Середа
18-11-14
06:23

Все для туристов [313]
Информация о г. Яремча
Все для туристів [308]
Інформація про м. Яремча
All for the tourists of [318]
Information is about the city of Yaremcha
Отдых в Буковеле - Отели [27]



Котедж
"Карпатська тиша"

Відпочинок у Яремче

0977739122 - Любов
0665020962



Вечер в Карпатах

Про Гуцульщину та Гуцулів їхня історія.46ДЕРЕВ'ЯНА АРХІТЕКТУРА НА ГУЦУЛЫЦИН1


ДЕРЕВ'ЯНА АРХІТЕКТУРА НА ГУЦУЛЫЦИН1

 

Як відомо, Україна в давні часи та ще й тепер багата на лі¬си. А помірний клімат в Україні ще з давніх часів приваблю¬вав наших предків до поселення. У народів, які жили в ліси¬стих місцевостях, дерево завжди відігравало велику ролю в їхньому промислі, воно відігравало) велику ролю в розвитку матеріяльної культури і мистецтва.   З дерева люди будували житло, храмн, будували вози, сани, оборонні стіни та башти, кораблі, мостили вулиці і площі.   Так само вироби з дерева широко застосовувалися в сільському господарстві для виго¬товлення різних побутових річей: посуд, бочки, жлукта, кори¬та, діжки, ложки тощо. Але найбільше збереглося в нас ста¬ровинних дерев'яних пам'яток — це церкви. І то цілком зрозу¬міло чому. І

Церкви будувалися з найкращого добірного дерева, пере¬важно дуба, ставили їх окремо від інших забудов, в оточенні' високих дерев, які хоронили їх від вогню. Інші ж дерев'яні будови часто гинули від пожеж, і тому мало із старовинних таких забудов дожило до наших часів. А тому такі забудови зберігаються не довше 100-150 років, а старовинні палаци, замки та фортеці з дерева&давно зникли; тож не лишилося жодної пам'ятки. Про архітектуру тих будов можемо довіду¬ватися тільки з гравюр та старовинних описів.

Крім того, треба не забувати, що церква в середні віки ма ла у своїх руках всі види ідеології і основною сферою діяль-ности кращих майстрів того часу та архітектів і мистців були церковні споруди.

У дерев'яному будівництві відомі дві принципово відмінні конструктивні системи: каркасна (фахверк), що складається із стовпів&прогоничів та косяків, і зрубна, коли стіни, а в окре¬мих видах будинків і перекриття, складається з горизонтально покладених один на одного кругляків чи брусків. Принципова відмінність цих конструкцій — каркасної і зрубної — має чіт-§е відображення і в архітектурі будинків.

 

В каркасних будинках головним мотивом на фасаді е систе¬ма стояків, прогоничів, косяків, яка чітко сприймається на фо«> ні невтрального заповнення між стовпами та прогоничами. За часів панування в мистецтві стилію барокко з його надмірною декоративністю малюнок каркаса в дерев'яних будинках набув вигляду досить ускладнених і підкреслено декоративних форм. Каркасна конструкція дерев'яних будинків була розповсюдже¬на переважно в Західній Европг-— Німеччині, Франції, Англії, була відома також і в Україні^

У зрубних будинках основним художнім мотивом є ритм колод чи брусків, з яких складено стіну, а також малюнок ку-ювих вирубок, профіль кренштейнів, форма одвірків, вікон¬ниць, густа сітка ґонтового покриття стін та дахів. Коли в ар¬хітектурі каркасних будинків провідним був площинний ма¬люнок каркаса, то в зрубних, особливо ^культових будинках, провідне значення відігравали оригінальні об'ємні форми бу¬дови, їх високоверхні бані.

Як правило^зруб робився з хвойних дерев з довгим і рів¬ним стовбуром без сучків. Колоди укладалися одна на одну, для чого на кожній з них робили "постіль" у вигляді плоши ни шириною 8-10 см.

В Україні зруби з хвойних порід були поширені в Карпатах і Поліссі, особливо на Гуцульщині.

У житлових будинках гуцулів і бойків невід'ємною частиною є крита ґалерія на передньому фасаді або навколо будинку, покрівля якої тримається на кронштейнах і стовпчиках. Отже ґалерії у вигляді опасання були не тільки в церквах, а й по житлових будинках. Тепер їх можна бачити на Бойківщині і Гуцульщині, були вони й на Черкащині, Полтавщині, на Закарпатті 

Милуючись досконалими ^ творами майстрів, питаєш себе, як вони робили такі прекрасні будівлі, які інструменти вико¬ристовували, якими методами встановлювали основні розміри, а також архітектурні пропорції будови і окремих її частин. Інструмент був простий. Це — сокира, свердло, струг, пилка і шнур. Пилка була не скрізь, бо є немало пам'яток дерев'яної архітектури, де нема слідів використання пилки. Цими прости¬ми інструментами будували великі і досить складні будівлі — величні церкви, палаци, замки, фортеці. В дерев'яних палацах зрубини були так ретельно припасовані одна до одної, що не можна було знайти щілин, і створювалося враження, ніби сті¬на зроблена з однієї великої плахти. 1 тепер можна бачити таку роботу на Гуцульщині, наприклад, в хатах сіл Бабина г Дземброні. Матеріял для будови було дерево. Збереглися паПерелаз до церкви в с. Шешорн.    (Фото О. Пежанського) м'ятки, що були споруджені без жодного цвяха — все з дерева.

