнавальні, релігійні, спортивні, професійно-ділові та інші цілі) [29];
- Екскурсант - це іноземний гість, який не ночує в країні перебування, а повертається, наприклад, на судно або поїзд, на якому він прибув до країни.
При складанні статистики використовують процедури контролю при в'їзді в країну і перебування в ній, реєстраційні форми в установах, надають місця розміщення (переважно для внутрішнього туризму). Також використовують записи в реєстраційних журналах міжнародних перевізників пасажирів і національні туристські огляди, в яких міститься інформація про іноземний і внутрішньому туризмі.
Однак існують практичні складнощі при складанні цієї статистики. Наприклад, непросто відокремити гостей від іммігрантів, гостей від людей, що живуть або працюють близько зовнішніх кордонів, транзитних пасажирів від екіпажів міжнародних авіаліній і т.д. Практично не враховуються люди, які залишаються ночувати у своїх родичів і друзів. Також складно зібрати інформацію про витрати туристів у країні. Таку інформацію можна отримати з обліку іноземної валюти, проведеного банками або продавцями туристських послуг. Однак цей метод має свої обмеження. Отже, необхідний більш ретельний збір інформації безпосередньо від іноземних туристів при виїзді з країни або від своїх туристів при поверненні їх з подорожі.
Незважаючи на те, що багато сегментів ринку віддають перевагу міжнародному туризму, то він залишається недоступний більшості населення.
У багатьох країнах Західної Європи або Північної Америки, активно приймають іноземних гостей, запити на внутрішній і міжнародний туризм конкурують між собою і одночасно доповнюють один одного. Внутрішній туризм дуже важливий для світового туризму, так як він становить більше 80% всіх туристських потоків, і, за грубими оцінками, витрати на внутрішній туризм у всьому світі перевищують витрати на міжнародний туризм в 10 разів.
При зборі статистичних даних про попит на внутрішній туризм використовують ті ж показники і відчувають приблизно такі ж труднощі, що і при зборі інформації про міжнародний туризм.
Зміст
