ГУЦУЛЬСЬКА ПІСЕННА (СПІВАНКОВА) ТВОРЧІСТЬ

Гуцульська пісенна творчість надзвичайно багата і різно¬манітна. Тяжкі умови життя гуцулів, уперта боротьба в умовах гірської природи, соціяльний і національний гніт окупантів спонукав гуцулів до творення пісенного фолкльору.   І

Пісенний гуцульськи фолкльор ще від давніх часів при¬тягав увагу фолкльористів і різних дослідників гуцульського І життя й побуту. На тему цих дослідницьких праць написано чимало. Але останніми часами дослідницька праця над писен-ним гуцульським фолкльором ще пожвавилася. Виїжджають на Гуцульщину численні експедиції учених і студентів, які до¬сліджують, записують і роблять відповідні висновки з пісен¬ного гуцульського фолкльору.

Переглядаючи ці висновки дослідників, приходимо до ствер¬дження, що пісенна творчість гуцулів відзначається своєю ори¬гінальністю і сво€рідністю.|І то цілком зрозуміло, бо гуцули жили зовсім іншим життям, як решта українського народу. В умовах гірської природи їхні поселення далеко відрізнялися від українських компактних сіл. Гуцули жили|здебільшого окремими ґраждами, поселеннями в горах. Саме такий харак¬тер і убомовйв те, що для гуцульського пісенного фолкльору характерним є одноголосий спів, у них виховалася любов до сольних звучань народних інструментів таких, як трембіта, дримба тощо. Саме тому було записано дослідниками багато пісень від чоловіків, особливо коломийок. Нинішні дослідники записали чимало пісень від Михайла Остапчука, Дмитра По¬повича та інших. А від жінок записали головним чином жіночі колискові пісні, дівочі весільні та різноманітні веснянки.

Структура гуцульських пісень майже завжди є двочастин-лою з клясичним поділом періоду на речення (по чотири так¬ти). Це так звана в пісенній творчості періодична пара. В тих піснях ритм завжди загострений: * на другу вісімку припадає •синкопа, а інколи вона зміщується на шістнадцятку вперед; в кадансі — завжди акцент на останній синкопованій чверті з крапкою.

Н| Метри, (такти) пісень прості, головним чином 2/4; і дуже рідко трапляються 3Л; постійно відчувається танцювальна мет-рико-ритмічна основа, виконання активне, а темпи дуже живі жваві. Для пісенної творчости Карпат типові тетрахордні лади і пентахорди (в межах тризвуку, з нижньою квінтою, що ви конує функцію ввідного тону). Подекуди в мажорному тетрахорді діятонічні звучання змінюються хроматичними, що свідчить про загострення ладового тяжіння в тетрахорді, властиве пізнішим звукорядам. 

Тетрахорд в гуцульських піснях набуває гармонічної функ-цібнальности через проникнення в каданс прилягаючого ниж* нього домінантового звуку. Часто ■« буває, що поєднуються два тетрахорди, які утворюють семищабельні лади в межах септі-ми. Опорним тоном такого ладу,   крім першого щабля, Я тин — центр сполучення  двох тетрахордів, а відчуття квартовости мелодійних поспівок дає і відчуття квартовости

гармонічних Звучань. Це є важливі особливості структураль¬ного порядку в гуцульській пісенній творчості.

Дуже поширені в гуцульських піснях старовинні лади, і во¬ни збереглися в них далеко більше, ніж у піснях інших місце¬востей України, хоч і тут досить подибуємо зразків, що скла

Дудар

дені в октавних ладах. Так, наприклад, обрядова щедрівка зву¬чить у дорійському ладі, де після заспіву "Ой дай, Боже" му¬зичні фрази секвентно рухаються в них, окреслюючи звукоряд в межах тонічного тризвуку з прилагаючою нижньою квінтою, що творить відчуття ладової перемінности дорійського "(Г та "А" еолійського.

Треба признати, що ладова змінність в гуцульських піснях подибується не дуже часто, як це є властивим для інших мі¬сцевостей України, але варто звернути увагу на такі особливості, як квартова мінливість еолійського і дорійського мінорів.

У більшости випадків гуцульські мелодії починаються заспі¬вом на мажорному квартсексаткорді або тризвуці. Дослідники пов'язують походження цього мелодичного звороту з інстру¬ментальною народною музикою. Це ми наочно бачимо на грі трембіти і дримби, бо ці інструменти не мають першого і ДРУгого натуральних тонів, а дають відразу третій, четвертий та п'ятий обертони^ тобто квартсекстакорд мажору, і четвертий, п'ятий, шостий — мажорний тризвук. Звідси також і мінорний тризвук з квартсекстакордом, що зумовлюється.локальною трансформацією терцового тону.

В гуцульську пісню міцно ввійшло кадансування терції і стало її особливою рисою: майже всі наспіви гуцульських пі¬сень закінчуються терцовим ходом в них (камбіята), за дуже рідким винятком автентичного кадансу домінанта-тоніка (із стрибком на чисту кварту вгору).

В нинішніх найновіших коломийках особливо помічається забруднення колись славних гуцульських коломийок пропагандивним змістом.  

Закінчуючи аналізу гуцульської пісенної творчости, треба підкреслити, що не зважаючи на форму гуцульських поселень (гражди), ані на відокремленість гуцулів в горах, все ж таки гуцульські пісні не вільні від сусідніх впливів. Зокрема, поміт¬ні в гуцульській пісенній творчості чеські впливи, які надали пісні пунктирних ритмів чеської та мадярської музики.

Впливи близьких сусідів на і гуцульську пісенну творчість хочЛ ввійшли дуже^глибоко, закорінилися, але це зовсім не значить, що гуцульські пісні не мають свого оригінального, самобутнього характеру. Гуцульська пісенна творчість і по ни¬нішні часи твердо зберігає свій самобутній, гуцульський ха¬рактере є складовою частиною великої української пісенної культури.

[Гори]

[г. Грофа]

[Івано-Франківськ]

[Прикарпаття]

[г. Грофа]

[Красія]

[Красія]

[Горгани]