Рослини і тварини Івано-Франківщини, які занесено до Червоної Книги
У природно-ресурсному потенціалі Івано-Франківської обалсті одне з центральних місць посідають лісові ресурси.
Ліси області - складова частина лісового фонду Карпатського регіону, що є найбільшою сировинною базою України, де зосереджено біля 50% запасу стиглих і перестиглих насаджень держави.
Площа вкритих лісовою рослинністю земель 4-х областей Карпатського регіону складає 2,1 млн.га. Загальний запас деревостанів оцінюється в 523 млн.куб.м
При середній лісистості України в 14% цей показник для області складає 45,6 %. і становить 635,6 тис.га. Землі лісового фонду Івано-Франківської області займають 626 тис.га, або 44,3% від загальної площі області. Запаси стовбурної деревини складають128,5 млн.м куб.
Ліси на території області розміщенні не рівномірно і знаходяться в основному в гірській частині. При цьому лісистість коливається від 5,5% (Снятинський район) до 68,2 (Долинський район).
Ліси зосереджені головним чином у гірській частині. На рівнині та в передгір’ях Карпат (до 500 м н.р.м.) переважають дубові та дубово-грабові ліси з участю бука, явора, горобини, береста тощо. Проте лісів тут залишилось мало, оскільки великі площі розорані або зайняті післялісовими луками.
Нижній гірській пояс Карпат (400-700 м н.р.м.) представлений буковими, смереково-ялицево-буковими лісами, у трав’яному покриві яких переважають середньоєвропейські неморальні види. У верхньому гірському лісовому поясі (700-1300 (1600) м н.р.м.) поширені шпилькові ліси, переважно із смереки, та післялісові луки (білоусникові, щучникові, кострицеві). З трав’янистих рослин в лісах переважають бореальні види (кислиця звичайна, чорниця, брусниця, зелені мохи), монтанні (підбільник альпійський, сольданелла угорська, куничник волохатий та інші). В Горганах зрідка зустрічаються ліси з участю реліктового виду – сосни кедрової європейської, занесеної до Червоної книги України.
Субальпійській пояс представлений заростями з гірської сосни (жерепа), вільхи зеленої, ялівця сибірського, білоусниковими полонинами, чорничниками, брусничниками. Іноді трапляються щучникові та кострицеві луки. Часто, особливо в Горганах, зустрічаються кам’янисті розсипи.
Альпійський пояс (вище 1800 м н.р.м.) виражений тільки на Чорногорі. Тут переважають альпійські луки, багаті на ендемічні та рідкісні види рослин.
Трав’яна рослинність на території області представлена переважно луками – заплавними, післялісовими та високогірними (полонинами), є невелика кількість боліт. В рівнинній частині залишились невеликі осередки лучно-степової рослинності з пануванням кількох видів ковили, сеслерії Хефлера, вівсюнцю пустельного, переважно в місцях, непридатних для землеробства, і на крутих схилах.
На території Івано-Франківщини розташовані дві широтні рослинні зони – лісова та лісостепова, яким відповідають європейська широколистяно-лісова та європейсько-сибірська лісостепова геоботанічні області. В межах першої виділяють Центральноєвропейську провінцію із Східнокарпатською гірською підпровінцією, представлену кількома геоботанічними округами – Самбірсько-Івано-Франківським (Передкарпаття), Карпатським (Нижній гірський пояс), Гірсько-Карпатським (Верхній гірський пояс) та Свидовецько-Покутсько-Мармароським (Чивчини), і Східноєвропейську провінцію із Західноукраїнською підпровінцією – Кременецько-Хотинський округ, що охоплює Опілля та частину Прут-Дністровського межиріччя. Лісостепова область представлена Західно-Подільським (Тернопільським) округом Подільсько-Середньопридніпровської підпровінції Східноєвропейської провінції, що розташований на частині Придністровського Покуття.
Флора Івано-Франківщини налічує 1500 видів судинних рослин, що складає 30 % судинних рослин України. В гірських районах зростають бореальні та неморальні види рослин, тобто характерні для північних та європейських широколистяних лісів, у високогір’ї переважають європейські та євроазійські гірські або монтанні, альпійські види. Цінними є арктоальпійські види з розірваним ареалом, що зустрічаються в арктичній зоні та високогір’ї, наприклад, плаун-баранець, водянка чорна, верба трав’яниста, наскельниця лежача тощо. У рівнинній частині області зустрічаються як лісові, так і лучно-степові види рослин. Рослинність лучностепових ділянок належить до центрально-європейського типу, але в її складі є й компоненти східноєвропейських степів (ковили, типчак), а також причорноморські і сибірські види (волошка Маршалла, перстач пісковий, вівсюнці Шелла та пустельний).
Особливої специфіки рослинному покриву області надають два яскраво виражені центри ендемізму та реліктовості, що розміщені в Карпатах та в Західному Поділлі. В гірській частині зростає понад 70 видів загальнокарпатських, південно-східнокарпатських та східно-карпатських ендеміків, тобто видів, ареал яких обмежується тільки Карпатами або їх частиною – котячі лапки карпатські, королиця круглолиста, дзвоники карпатські та мінливі, астрагал Крайни, очиток карпатський. В рівнинних районах зустрічається цілий ряд подільських ендеміків, таких як волошка тернопільська, чебрець подільський, рутвиця гачкувата, шиверекія подільська.
