Субота
17-11-25
02:04

Все для туристов [313]
Информация о г. Яремча
Все для туристів [308]
Інформація про м. Яремча
All for the tourists of [318]
Information is about the city of Yaremcha
Отдых в Буковеле - Отели [27]



Котедж
"Карпатська тиша"

Відпочинок у Яремче

0977739122 - Любов
0665020962



Вечер в Карпатах

Композиційна структура художнього різьблення


(Перейти - Головна, - карта сайта RU, UA)
___________________________________________________________________________________________
Композиційна структура художнього різьблення даного регіону, образність її орнаменту.Гостинний двір «Вечір в Карпатах» Відпочинок в яремче, відпочинок в котеджі, відпочинок в Карпатах

 

 

Найпоширенішим видом народної творчості гуцулів є художня різьба по дереву. Вона широко використовується насамперед як декоративна прикраса на предметах домашнього вжитку - на скринях, столах, мисниках, полицях, лавах, сундуках, веретах, кушках, тарницях, декоратнивних тарелях, ліжках, барильцях, ложках, топірцях, на деталяї житлової архітектури - сволоках, на лицьовій стороні дверей, воротах, намисниках вікон і дверей, пам'ятних спорудах. Різьба широко використовувалась в інтер'єрі гуцульських церков і на церковних речах.

Поряд з геометричною площинною різьбою, найпоширенішою на Гуцульщині є скульптурна і об'ємна різьба. Багато творів є безіменними, починаючи з 19 ст. майстри ставили датування, авторські підписи на виробах. Особливе місце в історії розвитку гуцульського народного мистецтва посідає найвидатніший майстер-різьбяр і мосяжник?? Юра Шкрібляк. Боджарства навчався від батька, але працював над різьбою. Вісімнадцятий у сім'ї син став талановитим різьбярем. Твори митця експонувалися у Львові, Відні, Коломиї, Одесі. Численні роботи потрапляли за кордон.

Для своїх робіт використовував грушу, явір, сливу, бук, черешню. Крім чистої сухої різьби, що є домінуючим способом художнього оздоблення, майстер вдало використовував інкрустацію рогом і чорним деревом, кольоровими металами, часом крученим мідним дротом. Часто застосовував декоративні мотиви, виконані технікою художнього випалювання.

Як найхарактерніші орнаментальні і декоративні мотиви він вживав півкола, трикутники, рельєфно-пластичні, пшеничні колосочки, "головкаті", "ільчасте письмо", трилисники, "карпатець", "копанички", "кривульки", "слізки". Він вводив нові мотиви власної композиції, урізноманітнював їх, збагачуючи нові декоративні засоби художнього оздоблення. Орнаментальні мотиви Шкрібляка відрізняються чіткістю, якістю, виразністю і простотою. Він оперує визначною кількістю основних декоративних мотивів, про те, володіючи винятковим умінням, і відчуттям організації їх, створює заверешену орнаментальну композицію, що дає чудову гармонію переходів пластики геометричного орнаментально-декоративного ??виського рельєфу. Почуття ритму і симетрії в декоративних засобах майстра було надзвичайно витонченим, виявом великої обдарованості природної. Він глибоко розумів і відчував органічний зв'язок декоративних мотивів з формою предметів, їх пропорціональний взаємозв'язок щодо встановлення розмірів чи величин самого орнаменту або його частин до всієї площі і її окремих членувань. Крім того, декоративні мотиви завжди узгоджені не тільки з самою формою виробів, але і з їх побутово-вжитковим або громадським призначенням. Особливе місце в художній творчості майстра належать техніці гравірування і карбування по кольорових металах. У сполученні різьблених і металевих орнаментальних мотивів він домігся органічної художньої єдності, з допомогою яких вироби, не втрачаючи свого вжиткового призначення, одночасно були витворами справжнього народного мистецтва. Його творчий шлях - величезний поступ у розвитку української народної художньої культури на Гуцульщині 19 ст. Майстер своєю творчістю утверджував високі самобутні, прогресивні художні традиції в народному мистецтві, чим здобув визнання, заслужену популярність за межами Гуцульщини, за що його народ назвав основоположником класичних зразків гуцульської народної різьби по дереву. Найвиразнішим художнім пожинанням до різьбарства відзначався син Василь. В його творчості зустрічаємо дуже багато спільного з батьком. Спільність полягає у асортименті виробів, у способах їх художнього оздоблення, в матеріалі, в характері вжиткового призначення, в техніці виконання.

