| П’ятниця 24-04-26 01:04 |
Вітаю Вас Гість Головна | Реєстрація | Вхід | RSS |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
Вечер в Карпатах 6.2.2. Інтелектуальна власність як товар6.2.2. Інтелектуальна власність як товар У розвинених країнах інтелектуальна власність стає пріоритетом і нерідко становить більше 50% у загальному обсязі сукупного національного продукту. Як різновид власності (державної, приватної, колективної, акціонерної) вона є об'єктом ринкових відносин, має вартісні оцінки, може бути предметом контрактів і договорів, передачі прав, включається в товарообіг на комерційних засадах. Технологічно застосовні у виробництві знання придбали властивості самостійного товару значно пізніше, ніж речові продукти праці. Це стало можливим після розробки прав власності на науково-технічні досягнення, за допомогою яких встановлювався порядок дотримання приватних інтересів винахідників і творців нової техніки та використання цих досягнень для вдосконалення продуктивних сил суспільства. Першим правовим документом, що заклав основу те-варни відносин, з'явився патент. Патент (patents - відкритий, явний) - свідоцтво, що видається винахіднику і засвідчує його авторство і виключне право на винахід і монопольне право на його використання. Термін дії патенту зазвичай обмежується 10 - 20 роками. За вчинення юридично значущих дій, пов'язаних з патентом, стягуються патентні мита. Першим у світі патентом, який був виданий в 1421 р. міською управою Флоренції на ім'я архітектора, скульптора і вченого Філіпа Брунеллески, захищалося винахід корабельного поворотного крана. Пізніше держави стали приймати закони, які захищали права власників патентів і реєструвати товарні знаки. Патентні закони були прийняті в США (1787), у Франції (1791), в Росії (1812), а реєстрація товарних знаків почалася з 1875 р. у Великобританії. Розвиток науки, орієнтованої на практичні потреби, також стало важливим фактором появи товарних відносин у сфері технологій. Перетворення дослідницької праці в найману, потреба багаторазового використання пере-дових технологій на великій кількості підприємств призвели до поширення такої форми передачі технологій, як ліцензія. Ліцензія - це дозвіл, що видається на певний час і за плату власником технології (ліцензіаром), захищеної або не захищеної патентом, зацікавленій стороні (ліцензіату) на використання цієї технології. Перетворення знань в основний фактор економічного розвитку, вихід на ринок нових об'єктів інтелектуальної власності, глобалізація товарних, фінансових і науково-технічних ринків, спроби виробити глобальну систему захисту інтелектуальної власності сприяли формуванню в останній третині XX ст. ринку інтелектуальної власності. Право інтелектуальної власності - це виключне право її творця або його законного правонаступника дозволяти або забороняти вчинення дій по використанню результату інтелектуальної діяльності зі згадуванням або без згадки імені творця з метою прямого або непрямого отримання доходів від цього. Використання результату інтелектуальної власності без дозволу є порушенням права інтелектуальної власності. Складові права інтелектуальної власності Права Характеристика Виключно імущестіенние (мають економічний зміст) Передані віддільні від творця. Мають термін правової охорони для дотримання балансу інтересів сторін т е творця і суспільства. Мають встановлену територію правової охорони. Відплатність передачі прав. Особисті немайнові (не мають економічного змісту) невіддільна від творця, непередавані. Не мають терміну охорони (безстрокові). Інтелектуальна власність здатна приносити дохід при залученні в цивільний оборот передбаченими законодавством способами (купівля-продаж, міна, оренда та ін.) Це можна назвати інтелектуальним капіталом. Способами використання інтелектуальної власності як додаткового джерела фінансових ресурсів можуть бути внесок цієї власності до статутного капіталу господарських товариств і товариств, підвищення реальної вартості підприємств шляхом врахування вартості майнових прав у складі активів підприємств та ін Наведемо лише два приклади. У 2000 р. студенти МГТУ ім. Н. Е. Баумана Артем Юхін і Андрій Клімов заснували компанію A4Vision. Вони створили сканер, який дозволяє отримувати цифрову копію будь тривимірної поверхні, в тому числі людського обличчя. Причому "сканування" обличчя можна здійснити без відома людини. У 2002 р. під егідою Міжнародної організації цивільної авіації 188 країн світу підписали Новоорлеанський угоду, яка визнає біометрики особи основною технологією ідентифікації для паспортів і в'їзних віз наступного покоління. У 2003 р. обіг компанії, яка налагодила продаж "біометричних" програм і сканерів, наблизився до 1 млн дол США. У 2004 р. контрольний пакет A4Vision купив один з найстаріших венчурних фондів Силіконової долини Menlo Venture. Основну частину залучених грошей компанія вкладає в роботу над біометричними паспортами. З кінця 2005 р. так звані біопаспорт отримують громадяни США і Євросоюзу, а в 2006 р. такі закордонні паспорти почали видавати і в Росії. Схвалення нового стандарту комітетом з біометрики Міжнародної організації по стандартах (ISO) означає, що ця технологія "тривимірної фотографії" в якості єдиного міжнародного стандарту повинна використовуватися в паспортах і візах наступного покоління по всьому світу. У вересні 2004 р. були представлені програмні продукти першого парку інформаційних технологій - ІТ-Парку, створеного на базі одного з найбільших наукових центрів РАН в Чорноголовка. При організації ІТ-Парку використовувався досвід Індії, Ірландії та Ізраїлю. У ньому поки працюють 300 чоловік, велика частина яких співробітники РАН і студенти. Головний експортний продукт ІТ-Парку сьогодні - це так званий стрес-тест, що дозволяє визначати рівень фізичної підготовки людини, тренованість його організму і психоемоційний стан. Тільки за 2004 р. було укладено контрактів на 4 млн дол США. Крім стрес-тесту в ІТ-Парку розроблено ще понад 15 інших перспективних проектів. Для формування ринку інтелектуальної власності як найважливішого ланки інноваційної діяльності в Росії необхідно створення відповідної законодавчої основи; формування нормативно-методичної бази; зміну і доповнення чинного податкового та митного законодавства, оскільки основний прибуток від включення в господарський оборот інтелектуальної власності утворюється в процесі реалізації промислової товарної продукції і використанні промислових технологій для випуску нової продукції. Зміст
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
Copyright //vechervkarpatah.at.ua © 2024 |  |