Четвер
20-01-23
22:36

Все для туристов [313]
Информация о г. Яремча
Все для туристів [308]
Інформація про м. Яремча
All for the tourists of [318]
Information is about the city of Yaremcha
Отдых в Буковеле - Отели [27]



Котедж
"Карпатська тиша"

Відпочинок у Яремче

0977739122 - Любов
0665020962



Вечер в Карпатах

Технології і способи розписування писанок


 (Перейти - Головна, - карта сайта RU, UA)
___________________________________________________________________________________________ 

Технології і способи розписування писанок, відродження і розвиток писанкарства в Україні та за її межами

Гостинний двір «Вечір в Карпатах» Відпочинок в яремче, відпочинок в котеджі, відпочинок в Карпатах

 

 

 

Останнім часом ринок пропонує спеціальні набори для фарбування великодніх яєць, а поряд з ними продається багато підробок та сурогатів сумнівної якості — це хімічні фарбники, суха туш, чорнильний порошок та інші подібні речовини. Під час варіння та фарбування крашанок шкара­лупа яєць часто розтріскується, і фарбник проникає в се­редину яйця, зафарбовуючи білок. Іноді фарбник проникає через пори шкаралупи навіть тоді, коли вона ціла. Вжива­ти подібні крашанки в їжу не тільки неприємно, а й шкідливо. Щоб уникнути подібних прикрощів під час фар­бування, необхідно звернутися до народного досвіду, до природних рослинних барвників. Якщо такий фарбник і по­паде всередину яйця, це не завадить його використанню в їжу і не зашкодить нашому здоров'ю. Літні люди вважа­ють, що хімічна фарба псує не тільки естетичний вигляд пофарбованого нею яйця, але й його смакові якості, бо кра­шанки, на відміну від писанок, є обов'язковою ритуальною їжею під час Великодніх свят.

Загальні вказівки, способи фарбування і розписування яєць

Для фарбування крашанок найбільш придатні домашні яйця з міцною шкаралупою білого кольору.

Перед варінням і фарбуванням яйця необхідно добре п мити теплою водою з додаванням питної соди для їх обезжирення і ретельно прополоскати в теплій, а потім у холодній воді. Не обезжирені і погано помиті яйця фарбуються нерівномірно, на шкаралупі залишаються плями, що псують   зовнішній   вигляд   крашанки.   Брудна   шкаралупа, правило,   не  відмивається  до  кінця  і  теж  залишає  плями після фарбування.

Якщо яйця не досить добре прополоскати після миття, пінки соди можуть негативно вплинути на відтінок кольору та зіпсувати і крашанки, і фарбувальний розчин.

Підготовлені яйця фарбуються або розписуються за технологіями,    що    наведені    в    рецептах.    Щоб    запобігти розтріскуванню шкаралупи під час варіння і фарбування, потрібно дотримуватись деяких нескладних правил:

— яйця, щойно взяті з холодильника, не можна класти відразу в окріп або киплячий розчин фарбника. Для попе­реднього варіння перед фарбуванням їх необхідно покласти в холодну або теплу воду і поступово довести до кипіння на невеликому вогні;

— у воду для варіння яєць можна додати кухонної солі з розрахунку 1 ст. ложка на літр води, тоді шкаралупа мен­ше розтріскуватиметься;

—  не можна кип'ятити яйця на великому вогні, щоб не пошкодити шкаралупу;

—  якщо дозволяє технологія, то яйця, призначені для фарбування, краще попередньо відварити звичайним спосо­бом і відразу опустити в гарячий розчин фарбника.

Якщо шкаралупа яєць під час варіння все-таки розтріскалась, їх краще використати для приготування са­латів або начинок у пироги.

Пофарбовані яйця, вийняті з фарбувального розчину, необхідно промити холодною водою до їх охолодження, на­сухо витерти і протерти шматочком бавовняної чи лляної тканини, злегка змоченої в олії. Після цього вони стануть гарними і блискучими.

Технології розпису писанок

Як написати писанку

Для  написання   писанки   необхідно   приготувати  чисте, свіже без плям, тріщин та подряпин куряче яйце.  Інколи писанки пишуть на гусячих, качиних яйцях або яйцях інших свійських чи диких птахів. За давньою традицією, писанки мають бути написані на повному (цілому) свіжому яйці, яке не можна варити та розбивати. Для того, щоб виготовити таку писанку,  необхідно взяти домашнє,  запліднене яйце, бо воно може зберігатись тривалий час, поступово висихаючи. Якщо ж для писанки беремо яйце з птахофабрики то після нанесення всього малюнка і перед зніманням воску необхідно зробити в двох протилежних кінцях яйця отвори за допомогою гостро заточеного надфіля або тонкого свердла та обережно «видути» вміст яйця. Якщо ж цього не зробити, то така писанка за кілька тижнів зіпсується і лопне. До речі, у деяких селах побутував звичай мати за оберіг саме порожні писанки, які вішали під образами у хаті у вигляді ґерданів (намиста).

Перед початком роботи яйце миють у чистій теплій воді. Після цього витирають сухою чистою ганчіркою. Для поділу поверхні яйця і нанесення малюнків потрібен про­стий олівець, гостро заточений і бажано не м'який, щоб лінія на шкаралупі була не дуже темною.

Свічка з воску або парафіну кріпиться до підставки з металу, яка повинна бути стійкою і мати гострий край, об який знімаються надлишки воску з писачка. Найпростіша і найзручніша підставка — звичайна бляшанка.

Для фарбування писанок приготувати набір розчинених анілінових або рослинних барвників, що призначені для фарбування вовни. Анілінову фарбу (приблизно половину чайної ложки або половину вмісту пакету) висипати у бан­ку місткістю 0,5 л та залити її 250—300 г окропу. Воду бажано брати м'яку. Шарбувати писанки можна тоді, ко­ли фарба охолоне до кімнатної температури. Основні ко­льори — жовтий, зелений, червоний та чорний. Рідше ви­користовуються синя, фіолетова, оранжева та коричнева фарби.

Для більш якісного фарбування підготувати 9% розчин оцтової кислоти (харчовий оцет), який налити у банку U,5 л приблизно 300 г, а для написання писанок способом «відбілювання» — розчин будь-якого відбілювача для білизни, наприклад, 3—4 столових ложки «Білизни» на 300 г води. Потрібні ще чисті ганчірки, що добре вбирають вологу, та ложки, бажано пластмасові або з нержавіючої сталі, якими опускатимемо яйце у фарбу. Ложки і ганчірки беруться до кожної фарби окремо.                                   

Основним інструментом для написання писанки є писачок. Раніше його виготовляли зі шматочка тонкої фольги, бажано мідної, який скручували на голці у вигляді трубочки або конуса. Цю трубочку вкладали у розколену частину палички і перев'язували ниткою навхрест.  При цьому ну «бочка виходила або з одного боку чи з обох боків, тобто писачок має один або два носики. Один із носиків був тонший, а другий — товщий (для наведення ліній різної товщини). Такий інструмент в різних місцевостях називав­ся «писак», «кістка», «кулька», «дідик», «мигулка» тощо. Потрібно зазначити, що такий писачок не можна гріти у відкритому полум'ї, бо згорить дерев'яна паличка, тож спо­чатку розігрівали віск у череп'яній посудині, куди потім і опускали писачок. Гарячий віск заходив у трубочку і дея­кий час залишався гарячим всередині писачка.

Такий інструмент подекуди готують і зараз, але найз­ручнішим у роботі є писачок, виточений зі шматочка мідно­го або латунного пруга. При роботі з таким інструментом будемо нагрівати його металеву частину у полум'ї свічки, набирати через широкий отвір віск. Час від часу необхідно підігрівати писачок у вогні для підтримування постійної температури та набирати віск, а також при потребі чисти­ти писачок шматочком металевого дротика з боку вузького отвору.

