Зокрема при плануванні подальшого розвитку рекреаційного комплексу в основу повинна бути покладена ідея природно – історично – етнографічної рекреації, що базується на найбільш раціональному використанні територіального поєднання природних умов, ресурсів та історичних, архітектурних пам’яток краю.

При цьому слід використати такі сильні сторони, як :

Природно – географічні особливості.

Область межує з чотирма країнами - Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Польщею. Є таким чином своєрідним вікном у Європу і містить на своїй території географічний центр континенту. Територія складає 12,8 тис. км, населення – понад 1 млн. 200 тисяч чоловік.

Близько 80% території займають гори, утворюючи з південного заходу на південний схід ряд гірських хребтів, серед яких розташована найвища точка України – гора Говерла висотою 2061 м. Крім того, область нараховує 465 об’єктів природно – заповідного фонду, 494 резерватів живої і неживої природи.

На територію Закарпаття припадає потужний лісовий потенціал. Площа лісів становить 543,6 тис. га, що займає близько 51% всієї території регіону [3]. Основна концентрація лісів припадає на гірські райони, що в сукупності з іншими факторами створює унікальні можливості для розвитку рекреації і туризму.

Важливою частиною рекреаційних характеристик краю є його кліматичні умови. Близько 2000 годин сонячних днів в рік на рівнині і низькогірській частині і 1000 - в середньогірській частині дозволяють забезпечити відпочинок і оздоровлення практично цілий рік (11 місяців). Тут зосереджено 620 мінеральних джерел, з яких понад 360 вивчено. Із 609 населених пунктів Закарпаття у 220 є водопрояви, в тому числі у 15 містах [1, 6]. Більшість з них за своїми властивостями унікальні і сягають світового рівня.

Унікальним є також мікроклімат соляних шахт та соляних озер Солотвина, що використовуються для лікування алергічних захворювань легенів, зокрема, бронхіальної астми [4].

Регіон на основі комплексного вивчення рекреаційної інфраструктури краю, природних особливостей та економічних можливостей кожного району, згідно з проведеним у 1986 –1987 рр. медичним зонуванням, поділений на 10 лікувально – оздоровчих (рекреаційних) зон [4]. Кожна з зон в залежності від кліматично-географічних умов, стану освоєння її бальнеологічних ресурсів має специфічний напрямок використання в лікувальних цілях. Вже зараз санаторні установи краю успішно здійснюють лікування таких хвороб: виразка шлунку, цукровий діабет, захворювання нервової системи, органів руху та інші. При цьому медичний спектр закладів постійно розширюється.

Багата історична і культурна спадщина. В області наявне унікальне поєднання неповторних ландшафтів, історичних, етнографічних об’єктів, пам’яток природи, культури, побуту населення, в яких відображені історичні особливості різних епох, етнічних груп. В цьому плані особливу роль відіграють пам’ятки історії та культури як наочне відображення таланту українського народу, його багатовікової історії. Культура Закарпаття є унікальною, оскільки в процесі свого розвитку зазнала впливу угорської, чехословацької, німецької та української культур, а також міжетнічних зв’язків народів, що протягом століть спільно проживають в Карпатах. В області збереглося багато історичних пам’яток і пам’яток народного мистецтва різних епох. В 1999 році на державному обліку знаходилось 1839 пам’яток археології та історії монументального мистецтва, з яких 6 - державного значення [3]. Найбільш визначними є замок - фортеця в м. Ужгороді (XVI ст.), замок “Паланок” у м. Мукачеві ( XIV-XVII ст.), палац графів Шенборнів у с. Чинадієво, оборонні споруди (замки) у м. Хуст, сел. Королево, Середнє, Невицьке.

  www.VechervKarpatah.at.ua 

Наявність всіх цих культурно – історичних пам’яток, а також багата архітектурна спадщина створюють всі умови для залучення спеціалізованих груп туристів. Крім того, великі дивіденди можна отримувати в разі безпосереднього залучення наявних пам’яток до загального рекреаційного процесу , тобто організації на базі музейних комплексів масових театралізованих видовищ для туристичних груп.

Чисте навколишнє середовище . За сумарною тривалістю сприятливих періодів область, згідно зі шкалою оцінки клімату рекреаційних районів має оцінку “найкраща” [7], а розташованість в улоговині Карпатських гір та відсутність великих промислових виробництв дозволяє Закарпаттю в значній мірі уникати можливих екологічних катастроф на зразок Чорнобильської.

Велика гостинність населення в поєднанні із значним досвідом прийому відпочиваючих. Понад 100 років , особливо в районах розташування курортів та бальнеологічних купелів , жителі регіону щорічно приймали бажаючих оздоровитись та відпочити у благословенному гірському краю. Область має всі необхідні умови ( незайняті трудові ресурси, комфортні приватні садиби, різноманітність сільськогосподарської продукції, можливості повноцінного відпочинку) для такого виду діяльності як сільський і агро-туризм

Крім того, мирне співіснування на одній території великої кількості різних національностей історично сформувало в менталітеті закарпатця такі риси характеру, як доброзичливість, гостинність і терпимість , які можуть стати базою для приватного прийому відпочиваючих.

5.Відомість на певних ринках (країни колишнього Радянського Союзу, Центральна Європа). В період існування Радянського Союзу Закарпатська область, враховуючи можливість цілорічного відпочинку , була добре відома як загальносоюзна оздоровниця. Цей факт при правильній організації рекламного процесу, дозволяє при мінімальних затратах зберегти і підтримувати існуючий імідж.

Врахування основних вищевказаних проблем розвитку рекреаційного комплексу області та наявних позитивних галузеутворюючих факторів дають підстави передбачити етапний процес становлення рекреації в регіоні . Кожний етап в залежності від умов його реальної реалізації може тривати від 4 до 6 років і забезпечує поступове становлення рекреації як високоефективної економічної галузі.

На першому етапі, при використанні викладених вище позитивних факторів необхідно вже сьогодні залучити до відпочинку в області якомога більшу кількість рекреантів з метою отримання фінансових надходжень для розширення та реконструкції наявних в регіоні баз. Для цього існує ціла низка туристичних продуктів , які можна впровадити за досить короткий проміжок часу. Вони базуються, перш за все, на природно – географічних особливостях краю і менше прив’язані до вимог матеріального сервісу. Сюди можна віднести : організацію піших, кінних, велосипедних, водних історичних та релігійних турів, рибальство, пригодницько-оздоровчий, екстремальний та гірськолижний туризм.

Разом з тим, повноцінне використання цих напрямків дозволить сконцентрувати необхідні кошти для реконструкції і розширення наявної матеріальної бази.

Велику роль в такому процесі можуть відіграти природньо-заповідні та курортні зони, які стануть важливим фактором приваблення значної кількості рекреантів.

На цьому етапі пріоритетним ринками збуту можуть бути Східна Україна, країни СНГ, найближчі західні сусіди (Польща, Угорщина, Румунія, Словаччина), українська діаспора (Канада, Аргентина, США). Для досягнення результату в першу чергу необхідно:

 Здійснити пряму рекламно – промоційну діяльність через місцеві туристичні підприємства та туроператорів.

Приймати участь у споживацьких рекламних заходах , що відбуваються у великих містах України

  Гостинний двір "Вечір в Карпатах", відпочинок в м. Яремче, Карпати, Котедж... Перейти?

Використовувати можливості мережі Інтернет для здійснення маркетингу послуг, що пропонуються.

Чітко визначити потреби відпочиваючих при проведенні кожного конкретного заходу, підготувати висококваліфікований обслуговуючий персонал, забезпечити особисту безпеку відпочиваючих.

Здійснити заходи по формуванню бази та кваліфікованих кадрів для розвитку в області сільського туризму.

Паралельно необхідно докласти всіх зусиль для збереження існуючої бази туристично – рекреаційного та санаторно-курортного комплексів, зберегти високопрофесійний медичний та туристичний персонал, здійснити заходи з пошуку потенційних інвесторів і забезпечити залучення їх коштів в підприємства галузі. В цей же час на державному рівні слід встановити правовий режим максимальної підтримки і стимулювання рекреаційної галузі, що дозволить створити широкий спектр конкурентноспроможних рекреаційних продуктів. Роль держави (в особі центральних та місцевих органів влади) на цьому етапі полягає у розробці рекреаційної політики та планів розвитку туризму, створенні відповідної інфраструктури, сприятливого економічного, регуляторного, податкового та політичного середовища, яке б забезпечувало збільшення надходжень інвестиційних коштів, постійний ріст туристичного бізнесу та давало б можливість пропагувати країну , як державу з розвинутою рекреаційною індустрією та формувати її позитивний імідж.

 Більш широкомаштабні рекреаційні об’єкти і продукти потребують певного проміжку часу для віддачі та зайняття відповідного місця на ринку послуг. Тому сформування їх у кінцевому вигляді і реалізацію можна віднести до другого етапу. На цьому етапі основна увага повинна приділятись реструктуризації всього туристично-санаторного господарства, створенню мережі сучасних комфортабельних санаторіїв, туристичних баз, баз відпочинку, готельних установ, які надають широкий спектр рекреаційних та супутніх послуг. Кількість відпочиваючих суттєво збільшиться завдяки сформуванню розгалуженої мережі приватних та фермерських господарств які займаються прийомом відпочиваючих.

Реалізацію рекреаційних послуг в цей час необхідно виводити на рівень розвинутих європейських держав (Німеччина, Великобританія, Франція) та США., а основний принцип індустрії відпочинку і оздоровлення повинен передбачати максимально можливе збільшення грошових надходжень від реалізації конкурентоспроможних якісних послуг, а не надання дешевих туристичних послуг 

Держава в цей час бере на себе роль стратегічного лідера туристично-рекреаційної індустрії як галузі економіки, регулює цю діяльність за допомогою законів та інших регуляторних актів, контролює дотримання якості і безпеки пропонованих послуг, виконання установлених вимог та стандартів.

Виконання вищезазначених завдань зумовить прискорений розвиток рекреаційно-туристичного та санаторно-курортного комплексів Закарпаття, зробить його конкурентноспроможним, життєздатним та самоокупним, створить сприятливий клімат для споживача та зацікавленість для інвесторів.