Середа
19-12-11
05:56

Все для туристов [313]
Информация о г. Яремча
Все для туристів [308]
Інформація про м. Яремча
All for the tourists of [318]
Information is about the city of Yaremcha
Отдых в Буковеле - Отели [27]



Котедж
"Карпатська тиша"

Відпочинок у Яремче

0977739122 - Любов
0665020962



Вечер в Карпатах

Історія найбільшого села Єворпи "Микуличин" 31


Історія найбільшого за довжиною села Єворпи "Микуличин"  

___________________________________________________________________________________________________

ПИСАНІ СТОЛИ

 

Досить цікавим об'єктом вивчення є писані столи. Зовсім мізерну увагу вивченню цього питання уділив свого часу Я.Фальковський який у своїй монографії помістив одну фотографію писаного стола з Микуличина (урочище Ділок) і зробив висновок про відсутність у жителів долини Пруту мистецьких здібностей та естетичного смаку. Проте, все це легко спростовується (В.Клапчук, 1993; М.Клапчук, 1972, 1978; Шухевич, 1901).

В 1970-1972 роках відомим краєзнавцем М.Клапчуком було виявлено та взято на облік 120 писаних столів, з яких 61% зосереджено в Микуличині 13% - в Ямній та. 10% - у Дорі. Відомими майстрами писаних столів були: П.Сорохманюк, М. і М. Зазульчаки старший і молодший), Я.Тефледжук, Д.Вередюк, М.Стефанюк, А.Косило, та інші. Серед виявлених столів 94% - кімнатного типу, решта - кухонного. Кімнатні столи характеризуються значною висотою, а також довжиною, що майже в три рази перевищує ширину. Стілниця по довжині завжди набагато виступає над основою стола. Столи складаються з кругів, власне стола або скрині, шухляд, ніжок та підніжжя. Круги, в свою чергу, складаються з двох-трьох дощок, які знизу прикріплені де поперечної лати. З переднього боку круг оббитий тоненькою латкою, Якщо дошки і лата круга виготовлені з ялиці чи смереки, то латки завжди з явора чи ясена, тобто, з того ж матеріалу, що и власне стіл з ніжками. Круги не прибиті до столу, але коли він мав більше, ніж одну шухляду, то круги прибиті «на глухо».

Основною частиною стола є скриня або власне стіл. Він складається з чотирьох боковий та дна, яке виготовлене з 2-3 ялицевих або смерекових дощок, боковини виготовлені з яворових чи ясенових дощок. Боковини вміщають 1 -3 шухляди, з яких 1 -2 - спереду. Передня стіна шухляд виготовлена з такого ж твердого дерева, що й стіл, все= інше - з м'якого дерева. Ніжки, як правило, виготовлені з явора чи ясена. Підніжжя є з дном, або без нього. В першому випадку дошки розміщені у вигляді букви Н, або О, а в другому, - знизу прибиті 2-3 ршки.

Писані столи прикрашені інтарсією (жировання). Суть цього методу полягає в тому, що орнаментаційні елементи (кусочки дерева) врізуються в орнаментовані предмети до рівня поверхні останніх. Писані столи, що виготовлені з явора, ясена, ялиці чи смереки, мають врізаними кусочки з грушки, сливки чи бука.

За формами орнаментаційних елементів та їх композиціями у долині верхнього Пруту розрізняється два типи столів. Перший з них виготовлявся майстрами микуличинської, а другий - дорянської шкіл.. До першої школи належали П.Сорохманюк (1851-1928), Д.Вередюк (1867-1928), М.Зазульчак (1881-1967), Я.Тефледжук (1885-1977) та інші. Орнаментаційними елементами їх столів є кола, ромби, трикутники видовжених пропорцій. Кола та ромби складались у восьмипелюсткові квіти, якими заповнювались центральні частини передніх стінок столів та шухляд. На краях цих стінок та на ніжках робились композиції з трикутничків у вигляді 1 -2 рядів. Деякі микуличинські майстри мали свої особливі деталі орнаменту. Так, П.Сорохманюк робив на ніжках хрестики з чотирьох трикутничків, які сходяться вершинами. Д.Вередюк любив між основними композиціями вставляти дрібні хрестики та сердечка. Крім писаних столів, майстри виготовляли писані скрині, крісла (П.Сорохманюк), куделі (Д.Вередюк), кам'яні хрестата шкіряні вироби (А.Косило)^;