Спробуємо    спочатку    написати    писанку-крапанку    з Київщини. На поверхні готової вже крапанки будуть крапки білого, жовтого та зеленого кольору на чер­воному тлі. Беремо у ліву руку яйце, а у праву писачок, так, як тримаємо ручку.  Пальці  повинні  бути настільки близько до металевої частини писачка,  щоб мізинцем та безіменним пальцем спиратись на яйце під час роботи. За­палюємо   свічку   і   встановлюємо   її   на   підставку.   Далі потрібно   нагріти   писачок   у   полум'ї   та   набрати   воску. Підносимо писачок до яйця і малюємо на шкаралупі крап-аоо кружечки, але тільки ті, що мають бути білого кольору. Віск при цьому витікатиме через тонкий отвір писачка.  Не слід малювати крапки дуже густо, щоб залишити місце для крапок іншого кольору. Після закінчення цього етапу роботи яйце кладемо на ложку та обережно екаємо у баночку з оцтом на 3—4 секунди. Ложкою виймаємо з оцту і обережно беремо пальцями яйце, намагаючись не подряпати підготовлену до фарбування поверхню після чого відразу кладемо яйце до жовтої фарби, фарбується писанка в середньому 5 хвилин, після чого ви" маємо її ложкою, ганчіркою обережно витираємо поверхню.   Після  остаточного  висихання знов  наносимо крапки воском вже по жовтій поверхні — ці крапки залишаться жовтими. Далі фарбуємо писанку у зеленій фарбі. В оцет опускати писанку вже не потрібно. По висушеній поверхні зеленого кольору знову малюємо воском крапки. І нарешті опускаємо до червоної фарби. Таким чином, під воскови­ми крапками залишились кольори білої шкаралупи, жов­тий, зелений, тобто віск щоразу захищав ділянки потрібно­го кольору, а не покриті воском ділянки перефарбовують­ся у інший  колір.  Зазначимо,  що саме такою має бути послідовність нанесення кольорів, а чорна фарба, в яку ду­же часто фарбують тло писанки, має бути завжди остан­ньою.   Крапанка готова.  Тепер знімемо віск із поверхні, поступово нагріваючи ділянки яйця у полум'ї свічки і ви­тираючи розігрітий віск ганчіркою. Зазначимо, що підно­сити писанку до свічки слід збоку для того, щоб писанка не вкрилась кіптявою. Зручніше знімати віск за допомо­гою полум'я газової плити,  але найкраще покласти п на кілька   хвилин   до   нагрітої   духовки   або,   як   це   робили раніше,— до печі.

Якщо   необхідно   видути   писанку,   то   робимо   це   Л° знімання воску за допомогою надфіля, яким спочатку проколюємо писанку з одного торця і обертальними рухам робимо  невеликий  (діаметром  3  мм)   отвір  у шкаралуп • Повторюємо  це  з  іншого,   протилежного  кінця  писанки. Потім   тримаємо   писанку   двома   руками   над   склянкою, дмухаємо   в   один   із   отворів,   через   інший   витікатиму7 білок і жовток.

Наступною може бути писанка з малюнком, утвореним допомогою тонких білих ліній на будь-якому тлі. Приклад таких традиційних писанок може бути «Берегиня» зі східного Полісся  —  білі лінії на червоному тлі   або “Вітрячки” з Волині — білі лінії на зеленому тлі. Для написання таких писанок скористаємось  олівцем. Поверхню яйця необхідно поділити спочатку на дві рівні частини вздовж, потім кожну з двох частин також уздовж ділимо ще раз, у нас утворилось 4 поля, потім наносимо лінію поперек яйця, утворюючи на поверхні майбутньої писанки 8 ділянок-трикутників. Зазначимо, що часто ці на­несені лінії е і на готових писанках, для цього їх наводять воском. Олівцем легко наводимо малюнок, що буде на пи­санці.   Використовувати   гумку   для   зняття   неправильної лінії не слід, краще поруч провести потрібну лінію трохи сильніше.   Коли  основний  малюнок  нанесений,   писачком наводимо по олівцю лінії, крапки, рисочки тощо, що ма­ють бути на писанці білого кольору. Далі писанку опус­каємо в оцет та в потрібну фарбу. Після висушування з пофарбованої писанки знімаємо віск. При цьому зникати­муть і лінії олівця.

