Четвер
24-03-28
12:36

Все для туристов [313]
Информация о г. Яремча
Все для туристів [308]
Інформація про м. Яремча
All for the tourists of [318]
Information is about the city of Yaremcha
Отдых в Буковеле - Отели [27]



Котедж
"Карпатська тиша"

Відпочинок у Яремче

0977739122 - Любов
0665020962



Вечер в Карпатах

Головна » 2010 » Жовтень » 10 » Дідух!
19:17
Дідух!

Дідух!

У передріздвяний Святвечір, шостого січня, згідно з повір'ями, мало не кожна річ у домі має символічне значення. Окрасою і одним з важливих символів карпатської оселі у період традиційних зимових свят завжди був сніп жита чи пшениці — Дідух (Дідо, Дідочок, Сніп-Рай, Коляда, Колідник). Він заміняв новорічну ялинку, яка не була особливо поширена в карпатському регіоні.

Перед тим, як родина збиралася за Святвечірнім столом, зі сходом першої зірки, господар — глава роду — заносив Дідуха до світлиці. А скажімо, у лемків це робив або будь-хто із синів, або старший серед них. Отже, зодягнувшись у святкове вбрання, ґазда йшов до стодоли або комори, поважно брав заздалегідь приготованого Дідуха й урочисто ніс до хати. Переступивши поріг, скидав шапку і вітався з господинею, ніби бачився з нею вперше:

— Дай, Боже, здоров'я!

— Помагай, Боже, — відповідала вона. — А що несеш?

— Злато, щоб увесь рік ви жили багато.

А потім віншував: «Віншую вас щістєм, здоровльом, з нинішнім Світим вечором. Абисмо в радости та веселости та й до другого дочекали. Аби нас нікого не бракувало. Дай, Боже, дочекати від тепер за рік — від ста літ до ста літ, доки нам Бог поможе. Дай, Боже!». «Дай, Боже, абисмо в щістю та здоровлю відпразникували та до другого Світого вечора дочекали», — відповідала ґаздиня. Сніп ставили на лавицю в кутку стола й приповідали: «Дідо йде до хати, а всяке зло з хати».

Дідуха стояв під іконами на почесному місці. Під нього підстеляли оберемок соломи (Бабу). Святковий сніп перебував у хаті протягом тижня (подекуди навіть до Водохреща). Його присутність приносила в родину святковий настрій, затишок і врочистість. Адже це був символ доброго урожаю, миру й злагоди в родині, достатку в домі.

Традиція ставити Дідуха має давнє коріння. Ще в дохристиянських віруваннях він був утіленням бога Коляди, а також представляв дух предків, які мали прийти до своїх живих родичів. А давнє християнське трактування Дідуха — символ святого Йосифа, опікуна Святої родини.

Ще й нині на Покутті, Гуцульщині та Бойківщині Дідух означає діда — родоначальника сім'ї, а разом з ним усіх предків, які колись жили. Адже раніше у кожній родині знали, пам'ятали і вшановували всіх попередників до сьомого коліна . Саме на Святий вечір про них найбільше згадували. І протягом всього різдвяного тижня господарі щовечора «запрошували» до себе всіх, хто вже відійшов, й залишали на ніч для них на столах поминальні страви — кутю та узвар, або й узагалі до ранку не прибирали зі столу.

Вважалося, що душі померлих постійно контактують з родиною, допомагають у господарстві, оберігають домівку та поле від пожежі, повені, граду, стежать, щоб у родині був лад та спокій. З їх допомогою росло й множилося все живе. За повір'ям, пращури провідують тільки ті сім'ї, в яких шанують їхню пам'ять, тобто ставлять Дідуха.

Колись його робили з першого або останнього зажинкового снопа. Це своєрідне пожертвування найкращого збіжжя. На Бойківщині в Дідух застромляли знаряддя праці: серп, граблі (на Покутті — ложки).

На Гуцульщині ніколи не було багато зернових, тому замість жита чи пшениці могли використати овес або й бобовиння. Напередодні свята Василя (подекуди перед святом Водохреща) Дідуха опівночі виносили з хати. У цей час душі померлих начебто полишають оселю. В деяких місцевостях Сніп спалювали на дорозі. У селах Галицького району його вимолочували: хто перший вбіжить в хату, той і молотить. Потім до зерен зі святочного снопа додавали ще й ішли віншувати сусідів та знайомих, посипаючи це зерно у домівках на щастя і долю.

На Покутті частину Дідуха спалювали, сповіщаючи цим самим, що народився Новий рік. З колосків іншої частини, додаючи гілочки ялиці та васильку, робили кропило для свяченої води. Ще залишали трохи стебел на перевесла, котрими перев'язували фруктові дерева, щоб наступного року добре плодоносили.

У наш час мало хто точно дотримується традиції. Сніп часто заміняє невеликий «букет» із колосків, василька, безсмертників. А гості краю можуть придбати на базарах та у спеціальних крамничках сувенірів собі на згадку про зимові свята в Карпатах цей символ-оберіг. Теплий і сонячний різдвяний Дідух зігріє вас морозного дня та оберігатиме вашу родину й домівку від зла.

Листівки з приватної колекції Петра Арсенича

 

 Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"



[09-10-23][Все для туристов]
Зима, лыжы, спрот, отдых - Где у нас покататься? (0)

[09-07-30][Відпочинок за кордоном.]
Білорусь: походження назв білоруських селищ (0)
[09-08-20][Відпочинок і поради]
За дружинами за межу (0)
[09-07-30][Відпочинок за кордоном.]
Йорданське побережжя Мертвого моря. Все найкраще (0)


Категорія: Все для туристів | Переглядів: 1180 | Додав: vechervkarpatah | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: