Четвер
24-03-28
23:38

Все для туристов [313]
Информация о г. Яремча
Все для туристів [308]
Інформація про м. Яремча
All for the tourists of [318]
Information is about the city of Yaremcha
Отдых в Буковеле - Отели [27]



Котедж
"Карпатська тиша"

Відпочинок у Яремче

0977739122 - Любов
0665020962



Вечер в Карпатах

Головна » 2011 » Січень » 16 » ПЕРКАЛАБА і друзі
20:01
ПЕРКАЛАБА і друзі

ПЕРКАЛАБА і друзі

Йордан, 19 січня, сірий зимовий ранок. На термометрі — вісім градусів морозу, сильний вітер зі снігом додає ще стільки ж. На набережній Бистриці Солотвинської в Івано-Франківську збираються учасники і друзі, напевно, найбільш гірського українського гурту — «Перкалаба». Щороку в цей день вони влаштовують тонізуюче зимове купання. Щоправда, фронтмен групи Андрій Федотов (в народі — Фєдот) купається разом з батьком майже цілий рік, і то вже більше десяти років. Решта (кожного року до компанії долучаються нові обличчя) моржують тільки на Йордан. Наразі і Федотових вже троє — маленький Данило доволі впевнено почувається у гучній чоловічій компанії, хоч у крижану воду ще не лізе.

До Андрія напередодні зателефонували декілька хлопців і сказали, що не зможуть прийти. Справи, хвороби, тепла постіль, холодна погода — іноді важко себе перебороти. Для самого Фєдота зимове купання щоразу проходить у три етапи: думки-вагання, вода, а потім — шалене відчуття задоволення, коли неможливо стримати крик...

...Поодинокі закутані перехожі здивовано озираються на веселу команду, що прямує до берега річки. Бистриця замерзла тільки місцями, тож зануритися є куди. Чоловіки, перекидаючись жартами, швидко роздягаються і один за одним «влітають» у холодну воду. Вона, звичайно, тепліша за повітря, але спочатку обпікає вогнем. Дехто ще пробує плавати або обливається, стоячи по коліна у воді. Більшість вистрибує звідти, напевно, не гірше за пінгвінів, що рятуються від морського лева. Радісні верески лунають над річкою — кайф швидко передається, і хлопців охоплює якась шалена радість і відчуття справжнього свята...

Тепер скоріше витертись і одягтися. Чай з термоса, бутерброди з сиром. Де й подівся той сірий ранок? А насправді ж довкола нічого не змінилося. Тільки з’явилося щось у грудях...

Кажуть, що в цей день купатися можна всім — ніяка хвороба не причепиться. Навіть навпаки. Фєдот стверджує: продюсер «Перкалаби» Олег Гнатів хворів минулого року саме тому, що не зміг прийти на традиційну зимову купіль. Ну, то будьмо здорові...

Христос хрестився! У ріці Йордані!

«Коли починає грати «Перкалаба», не йдеться про аналітику. Музика настільки фізіологічна, що, як горілка, спочатку хоч-не-хоч діє, а вже тоді можна роздумувати про те, що це було. Переважно хочеться повторення цього стану.

Феноменом «Перкалаби» є цимбали. Вони організовують і присмачують їх музику. У деяких моментах ритм сягає 180-ти ударів метронома на хвилину. Духові інструменти надають того звуку, від якого німіє низ живота. Особливо добре слухати «Перкалабу» на живо».

Тарас ПРОХАСЬКО, друг «Перкалаби»

Творцем естетики та ідеології групи є Олег Гнатів, відомий у музичних колах як Мохнатий.

— Олеже, що таке «Перкалаба»? Звідки вона взялася?

— Надіюся, що з неба, а не з-під землі! А що таке «Перкалаба», ми й самі ще до кінця не знаємо — час покаже.

— Далеко в Карпатських горах є ще одна Перкалаба...

— Прикол в тому, що Перкалаба — то такий малесенький присілочок на дев’ять хат під румунським кордоном, глушина, місце, де дідько добраніч каже. На все село тільки один телевізор, і той у лісництві. В селі живуть: один прапорщик з прикордонної застави, один лісник, пара лісорубів, буфетниця, декілька дідів і бабок, кілька молодих пацанів після армії і одна дівка на виданні, яку оберігає все село. Діточок відправляють учитися за 40 кілометрів у школу — вони там при школі і живуть, удома бувають на канікулах. У село можна дістатися лише з пізньої весни до ранньої осені, і то не кожною машиною. На горі стоїть колишній радянський військовий комплекс ПАМІР, розбитий — три величезні білі сфери, гуцульський Твін Пікс.

