___________________________________________________________________________________________ 

 

 

Шахи, гра, що поєднує в собі властивості мистецтва (уява), науки (логічноточний розрахунок) і спорту. На Україні відомі з 10 — 11 ст., куди були принесені з батьківщини шахової гри, Персії. Знайдено ш. фігури в археологічних розкопах Вишгороду, Києва, Турова, в Чорній Могилі б. Чернігова. В усній словесності, зокрема билинах, згадується, що Ш. були популярні в Київ. Руси. Пізніше довго не зустрічаються згадки про Ш. на Україні, бо під Росією довший час вони були заборонені Правос. Церквою; проте розвиток їх у Польщі (поема Я. Кохановського «Szachy», 1564) імовірно не лишився без впливу на вищу верству на Україні. Відомо, що за Гетьманщини шахістом був митр. Т. Яновський, а меценатом ш. мистецтва гетьман К. Розумовський.

Зліва направо: білий король, чорні тура і королева, білий пішак, чорний кінь і білий слон

З . європеїзацією Росії шахи поширилися і в Росії (перший рос. підручник гри в шахи І. Бутрімова появився 1821). У розвитку шахів в Росії відограли ролю українці: М. Безкровний (1840 — 97) з Одеси, що був багаторазовим чемпіоном паризького клубу «Café de la Régence», став співзасновником Петербурзького ш. клубу; ін. українець Д. Коленко сприяв діяльності Петербурзького ш. зібрання (засноване 1901). Цей клуб здійснив четвертий рос. чемпіонат Ш.; третій чемпіонат відбувся в Києві (1902); перший на Україні клуб постав у Харкові (1881), згодом постали клуби у Києві, Одесі й ін. м. 1909 відбувся в Одесі Півд.-рос. ш. чемпіонат, що був першим чемпіонатом України; переможцем вийшов Б. Верлинський, на друге місце вийшов Ю. Боголюбов.

З 1924 провадяться річні чемпіонати з Ш. в УССР. Чемпіонами з Ш. в УССР були: В. Равзер, Й. Погребинський, М. Шумилін, А. Банник, І. Липницький, О. Сокольський, І. Болеславський, Ю. Ґеллер, А. Хавін, Ю. Николаєвський, Л. Альбурт. Боголюбов (1889 — 1952), родом з Києва, був двічі чемпіоном СССР (1924 і 1925) та двічі претендентом на світову першість (1929 і 1934). Ф. Богатирчук (1892 — 1983), теж киянин, був кочемпіоном СССР (1927, друге місце 1938) і чемпіоном України (1937). О. Селезньов (1888 — 1963), що був учасником кількох міжнар. турнірів, брав участь у чемпіонаті України 1927.

У 1960 — 80 pp. здобули чемпіонати України наступні шахісти: Л. Штейн (1960, 1962), Ю. Николаєвський (1963, 1977), А. Банник (1964, 1965), Ю. Сахаров (1966, 1967, 1968), В. Савон (1969), В. Тукманов (1970), Л. Альбурт (1972, 1974), М. Підгаєць (1976), К. Лернер (1978, 1982), М. Охотник (1979), В. Маланюк (1980, 1981), М. Ґуревич (1984), В. Неверов (1985).

Орг-ція ш. діяльности і турніри в СССР централізовані. Від 1924 укр. клуби підпорядковані Всесоюзному комітетові в справах фізкультури і спорту. Укр. ш. т-ва входять через ш. федерацію СССР (з 1947) до Міжнар. ш. федерації (Federation Internationale des Echecs, FIDE), яка відбуває ш. олімпіяди що 2 роки, але не є автономними чл. FIDE. У 1960-их pp. в УССР було бл. 800 000 організованих шахістів, у всьому СССР — 2,8 млн.

За 1970 — 80-их pp. закваліфікувалися до циклу змагань за першість світу такі укр. ґросмайстрі: Л. Штейн, О. Білявський, Й. Дорфман, Г. Кузьмин, О. Романишин, В. Савон і В. Тукмаков. З жінок вибилися укр. шахістки: Л. Руденко (друга чемпіонка світу, 1950 — 53), ґросмайстрі М. Літинська і Л. Семенова та Л. Муленко.

У ш. житті України помітне місце посідають шахісти євр. походження. Крім названих вище, в Одесі жив Я. Ейхенбавм, що написав гебрейською мовою поему — опис бою на шахівниці «Гакраб» (1847). З України походять кілька ґросмайстрів: С. Флор (нар. 1908 в Городенці, Галичина), що був капітаном чехо-словацької дружини на кількох ш. олімпіядах; І. Болеславський (нар. в Золотоноші 1919), тепер ш. дружини СССР; Д. Бронщтейн (нар. 1924 в Білій Церкві), чемпіон СССР, та ін.

На Зах. Україні ширше зацікавлення Ш. виникло щойно у 20 в. Перший укр. ш. клуб постав у Львові 1926 і був названий «Шаховий коник», згодом перейменований на Т-во укр. шахістів. Перший укр. ш. турнір у Галичині відбувся 1928 у Львові, у якому перші місця припали: С. Попелю, О. Слободянові, Я. Онищукові (10 учасників). Другий турнір відбувся в 1942 у Львові з результатом: Попель, М. Турянський, М. Романишин (14 учасників). Попель і Е. Янів поділили між собою перші місця Зах. України (Сянік, 1944).

Після 1945 укр. шахісти активізувалися в укр. спортових клубах у таборах Д. П., згодом у нових країнах поселення, творячи ш. секції, і також індивідуально в неукр. турнірах: майстрі Ф. Богатирчук, І. Теодорович і В. Дзера в Канаді, С. Попель у Франції і США, М. Турянський у Відні і США, Б. Бачинський у Швейцарії і США та ін. Особливо активною е група укр. шахістів в Австралії; в кількох м. там існують укр. ш. клуби: Сіднеї, Мельбурні й Аделяїді. У США укр. ш. клуб постав у Нью-Йорку 1949 з назвою «Шаховий коник». Згодом й ін. спорт. клуби утворили ш. секції, з яких найдіяльніші: «Леви» (Чікаґо), «Тризуб» (Філядельфія), «Львів» (Клівленд). Під егідою Укр. Спорт. Централі Америки і Канади відбуваються турніри за індивідуальну першість серед укр. шахістів, яку здобули: О. Попович (1966, 1967, 1968, 1972, 1986), С. Попель (1969), С. Стойко (1970), Л. Блонарович (1971, 1973, 1985), К. Дзера (1974, 1981, 1983, 1984), Б. Бачинський (1975, 1976, 1977, 1978, 1979), М. Турянський (1982). Титули сеньйора-майстра Амер. ш. ферерації і майстра ФІДЕ здобули 2 укр. шахісти в США — Б. Бачинський і О. Попович.

Останнім часом на Захід прибули видатні шахісти УССР. У США живе чемпіон України (1972 і 1974) Л. Альбурт (чемпіон США 1984 і 1985). Від 1982 в Швейцарії перебуває і грає на першій шахівниці її нац. дружини ґросмайстер Т. Лемачко з України. На 12-ій ш. олімпіяді Т. Лемачко здобула золоту медалю. До укр. походження признається В. Корчной (еміґрант з 1976), багаторазовий чемпіон СССР, двократний визовник за чемпіонат світу (1978 і 1981).

Укр. вклад у ш. літературу також помітний. Широко відомі композиції О. Селезньова. Чемпіон світу Є. Ляснер видав 1919 в Берліні його «35 етюдів». У Москві опубліковані з передмовою Г. Левенфіша «Сто шахматных этюдов» Селезньова (1940). Міжнар. ґросмайстрі ш. комбінації В. Руденко та П. Бондаренко (обидва з Дніпропетровського) належать до провідних проблемістів світу.

На еміґрації проблемістом є Турянський (Чікаґо), а композиції (студії) укладає Є. Онищук (Торонто). Теорія ш. гри знає в староіндійському захисті укр. систему (1. d4 Kf6 2. с4 d6 3. Кс3 е5), що її опрацювали шахісти Києва та захист Боголюбова (1. d4 Kf6 2. с4 е6 3. Kf3 cb4+ 4. Kbd2 0 — 0 5. е3). В ш. композиціях відомі Кримська (опрацював І. Алешин), Львівська, Одеська (В. Мельниченко і Ю. Гордіяк), Рівенська (Н. Леонтів і В. Руденко) та Українська (С. Шедей і В. Мельниченко) теми.

Видатну ролю в популяризації Ш. відограла газ. укр. мовою «Шахіст» (1936 — 39). Після війни нема окремого укр. мовою ш. періодичного вид., лише «Спортивна газета» видає місячний додаток «Шахівниця». Книг укр. мовою про Ш. друкується непропорційно мало. Русифікації зазнає і ш. термінологія.

 

Історія шахів у датах

Близько 500 року На північному заході Індії з’явився перший відомий нам різновид шахів – чатуранга.

Близько 550 року Перша згадка про шатранжу, нове ім’я чатуранги.

600 рік Перша згадка про шахи (шатранжу) в художній літературі – перському рукописі “Карнамук”.

Близько 820 року Шахи з’явилися на Русі.

847 рік Перша шахова книга, яку написав Аль-Адлі.

1066 рік Шахи з’явились у Британії в часи завоювання її норманами.

1160 рік Перша шахова поема, яку написав Езра.

1161 рік Указ кардинала Доміані, що забороняв духовенству грати в шахи – перший такого штибу.

1173 рік У французькому манускрипті вперше використали алгебраїчну шахову нотацію.

1283 рік Перша європейська шахова книга – трактат Альфонса Мудрого.

1471 рік Перша праця, повністю присвячена тогочасним шахам, – Геттінгенський рукопис.

1490 рік Уперше застосовано правило взяття на проході.

1497 рік Книга Лусени – перша європейська праця з шахових дебютів.

1512 рік Перша шахова книга в Італії, яку видав Даміано.

1550 рік В Італії створено перший шаховий клуб.

1561 рік Руй Лопес видав перший повний підручник шахів, де розглянуто дебют, мітельшпіль і ендшпіль. Він же вперше використав слово “гамбіт” на означення жертви у шахах.

1575 рік Перший шаховий турнір, який пройшов при королівському дворі в Мадриді.

1744 рік Перший сеанс наосліп проти двох гравців (Філідор у Парижі).

1763 рік Поява музи шахів Каїсси у поемі Вільяма Джонза.

1769 рік Перший шаховий “автомат” турка Кемпелена.

1779 рік Перша шахова стаття в Америці: Бенджамін Франклін. “Моральні цінності шахів”.

1791 рік У Росії видано першу шахову книгу.

1795 рік Перший систематичний трактат із шахів німецькою мовою. Автор – Альґаєр.

1836 рік Перший шаховий журнал La Palamede, який видав Лабурдонне в Парижі.

1840 рік Перший шаховий журнал англійською мовою Chess Player’s Chronicle.

1846 рік Перший шаховий журнал німецькою мовою Deutsche Schachzeitung Людвіґа Бледова.

1851 рік Перший міжнародний шаховий турнір у Лондоні (7 травня – 15 липня).

1857 рік Перша демонстраційна шахівниця дизайну Левенталя.

1857 рік Перший національний шаховий турнір у Нью-Йорку (США), який закінчився перемогою Морфі.

1861 рік Перший Американський шаховий конгрес (Нью-Йорк, 6 жовтня).

1866 рік Перший офіційний чемпіонат Британії виграв С. де Вер.

1867 рік Перше використання механічного шахового годинника на турнірі в Парижі (4 червня).

1873 рік У Відні вперше апробовані “тай-брейки” (12 учасників грали за коловою системою матчі з трьох партій; за рахунку 2:0 матчі припиняли).

1876 рік Перший російський шаховий журнал – “Шахматный листок” Чіґоріна.

1876 рік Уперше вручено приз за красу (срібний кубок) – Ґ.Бердові за розгром Дж.Мезона.

1878 рік Зіграно першу шахову партія телефоном.

1880 рік Правило взяття на проході визнали в усіх країнах.

1881 рік Початок видання British Chess Magazine.

1881 рік Перший міжнародний матч телеграфом між Ліверпулем і Калькуттою.

1883 рік Перше використання механічного шахового годинника з двома циферблатами (Лондон, 26 квітня).

1885 рік Перший конгрес Британської шахової асоціації (15 червня).

1886 рік Перший офіційний матч на першість світу з шахів (Стейніц – Цукерторт).

1888 рік Перший міжнародний турнір за листуванням.

1889 рік Уперше вручено приз за найкращу партію – І.Ґунсберґові за перемогу над Дж.Мезоном.

1895 рік У Цюриху вперше провели турнір за швейцарською системою.

1896 рік Перший матч через трансатлантичний кабель між Лондоном і Нью-Йорком (13-14 березня).

1897 рік Перший міжнародний жіночий турнір у Лондоні виграла Марі Рудж.

1905 рік На турнірі в Остенді вперше використали звання “гросмейстер”.

1925 рік У Москві зняли перший фільм про шахи – “Шахову лихоманку”.

1927 рік Уперше використали алгебраїчну фігурну нотацію в часописі L’Echiquier (Бельгія).

1936 рік Перший офіційний чемпіонат США виграв С.Рєшевський.

1937 рік Перший балет на шахову тему – Checkmate Артура Блісса.

1945 рік Перше післявоєнне міжнародне спортивне змагання – радіоматч СРСР – США.

1947 рік У Болгарії випустили першу шахову марку.

1947 рік Перша комп’ютерна шахова програма А.Тюрінґа.

1948 рік Побачила світ перша стаття про комп’ютерні шахи (автор – Клод Шеннон).

1970 рік Перший шаховий турнір між комп’ютерами.

1974 рік Перший чемпіонат світу серед шахових програм виграла радянська “Каїсса”.

1976 рік Уперше у великих змаганнях заборонили паління.

1996 рік Уперше комп’ютер (Deep Blue) переміг чемпіона світу за нормального контролю часу.