Вечер в Карпатах

::::::Каталог для туриста::::::

Головна » Статті » Відпочинок і поради

---

Великий піст

Великий піст Великий Піст: з 2 березня по 18 квітня. Пасхальна (Світла) седмиця: з 20 квітня по 26 квітня. Великдень: 19 квітня. Великий піст Завершальне Масляну неділю, яке називається Прощеною неділею, є останнім днем перед початком Великого посту. У 2009 році почало Посту припадає на 2 березня. У цей день останній раз вживаються в їжу скоромні продукти, і після вечірнього богослужіння в храмах здійснюється особливий зворушливий чин прощення - священнослужителі та прихожани взаємно просять один у одного вибачення, щоб вступити у Великий піст з чистою душею, примирившись з усіма ближніми. Великий Піст, який нагадує нам про сорокаденний піст Спасителя в пустелі, це найважливіший і найстародавніший з багатоденних постів, це час підготовки до найбільшого свята, свята Святого Великодня. Він же вводить нас у Страсну седмицю і потім до радощів Свята свят - Світлого Христового Воскресіння. Я не буду вдаватися в подробиці, тим більше що вже розповідала про історію цього самого тривалого посту, але нагадаю деякий деталі. Не слід плутати посаду з дієтою, яку нам призначає лікар для очищення організму або для його оздоровлення. До цієї великої події - Великого Посту - Ми готуємо духовно і тілесно. Духовна підготовка полягає в тому, щоб більше часу приділяти молитві, духовному читанню та відсторонення від усього гріховного. Пост за церковними канонами є час молитви і покаяння, коли кожен з нас повинен випросити у Господа прощення своїх гріхів (говінням і сповіддю) і гідно причаститися св. Христових Таїн, згідно заповіді Христової. Тілесна ж підготовка полягає в тому, що ми їмо тільки пісну їжу і не їмо скоромну (не пісну). Під час Великого Посту всі говіють, сповідався й причащаються мінімум один раз. Основа посту - боротьба з гріхом через утримання від їжі. Саме стриманість, а не виснаження тіла, тому правила дотримання постів кожен повинен порівняти зі своїми силами, зі ступенем своєї підготовки до посту. Бажаючі дотримуватися посту повинні порадитися з досвідченим духівником, розповісти йому про свій духовний та фізичний стан і випросити благословення на вчинення посту. Як писав святитель Іоанн Златоуст, піст - це ліки, але навіть найкорисніше ліки стає марним, якщо хворий не знає, як його вживати. Піст - це аскетичний подвиг, що вимагає підготовки і поступовості. Тим, хто починає поститися вже в зрілому віці, хто ніколи раніше не постив, необхідно входити в поствованіе поступово, поетапно, почавши хоча б з утримання від скоромної їжі в середу і п'ятницю протягом усього року. Кожен сам має визначити - скільки йому потрібно в добу їжі і пиття, потім потроху треба зменшувати кількість їжі, що вживається і довести його до того, що більше вже не можна скорочувати своє харчування, щоб не піддатися ослаблення, виснаженню, щоб пост був не в тягар, а в радість. Зміною їжі Церква має на увазі послабити чуттєвість і дати перевагу нашому духу над нашою плоттю. Переходячи з більш поживної на менш поживну їжу, ми робимо себе більш легкими, рухливими, більш здатними до духовного життя. Але і в пісній їжі Церква пропонує дотримуватися стриманість і поміркованість. Для здорових людей пісна їжа зовсім не шкідлива. Постять менше хворіють, ніж не постять, та й живуть вони не менше. Багато великих посника доживали, як це видно з житій святих, до 80, 90, 100 і більше років. Ну а кому, на слабкості здоров'я, необхідне посилене харчування, тому й Церква дозволяє полегшення від посту. Тому що вона має на увазі, як сказано вище, не виснаження нашого тіла, а лише ослаблення нашої тваринної чуттєвості. Крім іншого Піст дає нам можливість тренувати нашу волю в боротьбі зі своїми бажаннями і звичками і в перемозі над ними. Підпорядковуючи себе статуту Церкви, ми себе дисциплінуємо, проявляємо владу свою над своїми звичками і смаками, а це дуже корисно. Це нас загартовує, робить мужніше, витривалішими, міцніше, допомагає нам ставати вище своїх звичок і не бути їх рабами. Пост складається не тільки в тому, щоб замінити скоромну їжу пісне, а й у тому, щоб обмежувати себе в надмірностях і забаганках, наприклад, менше спати, утримуватися від ласощів, від куріння тютюну і т.