В районі Карпатських гір процес заміни дерева іншими ма-теріялами якщо й відбувався, то дуже повільно, і панівне зна¬чення дерева в будівництві сіл та невеликих міст збереглося аж до початку XX століття.

Церкви гуцулів п'ятизрубні, мають форму хреста, з однією банею в центрі, при чому ширина середнього зрубу дорівнює ширині бічних (Ворохта XVIII ст.), а іноді середній зруб шир¬ший за бічний (Ясиня XVIII ст., Татарів). Довжина бічних зру¬бів значно менша за довжину західнього й східнього. Оскіль¬ки ширина центрального зрубу і бічних однакова, то в інтер'єрі всі зруби утворюють єдине, видовжене по поперечній осі церкви приміщення. Гуцульські церкви мають піддашшя на крон¬штейнах з великим виносом.

Серед гуцульських церков (Коломия, Ворохта, Ясиня, Та-тарів, Бистрець, Криворівня (найдосконалішою за пропорція¬ми й архітектурними формами є церква у Ворохті. Особливість її композиції полягає в тому, що бокові зруби мають невелику глибину — близько половини їхньої ширини, східній і захід¬ній зруби також мало видовжені, і це робить церкву в своїй основі дуже компактною.   Над   центральним   зрубом стоїть восьмикутний підбаниик, завершений високим наметом. Оскіль¬ки нахил стіни середнього зрубу дуже великий, восьмикутний підбаниик набагато вужчий за середній зруб. У цій будівлі ду¬же вміло знайдено   співвідношення   бічних   відгалужень із стрункими формами центрального восьмерука й намету, увін¬чаного невеликими ліхтариками. Якщо церкви такого типу в Ясині, Татарові або Коломиї дещо присадкуваті, то церква у Ворохті відзначається стрункими пропорціями і вдалим завер¬шенням.   Цьому  сприяє також високий кам'яний фундамент церкви і розташування її на високому пагорбку.

В архітектурі українських Карпат виразно виступають три таких райони, які відзначаються своїми усталеними особли¬востями дерев'яної архітектури. Це Гуцульщина, Бойківщина та Закарпаття. З цих районів специфіка народної архітектури і єдність конструктивних та мистецьких засобів в усіх типах будов — від найскладніших до невеликих малих форм — най¬більше яскраво виступають на Бойківщині і Гуцульщині.

За своїм характером архітектура карпатських дерев'яних церков не відрізняється від архітектури дерев'яного житла: основні архітектурно-конструктивні елементи в одних і других будовах здебільшого ідентичні. їх композиція грунтується на єдності конструктивних прийомів прямокутного зрубу. Окре¬мі частини будівель за, своїми формами бувають майже одна¬кові. Різниця ж відчувається в об'ємах церковних та житлових будівель: вона виходить з різних їх призначень. Слід сказати, що якість будівельних робіт в житлових будинках значно ви¬ща, ніж в церковних будовах. В житлових будинках майстер ретельно обробляв зрубини і особливо їх припасовував. Це вимагалося потребою захистити приміщення від продування, а також естетичними міркуваннями, бо в середині приміщення дерев'яні стіни та стеля залишалися в натуральному вигляді, без побілення, або фарбування і тому зрубини приганялися так, щоб не порушувалася площина стінки і не було щілин. Так само ретельно виконувалася і рубка кутів.

В карпатських районах України (Гуцульщині) селянські житлові будинки мають видовжену прямокутну форму; житлові та господарські приміщення — сіни, комора та притули — стоять в один ряд і тому глибина корпусу невелика, всього

Стіни стоять в центрі або з боку прямокутника, далі йдуть житлові приміщення, а за ними вже ставиться комора та при¬тули для скотини. Внутрішня організація житлових приміщень і сіней тут така ж, як і на Придніпров'ї. Місцевою ж особливі¬стю є розташування та форми комор, притул та галерій.

Коли порівняти між собою дерев'яне житло різних карпат¬ських районів, то можна відмітити, що дерев'яна архітектура найбільш повно і яскраво виявлена в гуцульській ґражді. Ґраж¬да — це самостійна замкнута будова з житлових та господар¬ських приміщень та високих огорож, * сконцентрованих навколо невеликого дворика, викладеного каменем. В умовах натураль¬ного І господарства розташування осередків у горах далеко один від одного вимагало такого плянування ґражди та вза¬ємозв'язку приміщень, що, не виходячи з-під даху, можна бу¬ло в негоду обійти всі приміщення і щоб житло господаря і приміщення для худоби було захищене від негоди, звірів та лихих людей.



[10-10-10][Все для туристів]
Жива вода Криниць (0)

[09-09-19][Карпати]
Гірське Озеро Синевір. (0)
[09-08-15][Відпочинок за кордоном.]
Про вина Іспанії - основний елемент (0)
[09-08-19][Відпочинок і поради]
Пішки по центру Одеси: розповідь (1)