Василь розвинув техніку інкрустації, застосовуючи її в мотивах чистої геометричної різьби. Він прагнув надати своїм виробам більшої пластичності, соковитості, вводячи рельєфну орнаментальну пластику, рельєфні вставки та накладки у вигляді геометричних форм, що виступають над площиною. Цей декоративний засіб зустрічаємо і у В.Девдюка. Василь Шрібляк чудово володів технікою випалювання.

Брати Микола і Федір добре володіли різцями, Микола неодноразово брав участь у виставках, на яких представляв свої твори, що мали неабиякий успіх.

Ділки-спекулянти зацікавились оригінальністю і самобутністю виробів гуцульських майстрів. Майстрам платили дещицю за їхні твори, диктуючи їм замовлення. Почали популяризуватися вироби багато оздоблені бісером, а сама форма або конституція їх надмірно ускладнювалась.

Марко Мегеденюк із с.Річки відіграв особливу роль в історії розвитку художньої різьби на Гуцульщині. Він розвив техніку викладання кольоровим бісером, яка зустрічалася і в інших різьбярів - його сучасників. Кольорова гама бісеру в роботах майстра була порівняно небагата, але він умів згармонізувати різноманістність кольорів з особливим художнім почуттям.

Мегеденюк першим поєдав чеканку і гравірування у своїх виробах з деревом та бісером. Характерним для нього є ввадення в художньо-декоративні засоби рельєфно-пластичних мотивів. Як винятковий виріб, вони одночасно виступають і як декоративні деталі.

Смугастий малюнок рельєфних накладок - це гармонійно вишуканий композиційний елемент орнаментального характеру. У виробах майстра приваблює простота конструкції, практичне  признечення, органічна єдність форми і декоративних мотивів, високе почуття ритму і симетрій в орнаментальних оздобах його робіт, цілісність декоративних плям?? є характерною рисою в творчості М.Мегеденюка.

Відомим майстром художньої різьби на Гуцульщині був Василь Девдюк із Косова. Він багато зробив для розширення і розвитку народного мистецтва, для організації спеціальної фахової школи художніх народних ремесел на Гуцульщині. В.Девдюка, В.Шкрібляка і М.Мегеденюка як фахівців різьби офіційно запросили з Косова до фахової школи у Вижниці, яку відкрили у 1905 р.Тут Девдюк пропрацював до 1914 р.

В.Девдюк у Косові продовжував кращі традиції гуцульських різьбярів, розширював можливості і способи застосування інкрустації не тільки перламутром і рогом, але природнім кольором текстури дерева, кольоровим металом (??руванням), почав фарбувати дерева, як матеріал для своїх виробів, на ньому виконував декоративні прекраси, викладанку бісером. Він сміливо і по-своєму оригінально розв'язує завдання поєднання ??? різьби геометричного характеру з веденням напівоб'ємних або напівскульптурних елементів. Майстер у своїх роботах застосовував художні випалювання. Асортимент виробів дуже широкий як за вжитковим призначенням, так і за формами і розмірами.

В 1920-х роках Девдюк у власній майстерні відкрив приватну професійну школу, де навчав гуцульських дітей мистецтву різьби по дереву. ????? орнаментальні мотиви майстра і "пшеничка", "рачки", "зубчики", "слізки", "копанички", "ільчате письмо" тощо.

Відомі майстри-різьбярі на Гуцульщині Карпатюки?? Юрій і Семен, Петро із с.Яворова Косівського району. У своїх ранніх творах Юрій використовував всі принципи композиційних засобів і орнаментальні мотиви Шкрібляків.

Розглядаючи творчість майстрів періоду 30-х р., помітно, що вони вводили деделі більше в техніку чистої різьби інкрустацію. Інкрустували чорми рогом, чорним деревом, металом, перламутром, бісером. Їм належать авторство багатьох нових композиційних "рішень у техніці інкрустації". Мотиви: "доріжка", "доріжка з підківками", "зірниця", "драбинка" є нововведенями Ю.Карпатюка??.

У різьбі Карпатюків?? багато спільного, але кожний з них зберіг свою власну точку творчої індивідуальності. У Семена є витончене художнє відчуття орнаментальних композицій як у різьбі, так і в інкрустації, уміння з найтоншим смаком дібрати барви і відповідну тональну гармонію матеріалів для інкрустації, висока технічна майстерність. Цьому навчив свого сина Василя.

Творчість різьбярів: Шкрібляків, Мегеденюка, Девдюка, Карпатюків?? являє собою визначні сторінки великої школи в історії розвитку народного мистецтва різьби на Гуцульщині. Велика когорта річківських різьбярів: Томюк??, Медведчук, Кіщук?? М.Ф., Кіщук??З.М., Шмадюк??, В.Ф.Кіщук і інші. На циліндричних формах Томюк майстерно застосовує стрічкову композицію орнаментальних мотивів, яка створює своєрідне багатоярусне розміщення декорд і ще більше підкреслює саму форму виробу.

У 1839 р. Укрхудожпром???ка організувала два великих художньо-промислових виробництва - артіль "Гуцульщину" і артіль ім.Т.Г.Шевченка, М.Кіщук, річківський різьбяр - одни з перших активних організатоврів артілей, очолив артіль "Гуцульщину", поєдавши обов'язки адміністратора і митця. У своїх творах застосовує зовсім нові декоративні засоби: на центральній частині орнаментальних композицій він вміщує тематичні зображення, суто образотворчого характеру, які виконує технікою інкрустації, вводить у своїх творах техніку барельєфної різьби по дереву. З його ініціативи група майстрів виготовила мебель для Кремля (1947 р.).

Цікаві роботи майстра - Тимкова М.П. Самостійно почав свою роботу з 1929 р. Працює з різними матеріалами, різною технікою. Виконує ряд декоративних тарелів, ювілейних альбомів.

Вперше почули про вихованця Косівського училища прикладного мистецтва М.Ю.Федірка у 1955 р. на Всесвітньому фестивалі у Варшаві, де молодь представляла свій творчий здобуток в різних напрямах та видах мистецтва. Виділився Федірків таріль, виконаний технікою інкрустації та різьби. Це був одним із типових зразків багатобарвної гуцульської народної творчості. Майстер виконує багато робіт присвячених історичним датам, веде педагогічно-виховну роботу з молоддю училища.

Відомий майстер Гуцульщини В.Гавриш чудово і досконало застосував орнаментальні прикраси в найдрібніших деталях, способом інкрустації кольоровим металом, рогом, перламутром, дрібним різнокольоровим бісером, мініатюрною різьбою, твори його технічно досконалі, композиційно і художньо завершені. Виготовляє різьбярський інструмент.

Цінними є пошуки у створенні художніх робіт із дерева здібного різьбяра Гуцульщини І.М.Савченка. Одним з перших на Гуцульщині він застосував оригінальні способи інкрустації в декоративних зображення. Ця техніка декоративна на Гуцульщині, дістала назву - техніка мозайжої?? викладки, ??? по-тематичних зображень. Майстер використовує самобутні орнаментальні мотиви і творчо переробляє їх, надаючи їм нового, оригінального звучання, створює нові сучасні форми деревяних виробів.

