___________________________________________________________________________________________ 

 

 

  Різдво

Свято народження Христа - Різдво в німецькомовних країнах святкують уже ввечері 24 грудня, у різдвяний святвечір. Прикрашають ялинку і запалюють свічки, співають різдвяні пісні, роздають подарунки. У багатьох родинах залишається традицією відвідування в цей день церкви.

Різдв'яну ялинку в ХVІ столітті, а можливо, і раніше, встановлювали в житлових приміщеннях. Тоді її прикрашали дрібним печивом, у ХVІІ столітті додали свічки і блискучі прикраси. З тих пір різдвяна ялинка стала відома в усьому світі і стоїть тепер на ринкових площах або у садах перед житловими будинками.

Для дітей Різдво є, мабуть, найважливішим святом року - вони отримують багато подарунків. На півночі Німеччини їх приносить Вайнахтсман, з білою бородою, одягнений у червону куртку з каптуром, з мішком за плічми. У деяких родинах, в основному на півдні Німеччини, замість Вайнахтсмана приходить Кристкінд. Він спускається зі своїми янголами, як кажуть дітям, прямо з небес на землю. Але при цьому сам залишається невидимим, тільки під ялинкою з'являються подарунки.

День германської єдності

День об'єднання ФРН і НДР у 1990 році, коли упала Берлінська стіна, яка протягом півстоліття розділяла німецький народ, став національним святом - Днем німецької єдності, який відзначають 3 жовтня.

 

ТАНЦЮВАЛЬНА КУЛЬТУРА

Лендлер - народний парний круговий танець. Слово лендлер перекладають як "сільський танець". Музичний розмір ? 3/4, темп помірний, рухи зі стрибками.

"Свято в Бадені" - сюїта, складена з народних німецьких танців, які виконують в Бадені на святі виноградарів, на святі врожаю. У сюїту включені: два парних танці "Крок туди, крок сюди", Шварцвальдська мазурка; танок юнаків, поширений всюди в Німеччині; "Сім стрибків"; "Танець з дерев'яними яблуками", що є своєрідним змаганням у спритності окремих пар, і, нарешті, "Полька з хлопками" ? веселий парний танець, варіанти якого існують у багатьох областях Німеччини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ФЕДЕРАТИВНА РЕСПУБЛІКА НІМЕЧЧИНА

ДЕРЖАВНА СИМВОЛІКА

 

Прапор. Німецька держава - федеративна, і в кожної землі є свій герб і прапор, що відбивають традиційне різноманіття німецьких регіонів. Сполучення золотого, червоного і чорного кольорів уперше з'явилося в 1817 році як символ німецьких студентських корпорацій. Ці студентські об'єднання боролися за національну єдність і політичні свободи в Німеччині. Завдяки пісні "Ми побудували чималий будинок", написаної Августом Даніелем фон Бінцером, була закріплена послідовність кольорів: чорний, червоний, золотий. Під час Гамбахського свята у 1832 р. вже ніхто не сумнівався, що це кольори національного прапора. У 1949 р. Парламентська рада вважала загальноприйнятим, що саме традиційний чорно-червоно-золотий триколор є для Німеччини символом волі і єдності.

Герб. Орел, зображений на німецькому державному гербі, був символом влади римських імператорів. Коли Карл Великий почав будувати Священну Римську імперію, він перейняв і цей знак. У більш пізні часи німецькі правителі найчастіше були одночасно імператорами Священної Римської імперії. Орел став складовою частиною державного герба Німецької імперії, заснованої в 1871 р. Потім у 1919 р. ?- вже у своєму нинішньому вигляді ? він став частиною герба Веймарської республіки, а з 1950 зображення орла - на гербі ФРН.

Державний гімн. Гімн ФРН з'явився ще до революції 1848 р. Це була "Німецька пісня", написана в 1841 р. Августом Генріхом Гофманом фон Фаллерслебеном (1798-1874) на мелодію "Кайзерквартет" Йозефа Гайдна. На тлі тодішньої політичної роздробленості Німеччини слова цієї пісні відбивали прагнення народу до єдиної батьківщини.

У 1922 році перший рейхспрезидент Веймарської республіки ввів "Німецьку пісню" у ранг державного гімну, що потім неодноразово було підтверджено рішеннями наступних керівників німецької держави.

 

Державна мова - німецька.

Столиця - Берлін.

Віросповідання. Німці - переважно католики, лютерани, баптисти.

 

ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ

До 6 – 1 ст. до н.е. більшу частину території сучасної Німеччини заселили германські племена, які утворили ряд племінних союзів. У 6 – 8 ст. ці землі були завойовані франками і увійшли до складу Франкської держави, а після її розпаду (9 ст.) – до східно-Франкського королівства, яке поклало початок державному відокремленню німецьких областей.

До кінця 11 ст. у Німеччині в основному завершилося формування феодальних відносин. Німецькі феодали здійснювали доволі агресивну політику. Її головними об'єктами стали землі полабських слов'ян та інших прибалтійських народів, а також Італія. За Оттона І в середині 10 століття було завойовано сербо-лужицькі землі, Північну і Середню Італію і утворено „Священну Римську імперію”.