Більш складними для виконання є  писанки з багато­колірним малюнком.  Виконаємо писанку  «зірка»  з Пол­тавщини. Промені зірки почергово є червоними та зеленими, поверхня поза червоними променями є жов­тою, а поза зеленими — червоною. Отже, спочатку нане­семо малюнок за допомогою олівця і писачком наведемо воскові   контури   малюнка.   Після   фарбування   у   жовтій фарбі писачком замалюємо ті ділянки малюнка, що мають бути жовтого, тобто тло поза червоними променями. Для Покривання воском великих ділянок писачок слід нагрівати більше, бо від температури воску залежить товщина лінії. Недостатньо нагрітий писачок залишає подряпану поверхню куди під час подальшого фарбування проникне фарба іншого кольору. Закривши таким чином потрібні ділянки, опускаємо   яйце   у   зелену   фарбу   і   покриваємо   воском промінці, що мають бути зеленими. Останньою фарбою є червона, нею зафарбовуються всі інші ділянки, що досі були не захищені воском.

Дуже привабливими є писанки з білим тлом, що виконуються методом відбілювання. Прикладом може бути писанка «квітки» з Полтавщини, Малюнок скла­дається з червоних квіток із жовтими серединками, зелено­го листя. У пояску чергуються ці три кольори. Тло писан­ки — біле. Спочатку олівцем, а потім писачком малюємо контури квіток та пояска. Почергово фарбуємо у потрібні кольори всі елементи малюнка. Останнім кольором буде червоний, яким зафарбується і тло писанки. Для того, щоб тло знову стало білим, необхідно воском закрити потрібні червоні ділянки, а потім опустити писанку у розчин відбілювача. За кілька секунд тло писанки знову стане білим. Після відбілювання писанку необхідно промити у хо­лодній воді і витерти ганчіркою.

Дуже привабливими є писанки з блакитним, синім або фіолетовим тлом. Наприклад, на писанці з Курщини «сосон­ка» (мал. 90) намальовані білі та червоні гілочки, що чергу­ються на блакитному тлі. Для отримання такого яскравого кольору вже відбілену писанку опускаємо у синю фарбу.

Виготовлення «ґердану», «дзвонів», «хрестів»

Протягом багатьох століть писанка виконувала роль атрибутів ритуальних дійств та обрядів. У наш час її викори­стовують як оберіг, символічне побажання, змальоване на поверхні яйця, та як символ українського мистецтва. До на­родних прикрас з писанок належать ґердани, які до свят розвішували під іконами. Ґердан має вигляд намиста з трьох разків. На найдовший нанизується сім писанок, на середній п'ять, а найкоротший має три писанки. Кінці ни­ток з'єднуємо між собою та прикрашаємо китичками з ни­ток, які за кольором гармонійно поєднуються з писанками. Виготовити ґердан можна й з більшої кількості писанок.

«Дзвони» — це прикраси, які виготовлені з трьох або п'яти писанок, кожна з яких окремо нанизується на ниточ­ку з китицею, а потім всі ниточки зв'язуються разом угорі.

Для виготовлення «хреста» потрібно підготувати два­надцять писанок із зображенням хрестів. Бажано, щоб тло писанок було одного кольору. Потрібно підготувати також два металеві дротики довжиною приблизно 30 см та чоти­ри цупкі металеві дротики діаметром 2—3 мм і довжиною 40—45 см. Потрібні також чотири довгі соломини або оче­ретини довжиною 45—50 см. На кожний м'який дротик нанизуємо по 6 писанок та накладаємо їх навхрест під пря­мим кутом. Отримуємо хрест з 12 писанок. У соломини або очеретини вставляємо цупкі дротини, складаємо з них ром з рівними сторонами, скріплюємо нитками перетини соло­мин. У ромб вставляємо виготовлений хрест з писанок, закріплюємо його в кутах ромба. Розміщували таку прикрасу поблизу ікон.

Виготовлення «голуба» з писанки

До  Різдва,   Великодня та до  інших весняних свят сволоками хат підвішували «голубів», виготовлених з писнок. Для тулуба використовується порожня видута писан­ка. Стінки тулуба зміцнюються обробкою всередині кількома шарами клею ПВА і дрібної тирси, що наносяться по черзі. Для цього з одного гострого кінця писанки необхідно проробити отвір діаметром близько 3 см. Після того, як ту-дуб буде підготовлений, на місце отвору кріпимо голову голуба зі шматочка бджолиного воску. З нього формуємо шийку, голівку, дзьоб та позначаємо очі. З допомогою круглого надфіля прорізуємо три вертикальні отвори за­вширшки 3—4 мм та завдовжки 15 мм там, де мають бу­ти прикріплені хвіст і крила. Вгорі робиться невеликий отвір для закріплення ниточки для підвішування «голуба».

Крила та хвіст виготовляються з кольорового або білого паперу, який складається віялом. Вони можуть бути розфар­бовані у кілька кольорів та прикрашені витинанням. Устав­ляємо підготовлені крила й хвіст в отвори та за допомогою крапель воску зі свічки, що горить, закріплюємо їх на тулубі.

(Етнографічні матеріали виготовлення хатніх прикрас з писанок надані етнографом P. P. Кобальчинською).

Мозаїчні яйця

Для виготовлення мозаїчних яєць можна використати кольорову шкаралупу яєць, що розтріскались під час фар­бування. Шкаралупу зняти, подрібнити і наклеїти на по­фарбовані та білі яєчка. Клеєм у даному випадку слугува­тиме густий крохмальний клейстер або яєчний білок.

У цей самий спосіб можна наклеїти на яєчка трафарети 3 кольорового паперу: листочки, квіти, зайчики тощо.

Яйця з ажурними візерунками

Для роботи потрібно підготувати кілька білих видутих яєць, дрель для гравірування з трансформатором (12 в), алмазні свердла різних діаметрів.

Намалювати твердим олівцем на яйці ажурний візерунок Дірочок. Усі отвори спочатку висвердлити свердлом наймен­шого діаметру, більші отвори обробляти далі двома більшими свердлами. Під час роботи інструмент необхідно трохи нахиляти, щоб видалити плівку всередині яйця. Такі чудові виро-1 зустрічаються досить рідко. Варто спробувати.

Китиці зі стрічками або позументом

Для виготовлення таких прикрас найкраще використав вати штучні (акрилові) порожні всередині яйця. Підготувати картонний прямокутник розміром 10x15 см і обвити його по коротшій стороні залишками ниток кількох

            Гостинний двір «Вечір в Карпатах» Відпочинок в яремче, відпочинок в котеджі, відпочинок в Карпатах  Гостинний двір «Вечір в Карпатах» Відпочинок в яремче, відпочинок в котеджі, відпочинок в Карпатах  Гостинний двір «Вечір в Карпатах» Відпочинок в яремче, відпочинок в котеджі, відпочинок в Карпатах  Гостинний двір «Вечір в Карпатах» Відпочинок в яремче, відпочинок в котеджі, відпочинок в Карпатах       

  1 2



[11-01-16][Все для туристів]
До Петроса навесні (0)

[09-07-29][Яремче, туризм, наш регіон.]
Тур-ресурси України 2 (2)
[09-08-14][Відпочинок за кордоном.]
Домініканські визначні пам'ятки (0)
[09-07-30][Відпочинок за кордоном.]
ОАЕ: можна і не можна (0)