Вівторок
18-11-13
23:03

Все для туристов [313]
Информация о г. Яремча
Все для туристів [308]
Інформація про м. Яремча
All for the tourists of [318]
Information is about the city of Yaremcha
Отдых в Буковеле - Отели [27]



Котедж
"Карпатська тиша"

Відпочинок у Яремче

0977739122 - Любов
0665020962



Вечер в Карпатах

Про Гуцульщину та Гуцулів їхня історія.12Вижниця Українки окремий концерт Лісокомбінат У Ворохті


Вижниця, як культурний і торговельний центр Буковинської Гуцульщини, мала ще одну важливу для гуцульського мистец¬тва школу, засновану в 1905 р.: школу столярства, токарства, різьбарства і металевої орнаментики*та інкрустації на дереві. Учителями-мистцями різьбарства та інкрустації на дереві діяли в цій школі Василь Ю. Шкрібляк (1856-1928), Мегединюк Мар¬ко (1842-1912), Василь Девдюк та Федір Гнатюк46), а пізніше Юрій Іванюк та Юрій Сергій, обидва народжені в с. Багна. Школа славилася своїми виробами гуцульського мистецтва, яких подивляли навіть у столиці монархії. З рук цих майстрів виходили мистецькі вироби різьби з викладанками на дереві різнокольоровим деревом, різнокольоровими цятками та ме-талем.
За румунської окупації Буковини школа продовжувала свою діяльність, але заведено тут румунську мову навчання. Вчили різьбарства дальше вчителі-українці: Дмитро Іванчук, Дмитро

 
Кордяк і Ст. Клим. І в цей час продовжувано вироби гуцуль¬ського мистецького різьбарства.
За румунської доби успішно закінчили відділ різьбарства цієї школи і продовжували займатися виробами гуцульської різьби такі абсольвенти: Іван Гулей, О. Гайдук, Максим Дарій, Юрій Клим, Михайло Кузєк, Нестор Роговський, Василь Танасійчук і Юрій Чорний. І
Після 1945 р. мистецько-промислову школу у Вижниці по¬ширено новими відділами: мистецького вишивкарства, кили¬марства і ткацтва. Мистецькі вироби випускає школа під ке¬рівництвом майстра-різьбаря Михайла Ключана (1894-1957). У школі працює також різьбар Микола Гайдук — обидва остан¬ні — учні славного різьбаря В. Шкрібляка і В. Девдюка. Люба й Єлисавета М. Ключам та Г. Лозинська відають килимарством. Марія М. Ключан вишивкарством, а Віра М. Ключан мистець¬ким ткацтвом. Викладачкою вишивкарства працює О. Гасюк, уродженка с. Дихтинець — сама гуцульського походження.47).

 

7. Важливіші місцевості Буковинської Гуцульщини і видатніші в них громадські діячі.
Найважливішим культурним і торговельним центром Буковинської Гуцульщини є повітове — сьогодні районове — місто Вижниця, яке є немов розмежувальним пунктом між Гуцульщиною і Підгір'ям. ¿3
Назву місцевости Вижниця стрічаємо перший раз у мол¬давській хроніці Йона Некульчі (1672-1745). Некульча передає назву в українській народній вимові "Вижніца",48). Розуміється, що заселена місцевість мусіла існувати далеко раніше. У 1767 р. Вижниця отримує привілей торгового містечка.49). У 1855 р. Вижниця стає повітовим центром і відтоді його значення як адміністративного і торговельного, а згодом і культурного, центру значно зросло. ^   -ц
В околиці діяла (1817-1830) опришківська ватага Миронз Штолюка (Катеринюка), якого спіймано й скарано на горло разом із 7-ма членами ватаги у Вижниці.
Лукин Кобилиця був послом від Вижницького повіту і під час гуцульських розрух мав на окраїні Вижниці (на Гледеві) одні із скликаних ним зборів.

ід половини 19 ст. українська національна свідомість 8иж-ниці й Вижниччини скоро зростала завдяки рідній школі й рідному слову із театральної сцени. Буковинська Гуцульщина знайшлася у щасливому положенні, видавши зі свого середо¬вища великого національного пробудника й щирого опікуна рідної школи, письменника й шкільного інспектора для народ¬них шкіл Вижниччини Осипа Юрія Федьковича. Федькович був рівнож щирим опікуном театрального мистецтва. Федькович розумів, — як це висловлювався Сидір Воробкевич, — що "в* цей спосіб (при помочі театру — І. Н.) найлегше дістатись до душі свого народу, ушляхетнити його серце й зрушити його національну свідомість".
Але більшим театральним ансамблям важко було продира¬тися в серце Буковинської Гуцульщини. Вони обмежувалися головно до периферійних пунктів Гуцульщини, якими були Вижниця і велике село Берегоміт над Серетом. По більших селах Гуцульщини під кінець 19 ст. вже діяли свої власні ама¬торські театральні гуртки, які під керівництвом місцевих учи¬телів та при допомозі свідоміших селян час-від-часу виставля¬ли, головно в шкільних будинках, короткі й нескомпліковані театральні п'єси, влаштовували Шевченківські концерти тощо.
В кінці 1877 і спочатку 1878 pp. Вижниця приймала в себе театральну групу "Руської Бесіди" зі Львова під керівництвом Омеляна Бачинського. Бачинський користувався при цьому по¬радами й допомогою О. Ю. Федьковича. Театр виставляв тут драму Федьковича "Довбуш" та інші п'єси. Цей ансамбль да¬вав при цій нагоді вистави також у Кутах та інших близьких селах.80).
У початках 80-их років цей театр під керівництвом вже Те-' офіли Романович знову завітав до Вижниці, даючи тут більше вистав, між ними й Федьковичевого "Довбуша". Артисти про¬живали навіть якийсь час у Вижниці, а керівництво театру під¬тримувало творчі зв'язки з Федьковичем і С. Воробкевичем. ). Ш У 1883 і 1887 pp. відвідує Вижницю мандрівний театр Іва¬на Біберовича та Івана Гриневецького з багатим репертуаром ("Запорожець за Дунаєм", "Циганський барон", "Довбуш", "Різдвяна ніч", "Утоплена", "Новий двірник" тощо). Вистави тішилися великим успіхом. ).
50) Кузьма Дамочко: Мистецька Буковина, crop. 28 і наступні.
Після більше років перерви Вижниця знову (у роках 1908-1914)   гостила театр львівської   "Руської Бесіди"   під новим
 
керівництвом Йосипа Стадника, який виставляв кращі п'єси українських і чужинецьких драматургів.53).
Після створення в 1905 р. Іваном Захарком, І. Созанським та О. Кордасевичем "Руського селянського театру" в Чернівцях (від 1907 р. він мав назву "Буковинський народний театр"), цейітеатр часто навідувався з успішними виставами до Вижниці (та інших містечок Буковини).54). Щ
Першого липня її 906 р. загостив до Вижниці з концертом гри на бандурі Гнат Хоткевич. Заля вистави була заповнена не тільки міщанами Вижниці й Кутів, але також селянами Під¬гір'я і Гуцульщини, які з великою увагою і захопленням слу¬хали концерту,55).
З ініціятиви Сидора Воробкевича створюється у 1884 р. при "Руській Бесіді" в Чернівцях!"Руське літературно-драма¬тичне товариство", а в 1899 р. створено при цьому товаристві "Буковинський Боян" "для плекання української пісні, музики І драматичного мистецтва". "Буковинський Боян" вже в липні 1899 р. влаштував великий концерт у Вижниці та відвідував Вижницю і в наступних роках.50).
У 1909 р. при Українському Народному Домі ім. Федьковича у Вижниці створюється відділ "Буковинського Бояна", який влаштовує у Вижниці свої власні театральні вистави й концерти.57). Окрім того, ще в 1900 р. подибуємо в Вижниці свій власний мішаний хор, який у серпні того ж року влаштував у Вижниці концерт добірних українських пісень. У наступному роцііз приводу відвідин Вижниці Лесею Українкою (у товаристві Ольги Кобилянської), цей хор влаштував на пошану Л.

Українки окремий концерт. |
У 20-их роках театральна група чернівецького "Міщан-
ського хору" була єдина, яка часто давала театральні вистави
у Вижниці.58). І щ
Необхідно підкреслити, що всі виступи театральних ансам¬блів у Вижниці завжди стягали глядачів із ближчих і дальших сіл Підгір'я і Гуцульщини обох берегів Черемоша.
ІТакож необхідно згадати, що Вижницю і Гуцульщину рік-річно відвідували студентські товариства "Союз", "Українська Православна Академія", "Січ", "Запороже" іц"Чорноморе" зі своїми концертами, "Вечерницями", а то просто "мандрівка-
У Вижниці жив і помер український письменник о. Корни-,іо Устиянович. У Вижниці й сусідній Виженці двічі перебува¬ла Леся Україна, частіше Ольга Кобилянська (останній раз переїздом до Виженки літом 1940 р.). У Вижниці бували укра¬їнські письменники й мистці: О. Ю. Федькович, Іван Франко, М. Драгоманів, М. Лисенко, В. Стефаник, М. Черемшина, Іван Труш та Остап Вільшина.
Центром громадського життя у той час був дім родини Москви, в якої затримувалися Л. Українка та Ольга Кобилян-ська. Культурно-громадське життя Вижниці скріпилося із від¬криттям тут української державної гімназії. У громадське жит¬тя включилися учителі гімназії, зокрема Святослав Лакуста та Микола Павлусевич з дружиною. Після перебрання українця¬ми державної влади на Буковині в листопаді 1918 р. Святослав Лакуста став першим старостою Вижницького повіту.
Коли вже згадуємо вчителів Української державної гімназії у Вижниці, то не можемо не згадати про одного сина Гуцуль-щини, видатного педагога, глибокого знавця клясичних мов (грецької і латинської) та великого друга шкільної молоді, яка його дуже шанувала. Це Осип Костинюк, який народився у Яворнику, б. Криворівні в 1890 р. у селянській родині, закін¬чив університетські студії у Чернівцях. Ще студентом допома¬гав д-рові Юліянові Кобилянському при складані великого ла¬тинсько-українського слбвника, що І вийшов друком у Відні 1912 р. Був видатним членом українського акад. козацтва "За-пороже" в Чернівцях. У Вижниці одружився з дочкою вижниць-кого нотаря Клуґера. Був учасником українських визвольних змагань і помер за волю України в 1919 або 1920 р.
1 в румунському періоді 1918-1940 рр. культурно-громадське життя Вижниці не переривалося, хоч румунська влада розв'я¬зала українську державну гімназію вже в 1921 р., засновуючи на її місце кілька місяців пізніше румунську гімназію. Прояв¬ляло дальше свою діяльність товариство "Український Народ¬ний Дім ім. О. Ю. Федьковича" спершу під головством шк. інспектора, В. Чеховського, потім адв. д-ра І. Шпанюка, а пі¬сля них постійним головою Народного Дому і організатором рераїнського громадського життя Вижниці й околиці був адв.
 
Лісокомбінат У Ворохті


Олександер Вельничук. Діяльними в товаристві були вчителі Іванна й Юрій Гордийчуки, Володимир Лукіянович, Іван Спри-чинат, А. Дольницький, Омелян Іваницький, інж, Станко, адво¬кат Лесь Перепелиця, Іван Гайдук, Дмитро Білак, Дмитро Яремчук та інші. Ц Щоб спаралізувати український національно-культурний
вплив товариства "Народний Дім ім. О. Ю. Федьковича", румунська влада ще в початках 1920-их років сконфіскувала будинок товариства і передала його в користування румунського культурного товариства "Атенеу Роман". Тільки завдяки впертим і енергійним заходам голови товариства адв. О. Вельничука, І. Шпанюка та Володимира Лукіяновича, які вміло використали передвиборчу кон'юнктуру, і в той спосіб могли видерти назад від румунів цю українську культурну фортецю Вижниці. ?
При Народному Домі діяла бібліотека й драматичний гур¬ток, які весь час проявляли жваву діяльність. Взагалі, товари¬ство "Український Народний Дім" у Вижниці був між двома світовими війнами душею і українським духовим провідником у загальних національних справах всієї Вижниччини.  А.
Лісокомбінат у Ворохті.


Олександер Всльничук.   Діяльними в товаристві були вчителі Іванна й Юрій Гордийчуки, Володимир Лукіянович, Іван Спри чинат, А. Дольницький, Омелян Іваницький, інж. Станко, адво¬кат Лесь Перепелиця,   Іван Гайдук,   Дмитро Білак,   Дмитро Яремчук та інші.
Щоб спаралізувати український національно-культурний вплив товариства "Народний Дім ім. О. Ю. Федьковича", румунська влада ще в початках 1920-их років сконфіскувала будинок товариства і передала його в користування румунського культурного товариства "Атенеу Роман". Тільки завдяки
впертим і енергійним заходам голови товариства адв. О. Вельничука, І. Шпанюка та Володимира Лукіяновича, які вміло використали передвиборчу кон'юнктуру, і в той спосіб могливидерти назад від румунів цю українську культурну фортецю Вижниці. 
При Народному Домі діяла бібліотека й драматичний гур¬ток, які весь час проявляли жваву діяльність. Взагалі, товари¬ство "Український Народний Дім" у Вижниці був між двома світовими війнами душею і українським духовим провідником у загальних національних справах всієї Вижниччини.



[10-10-17][Все для туристів]
„Ігри горян“ у Карпатах» (0)

[09-09-19][Відпочинок за кордоном.]
«Екскурсійна програма по Середній Азії!» (0)
[09-08-22][Відпочинок за кордоном.]
Греція: Блюда і напої (0)
[09-09-18][Відпочинок і поради]
Що таке шансон? (0)