Перспективи розвитку туризму в Горганах

Туризм, як одна з провідних галузей світової економіки, окрім соціально економічного, має важливе спортивно-оздоровче значення, природоохоронне, освітньо-виховне та політичне значення. Туризм став частиною стилю життя більш як третини людства і участь у туристичній діяльності можна розглядати як складову якості суспільного становища. Проте, розвиток туристичного бізнесу в Україні спрямований головним чином на вивіз туристів за кордон, що реально означає втрату капіталу для держави та подальше ускладнення сучасне соціально-економічної ситуації у державі.

У зв'язку з цим важливим завданням географічної науки на сьогодні є проведення комплексних досліджень, основою яких є вирішення проблем освоєння нових рекреаційних територій, відновлення старих і стимулювання діяльності існуючих рекреаційних об'єктів, підняття престижу внутрішнього та міжнародного в'їздного туризму.

Івано-Франківщина туристична

Івано-Франківська область найвисокогірніша область в Україні. Третина її території займають східні Карпати, а решту – передгірська і рівнинна зони. Тут підносяться найвищі українські вершини – Говерла (2061 м), Бребенскул (2036 м), Піп-Іван (2028 м), Ребра (2001 м). Кліматичні умови - м'яка зима з середньою температурою -5°С і тепле літо (+18°С) – сприяють цілорічному відпочинку та лікуванню. Сніг на схилах Карпат лежить від листопада до травня, що важливо для розвитку гірськолижного туризму. Найбільші ріки – Дністер, Прут та Черемош є цікавими для любителів водного туризму.

Крім традиційних туристичних продуктів, таких як, пішохідні, велосипедні чи кінні прогулянки Карпатами, сплав гірськими річками або рівнинним Дністром, відвідування унікальних об'єктів природи та знаменитих пам'яток історії, широку популярність здобувають вже традиційні міжнародні змагання з парапланеризму на схилах Дністровського каньйону, зльотів байкеів у Косові, фестивалю етномузики у Шешорах, автомобільні пробіги позашляховиків гірською частиною області. Динамічний розвиток туризму відбувається завдяки створенню сучасної відпочинкової інфраструктури з високим рівнем сервісу, розташовані в курортних місцевостях.

Історія розвитку екскурсійної діяльності в сучасній Україні

З моменту проголошення незалежності молода українська держава впевненно встала на шлях розбудови власної туристичної галузі. За час, що минув, завершується процес переорієнтації вітчизняного туризму з частини народногосподарського комплексу колишньго СРСР у високорозвинену галузь, що відповідає сучасному стану ринкового середовища, вимогам ефективного використання наявних туристських ресурсів.

Нині в Україні під охороною держави перебувають понад 140 тис. нерухомих пам'яток історії та культури, а саме:

·        Понад 64 тис. пам'яток археології;

·        Понад 54 тис. пам'яток історії;

·        Близько 7 тисяч пам'яток монументального мистецтва;

·        Близько 15 тисяч пам'яток містобудування і архітектури.

Сьогодні одна за одною зникають «білі плями» багатовікової історії українського народу. В поверненні народу його історичної національної пам'яті важливе місце належить екскурсійним маршрутам.

Екскурсія є важливим засобом вивчення історії рідного краю, залучення широких верств населення, насамперед, учнів, молоді до пізнання історико-культурної спадщини, яку залишили нам попередні поколіня.

Об'єктивне і всебічне вивчення історії, історико-культурної спадщини мають стати основою організації екскурсійної справи в Україні на сучасному етапі.

Проблеми і перспективи українського туризму

Туристичний бізнес в Україні зазнає жорсткої конкуренції з боку інших держав, та ми й самі нерідко віддаємо перевагу закордонним вояжам.

Останніми роками в Україні прийнято низку державних рішень на зміцнення та розширення законодавчої бази з туризму. Туризм визнано одним з пріоритетних напрямків національної культури й економіки. І це повністю погоджується з світовими тенденціями, які свідчать, що туристична сфера буде індустрією ХХІ століття.

Ретроспективний аналіз розвитку туризму в Україні

Протягом останнього десятиліття простежуємо зростання зацікавленості української громадськості проблемами туризму, зокрема – еволюцією мандрівництва і туризму. Обізнаність з великою спадщиною українського та європейських народів допомагає ліпше зрозуміти не лише розвиток мандрівництва в її історичному аспекті, але й численні туристичні прблеми сучасності.

Туризм – одна з найпопулярніших форм активного відпочинку планети. Щорічно десятки мільйонів людей подорожуючи знайомиться з багатствами і красотами, історичними культурними пам’ятками досягненнями в економіці будівництві різних країн і народів. Для багатьох країн (Швейцарія, Греція, Єгипет, Канада, США, Індонезія тощо) туризм дає величезні прибутки. В Україні туризму почали приділяти увагу лише в останні роки. Для наших людей, особливо молоді, характерне прагнення поєднання відпочинок з активним пізнанням навколишнього світу. Правильно організована і уміло проведена подорож зміцнює здоров’я людини, виховує в неї такі ціні якості як ініціатива, мужність, наполегливість значно підвищує працездатність. Під час походів, подорожей, міцніє почуття колективізму, розширюється кругозір туристів, розкриваються індивідуальні здібності кожного учасника, виховується любов до природи, до Батьківщини.

Топірець Довбуша

Мала мати сина Олексу. Він був дуже файний і сильний. Минуло йому 5 років. Вийшов він одного разу на вулиці і почав гратися, майструвати і зробив собі добре витесаний топірець. Увійшов до хати та й каже:

-         Ади який я собі топірець зробив. А як май дуже підросту, то стану такий, що ніхто мене не подужа.

Спогади про опришків

Довбушеві хлопці їли із одної миски,

Були файні парубочки, звали їх опришки.

По-гуцульськи сі носили, не були багаті,

Лиш на плечах кожушина і сукняні гачі.

Сироти

Схилився дуб на дуба

Ліщина підперла

Заплакали сиротята

Рідна мамка вмерла

Та не плачте сиротята

Не робіть ми тугу

Коби тато був здоровий

Приведе вам другу

Пісня про Довбуша

Ой попід гай зелененький

Ходить Довбуш молоденький

Він на ніжку налягає

Топірцем ся підпирає

Олекса Довбуш

   В селищі Печеніжин в 1700 р. в сім’ї бідного селянина Василя Довбуша народився син Олекса. В протоколі судових зізнань опришків довідуємось, що Василь Довбуш замолоду був опришком, а під старість найшов собі убогу хатину. Ще з дитинства зазнав голоду і злиднів. Не раз молодий Олекса був свідком жахливих насильств над його батьком. В 1736 р. Олекса, покаравши свого пана пішов у опришки. Вже в  1738-1740 р.  слава про загони О. Довбуша рознеслася по закутських селах. З невеликими загонами в 20-30 чоловік він нападав на маєтки. Шляхта благала польський уряд прислати військо для розгрому загону Олекси Довбуша. Основним місцем перебування опришків були гори Говерла і Чорногора

1.     Ой що тото за соколи котрі не літають?

Ой що тото за гуцули котрі не співають?

2.     Ой багата Гуцулія красними піснями,

Вишитими кептарями та ще й дівочками.

3.     Мій миленький, солоденький, під явором косить

Віє вітер, повіває, кучері підносить.

1.     Ой кувала зозуленька, кувала, кувала,

Як учула люту зиму вона сі сховала.

2.     В однім боці Ясінєчко, по другому Тиса

Та не піду в Ясінєчко, бо боюся лиса.

3.     А я куплю собі дримбу, хоч бим була боса,

Аби дримба вигравала коло мого носа.