 

Сорохманюк Прокіп (Проць Григівчиків). Народився в 1851 році на Ділку у Микуличині. В 1874 році оженився, але швидко овдовів. Мав доньку Олену, яка теж швидко овдовіла. Лише коли вона мала 54 роки, то до неї пристав ще зовсім молодий Іван Кацуляк. Скоро, в 1928 році, помер П.Сорохманюк, а невдовзі і жінка Івана - Олена. Так ґаздівство П.Сорохманюка перейшло в чужі руки й погубилися всі нитки, які б довели до пізнання правди про великого микуличинського майстра інтарсії. Він виготовляв писані столи та скрині. Ще тепер, 70 років після його смерті, збереглося понад 30 столів його роботи. Крім столів роботи П.Сорохманюка, збереглися писані скрині, писані крісла тощо. Лише про одного «Проця Григівчикового» дійшла чутка до дослідника наших країв Я.Фальковського в 1930 роках. Інші майстри інтарсії стали відомими науці лише 1970 роках завдяки відомому краєзнавцю ІД.Клапчуку.      і

К Дмитро Вередюк народився в 1867 році на Припорі у Микуличині. Його батьками були Юра Вередюк та Маруся з Іванкових. Довго служив в австрійській армії. Ціле життя займався столярством. Виготовляв писані столи, на яких між орнаментами микуличинського стилю вклинював свої, у вигляді маленьких хрестиків, чи сердечок. Крім столів, робив різьблені куделі, веретена, топірці тощо. Помер 15 березня 1928 року.

Микола Зазульчак народився на Ділку в 1881 році. Де й коли навчився столярувати невідомо. За своє життя виготовив десятки писаних столів, але в 1970 роках М.Клапчуку вдалось виявити лише 12 з них. Столи виготовлені способом інтарсії в микуличинському стилі, але, переважно, досить грубо. Свої столярні вміння та техніку різьбярства передав своїм синам Василеві та Миколі, в виконанні яких столи виходили досить незугарними. Помер 25 жовтня 1967 року.

Яків Тефледжук народився 17 квітня 1885 року на Хижках. Женився кілька разів, але жінки вмирали. Дітей не мав, господарство записав приймакам. Я.Тефледжук знав столярство, будував хати, грав на весіллях на скрипці. Навчився столярувати, виготовляв писані столи в микуличинському стилі, але, крім класичних елементів декору, виводив іноді вазочки зі стилізованими квітами. Збереглось 9 його робіт. До самої смерті, як ніхто з чоловіків Яремчі, ходив у народному одязі. З уваги на те, що тут не зміг дістати місцевого кептаря, дістав кресаню і кептар із Жаб'ї.

 

ПИСАНКИ

 

 

Найповніше писанкову техніку Галичини вивчила І.Гургула (1929), Біляшевський (1968), Кордуба (1899) та інші.

Писанковий орнамент складається із основи і орнаменту. Основу узору творять лінії, що розміщені навкруги поверхні яйця і відмежовують поля для орнаменту: геометричного, рослинного, тваринного і предметно-побутового. Поверхня писанки може бути поділена однією лінією на дві поперечні або поздовжні частини і тоді орнамент розміщується на кінцях писанки або з двох її сторін. Коли дві або більше ліній переплітаються, то вони ділять яйце на чотири, часом вісім і більше симетричних полів і кожне поле заповнюється орнаментом. Деколи самі лінії, що ділять поверхню писанки, утворюють її орнамент (наприклад: дві поперечні і поздовжні лінії перетинаються і утворюють хрести на цілій поверхні писанки; коли перетинається більше ліній в одній точці, то вони розходяться, ніби, промені зірки і таким чином часто утворюється восьмикутна зірка на кінцях писанки). І

Нрі складається з ліній або геометричних фігур, найчастіше трикутників, одиноких чи подвійних (з них утворюються ромби). Чотири фігури (ромби або трикутники) складаються по дві-одна проти одної навскіс, або вершками до середини, при чому вершки можуть  зійтись в одному пункті. Дуже часто вершки сходяться між собою і тоді між фігурами утворюється простір у формі лінійного хреста. Таким чином, дуже часто одержується комбінація лінійного і фігурного хреста, які мають інші кольори (часто червоного і жовтого на чорному тлі). У вигляді хреста складаються також спіралі — одна або дві одна проти одної.

Переважно зустрічаються восьмикутні зірки, рідше - шестикутні, ще рідше - п'ятикутні.Складання граней і кутів зірки досить різноманітне. Кінці зірок часто прикрашають маленькими рисочками. Дуже часто на геометричних писанках зустрічаємо ламану лінію, яка прикрашає поясок і виступає як доповнення, утворює, ніби дрібну мережу навкруги зірки, хреста, ромба чи інших фігур.

Майже повсюди зустрічаються писанки, ціла поверхня яких густо покрита ромбиками, квадратиками, дрібними трикутниками. Фігури такої мережі часто відзначені (у вигляді шахової дошки) різними кольорами, або зарисовані дрібними рисочками (поздовжніми, поперечними, або сіткою з них).

Спільна ознака рослинного орнаменту є те, що він не відтворює цілих рослин, а лише окремі частини (квіти, листки і тлі.). Звичайно, рослинний орнамент комбінується з цих відокремлених частин, складаючи з них штучні гірлянди, вінки, китиці. Дуже рідко зустрічаються зображення вазона з квітами.

Тваринний мотив виступає досить рідко. На Гуцульщині зустрічаються писанки із зображенням риб, коней, оленів. Рисунки всіх цих фігур є плоскі, контуровані, геометризовані. Тваринний орнамент ніколи не вживається самостійно, а в комбінації з геометричним чи рослинним рисунками. Як основний мотив, він розташовується так само, як геометричний і рослинний по обох сторонах писанки, або по полях, зарисованих кількома лініями. Так, риба чи коні на гуцульських писанках вставляються посередині або по полях писанки завжди в багатій геометричній декорації з прямих і ламаних ліній та фігур, що створюють велику зірку навкруги основного мотиву.        Ж   |

В другій половині XIX та на початку XX століття в Микуличині було багато писанкарів. Зокрема, ціла династія писанкарів вийшла з сім'ї Анни Сорохманюк з Ворохти, яка в 1882 році вдруге вийшла заміж за микуличинця Федора Філяка (1859-1949). Від неї навчились писати писанки донька Параска Гриценько (1882-1976) та Василина Бойко ([1901-1929). Від останньої навчилась писати писанки її донька Маруся Філяк. Крім цього, ще в 1920-1930 роках зрідка писали писанки Параска Дикун (родом з Космача), яка вийшла заміж за Філяка, а відтак Іванкова

 

у Микуличині. Вона займалась писанкарством у 1905-1939 роках, проте її діти маминого мистецтва не перейняли. Мотрук Маруся (1876-1941) з Країщів від однієї наймички з Космача навчилась писати писанки і стала займатись цією справою. Від М.Мотрук навчилась цього промислу її донька Олена, що проживала на Заголицях. На Країщах писанкарством займалась також Анна Дедерчук.

Відомими писанкарями були також микуличинці Явдоха Тодорук (з Біланів), В.Бойко та Анна Філяк.



[10-03-04][Все для туристов]
Походы (0)

[09-08-22][Відпочинок і поради]
Екзотичний відпочинок : воно те коштує? (0)
[09-08-15][Відпочинок і поради]
Що дратує чоловіка на відпочинку (0)
[09-09-19][Відпочинок за кордоном.]
Тур в Середній Азії (0)