п. Під час посту ми повинні особливо піклуватися про придушення і викорінювання своїх поганих нахилів, звичок і бажань. Іншими словами, Піст - це час роботи над собою. Великого Посту передує три підготовчі тижні. Протягом цих трьох тижнів Церква починає поступово готуватися до Великого Посту, який ділиться на Чотиридесятницю (перші сорок днів) і на Страсну Седмицю (тиждень перед Великоднем). Між ними знаходиться Лазарева Субота (Вербна Субота) і Вхід Господній до Єрусалиму (Вербна неділя). Таким чином, Великий Піст триває сім тижнів (вірніше 48 днів) і ділиться на чотири частини: Чотиридесятниця, 40 днів (з понеділка 2 березня 2009 року по п'ятницю 10 квітня 2009 року); Лазарева субота, 1 день (субота 11 квітня 2009 року); Вхід Господній в Єрусалим (Вербна неділя), 1 день (неділя 12 квітня 2009 року); Страсний Тиждень, 6 днів (з понеділка 13 квітня 2009 року по суботу 18 квітня 2009 року). Перша седмиця (тиждень) Великого посту, за православною традицією, - час особливо старанної молитви і говіння. Цей час найбільш суворого дотримання посту, що виключає з раціону м'ясні, молочні, яєчні та рибні страви. Монастирські статути наказують в цю седмицю навіть не споживати рослинної олії (так зване сухоїдіння). Тим не менш, вживання рослинної олії сучасна Церква дозволяє. Зберігачами та творцями секретів приготування різноманітних пісних страв завжди були монастирі. Ченці використовували і використовують у їжу те, чим багата навколишня природа: рибу, гриби, ягоди, горіхи, мед, овочі і фрукти. Так що і пісні страви можуть бути смачними і корисними. Головне, як було сказано вище, дотримувати помірність у всьому. У практиці вітчизняного благочестя віруючі намагалися присвятити цілком одну з седмиць поста (часто першу) постійному відвідування храму, старанному говіння, щоб в кінці седмиці (в суботній або недільний день) сповідатися і причаститися Святих Христових Тайн. Ті, хто говів в першу седмицю, зазвичай причащалися в суботу, коли Церква здійснює особливе святкування пам'яті великомученика Феодора Тирона. Перший тиждень Великого Посту (перший недільний день) - Торжество Православ'я, коли Церква згадує остаточну перемогу православного віровчення над єрессю іконоборців (які боролися з шануванням святих ікон) в 843 році. У храмах після Божественної літургії здійснюється особливий чин Торжества Православ'я. Наступний тиждень іменується другий седмицею Великого посту. Субота 2-ї седмиці - день поминання покійних. У цю Неділю Великого посту Церква молитовно згадує святителя Григорія Палами, який жив в XIV столітті - ревного поборника чернечого життя і духовного діяння, виразника особливого церковного вчення про Фаворського світла - нематеріальному благодатному Небесному світі, яким просяяв Господь при Преображенні на горі Фавор. Це вчення про можливість для людини стяжання благодаті Святого Духа, про шляхи до цього - молитві і благочестя, до чого віруючі особливо призиваються Церквою в дні посту. Тиждень 3-а Великого посту - Хрестопоклонну. Поклоніння Хресту Господньому, що здійснюється в цей недільний день, нагадує нам про те, що шлях до Воскресіння - тільки через Хрест, і порятунок душі неможливо без боротьби з гріхами і пристрастями, без претерпіння скорбот і страждань. У суботу на всенощному пильнуванні на середину храму виноситься Хрест і відбувається благоговійне поклоніння йому; назад у вівтар Хрест несеться лише в п'ятницю. Субота 3-го тижня - день поминання покійних. У Неділю 4-у Великого посту Церква звершує пам'ять преподобного Іоанна Лествичника (близько 570-649 рр..), Подвижника, який провів все життя в чернечих подвигах. Головний пам'ятник його життя - «Ліствиця» (сходи) - написане ним керівництво для сходження до духовної досконалості. Субота 4-го тижня - день поминання покійних. На 5-й седмиці утреня четверга (зазвичай відбувається в храмах у середу ввечері) іменується «стоянням Марії Єгипетської». На цій службі повністю прочитується Великий покаянний канон святителя Андрія Критського, а також читається житіє преподобної Марії Єгипетської - великої грішниці, чудово звернулася до Бога і провела все життя у подвигу покаяння. Це житіє - приклад глибини гріховного падіння та благодатного повстання, вказівка на те, що справжнє покаяння і життя в Бозі спокутує і самі тяжкі гріхи, може звести кається грішника на висоту духовної досконалості. Субота 5-го тижня - Субота акафіста. На утрені здійснюється особливе молебний спів, вихвалятиме Пресвяту Богородицю - Акафіст (пізніше по його зразку стали складатися і інші акафістному співу). 6-а седмиця Великого посту завершується Лазаревої суботою і двунадесятим святом Входу Господнього в Єрусалим (Вербна неділя), після якого починається Страсна седмиця. 7 квітня - Благовіщення Пресвятої Богородиці - велике двунадесяте свято, встановлене на згадку явлення Пресвятій Діві Марії благовісника таємниць Божих, Архангела Гавриїла. За обіцянки, даному Богу святими праведними Іоакимом та Ганною - батьками Пресвятої Діви, - з трьох до п'ятнадцяти років Вона, присвячена на служіння Богові, жила при Єрусалимському храмі. Коли Їй прийшов час залишити храм, то, за рішенням священиків, Вона була заручена Своєму далекому родичу, благочестивому старцеві Йосипу, і поселилася в його будинку в місті Назарет. Саме тут за дев'ять місяців до Різдва Христового здійснилося явлення Пресвятій Діві Архангела Гаврила, який приніс їй радісну звістку про прийдешнє чудовому, надприродне народження від Неї Сина Божого, Спасителя світу (не випадково ім'я Ісус, предреченное Архангелом Богонемовляті, означає "Спаситель"). Так блага вість (звідси - Благовіщення) про прийдешнє Різдво Христове була сповіщена світу. Благовіщення Пресвятої Богородиці може припасти на різні дні - як Великого посту, так і Страсної седмиці, Світлого Христового Воскресіння (така Великдень іменується у церковній традиції «Киріопасхою», по-грецьки - «Великоднем Господственного») або Світлої седмиці. Природно, що залежно від цього раціон допустимої їжі істотно змінюється. Якщо Благовіщення припадає на день Великодня або в дні Світлої седмиці, то, природно, всі обмеження на їжу скасовуються - дозволяється вживати для їжі будь-які страви. Вхід Господній у Єрусалим, Вербна неділя - велике двунадесяте свято, що відзначається в недільний день за тиждень до святкування Світлого Христового Воскресіння, в пам'ять про урочисте Вході Господа Ісуса Христа в Єрусалим - головне місто Святої Землі - напередодні Його Хресних страждань. Великий Четвер - встановлення Господом Таїнства Євхаристії - Причастя Тіла і Крові Христової, в який за кожною Божественною літургією чудесним чином пресуществляются підготовлені хліб і вино. За православною традицією, цього дня практично всі віруючі намагаються, належним чином приготувавшись, приступити за богослужінням Великого Четверга до прийняття Святих Христових Тайн. Велика П'ятниця - найскорботніший день церковного року. Саме в п'ятницю відбулися розп'яття і Хресна смерть Спасителя. Г [Красія] [г. Ігровец] [Горгани] [Різне] [10-02-01] [Все для туристів] Свято з присмаком бринзи (0) [09-07-30] [Відпочинок за кордоном.] Білорусь: сільський туризм (0) [09-08-15] [Відпочинок за кордоном.] Кухня Куби: гуаява наяву (0) [09-07-30] [Відпочинок за кордоном.] Париж.Париж. (0) [Івано-Франківськ] [Ворохта] [Івано-Франківськ] [Івано-Франківськ]

1 2 3 4 5 Категорія: Відпочинок і поради | Додав: galin4ik (11-02-24)

Переглядів: 958 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0

Ім`я *:
Email *:
Код *: