Закарпатські тамплієри

Бурхливе Середньовіччя, коли «кинджал не висихав від крові ні на мить», безперечно, асоціюється передусім із Західною Європою. Напевно, саме цей стереотип часто і заважає нам відшукувати та цінувати те, що маємо у своїй країні. А таємниць, від яких перехоплює подих і швидше б’ється серце, у нас вистачає з лишком. Історія Середнянського замку підтверджує це...

У сутінках віків

Тамплієри¹... Кожен, напевно, щось чув про них. Серед інших військово-духовних лицарських орденів їм, безумовно, належить пальма першості: про них говорять, пишуть, з ними пов’язують мрії та легенди про Святий Грааль і незліченні скарби. А починалося все у ХІІ столітті — в епоху, передусім, хрестових походів.

Відтоді, як папа Урбан ІІ в 1095 році закликав усіх лицарів до зброї задля благородної мети — визволення Гробу Господнього від невірних, Палестину лихоманило. Гинули безневинні люди, зникали духовні та матеріальні цінності.

Та війна війною, а життя продовжувалося. До Єрусалима звідусіль поспішали прочани аби поклонитися священним реліквіям. Для захисту паломників та забезпечення їх комфортної мандрівки у Палестину, далекого 1118 року лицарі Гуго де Пейєн та Жоффруа де Сен-Омер із сімома бравими товаришами заснували орден тамплієрів (храмовників)...

Без храмовників не обходилась практично жодна тогочасна військова кампанія на Близькому Сході...

Займалися тамплієри також активною медичною практикою і лихварством. Остання сфера діяльності сприяла перетворенню «бідних лицарів Христових» у справжню державу в державі, найбільших кредиторів Європи... У руках «жебракуючих» монахів, котрі згідно зі статутом мали живитися лише хлібом та водою і бути прикладом стриманості та покірності, опинились величезні багатства. Зростання могутності ордену багатьом не подобалось. Це, зрештою, і вирішило долю лицарів.

Середньовічний злочин та романтика легенд

Могильником тамплієрів судилося стати знаменитому французькому королю Філіпу IV Красивому, у межах володінь якого і розташовувались головні маєтки тамплієрів. Король, що для вирішення власних проблем не зупинявся ні перед чим..., у якийсь момент відчув занадто зростаючу потугу конкурентів і вирішив втрутитись. Тим більше, що сам неодноразово позичав гроші у храмовників, повертати які ой як не хотілося...

Восени 1307 року король наказав заарештувати всіх тамплієрів, а їхнє майно конфіскувати. У горнилі розправи опинилися і найвищі ієрархи ордену, в тому числі і Великий Магістр Жак де Мольє, якого було страчено 18 березня 1314 року.

...Великий Магістра забрав із собою на той світ і таємниці, якими повниться історія ордену. Відразу поширились чутки про казкові багатства храмовників, їхні таємні місії. У сучасній літературі і досі орден вважається передвісником масонства, а лицарські ієрархи — хранителями чи не найбільшої у світі загадки — Святого Граалю².

Середнянський маєток тамплієрів

Мудрі люди кажуть, що правда завжди посередині. То ж чому б не пошукати розгадку середньовічних таємниць саме у Середньому — закарпатському селищі, що лежить між Ужгородом та Мукачевим. Волею провидіння йому судилося стати чи не єдиним пристановищем тамплієрів на українських землях.

Дослідники твердять, що у ХІІ сторіччі котрийсь із угорських королів виділив лицарям землі в околицях сучасного Середнього з їх врожайними виноградниками. Цей маєток став одним із їхніх окраїнних, прикордонних володінь. Для його захисту і спорудили фортецю у Середньому. «Христові лицарі» встигли прославитись своєю пристрастю до спорудження неприступних твердинь... Твердиня, хоч і зазнала численних руйнувань та перебудов, збереглася досі і є унікальною в Україні. Це найбільш архаїчний і простий тип фортифікації. Середнянський замок сьогодні утворює лише масивна чотиригранна вежа-донжон, товщина стін якої сягає більш ніж два метри...

Про діяльність тамплієрів на Закарпатті відомо дуже мало, і свідчення ці є досить протилежними по своїй суті... Що ж, на те храмовники і є найбільш загадковим орденом, щоб правда про них знаходилась за сімома замками.

Про те, що було потім

Ліквідація ордену лицарів Храму змусила закарпатських монахів покинути Середнє. Та, як кажуть, святе місце не пустує, тому уже досить швидко у замку поселилися ченці ордену Св. Павла (павлікіанці), а згодом твердиня стала власністю багатих магнатів Палоці та Добо. Найбільший розквіт Середнього пов’язаний з останніми. Родина Добо володіла Середнім близько ста років — до початку XVII століття. За цей час замок декілька разів укріплювали.

...Три роки тому у закарпатській пресі з’явилося повідомлення про те, що фортецю у Середньому планує відновити український осередок модерних тамплієрів — сучасного ордену на кшталт своїх знаменитих попередників. Отак, зовсім несподівано, історія замку знову зрушила з мертвої точки. Яким буде її продовження і чи буде воно взагалі?..

Джерело: «Всеукраїнський туристичний журнал. «Карпати. Туризм. Відпочинок.»

[Івано-Франківськ]

[Івано-Франківськ]

[Івано-Франківськ]

[Гори]

[Гори]

[Гори]

[Драгобрат]

[Різне]