Сюди в 50-роках НКВС засилало всіляку дрібну «десиду» на лісоповал, вони тут жили в бараках-гуртожитках, з часом асимілювалися з гуцулами. Уявіть собі цей мікс: абсолютно вільні і горді горці і такі ж вільні і горді люди з міст. Живуть у «диких» горах — любляться, бавляться, діточок родять. Нікому нічого не винні й не мусять. Оце і є Перкалаба.

— Дух і настрій вашої музики цілковито перкалабські?

— Точно.

— Різні видання по-різному означають стиль групи: чи то етнічний рок, чи то етно-поп. Хтось вважає, що ви підхопили хвилю Бреговича, інші порівнюють вашу музику із звучанням фільмів Кустуріци. Прості гуцули кажуть, що «Перкалаба» — то «весілє». А ви що кажете?

— Кажу, що «Перкалаба» — то життя, яке є чудо! Це правда, що найдрайвовіша музика — на гуцульскому весіллі. Гуцульске весілля — зовсім не таке, як на рівнині, по драйву воно перевершує будь-який рок-н-рол. Музиканти грають зі швидкістю 160 ударів у хвилину, чистий драменбейс. В «Перкалабі» половина музикантів — весільні, але не «кабацькі». Звідси й стиль — музика, що проростає з гуцульських коренів.

«Перкалаба» запросто грає, де хочеш — чи то на вулиці, чи в поїзді, чи під пологовим. Жодне Різдво у Франківську не проходить без нашого колядування. Кілька чоловік замовили нас собі на похорон. І на весіллях грали, і чотири рази зустрічали наших басиста і цимбаліста з діточками новонародженими. Часом просто збираємося і граємо для друзів. Так і живемо — весело і радісно.

— «Гори» — одна з перших пісень «Перкалаби». Так само називається один з останніх альбомів. А була ще й «Музика Гр», тобо гір. Чим для «Перкалаби» є гори?

— Усім. Місцем, звідки вийшли, і куди повернемося. Жити і вмирати треба там, де тобі добре. p

Фото з архіву «ПЕРКАЛАБИ»

ПЕРКАЛАБА:

Андрій (Фєдот) Федотов (вокал, гітара)

Ярема Стецик (бас-гітара)

Володимир Шотурма (цимбали)

Сергій Шваюк (труба)

Саша Сингаєвський (барабани)

Ігор Римик (перкусія)

Сергій Леонов (гітара)

Орест Гудима (тромбон)

Олег Гнатів (продюсер) і друзі.

Штаб-квартира — Івано-Франківськ

В інтернеті — www.perkalaba.com.ua

Перший концерт «Перкалаба» дала у 1998 році в Івано-Франківську. Протягом наступних років гурт часто виступав з концертними турами у київських, московських та санкт-петербурзьких клубах, брав участь у багатьох фестивалях.

Учасники групи пишаються виступом на Майдані Незалежності у грудні 2004-го.

ФЕСТИВАЛІ:

«Культурний герой», «Пульс асфальту», «Рок-Екзистенція», «111» (Київ); «Сопот», «Лемківська ватра», «Сянок», «Етносфера» (Польща); «Мазепа-фест» (Полтава), «Рейвах» (Тернопіль), «Шешори» (Івано-Франківщина).

ДИСКОГРАФІЯ:

2002 — «Перкалаба на живо», «Музика Гр» (Івано-Франківськ).

2004 — «Свято Грибів і Форелів» («Fucksubmarine studio», Київ, «Bad Taste», Москва).

2005 — «Горрри!», («Taras Bylba Entretaiment», Київ)

2006 — Сергій «Кузя» Кузьмінський (лідер гурту «Брати Гадюкіни», тепер один з найпопулярніших ді-джеїв Москви) записав альбом реміксів «Перкалаби», які в кінці лютого видає студія «Етнодиск».

 

 Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"



[10-01-09][All for the tourists of]
On Malanku - in Vashkivci! (0)

[09-08-14][Відпочинок за кордоном.]
Спеції і пахощі - кухня Індії (0)
[09-08-14][Відпочинок за кордоном.]
Ірландія: День святого Патріка (0)
[09-07-31][Відпочинок за кордоном.]
Великобританія: географія шоппінга (0)


Категорія: Все для туристів | Переглядів: 1189 | Додав: vechervkarpatah | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: