Колачини

Загалом гуцульське весілля кінчається через місяць або й пізніше по мінах. Молодий їде до міста, накуповує калачів, напоїв. А повернувшись додому, йде до матки, а його жінка до батька (весільного) та запрошують і інших гостей на нове ґаздівство. Знову починається забава: музика грає, танцюють, співають, стріляють. Молода ґаздиня дає батькові, а ґазда мат¬ці по кілька калачів за те, що були на весіллі за маму й тата. Батьки ж дають молодим в дарунок перемітки, полотно, по¬вісмо, вівцю, корову, що хто може. У той день приганяють пропійці маржину. яку обіцяли при пропої. щ$ Як бачимо з вищеописаного, гуцульське весілля відбуваєть¬ся кілька днів і, звичайно, коштує великих видатків. Таке ве¬сілля не кожний спроможний відбути, а тому в деяких весіл¬ля кінчається в один день. Але в таких випадках ще відбува¬ється весілля окремо в молодої і в молодого, а вечором бояри зводять молодих докупи й на тому кінчається весілля.

Володимир Шухевич

Переклад з польської мови Катерини Домашевської

Пояснення гуцульських слів: Любисток — зілля.

Прецінь — але ж, безумовно.    

Дівка — староукраїнське слово, яке означає —дівчина.

Ґазда — господар.

 

Дьикувати — дякувати. Віговорити — виговоритися, висловитися. Могорич — запивати на згоду, на здоров'я^ Заплуга — зв'язок, зобов'язання, відповідальність, обов'язок. Сплутав — збаламутив, пошкодив, змилив. Листе — тут: листи. Дєдик — дєдя-татко. Мамка — матуся. Конче — конечно, необхідно. Зволяти — визволяти, викупляти. Бербениця — дерев'яна бочка.

Вменчити — зменшити, помилувати, відпустити, простити (мова про вину).

Сьвіточка — мала дівчинка, яка брала участь у весільних обрядах,         і?        

Гадочки — думки.

€дна — одна, єдина.

Сороківці — монети.

Червоний — тут мова про гроші-червінці.

Колотічки — прикраси з дерева «а весіллі.

Затічки, заплітки, оплітки — прикраси на голову у дівчини,

Сужена — призначена, суджена.

Смуш — шкірка ягняти.

Байори — вовнян' кутаси для прикраси байбарок (петиків) -

безрукавників.                    

Хрещьитий — розгалужений, лабатий, крячастий, покручений, зроблені з різнокольорової вовни.  

Величні — багаті, поважні люди.       

Вальити — волочитися, валятися попід плотом.

Дробєта — тут мова про вівці.

Поминники — вичислені речі, дарунки.

Кутати — опікуватися, піклуватися кимсь.

Зазирати — заглядати (тут: в очі).

Рьидочок — підряд, поряд.

Урьижено — виряджено, влаштовано, приготовано.

Хороми — сіни у гуцульській хаті.       

Колоколи — дзвінки, які завішувано коровам, вівцям на шию.

Керниця — криниця.        

Насипати — тут означає: налляти (мова про речовину). Рантух — довге біле полотно, яке закидали молодій через шію.           

Спорьижьиє — приготовляє, виряжає когось.

Гарапник — нагайка, батіг.        

Батечко г- пестлива форма від "батько" (тут: татко).

Кьнжка — тяжка сувора. Трепітка — прикраси з кораликів при чоловічих капелюхах

(крисанях). Шьипочка — шапочка.

Чівка, чівочка — частина весільного вінка над чолом молодої. Мла — мряка, туман.

Мід — мед.  

Ослона — ослін-лавиця.

Черчик —-рід зілля.

Мовте, браття! — говоріть, побратими!

йме — дати віри, повірити»

Футрувати — кормити коні.

Пофалити — похвалити, показатися, зарепрезентуватися.

Иисте — ви є.

Переємне — винагорода,

Зустрітись — зустріне, вийде напроти. Обтичи — обкластися чимсь, обкутатися.

Пропійці — ті, що беруть участь у пропою — частунку го-

рілкою.         

Уплітки — прикраси у волоссі дівчни-гуцулки^.

Бовтиці — жовті на колір ґудзики, які уплітали у волосся дівчини.

Кречна — чемна, добре вихована, добра. Лудиння — вбрання.

Прийґіт — прийдіть, приходьте.   

Кленим полінок — кленове поліно (кусень дерева).

Правачка — кімната направо від сіней (у гуцульській хаті).

Коновка — відро..

Клиночок — гачок.

Косиці — квіти.

Ліска — корч ліщини.фц

Рискі — бадьорі, рухливі.      

Голота — голодранці, біднота, бідолахи.

Киптар — безрукавний, пошитий з овечої шкіри.

Лата — довгий патик, ш

Дзьобні, дзьобоньки — гуцульські торби, ткані з вовни.