Селище Делятин.
Селище Делятин як прикарпатське місто відоме з 1578 р.
Делятинський лісокомбінат — велике сучасне підприємство І високим рівнем автоматизації всіх виробничих процесії. Кухонний набір «Арніка», який випускає меблевий цех лісокомбінату, удостоєний Знака якості. За успіхи в соціалістичному змаганні багато лісорубів і деревообробників нагороджено орденами і медалями, а лісоруб Д. M. Гоголь удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці.
У важких умовах жили робітники-лісоруби в минулому, працюючи на капіталістів.
Нині лісоруби і деревообробники живуть в благоустроєних приміщеннях, біля лісокомбінату виріс культурно-побутовий комплекс з магазином, кафе, гуртожитком, спортзалом. На лісокомбінаті іде будівництво нового меблевого цеху, інженерного корпусу, 35-квар-тирного житлового будинку. На замовлення Оргкомітету Олімпіади-80 колектив лісокомбінату виготовив шафи, гардероби, вішалки.
Серед робітників лісокомбінату широкої популярності набув обласний конкурс професійної майстерності лісорубів на приз імені Героя Соціалістичної Праці Д. М. Гоголя, який відбувається щорічно.
За досягнення високих показників у використанні місцевих лісових ресурсів і дострокове виконання десятої п'ятирічки кращі працівники лісокомбінату удостоєні високих нагород Батьківщини. Орденом Дружби народів нагороджений водій автомобіля І. М. Яворський, орденом «Знак Пошани» — секретар парткому В. I. Карпенко, орденом Трудової Слави II ступеня — вальщик лісу В. M. Ткачук, орденом Трудової Слави III ступеня — фанерувальниця Г. М. Губарчук, майстер О. С. Струць, верстатниця Г. М. Шеверах, водій автомобіля М. В. Поліщук. Це вони та їх товариші вписують в історію лісокомбінату нові славні сторінки.
Одна із таких сторінок припадає на 1959 p., коли на базі лісгоспу, лісопромкомбінату і Майданського лісництва був створений лісокомбінат з цехами: меблевим, столярним, деревообробним, переробки продуктів побічного користування лісом. Нині до складу лісокомбінату входить 8 лісництв і 2 лісопункти, на яких працює понад 2200 чоловік. Лісокомбінату належить понад 42000 гектарів лісу. Лісоводи поліпшують склад насаджень цінними породами: модриною, Ільмою, горіхом чорним, дубом червоним, дугласією. Комбінат заготовляє ягоди, гриби, березовий сік, лікарські рослини.
На території лісокомбінату робітники створили прекрасний куточок відпочинку, де росте багато рідкісних порід дерев. А в музеї природи, створеному на підприємстві за активною участю лісоруба П. О. Костика, увагу відвідувачів привертають широко представлена фауна і флора: чучела карпатського оленя, лисиці, вовка, зайця, козулі, дикого кабана, багатьох птахів, а також гербарії трав і квітів, зразки порід дерев. Ознайомившись з експозицією музею, двічі Герой Радянського Союзу льотчик-космонавт СРСР П. І. Климук зробив такий запис у книзі відгуків: «Те, що ми побачили у Вашому музеї природи,— радувало кожного з нас. Дякуємо за те, що ви бережливо і прекрасно ставитесь до того, що нам подарувала планета Земля».
За велику роботу по створенню музею Указом Президії Верховної Ради УРСР від 7 грудня 1978 р. П. О. Ко-стику присвоєно звання заслуженого майстра народної творчості УРСР.
В Ділятині є пам'ятники В. І. Леніну, радянським воїнам, які полягли в боях з фашистськими загарбниками, обеліск партійним і радянським активістам, які загинули від рук українських буржуазних націоналістів, пам'ятники Т. Г. Шевченку, І. Я. Франку.
В будинку, де в 1906—1912 pp. жив письменник Марко Черемшина, створено музей.
Не доїжджаючи до центру селища, звертаємо ліворуч і через міст на річці Прут потрапляємо в село Заріччя.
Праворуч від автомагістралі Ділятин—Яблунів розташована восьмирічна школа, де в роки Великої Вітчизняної війни містився радянський військовий госпіталь. Поруч братська могила радянських воїнів-визволителів. Тут покошений також син братнього башкирського народу, Герой Радянського Союзу Василь Горшков.
Вшанувавши пам'ять бійців хвилиною мовчання, вирушаємо на протилежну околицю села. В районі Заріччя АКТИВНО діяли партизани-ковпаківці. Багато зарічанців допомагали партизанам. Якщо зустрінетесь з партизанським провідником І. Ю. Бойченюком, який проживає неподалік магазину на околиці села, то ваша екскурсія буде більш цікавою і змістовною.
На світанні 4 серпня 1943 р. між Заріччям і селом Білими Ославами, під горою Рахів, в урочищі Ділок, відбувся запеклий бій між ударною групою партизанського з’єднання на чолі з комісаром С. В. Руднєвим і гірськострілецькими частинами гітлерівців, що прибули сюди з Коломиї. Смертю хоробрих в цьому бою загинули комісар С. В. Руднєв і 73 його бойові побратими. І все ж партизанини кількома групами вийшли з оточення, і з'єднавшись, змову громили ворога.
Ліворуч від шосе розташований парк Партизанської слави. Тут завжди багато туристів, що приїздять сюди на екскурсію.
Поодорож по Надвірнянщині — цікавий і захоплюючий відпочинок, під час якого можна багато дізнатися і побачити.
Історія Надвірної сягає в глиб віків. Під час мандрівки ви дізнаєтесь, як під ударами народних месників впав Пнівський замок в околицях міста. Вперше цю фортецю в 1621 р. захопили опришки на чолі з Гринем Кардашем, вдруге — повстанці Семена Височана під час визвольної війни українського народу у 1648—1654 pp. Активно діяли в цих краях загони опришків під проводом легендарного Олекси Довбуша.
Ніколи не забудуть вдячні прикарпатці ратні подвиги партизанів з'єднання під командуванням С. А. Ковпака і С. В. Руднєва, яке влітку 1943 р. пройшло з боями через Надвірнянщину; воїнів Радянської Армії, які а 1944 р. звільнили район від фашистських загарбників; народних месників загону «Іскра» під командуванням Г. Кулагіна; комсомольців-підпільників села Зеленої на чолі з О. Смеречук; антифашистів села Чорних Ослав на чолі з Н. Чуревичем...
Незабутні враження залишать у вашій пам'яті визначні місця Надвірної, Ділятина, Ворохти, Зеленої, зустрічі з господарями передових підприємств і колгоспів, з майстрами народного мистецтва.
У районі видобувають і переробляють нафту, обробляють деревину, розвивається меблева і газова промисловість, Заготовляють ліс. Колгоспні і радгоспні лани приносять щедрі врожаї льону. Високих показників добиваються тваринники.
Гордістю надвірнянців є один з промислових велетів Прикарпаття— нафтопереробний завод імені 50-річчя Велиикої Жовтневої соціалістичної революції та Надвірнянській, Ділятинський і Ворохтянський лісокомбінати.
В сучасний карпатський пейзаж органічно вписались високовольтні лінії енергосистеми «Мир», труби газопроводів «Братерство» і «Союз», артерії нафтопроводу «Дружба».
Приваблива і різноманітна природа Надвірнянщини. Гірські ліси, які займають значну територію району,— неповторне творіння природи. Вони вражають своєю красою і величністю. Ви побачите гірські хребти, пересічені дзвінкими річками і потоками, помилуєтесь найвищою
вершиною Українських Карпат — красунею Говерлою.
