„Карпати - чудовий гірський хребет, - ще чекає дослідників, любителів краси природи чекає геологів, учених-медиків, які піднімуть хвилю дослідження і перетворять Карпати в країну майбутнього.”

Академік О. Є. Ферсман

Карпати ─ величні і неповторні в красі своїй гори, покриті віко­вічними лісами, бурхливі ріки, кришталево прозорі високо­гірні озера — «морські очі», барвистий килим полонин ц отарами овець, мелодії гуцульської трембіти... Таким на мить постає в уяві цей чудовий край чарівної природи, невичерпних земних багатств визначних пам'яток минулого, працьовитих і талановитих людей! Карпати — це гудки заводів і паровозів, каравани плотів па звивистих порожистих ріках і цілющі мінеральні джерела, газові свердловини і шахти, краєвид нафтових вишок і моря золотої пшениці Прикарпаття, квітучі сади і важкі грона винограду Закарпаття. Широко розливається довкола верховинська пісня, і дзвенить у ній радість визвольної праці, щастя оновленої землі.

Карпати — велика і своєрідна за своїми природними особливос­тями гірська країна, частина грандіозного поясу молодих складчас­тих альпійських гірських споруд. Загальна площа Карпат становить 188 тис. кв. км. За гіпсометрією це середньовисотні гори, найвищі масиви яких рідко перевищують 2500 м.

Україні належить середня, північна, звужена і по­нижена частина Карпатської гірської дуги. Гірські ланцюги тут простягаються з північного заходу на південний схід під верхів'я р. Сану до верхів'я р. Сучави на протязі 240 км. Ширина гірського поясу невелика, від 100 до 110 км, площа близько 27 тис. кв.м.

Гірська споруда оточена генетично зв'язаними з нею передгірними рівнинами. На північному сході простягається Прикарпатська під­вищена рівнина, а південно-західні схили Карпатських гір перехо­дять у плоскі простори Закарпатської низовини.

Межу Українських, Карпат на північному сході проводять по лінії, яка з'єднує міста: Судова Вишня — Комарне — Миколаїв — Жидачів — Івано-Франківськ — Коломия — Чернівці. Вона розділяє окраїнні частини лісостепових рівнин Руської платформи і передгірні луково-широколистолісові рівнини Прикар­паття. Південна і західна межі проходять по державному кордону. Тут по карпатських гірських хребтах і річках Радянський Союз ме­жує з Угорською і Польською Народними Республіками, Чехословаць­кою Соціалістичною Республікою і Соціалістичною Республікою Румунії.

Українські Карпати займають проміжне положення між Захід­ною і Східною Європою.

Карпати розташовані в південних лісостепових широтах помір­ного поясу. Вклинившись у широтну зону лісостепу, гори розділяють її на два сектори: північно-східний — волино-подільський і півден­но-західний — угорський. Гірська споруда, зумовлюючи формування помірно континентального, достатньо і надмірно вологого клімату, .порушує широтно-зональні процеси формування і розміщення ланд­шафтів і сприяє розвитку тут азональних природних комплексів. На фоні широтних лісостепових і степових ландшафтів Карпати різко виділяються у вигляді гірського, холодного, добре зволоженого лісового «острова».

Природа Карпат різноманітна і мальовнича. У підніжжі їх, на (передгірних рівнинах, розкинулась зона окультурених остепнених лісо-орних ландшафтів з рідкими сонячними дібровами. На високих передгір'ях їх змінюють широколисті ліси з помірно теплим вологим кліматом і дерново-підзолистими грунтами, які «відкривають» гірсько-лісові ландшафти. У нижній частині гір розкинулись тінисті бу­вший з помірно вологим кліматом. Ще вище — в середньому ярусі гір — в умовах прохолодного клімату переважають хвойно-широко-листі ліси на буроземах. Гірсько-лісові ландшафти завершують по­хмурі величні хвойні ліси помірно холодного, надмірно вологого клімату і підзолів. Вершини гір — це царство субальпійських чагарників і барвистих альпійських луків.

