Микуличинське надлісництво займало площу 9296 га. 1939 року, після так званого "возз'єднання", цю площу було збільшено до 16285га. головним чином за рахунок громадських лісових масивів, які належали сільській раді і окремим громадянам. За Австро-Угорщини і в роки польського панування Микуличинське надлісництво підпорядковувалось Дирекції державних лісів у Львові, Міністерству сільського господарства і реформи рільництва.^

Микуличинське надлісництво складалось з 3 лісництв -Микуличинського, Левущинського, Поляницького, а 1930 року було створене четверте лісництво - Копчинське. Надлісничими працювали за Австро-Угорщини: І.Краковський, Шротман, при Польщі: ДуфекВ., Ю. Вардзала, С. Щепак. Помічниками-асистентами були Даминський, Герма, лісничими працювали до 1918 року: Штрогаль, Дривота, В. Стрільбицький, а після 1918-го: Грабовінський, Новак, Бафія, Дривота, Віденуль, В. Стрільбицький, Мушінеський, лісниками працювали за Австро-Угорщини: Штрогаль П., Кіф'як, М.Яремчук, О.Волощук, А.Стефанюк, Ю.Іванків, Ліхновський, Д.Бойко, при Польщі: П.Кумор, М.Яремчук, М.Пельчар, Піскер, Ю.Протап'юк, Д. Бойко, Фальковський, Ковалюк Ю., Грейнер, С. Броштадт і Копитко.

При Польщі в надлісництві було орендовано два мисливські ревіри (угіддя), і орендатори своїми коштами утримували двох єгерів Миколу Мироняка і Юрія Варцаб'юка. Орендатори приїздили тільки на відстріл оленів і диких кабанів.

При Польщі були так звані гмінні ліси. їх охороняли лісники М. Іванків та М.Маджарин. Гмінні ліси були під контролем повітової (районної) і воєводської (обласної) влад в особі своїх інспекторів. Лісорозробками займались лісники і лісничі. їм допомагали лісові "маніпулянти": Ю.Філяк, І.Кіф'як, Вайнер, Д.Кошак, Г.Гаврищук, С.Баб'як, А.Бойко. Були два склади з деревиною: "Гута" і "Ділок", де завідували Бойко та А.Андрійків.      <]$<. Лісничі проживали в державних будинках - лісничівках. Такі лісничівки були на Ділку, біля млина, в Левущику, в Поляницях. Для лісників були побудовані кордони - гаївки: в урочищах Форещик, Буковина, Левущик, Клявза та Явірницький. Лісники, які не мали кордонів - гаївок, проживали у власних будинках, але одежрували доплату, так звану квартплату.         

1 Лісничі носили відповідну форму Лісники мали рушниці і карабіни. Вся лісова охорона, як лісничі, так і лісники, приймали релігійну присягу: чесно і добросовісно виконувати свої службові обов'язки. За Австро-Угорщини лісники не мали обмундирування. Ходили в своїй цивільній одежі. Лише на "ташках" (сумках) та ременях через плече І мали прикріплені металеві гербові відзнаки. Такий порядок носіння відзнак був і при Польщі. Крім того, лісники мали державні клейма з номером обходу. Клеймами користувались, коли відпускали деревину населенню, або коли її конфісковували у порушників. За Австро-Угорщини деревину заготовлену сплавляли річкою ПрутецьіВ тому місці, де збиралось багато деревини, річку перегороджували спеціальними "загатами". Коли в річці набиралось багато води, "загати" відкривали і вона разом з деревиною неслась вниз, аж в село. На сплаві трудились кваліфіковані працівники, які вміло і швидко розбирали затори і вміло і швидко направляли деревину за течією. Тартак був у центрі села. Тепер тут дитячий садок. Натартаці колоди мили і пилили. Був тартак і у Делятині. Сюди з Микуличина ліс возили кіньми.       І

Перед першою світовою війною з Микуличина в гори йшла вузькоколійка - довжиною 16 км. До вузькоколійки деревину підвозили взимку корчугами, запряженими волами і кіньми. Надлісництво мало свій магазин, їдальню з усіма необхідними продуктами харчування. Робітники щотижня по спеціальних квитах -бонах - одержували товари та продукти в кредит. А жили вони в колибах, споруджених в лісі. Два рази на тиждень їм підвозили вузькоколійкою вагон - лавку.

1940 року з приходом радянської влади наступив розділ лісового господарства. В Микуличині було організовано одне лісництво, де лісничим працював Іван Васильович Бойко, помічником Антін Криворучко, об'їждчики: М.Іванків, А. Бойко і Маджарин, лісники: Іван Кіф'к, Федір Кіф'як, Василь Дедерчук, Онуфрій Мотрук, Микола Гринюк, С. Михасюк, І. Волощук, М.Калинчук, П.Стефанюк, Ю. Бойко, М.Дедерчук, І. Маджарин, А. Стафанків, Л.Костюк.

Микуличинське лісництво підпорядковувалось Делятинському лісгоспові Станіславського управління лісової охорони і лісонасонасдцжень. Лісоексплуатацією займався Микуличинський лісопункт, яким керував Гриць Васильович Голинський. Лісопункт підпорядковувався Делятинському ліспромгоспу.

З Німецькою окупацією знову прийшла реорганізація в лісовому господарстві. Організовано знову Микуличинське надлісництво, де надлісничим працював Стрілевицький Володимир, лісничими: І Іван Васильович Бойко - (Левущицьке лісництво); І Антон Дмитрович Бойко - (Левущицьке лісництво); Щшан Маджарин — (Поляницьке лісництво).

ІЙзніше до Микуличинського Надлісництва були приєднані: Ямнянське лісництво - лісничий Штефан Німчук, Яремчанське лісництво - лісничий Євстахій Шмереківський, Дорівське лісництво -лісничий Григора Ш. Керівництвом вузькоколійки займався Яків

Гильман, а пізніше Василь Степанович Домашевський. надлісництво підпорядковувалось Станіславській лісовій інспекції та Львівській дирекції.

В 1944 році заново був організований ліспромгосп. В єдиному на той час Микуличинському лісництві лісничим працював Маджарин Іван Петрович, а після нього Юрій Юліанович Боберський з 03. 08. 1954р. по липень 1992р. Помічниками працювали Петро Сорохманюк, Катерина Сидоренко, об'їждчиками - техніками: Юрій Дмитрович Філяк, Василь Федорович Онутчак, Олекса Олексійович Калинчук.

12 січня 1961 року Микуличинське лісництво розділено на два лісництва - Поляницьке і Микуличинське. Лісничим Поляницького лісництва працював Михайло Володимирович Кубарич.

В 1967 році із Поляницького та Микуличинського лісництв створене ще одне лісництво, назване Підліснівським. В 1980 році під час організації Карпатського державного природного національного парку частина Поляницького лісництва передана Микуличинському (урочище Левущик - Цапул). ОдночасноПоляницькому лісництву передали 4 квартали з Підліснівського лісництва (урочище Копчин). Відтоді територія Поляницького лісництва займає площу 5288 га, і ділиться на дві технічні дільниці і дев'ять обходів. Тоді в Микуличині було створене ще одне - Ямницьке лісництво з лісових обходів Микуличинського, Підліснівського та Яремчанського лісництва,