Для техніки виробів його, характерним є поєднання рельєфно-пластичних засобів, переважно в портретних зображеннях.

Високе мистецьке обдарування позначає роботи талановитого самоука різьбяра з с.Брустури, Миколи Чре???яка. З глибокою любов'ю у своїх творах поєднує декоративні мотиви традиційного гуцульського орнаменту з органічним введенням тематичних зображень. З успіхом виконує роботи в техніці скульптурної (крупної) різьби.

Неможливо не згадати про творчий здобуток Коломийських різьбярів.

Коломия здавна славилася добрими ремісниками, найдужче - гончарами. Але не менш відомими свого часу були на коломийщині майстри, які виготовляли ужиткові речі: скрині, столи-скрині, мебелі, сільськогосподарське знаряддя, кошики, посуд. Заслуженої слави здобули будівничі, народні скульптори, різьбярі. Церкви, дзвінниці, придорожні хрести, хрести, свічники чарували своєю красою і оригінальністю.

Важливою віхою в розвитку різьбарства Коломийщини було заснування у 1894 р. в місті школи деревного промислу. Випускники її були добрими будівничими виконавцями. Значну увагу школа приділяла скульптурі. Тут продовжувалися кращі традиції різьбярської культури. Але, з часом, тут стало переважати так зване промислове ремісництво.

Деякий час викладав відомий майстер різьби Іван Семенюк з Печеніжина. Він добре знав традиції різьбярства, технологію матеріалів, орнаментальні мотиви. Основну увагу майстер у творах концентрує на центральному мотиві, виводячи навколо нього декілька ?????, мотивів другорядних. Різьба його ??глибока, інкрустація бісером, ??? вдало доповнюють нескладну орнаментальну композицію, фон, в основному створює пастельний ??? різного рисунка.

Випускник Коломийського технікуму народних художніх промислів Василь Ровенчук - один з найяскравіших представників Коломийської школи різьблення. Його роботи сучасні, своєрідні і різноманітні. За формою, у них вдало поєднується тонка, суха різьба з незначною кількістю різнобарвного бісеру (цукорниці, свічники, шкатулки, сільнички). Орнаментальні композиції прості як за кількістю, так і за розташуванням мотивів у виробах на фоні. Митець працює з деревом, не фарбуючи, не ???? його, лиш підкреслює натуральну красу матеріалу, красу його фактури.

Учитель із с.Мишина М.Миронюк - майстер інкрустації, оздоблює свої вироби деревом, природного кольору, що надає творам пастельного, майже непомітного переходу барв з одного мотиву на інші. Виготовляє жіночі прикраси, шкатулки, тарілки, цукорниці, вази. Нині в Коломиї працює ряд цікавих молодих митців, випускників Косівського технікуму народних художніх промислів - С.Лісневич??, П.Абрам'юк, В.Ласійчук.

Роботи Лісневича?? привертають до себе увагу дотриманням традицій національної школи, вони традиційні і модерні водночас.

На роботах П.Абрам'юка відчутний вплив творчості родини Семенюхів??. Доповнює роботи інкрустацією металом, бісером, деревом, шукає нових варіантів як у композиції, так і у виконанні.

 

 

Ознайомлення з основами різьблення по дереву

 

Найважливішою якістю деревини є поєднання в ній пластичності. А це залежить від породи дерева, місце де воно росло, його будови. Добру пластичність мають липа, вільха, червоне дерево, горіх, черешня, яблуня. У художній творчості використовують поперечний, радіальний, ???ний розрізи деревини. На деревині є природні кільця - текстура. Темну часту у поперечному розрізі стовбура називають ядром, світлу - заболонню??. Симетричне поєднання таких частин дає створити різні зображення. Щоб дерево давалося обробці, його потрібно вміти заготовити, вміло висушити, поступове висихання надає тріщини.

Є два способи виконання виробів із дерева - столярний і токарний. Художник-столяр повинен вміти використовувати можливості деревини. Які одержують в процесі роботи: колір, текстури, напливи, сучки.

Столярна обробка дає змогу використовувати можливості деревини: гранчастість площини, витягування ????, наклеювання площин і металевих окремих елементів.

Столярний верстак складається з кришки, що тримається на стійкому підверстаччі, з лівого бодку дошки на передній крищці розташовани, притиснений гвинтом з правого - притиснена коробка, на горизонтальній поверхі верстачної дошки зроблені гнізда крутої або прямокутної форми для упорів і гребенів, ближче до загальної ???? - лоток для інструментів.

Дерев'яні заготовки розпилюють за допомогою стусла?? під прямим < 45о. Ним користуються для виготовлення рамок.

Донце використовують для торцювання під прямим і косим кутом.

Струбцини використовують для притискання деталей до верстака у процесі їх обробки або для стискування при склеюванні. Є деревяні і металеві, звичайні, паралельні й хомутові.

Вайми?? - довгі струбцини для склеювання дощок у щит. Преси - невеликих розмірів використовуються для склеювання дощок і донець скриньок.

Розмічувальні інструменти:

Реймусом - наносять лінії, паралельні до граней заготовки.

Єрунок?? - призначений для проведення паралельних ліній під  < 45о, розмітки кутів 45о і 135о.

???? використовують для перенесення ліній кутів з готового зразка на оброблювану даталь, а також для проведення паралельних ліній під будь-яким кутом.

Інструмент для роз???ювання - сокира з широким і гострим лезом, тонкою пластиною , що плавно потовщує до обуха.

Інструмент для розпилювання: пили, лучкові пили, ножівки, лобзики. Інструмент для стругання: рубанок, земзубель??, гаптель, штах??, ????????????????, фуганок, кальовка.

Інструмент для довбання - долото, стамески плоскі та напівкругіл.

Для свердлення - сверла ???, спіральні, гвинтові.

Допоміжні прилади: лінійки, складний ???, рулетка, кутник для розмітки прямих кубів і їх перевірки.

Найпростіший за конструкцією верстак токарний, що складався з двох вертикальних стовпців, скріпленим горизонтальним бруском. У металевих стержнях у верхній частині брусків закріплювали заготовку для обточування. Їх приводили в обертальний рух ременем закріпленим на дерев'яному лучку. Такі верстати були відомі на Гуцульщині у 18 ст.

Тепер використовують модернізовані токарні верстати ІБДМ-1 або "Умілі руки" для допоміжних умов точіння. Народні майстри виготовляють верстати, що приводяться в рух електромотором від пральних машин, інших електроприладів. Оберти регулюються за допомогою ????.

Матеріал для роботи має бути підсушеним % вологості зберігають на полицях. Для закріплення обмочуваної заготовки використовують катрани??. Їх накручують на ??? вала. Використовують у токарній справі косяки, стамески напівкруглі широкі, часом вузькі та широкі. Зачищають різаком, плавно посуваючи загострений різак, рівно тримаючи його. Потім виріб шліфується.

 

 

Види різьблення.

 

Плоске різьблення: контурне різьблення, в якому тематичні й орнаментальні композиції виконуються за допомогою різака способом двохгранних порізок або напівкруглою стамескою на чистій поверхні;

Контурне різьблення геометричного лінійного орнаменту з наступним фарбуванням ліній, що виконують переважно на темному тонованому фоні: лінійно-гравіювальне різьблення сюжетно-тематичних композицій і портретів; пригранно-виймчасте геометричне різьблення і геометрично-серповидне різьблення або лускоподібне, виразки напівкруголою стамескою нагадують луску риби або кігтеподібним.

На Полтавщині поширене тригранно-виїмчасте різьблення з характерними стильовими ознаками орнаментика розробляється майстрами на основі традиційної народної творчості. Характерним мотивом різьблення є чотирипелюсткова квітка, яка у майстерному повторення створює стрічкову будову. Різьблення виконують ????? стамескою, заглиблюючи з обох боків. До середини, або підрізуючи грані, залишаючи ??????  ???? в центрі. Такий простий мотив дає змогу виконувати багато варіантів: смуги, розети, сітчастий орнамент. ?????? рівнобедренні трикутники обводяться контурною лінією ножа або різака за допомогою. Шестипелюсткові розети мають контурне обведення й обведення по колу, або оброблюється трикутниками.

Триганно-виїмчастим різьбленням творчо займаються ужгородські майстри Кучер, Кадельчук, Дежкова. Найпоширеніші мотиви орнаментів: лінії, зубчики, трикутники, чотиригранники ("????"), ????, розетка-сяйво, розетка-вертушка, зірка чотирипроменева, сходинка, контурні ????, ?????, листочки, "очко", горошинки, поглиблення виїмки.

Контурне різьблення геометричного орнаменту з розфарбуванням чи без нього поширилось у західних областях України в післявоєнний час. Цю техніку дехто називає геометрично-художньою, а різьблення називають "вишиванкою". Найбільш поширена ця техніка  в Соритському, Соколівського р-ну Львівської області. У малому виробництві орнамент перетискують з кальки. Використовують напівкруглі стамески, кутики з ???? різної ширини.

Для розфарбування різьблення користуються аквареллю, тушшю, олійною фарбою. Колір доповнює художню виразність орнаменту.

Різьблення по чорному лаку - гравірування, на тонованій і полірованій поверхні, де нанесений малюнок прорізують контурною лінією, різноманітними штрихами до появи на поверхні чистого дерева. Користуються 3-4 стамесками, контурною, кутиком.

Автором технології яворівського жолобчасто-виро???го різьблення став майстер із м.Яворова Й.Станько. У 1930-32 рр. він застосував народний орнамент, яким розмальовували скрині; використовуючи його в плоскому різьбленні на чистому дереві для прикрашування меблів. Згодом застосовує різьблення на тоновому фоні. У 1955-1956 рр. при сприянні директора школи художніх ремесел Д.Ісова в Яворові вводяться тонові розтяжки й тонові переходи кольору фону. Яворівське різьблення застосувалось в архітектурному оформленні інтер'єрів і меблевому мистецтві.

У композицію орнаменту почали вводити емблематичну та шрифтові написи. Використовують стамески контурні, напівкручені, ??? тонкий і середній, ніж. Всього елементів Яворівського орнаменту налічується 20-30. Але ії композиційне поєднання дає велику кількість варіантів, які згодом можуть сприйматися вже і як самостійні елементи і як відомі мотиви.

Ч????? Яворівського орнаменту поділяються на 4 групи: квіти, гілочки, листочки, доповнюючі декоративні елементи - "??????", "??????", "півмісяці". Водночас великі центри цього промислу: Косів, с.Яворів, с.Річка. Тут з давніх часів прикрашали в хатах балки - сволоки, одвірки, двері, ????, ліжка, скрині, столи, знаряддя праці, музичні інструменти контурним різьбленням, яке виконували ножем. Найвідомішим різьбярем, що значно розвинув і вдосконалив техніку гуцульського різьблення був Юрій Шкрібляк (1822-1884) із Яворова Косівського району. Виготовив токарний верстат, що полегшував працю і дав можливість шукати нові форми виробів. Майстер придумує нові форми інструменту, вдосконалює техніку різьблення, урізноманітнює орнамент, створює основні композиції сполучення його елементів. Першим вводить ?????? зображення, квіти, активно використовує традиційні елементи: "зубці", "сонечко", "підківки". У своїх роботах застосував інкрустацію із баранячого білого та чорного рогу, мідного дроту, цвяхів з головками.

Для посилення виразності одного різьблення він втирав вугілля у виїмки. Почав вироби натирати воском. Твори майстра експонувалися на виставках в Коломиї, Львові, Кракові, Відні.

Він створив композиційну схему, за якою вся декоративна площина розбивається на менші поля, де розміщуються візерунки. Вдосконалюються мотиви плоского різьблення, вводиться інкрустація різноколірним деревом, рогом, керамікою, перламутром, металом, бісером. Збагачення виробів інкрустацією пов'язане з різьбярами-умільцями Марком Мегеденюком із с.Річка і Василем Девдюком з с.Старий Косів.

В.Девдюк вводить інкрустацію різноколірним деревом, бісером, металом і перламутром та полірування виробів. Розробляє нові орнаментальні композиції, використовуючи мотиви "слізки", "пшенички", "гачки". Виготовляє меблі, декоруючи їх різьбленням і випалюванням.

Для творчості М.Шкрібляка властиве інкрустування виробів бісером (білим і голубим), добором форми, застосував "????", різьблене, приділяючи велику увагу орнаменту.

Третій період розвитку різьблення збігається із післявоєнним періодом, коли знову активно розвивається народне мистецтво Гуцульщини. У Косові відновлюється робота "Гуцульщини" з філіалами у с.Річка та ??? художнього фонду України. Виконуються портретні зображення у рельєфному різьбленні в поєданні з інкрустацією та сухим різьбленням. Портретні й сюжетні композиції виконуються в техніці ??????.

В Україні і за її межами відома творчість Ю.Шкрібляка, Юрія і Семена Карпатюків заслужених майстрів народної творчості України. Вони внесли у скрабницю художньої обробки деревини ту класичну цілісність, яка прийнята за початок відліку при оцінці творчих досягнень сучасних майстрів. Майстри використовували у своїх творах композиційні прийоми і орнаментальні мотиви їх діда Ю.І.Шкрібляка. Розробляють оригінальні композиції, широко застосовують нові мотиви "хлопчики", "зірниці", займаються інкрустацією бісером, перламутром, різноколірним деревом. Семен застосовує нові орнаментальні мотиви і композиції, використовує кольоромий метал в інкрустуванні виробів, продовжує  художні традицій династії різьбярів.

Успішно працюють і розвивають кращі традиції гуцульського мистецтва члени Спілки художників М.Тимків і В.Кабин. Центр розвитку гуцульської різьби на Буковині - м.Вижниця. Відомі майстри: Ходаківський, Гайдук, Бондаренко, Фірчук. У художніх промислах Гуцульщини є дві форми творчої праці - колективна і індивідуальна. Використовується ручна художня праця, лише деякі процеси механізовані. Продукція має декоративний характер. Мистецькі твори високо ціняться, експонуються на виставках.

Велику роль на розвиток мистецтва різьби відіграють навчальні заклади Косова та Вижниці. Тут навчальний процес грунтується на вивченні і творчому використанні кращих традицій народної творчості.

Вагомий внесок у відродження і розиток художньої обробки дерева Гуцульщини вніс невтомний слід народного мистецтва.

    Гостинний двір «Вечір в Карпатах» Відпочинок в яремче, відпочинок в котеджі, відпочинок в Карпатах  Гостинний двір «Вечір в Карпатах» Відпочинок в яремче, відпочинок в котеджі, відпочинок в Карпатах  Гостинний двір «Вечір в Карпатах» Відпочинок в яремче, відпочинок в котеджі, відпочинок в Карпатах  Гостинний двір «Вечір в Карпатах» Відпочинок в яремче, відпочинок в котеджі, відпочинок в Карпатах       



[10-03-16][All for the tourists of]
In the mountains - by tram (0)

[09-08-14][Відпочинок за кордоном.]
Данія: визначні пам'ятки (0)
[09-08-14][Відпочинок за кордоном.]
Індонезія: що привезти в подарунок (0)
[09-07-30][Відпочинок за кордоном.]
Про, Ріо.о, Ріо-де-жанейро.. (0)