У 12 – 13 ст. німецькі князі (особливо саксонські) у результаті хрестових походів захопили землі Боричів, лютичів, пруссів, литів і естів. Подальшу експансію німецьких лицарів на Схід припинили слов'янські народи (Льодове побоїще 1242 р., Грюнвальдська битва 1410 р.).

У 13 – 15 ст. німецькі міста зосередили в своїх руках посередницьку торгівлю у Європі. До початку 14 ст. Німеччина розпалася на окремі князівства. Великі князі (курфюрсти) мали право обирати імператора. З 1438 по 1806 роки імператорський престол у Німеччині посідали Габсбурги.

У 1517 році розпочалася Реформація – масовий рух проти католицької церкви. У другій половині 16 – на початку 17 ст. Німеччина зазнала економічного занепаду. Тяжкі наслідки для країни мала Тридцятилітня війна 1618 – 48 років, що завершилася Вестфальським миром, який закріпив політичну роздробленість Німеччини.

У 17 – 18 ст. з понад 300 існуючих на теренах Німеччини держав виділилися Пруссія і Австрія, які боролися за панування у Німеччині. Австрія і Пруссія брали участь у поділах Польщі 1772, 1793 і 1795 років, вели війни проти Франції.

У 1803–04 Наполеон ліквідував дрібні німецькі держави і створив Рейнський союз. „Священна Римська імперія” перестала існувати.

За рішенням Віденського конгресу в 1814-15 роках було створено Німецький союз з 39 держав, керівну роль у якому відігравала Австрія.

18 січня 1871 року Німеччину було проголошено імперією на чолі з Кайзером, яким став прусський король Вільгельм І.

У 1879 році Німеччина уклала союзний договір з Австро-Угорщиною, до них приєдналася Італія (Троїстий союз). Блокові цих держав протистояла Антанта. У кінці 19 ст. Німеччина розгорнула політику колоніальних загарбань в Африці та районі Тихого океану.

У лютому 1919 році у Веймарі відбулися Установчі збори, які прийняли конституцію, яка узаконила встановлення Німеччині парламентської республіки.

1933 - 1934 роки – прихід до влади Гітлера.

1939 – 1946 роки – ІІ Світова війна. Після поразки у війні Німеччина була окупована союзниками ? СРСР, США, Великобританією та Францією. З 1949 р. було утворено дві держави ? ФРН (зі столицею в Бонні) та Німецьку Демократичну Республіку (зі столицею у Східному Берліні), а також виділено територію Західного Берліна.

1990 – об'єднання Німеччини.

 

НІМЦІ В УКРАЇНІ

ПОСОЛЬСТВО ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛIКИ НIМЕЧЧИНА
01901, Київ-54, МСП, вул. Олеся Гончара, 84
(044) 216 7498, 216 9583

Всесоюзне товариство німців “Відергебурт” (“Відродження”).

Асоціація німців України.

 

ІСТОРІЯ РОЗСЕЛЕННЯ

Перші шість німецьких поселень в Україні були засновані у 1763 – 1774 роках у Борзненському повіті на Чернігівщині. Внаслідок пільгових умов, які були надані царським урядом для західно-німецьких колоністів, кількість їхніх поселень швидко зростала. Тільки у Мелітопольському повіті упродовж 1804 – 1858 років німці заснували 87 колоній. У цілому в Новоросії на 1858 рік налічувалося 138,8 тисяч німців. Серед німецьких переселенців значний відсоток становили сектанти (меноніти, сепаратисти та ін.), які зазнавали у своїх країнах переслідувань за релігійні переконання.

У Галичині, на Буковині та Закарпатті перші німецькі поселення з'явилися у 1750-х роках. Їх кількість інтенсивно зростала після загарбання західноукраїнських земель Австро-Угорщиною. Були німецькі поселення на Волині – „волинські німці”.

Наприкінці 1920-х років на території України налічувалося 616,9 тисяч німців. Більшість їх у серпні 1941 року були переселені у східні райони СРСР. Німецьке населення західноукраїнських земель під час ІІ світової війни виїхало до Німеччини.

Після революції була організована німецька республіка. Столиця – Енгельс. Була змога навчатися німецькою мовою, видавалися газети. До 1938 року діяв Одеський німецький педагогічний інститут, 628 школи, 12 технікумів. Німецьких селян „розкуркулювали” так само, як і всіх інших в Україні. Багато представників німецької інтелігенції було репресовано.

 

ПАМ'ЯТКИ, МУЗЕЇ

Велика частина культурної спадщини готів (давньогерманські племена) зберігається на території України.

 

СЬОГОДЕННЯ

Київ, жовтень 2001 року. Історична виставка: "Німці в Північній Україні ­ на Волині та в Києві”. Одеса, жовтень 2003 року. Міжнародна наукова конференція "Історія німців Причорномор'я та німецько-українські культурні зв'язки", присвячена 200-річчю поселення перших німецьких переселенців на територію Одеської області. Виходять німецькі газети, зокрема в Симферополі.