Флора області дуже багата на реліктові види, тобто залишки рослинного світу давніх часів. Серед третинних реліктів – тис ягідний, листовик сколопендровий, лунарія оживаюча, береза темна, відкасник татарниколистий. Серед реліктів льодовикового періоду – верба трав’яниста, верба сітчаста, ліннея північна, анемона нарцисоцвіта, змієголовник австрійський, фіалка Джоя.
Майже третина природної флори Івано-Франківщини, тобто 418 видів, потребує повної або часткової охорони. Сюди належать ендемічні та реліктові, рідкісні та зникаючі види рослин. 162 види, що належать до 47 родин, 39 порядків та 6 класів, занесено до Червоної книги України та Європейського Червоного списку; 211 – до Регіонального Червоного списку. Мабуть, вже зникли на території області анакамптис пірамідальний, армерія покутська, нігритела чорна. Надзвичайно рідкісними є айстра альпійська, білотка альпійська або едельвейс, водяний горіх плаваючий, дріада восьмипелюсткова, ліннея північна, фіалка Джоя, сальвінія плаваюча.
Внаслідок анторопогенного впливу на природне середовище, заготівлі лікарської сировини, збору декоративних рослин звужуються ареали й інших видів. Багато видів рослин – тирличі, родіола рожева, ранньовесняні ефемероїди, орхідні, - потрапили в Червону книгу саме через нерегламентований надмірний збір та заготівлю.
Тваринний світ – один з компонентів природних ресурсів області. Різноманітність і багатство природних ландшафтів та вигідне географічне розташування стало передумовою розвитку та існування своєрідної рідкісної фауни, котра порівняно з іншими регіонами України значно багатша. Хребетні представлені 435 видами, ссавці – 74 видами, птахи – 280 видами.
На території області проживає 25 видів фауни, які перебувають під загрозою зникнення і занесені до Червоної книги України. Ці види потребують систематичної роботи щодо виявлення місць їх перебування, проведення постійного спостереження за станом популяцій та наукових досліджень з метою розробки наукових основ їх охорони та відтворення.
В області проживають наступні представники Червонокнижної фауни:
Ссавці:
1. Бурозубка альпійська
2. Кутора мала
3. Підковоніс малий
4. Підковоніс великий
5. Широковух звичайний
6. Широковух європейський
7. Норка європейська
8. Борсук звичайний
9. Видра річкова
10. Кіт лісовий
11. Рись
12. Зубр
Гостинний двір ""Вечір в Карпатах", відпочинок в м. Яремче, Карпати, Котедж... Перейти?
Птахи:
1. Лелека чорний
2. Змієїд
3. Беркут
4. Глухар
5. Завирушка альпійська
Земноводні:
1. Тритон карпатський
2. Тритон гірський
3. Жаба прудка
4. Саламандра плямиста
Плазуни:
1. Полоз лісовий
2. Мідянка
Комахи:
1. Вусач альпійський
Риби:
1. Харіус європейський (Лімниця)
2. Веризуб (Дністер)
3. Чоп великий (Дністер)
4. Чоп малий (Прут, притоки)
Динаміка чисельності облікованих Червонокнижних видів тварин області
|
Вид |
Рись |
Кіт лісовий |
Видра річкова |
Борсук звичайний | ||||
|
Роки |
2001 |
2006 |
2001 |
2006 |
2001 |
2006 |
2001 |
2006 |
|
Чисельність |
72 |
102 |
15 |
59 |
198 |
225 |
544 |
593 |
Слід наголосити на тому, що останніми роками спостерігається позитивна динаміка в зростанні згаданих видів тварин. Чисельність рисі збільшилась на 42 %, кота лісового - майже у 4 рази, видри річкової – на 27 особин (13%), борсука звичайного – на 49 особин (9%).
Ліси Івано-Франківщини населяють цінні мисливські види тварин – ведмідь бурий, олень благородний, козуля європейська, кабан, куниця лісова, лисиця, заєць, білка.
Більшість лісових мисливських угідь області представлені середніми та незадовільними умовами для існування основних видів мисливської фауни, що викликано переважанням у насадженнях середньовікових високоповнотних деревостанів та сильно вираженим "фактором турбування". В той же час угіддя з добрими кормовими та захисними умовами складають тільки 4-8 %, причому спостерігається тенденція до їх зменшення, що зумовлено збідненням природних комплексів під впливом різних абіотичних, біотичних та антропогенних чинників, надмірних рубок проміжного користування та вітровалів. За останні 20 років питома вага найбільш придатних угідь зменшилась у 3-4 рази, відповідно оптимальна чисельність копитних зменшилась на 30-40 %.
Іхтіофауна рік області представлена такими видами риб: рибець, підуст, сом, судак, харіус, марена-вусач, лящ, короп, сазан, жерех, головень, щука, карась, в’юн, лин та ін.
До найбільших річок гірської частини належать: Прут з притоками, Чорний Черемош, Білий Черемош, Рибниця, Пістинька, верхів’я рік Лімниця, Свічі, Чечви, Дуба та ін. В них поширені в’юн, бичок, карась, плітка, головень, окунь, зустрічаються лосось, умбра, райдужна та струмкова форель.
Список використаної літератури
1. Природа Івано-Франківської області / За ред. Смоляка В.І. – Івано-Франківськ, 2004.
2. Українські Карпати. – Львів, 2002.