Карпати — край «зеленого золота», розкішних високостовбурних лісів, садів і виноградників.

Надра Карпат багаті на різноманітні корисні копалини, серед яких нафті, газу та солі належить першорядна роль. Гірські ріки мають величезні запаси енергії. Мінеральні джерела, чудовий клімат, чарівна природа сприяють розвитку численних здравниць, курортів туристських баз. Карпати справді стали краєм масового туризму.

Щороку з усіх куточків нашої неосяжної країни сюди приїжджають тисячі трудящих відпочивати, загартовувати своє здоров'я.

Закарпаття — південно-західні ворота нашої країни в Західну Європу. Через карпатські кручі в братню Чехословаччину прокладено найбільший у світі трансєвропейський магістральний нафтопровід «Дружба». Через них крокують ажурні щогли-велетні високовольтної лінії в Румунію, Чехословаччину, Угорщину. Ця нова електроріка «Мир» увіллється в єдину енергосистему соціалістичних країн Європи. У жовтні 1961 року древній Львів і злату Прагу з'єднала електрифі­кована залізнична магістраль протяжністю більше тисячі кілометрів.

На території Українських Карпат розміщені більша частина Іва­но-Франківської області, Закарпатська і південна частина Львівської області (у межах колишньої Дрогобицької). Крайній південний схід (Північна Буковина) належить Чернівецькій області.

Карпатські області населені порівняно густо. Тут на площі 44 тис. кв. км проживає близько 3,65 млн. чоловік. Але розміщене населення нерівномірно. Більша частина його зосереджена в перед­гір'ях і на прилеглих до гір рівнинах. Тут розташовані і великі про­мислові міста: Чернівці (172 тис. чол.), Івано-Франківськ (82 тис. чол.), Дрогобич (52 тис. чол.), Коломия (36 тис. чол.), Стрий (42 тис. чол.), Борислав (33 тис. чол.), Самбір (27 тис. чол.) — у Прикарпатті; Уж­город (58 тис. чол.), Мукачеве (56 тис. чол.), Берегове (ЗО тис. чол.), Хуст (25 тис. чол.) — у Закарпатті.

По передгірних рівнинах проходять важливі транспортні ма­гістралі. Шосейні дороги обсаджені плодовими і декоративними дере­вами; вони стрічками в'ються по мальовничих долинах, серпантинами забираються на перевали.

Гори — мало заселений край. Гірські села і селища розташовані, головним чином, по долинах великих річок — Черемошу, Пруту, Опору, Стрию, Дністра, Ужа, Латориці, Боржави, Тереблі, Тересви, Тиси, вздовж яких вони тягнуться безперервним ланцюжком. Посе­лення іноді піднімаються до висоти 800—900 м над рівнем моря.

У національному складі населення переважають українці. В го­рах живуть різні їх етнічні групи —верховинці та гуцули, які зберегли в своїй культурі своєрідні риси в мові, обрядах, одязі, архітектурі будівель тощо. Крім українців, у карпатських областях проживають росіяни, а також поляки (на північному заході), румуни (на півден­ному сході), словаки та угорці (в Закарпатті). Основне заняття насе­лення в гірських районах — гірське пасовищне скотарство, лісові промисли, різні народні художні ремесла (вишивання, ткання килимів, різьба по дереву, керамічні вироби). На передгірних рівнинах насе­лення зайняте в сільському господарстві (землеробстві, садівництві) і в промисловості (лісообробній, хімічній, машинобудівній, легкій і харчовій). У Закарпатті, крім того, широко розвинене виноградарство. Прикарпаття — великий район нафтогазовидобувної та переробної промисловості.

За останні роки на території карпатських областей закладено сотні нафтових і газових свердловин, реконструйовано старі і побу­довано нові заводи по переробці лісу і мінеральної сировини. Невеликі дрібноторгові містечка перетворюються в промислові і культурні центри. Виростають нові міста і робітничі селища. На широкі колгосп­ні поля вийшли нові високопродуктивні машини. Карпати живуть напруженим життям вільного і щасливого народу.