П’ятниця
24-03-29
13:43




Котедж
"Карпатська тиша"

Відпочинок у Яремче

0977739122 - Любов
0665020962



Вечер в Карпатах

::::::Каталог для туриста::::::

Головна » Статті » ТК "Буковель" » Гірськолижний курорт "Буковель"

БУКОВЕЛЬ - ВІДГУКИ частина 2

ЭТО СУПЕР...

Уютно, удобно, чисто, светло, уютно...Квалифицирован,обизнаний и доброжелательный персонал...Красивое мисцерозположення.Слів не достаточно,потрибно посетить...Атмосфера способствует отдыху и позитивным мыслям...
  

І В СТРАШНОМУ СНІ НЕ ПРИСНИТЬСЯ...

Вступ

Ми разом з хлопцем вирішили відсвяткувати закінчення сесії і махнути на тиждень до Карпат - розслабитися і забути знегоди.
Здавалося б, нічого не провіщало невдач...

Дорога в готель

Прибувши в Івано-франковс, намагалися знайти спосіб потрапити в готель. Знайшли цілком милого мужика, який за 200 довіз до готелю. Вже тоді під'їм до готелю викликав у мене побоювання. "А де підйомники?", - запитала я, під'їжджаючи до готелю, чекаючи побачити їх за 300 метрів(тобто десь поблизу!), як було на той час обіцяно на сайті. Глибокодумне "ммм" моєї молодої людини було єдиною відповіддю. Під'їм до готелю був неймовірно крутим. Вже тоді з'явилося відчуття, що щось не так... Як мовиться, "сутеніло".

Зустріч

Зустріч була достатньо привітною. Зустрічав керівник готелю Хому, який оперативно перевірив броню, підхопив сумки і бадьоро перепровадив нас в номер. Вікна з виходом на гору з будиночками (див. фотографію 1). Номер достатньо затишний, хоча і тісний: ремонт, велике ліжко, телевізор(купа каналів), санвузол(душова кабінка, раковина, унітаз), колонка з гарячою водою, холодильник, на підлозі ковролін. Шафа з двома вішалками всього. Ні стаканів, ні чайника. Вночі ніде аж до ресторанів Буковелі купити нічого не можна. Але це здавалося б дрібниці. Як мовиться, все агукатиметься...

У дворі.

Двір невеликий, швидше не двір, а стоянка для машин. Довкруги грязь, глина, якщо навіть невеликий плюс на вулиці. Ймовірно, заасфальтувати невелику прилеглу ділянку дорого, ну що ж, гаразд. Тільки пару хвилин в цьому дворі - і взуття потрібно терміново мити. Щіточки для протирання взуття в номері немає. Доводилося під струменем води(не рушниками ж).. Хоча, якщо б їх міняли, то можна було б і рушниками, але про це пізніше...
З деякої точки двору нарешті змогли переконатися в тому, що ми на Буковелі - із-за дерев вдалині скромно виглядав краєчок однієї із стежок спуску (див. фотографію 2). На питання, де ж 300 метрів до підйомників, керівник почухав ріпу і сказав: " Дик є десь 300 метрів...якщо по прямій рухатися... може трохи більше там". По прямій як виявився - через поля по коліно в снігу.

Як же все-таки дістатися до підйомників?

Готель все-таки як виявився не на курорті, а за межами курорту. Щоб туди добратися, керівник підвозить вранці до підйомників і увечері від підйомників по 30 грн за вояж з людини, незалежно від того, скільки чоловік наб'ється за раз в машину. Якщо заздалегідь не домовитися, то керівник може просто і не опинитися в потрібному місці з машиною і доводиться довго чекати. Якщо хочеться добратися саме тоді, як в даний момент захочеться( адже 300 метрів, ха, понти! ) те можна спускатися по-різному - по жахливо слизькій глиняній дорозі від готелю або по не менш слизьких сходах. А далі, ризикуючи потрапити під колеса, йти уподовж по проїжджій частині, оскільки проходу для пішоходів немає. І це все з бордамі на спинах. Через деякий час з'являється табличка Буковель. Весело крокуючи по грязі в гору нарешті(не пройшло і години!) дісталися до основних підйомників(см фотографію 3), продажів пропусків і шкіл їзди. Із заздрістю дивилися на тих, хто спускався з готелів, які знаходяться ДІЙСНО поряд з підйомниками. Ну гаразд, зате непогано підкотилися.

Номер

Номер не забирався НІ РАЗУ за весь наш тижневий відпочинок. Білизна, рушники НІ РАЗУ не мінялися. У душу в перший же день виявилось, що забитий стік - в процесі миття вода заливалася по щиколотку і переливалася за край душової. На декілька закликів полагодити це, керівник говорив "да-да, звичайно, обов'язково полагодимо". У результаті так ніхто до кінця відпочинку прочищати злив душу і не прийшов. Оскільки в номері ніхто не прибирав - ковролін вже на другий день був брудний від усюдисущої місцевої глини. Мокрий після катання одяг повісити ніде - дві нещасні вішалки не витримували весь вантаж - у результаті доводилося сушити на цьому ж багатостраждальному ковроліні.
І ще (ОБ ЖАХ!) жахлива чутність всього, що роблять сусіди - особливо зверху. Зверху проживала молода пара з дитиною( або стадо слонів, ми так і не зрозуміли) - кожен ранок нас будили гучний тупіт і крики, від яких здригалося все навколо. Дерев'яні балки на стелі зрадницький скрипіли в унісон крикам матусі.

Їжа і відношення персоналу в екстреному випадку

Поки ми харчувалися своєю запасеною їжею або в кафешках самій Буковелі все було в порядку. Одного разу вечорком (на третій день) вирішили ми покуштувати місцевої ресторанної смакоти. У готельному ресторані "Хома" з меню опинилися в наявності тільки супчики. Закусивши супчиком, повернулися назад в номер. Через деякий час нас прорвало. За все своє життя, ніколи такого жахливого отруєння з нами не було. Мінеральної води не було, прополоскати рот і випити відповідно нічого, оскільки в номері чайника, щоб нагрівати води, і на території води(ресторан закритий вже) - ні. Ледве рухаємося. Спроба напитися водою з під крана привела до нового нападу. Дві години не могли вийти з ванною. Стан був більш ніж жахливе. У спробі добути хоч якусь воду обійшли всіх сусідів - ні у кого не опинилося. Останньою спробою було дзвонити керівникові, оскільки виходу іншого більше не було. Дзвонили під час ночі. На 5й дзвінок він узяв трубку і вислухавши наші прохання позичити води, електрочайник, пігулку, хоч чого-небудь, щоб угамувати цей біль, сказав, що він спить, чайника у нього немає, пігулок немає, води немає, він нам співчуває, де узяти води не знає. І все сухим роздратованим тоном, неначе ми його про щось неймовірне просимо. Така сама реакція на прохання допомогти добути чайник. Окрім відчуття, що я зараз помру від болів, з'явилося відчуття, що нас зрадили. Голова працювати відмовлялася від болю, не зрозуміло що робити далі, керівник нічого не порадив. Мій хлопець шатаючись пішов "300 метрів" до Буковелі за водою і пігулками. Адже проблему з водою могли вирішити в готелі установкою одного єдиного автомата! Ну навіщо ж, дійсно, хай постояльці в екстреному випадку біжать в Буковель. Решта всього "відпочинку" була проведена в ліжку. Жодного разу керівник ні зайшов до нас і не запитав чи оклемалісь, ні чайника, нічого. І це називається маленький готель, в якому керівник "тримає всіх під крилом і про всіх піклується"??



[10-02-09][Все для туристов]
Гринджоли - со смехом к победе! (0)

[09-08-19][Відпочинок і поради]
Що таке паломництво? (0)
[09-08-15][Відпочинок за кордоном.]
Литва: країна цепелінів і смаженої селери (0)
[09-09-19][Відпочинок за кордоном.]
Янгон колишня столиця Мьянми (0)

Категорія: Гірськолижний курорт "Буковель" | Додав: vechervkarpatah (09-10-08)
Переглядів: 767 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: