Колачини
Загалом гуцульське весілля кінчається через місяць або й пізніше по мінах. Молодий їде до міста, накуповує калачів, напоїв. А повернувшись додому, йде до матки, а його жінка до батька (весільного) та запрошують і інших гостей на нове ґаздівство. Знову починається забава: музика грає, танцюють, співають, стріляють. Молода ґаздиня дає батькові, а ґазда мат¬ці по кілька калачів за те, що були на весіллі за маму й тата. Батьки ж дають молодим в дарунок перемітки, полотно, по¬вісмо, вівцю, корову, що хто може. У той день приганяють пропійці маржину. яку обіцяли при пропої. щ$ Як бачимо з вищеописаного, гуцульське весілля відбуваєть¬ся кілька днів і, звичайно, коштує великих видатків. Таке ве¬сілля не кожний спроможний відбути, а тому в деяких весіл¬ля кінчається в один день. Але в таких випадках ще відбува¬ється весілля окремо в молодої і в молодого, а вечором бояри зводять молодих докупи й на тому кінчається весілля.
Володимир Шухевич
Переклад з польської мови Катерини Домашевської
Пояснення гуцульських слів: Любисток — зілля.
Прецінь — але ж, безумовно.
Дівка — староукраїнське слово, яке означає —дівчина.
Ґазда — господар.
Дьикувати — дякувати. Віговорити — виговоритися, висловитися. Могорич — запивати на згоду, на здоров'я^ Заплуга — зв'язок, зобов'язання, відповідальність, обов'язок. Сплутав — збаламутив, пошкодив, змилив. Листе — тут: листи. Дєдик — дєдя-татко. Мамка — матуся. Конче — конечно, необхідно. Зволяти — визволяти, викупляти. Бербениця — дерев'яна бочка.
Вменчити — зменшити, помилувати, відпустити, простити (мова про вину).
Сьвіточка — мала дівчинка, яка брала участь у весільних обрядах, і?
Гадочки — думки.
€дна — одна, єдина.
Сороківці — монети.
Червоний — тут мова про гроші-червінці.
Колотічки — прикраси з дерева «а весіллі.
Затічки, заплітки, оплітки — прикраси на голову у дівчини,
Сужена — призначена, суджена.
Смуш — шкірка ягняти.
Байори — вовнян' кутаси для прикраси байбарок (петиків) -
безрукавників.
Хрещьитий — розгалужений, лабатий, крячастий, покручений, зроблені з різнокольорової вовни.
Величні — багаті, поважні люди.
Вальити — волочитися, валятися попід плотом.
Дробєта — тут мова про вівці.
Поминники — вичислені речі, дарунки.
Кутати — опікуватися, піклуватися кимсь.
Зазирати — заглядати (тут: в очі).
Рьидочок — підряд, поряд.
Урьижено — виряджено, влаштовано, приготовано.
Хороми — сіни у гуцульській хаті.
Колоколи — дзвінки, які завішувано коровам, вівцям на шию.
Керниця — криниця.
Насипати — тут означає: налляти (мова про речовину). Рантух — довге біле полотно, яке закидали молодій через шію.
Спорьижьиє — приготовляє, виряжає когось.
Гарапник — нагайка, батіг.
Батечко г- пестлива форма від "батько" (тут: татко).
Кьнжка — тяжка сувора. Трепітка — прикраси з кораликів при чоловічих капелюхах
(крисанях). Шьипочка — шапочка.
Чівка, чівочка — частина весільного вінка над чолом молодої. Мла — мряка, туман.
Мід — мед.
Ослона — ослін-лавиця.
Черчик —-рід зілля.
Мовте, браття! — говоріть, побратими!
йме — дати віри, повірити»
Футрувати — кормити коні.
Пофалити — похвалити, показатися, зарепрезентуватися.
Иисте — ви є.
Переємне — винагорода,
Зустрітись — зустріне, вийде напроти. Обтичи — обкластися чимсь, обкутатися.
Пропійці — ті, що беруть участь у пропою — частунку го-
рілкою.
Уплітки — прикраси у волоссі дівчни-гуцулки^.
Бовтиці — жовті на колір ґудзики, які уплітали у волосся дівчини.
Кречна — чемна, добре вихована, добра. Лудиння — вбрання.
Прийґіт — прийдіть, приходьте.
Кленим полінок — кленове поліно (кусень дерева).
Правачка — кімната направо від сіней (у гуцульській хаті).
Коновка — відро..
Клиночок — гачок.
Косиці — квіти.
Ліска — корч ліщини.фц
Рискі — бадьорі, рухливі.
Голота — голодранці, біднота, бідолахи.
Киптар — безрукавний, пошитий з овечої шкіри.
Лата — довгий патик, ш
Дзьобні, дзьобоньки — гуцульські торби, ткані з вовни.