|
|---|
Котедж
"Карпатська тиша"
Відпочинок у Яремче
0977739122 - Любов
0665020962
|
|
Вечер в Карпатах
::::::Каталог для туриста::::::
«Джаа-МАА-ай-кааа !!!».
«Джаа-МАА-ай-кааа !!!».
Саме цю розвеселять пісеньку радянських часів всі відразу згадують, якщо згадати однойменний острів. Ну, може ще ром тамтешнього виробництва згадано. І на цьому пізнання про далеке шматочку суші десь у Карибському морі закінчуються. Попливемо, хоча б подумки, подивимося, що за диво-острів ...
«Джаа-МАА-ай-кааа !!!». Втрачений рай
Коли в травні 1498 Христофор Колумб висадився на Ямайці, він подякував Богові за відкрився його погляду рай. А адже до цього він уже бачив і мальовничу Америку, і квітучу Кубу, жителі якої і повідали білолицьої мандрівникові, що на півдні від їх острова є вічнозелена «Хаймака» - «земля джерел». Ямайку в ті часи справді суцільно покривали джунглі (збереглася лише 1 / 5 колишньої площі), а в них водилося кожної тварі незрівнянно більше, ніж по парі (сьогодні крокодилів, черепах, змій, ігуан та іншу дику фауну можна побачити лише в охоронюваних парках) . Дякуємо Господу, 120 річок, безліч красивих каскадних водоспадів і мінеральних джерел збереглися в цілості й схоронності ...
Великий іспанський мореплавець надійшов з Ямайкою так само, як з усіма землями, на які ступала його нога: оголосив острів власністю своєї батьківщини, а сто тисяч місцевих жителів - індіанців-араваки - підданими вінценосної подружжя Фердинанда й Ізабелли. Згоди аборигенів, які до того часу навіть не підозрювали про існування на білому світі країни Іспанії, ніхто не питав. Їх просто закували в кайдани й відправили рубати дерева, вирощувати цукровий очерет і будувати перший на острові місто, майбутню першу столицю Ямайки під назвою Нова Севілья.
Вже до середини наступного століття все місцеве населення вимерло від рабської праці, хвороб, завезених європейцями, і туги за колишньою вільного життя, причому це не просто пафосні слова - сотні волелюбних індіанців покінчили життя самогубством, випивши отруйний сік касаву. Працювати стало нікому, і в 1517 році іспанці привезли на острів перших рабів з далекої Африки. Незабаром тутешні порти Порт-Роял і Кінгстон озолотилися на живому товарі. Відкрита тим же невтомним Колумбом Америка постійно вимагала припливу нової робочої сили.
Проте в 1670 році його співвітчизників з Ямайки буквально вибили заздрісні і озброєні до зубів англійці, які перетворили Порт-Роял в класичну піратську гавань. Користуючись протекцією королеви, вони грабували пропливали повз іспанські кораблі, бенкетували та безжально експлуатували негрів на благо Великобританії. Місто отримало страшне прізвисько - Содом і Гоморра Карибського моря. І кара його наздогнала відповідна: у 1692 році одночасно заскочили цунамі і землетрус завантажили нову Содом і Гоморру у водне безодню. «Білі містери» решті Ямайки злякалися, але не дуже, рабство на острові скасували тільки в 1833 році. А вже незалежність від Англії колишні раби отримали і зовсім в 1962-му. Колонізатори думали, що їм спасибі скажуть, а чорношкірі ямайці несподівано заявили: «Не хочемо більше жити в тутешніх райських кущах! Ну і нехай на Ямайці все цвіте і пахне, а ми мріємо повернутися назад, у посушливу Африку, в злиденну Ефіопію, саме там знаходиться наш втрачений рай! »
З нами Джа!
І справа навіть не в тому, що чорношкірі потрапили на острів у Карибському морі проти своєї волі, і тепер їх нащадки прагнуть на історичну батьківщину, подібно євреям. Звідки саме везли твого прадідуся в задушливому тісному трюмі через весь Атлантичний океан - з Ефіопії або з Нової Гвінеї - зараз вже точно не впізнати. Зате достеменно відомо, що прабатьком всіх жителів Ямайки є бог на ім'я Джа, а одним з його втілень на землі був ефіопський імператор Хейлі Селассі (1898-1975), «Цар царів, Володар володарів, Лев завойовник іудеїв». Від його імені до коронації в 1930 році - Рас Тафарі і народилася назва релігійного руху «растафаріанство», учасниками якого є всі ямайці від малого до великого.
Растафарі свято вірять, що коли-небудь Джа переселить їх у Землю обітовану, ні, не в Ізраїль - в Ефіопію. Чорношкірі брати багато біблійні сюжети приміряли на себе: вони, мовляв, і є описаний в Священній книзі обраний народ - коліна Ізраїлеві, розсіяні по світу. Відправлення з Африки в американське рабство зіставляється з виходом ізраїльтян до Вавилону за часів царя Навуходоносора, а значить сучасні Сполучені Штати Америки - не що інше, як новий Вавілон, вмістилище всіх гріхів людських! Обожнюваний ефіопський імператор вважається прямим нащадком легендарного царя Давида, який, отже, був чорношкірим. Як, втім, і ще один його нащадок - Ісус Христос!
Прихильника цих єретичних з точки зору християнства ідей легко впізнати за зовнішнім виглядом: дреди, в'язаний берет в різнокольорову смужку, постійне наспівування собі під ніс або голосно під гітару пісень у стилі «реггі» і, на завершення картини, - стійкий запах марихуани. Втім, на Ямайці ніхто й сам косяк у рукав не ховає. Навіщо боятися покарання за вживання та розповсюдження наркотиків, якщо навіть прем'єр-міністр заявив, що марихуана, вона ж ганджа, вона ж кайя або «трава мудрості» - частина місцевої культури!
Дреди, довгі поплутані косиця - теж не просто модна химерна зачіска, як думають представники «золотої молоді» і шоу-бізнесу, а такий же символ растафаріанства, як і листочок Ганджі. Нібито саме такі коси носили ефіопи в далекі райські часи, щоб бути схожими на «священного лева іудейського», а зараз їх можуть робити тільки пророки растафаріанской філософії. Коли в 40-і роки XX століття чорношкірі ямайці відродили давню зачіску, білі громадяни жахнулися та так її і назвали «dread locks» - «жахливі патли», а потім і просто «dreads».
Музика реггі - це окрема пісня. Самі ямайці іменують її «вібрацією коренів». Народилася ця вібрація з Бурра - старовинної ямайської музичної форми африканського, природно, походження. Спочатку використовувалася в ритуальних церемоніях растафарі. Щоб її зрозуміти, європейцю потрібно навчитися занурюватися в особливе медитативний стан. Зрозуміло, за допомогою «трави мудрості». Однак навіть якщо «білий містер» винищить ціле поле Ганджі, складати реггі, яке співала б вся Ямайка, він не зможе ніколи. Для цього потрібно бути втіленням духу бога Джа в музиці, тобто Бобом Марлі.
Великий та верескливі Марлі
Поет, музикант і незаперечний гуру для всіх растафарі народився в самому зубожілому і криміногенному районі столиці Ямайки - Кінгстона. У вуличних боях юний Боббі отримав прізвисько «Вулканічний Удар». Не меншою сили удару він завдав всього музичного світу, подорослішавши, освоївши гітару і створивши групу під назвою «волаючі». Його диски «Живцем!» (1975 р.), «растаманським вібрація» (1976), «Вихід» (1977) ставали суперпопулярним навіть в Америці, хоча, вже судячи за назвами, Боб Марлі творив у дусі растафарі, а значить виступав різко проти сучасного Вавилону. Зате завзято за об'єднання чорношкірих братів у всьому світі. Його музичні проповіді миру і любові на рідному острові припали до двору далеко не відразу.
В кінці 1976 року «волаючі» влаштували концерт за припинення кровопролитних воєн в міських гетто столиці, у відповідь з натовпу пролунали постріли. Але незважаючи на вогнепальні поранення Марлі і трьох музикантів, виступ продовжилося. А коли в 1978 році під час концерту на величезному стадіоні Боб на знак примирення з'єднав руки двох ворогуючих ямайських політиків, трибуни ревли від захвату. З'їздив растафаріанскій музикант і в благословенний Ефіопію, де миттєво став національним кумиром. У 1978 Марлі отримав Премію миру ООН за внесок в боротьбі за свободу африканських народів. У 1980 році став почесним гостем на грандіозному святковому концерті в Зімбабве, з нагоди довгоочікуваного отримання незалежності від Великобританії. А 11 травня 1981 Боб Марлі помер. Йому було всього 36 років ...
Ще в липні 1977 року Марлі отримав травму великого пальця правої ноги під час популярної на Ямайці гри у футбол. Незабаром банальний забій обернувся злоякісною пухлиною. Лікарі настійно радили музикантові терміново ампутувати палець, поки метастази не поширилися далі по організму. Боб відмовився навідріз: растафаріанство вчить, що людину не можна розбирати на запчастини, немов бездушну машину, тіло повинно залишатися цілим. І продовжив співати і танцювати, а рак між тим захоплював своїми щупальцями його легені, мозок ...
У склепі поруч з ним поклали його улюблену гітару, футбольний м'яч, згорток марихуани, Біблію і кільце - подарунок ефіопського принца. Щорічно це місце, як і будинок, де музикант жив, відвідують тисячі меломанів і растафарі з усього світу, що служить для бюджету Ямайки такий же прибутковою статтею доходу, як туризм і виробництво знаменитого рому. І неважливо, що музика реггі вже втратила колишню філософську глибину, перетворившись на ще один напрямок «шоу-бізнесу», а сам Марлі в останні роки відійшов від растафаріанства і навіть зістрижіть дреди. Для шанувальників він назавжди залишиться голосом Джа на землі. А його остання проповідь свідчила: «Я не стою ні на чиїй стороні: ні на стороні чорних, ні на стороні білих. Я на боці Бога, який спонукає мене говорити від імені всіх людей, незалежно від кольору шкіри. І я кажу вам: гроші не можуть купити мир! »
|
| Категорія: Відпочинок за кордоном. | Додав: galin4ik (11-02-17)
|
| Переглядів: 1030
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
