П’ятниця
18-09-21
19:44

Все для туристов [313]
Информация о г. Яремча
Все для туристів [308]
Інформація про м. Яремча
All for the tourists of [318]
Information is about the city of Yaremcha
Отдых в Буковеле - Отели [27]



Котедж
"Карпатська тиша"

Відпочинок у Яремче

0977739122 - Любов
0665020962



Вечер в Карпатах

Санаторно-культурна діяльність Яремче 1








Санаторно-культурна діяльність Яремче


2.2 Особливості діяльності санаторно-курортного комплексу «Синяк»

Використання мінеральної води «Синяк» у санаторно-курортному лікуванні починається з 1832 року, коли на розпорядження адміністрації графського маєтку було збудовано примітивну «купіль», а для обслуговування пацієнтів, які приїздили сюди, – корчму.
В історичних документах цілюще Синяцьке джерело вперше згадується у XVIII столітті. Наприкінці минулого століття було лише 16 примітивних кабін для прийому мінеральних ванн. У 1922 році побудовані дерев'яні будинки барачного типу. Популярність і слава Синяцького курорту зростала нестримно. Це і спонукало господарів Мукачівської долини німецьких графів Шенборн побудувати тут у 1936 році комфортабельну купальню, а у 1939 році – душове відділення. Місцеві сірководневі джерела мають характерний синюватий відтінок. Саме тому і Синяцька долина, і річка Синявка, і сам санаторій отримали відповідну назву. Цілющі властивості тутешньої мінеральної води, чимось подібна до сочинської Мацести. Саме вона і стала головним лікувальним фактором санаторію «Синяк», зробила його відомим і надзвичайно популярним [3, с. 15].
З метою забезпечення повноцінного лікування збудований у швейцарському стилі терапевтичний комплекс, який створює умови для якісного і, в той же час, гнучкого графіку прийому хворих. Він обладнаний сучасною медичною апаратурою, лабораторною технікою. Термін лікування від 12 до 24 днів.
Лікувальний корпус містить: водолікарню (сірководневі, хвойні ванни), підводний душ-масаж, циркулярний душ, душ Шарко, висхідний душ, басейн для вертикального витягнення хребта в сірководневій воді, відділення озокеритолікування. А також кабінети фізіотерапії, лікувальної фізкультури, мануальної терапії, масажу, лазеротерапії, психотерапії, голкорефлексотерапії, андрологічний кабінет, вагінальних зрошень, кишкових зрошень, аромотерапії, мікроклізм, фітотерапії, інгаляторій. Санаторій обладнаний бюветом з сірководневою мінеральною водою та гідрокарбонатно-натрієвою «Поляна купель»
Існуючий світовий досвід питного лікування свідчить про ефективність використання таких вод при хронічних професійних отруєннях важкими металами. З цією метою найбільш широко використовуються слабо сульфідні води з 10-40 мг\л. Сірководневий іон утворює нерозчинний комплекс з іонами важких металів (свинець, ртуть, кадмій, кобальт, сурма, нікель, мідь, олово, цинк) і солі цих металів можуть у значній мірі послабляти їх токсичну дію, що сприяє виведенню їх з організму. Дослідження стверджують, що слабо сульфідні води, до яких відносяться і синяцькі, мають дію подібну до антиоксидантів при ураженні печінки.
Синяцькі мінеральні води мають діуретичний, холеретичний ефект, терапевтична дія обумовлена наявністю не тільки сульфідів, вільної сірки, але і тіосульфатів, що має значення в лікуванні імунокомплексної патології.
При прийомі синяцьких сірководневих ванн посилюється кровообіг в шкірному покриві і глибоких тканинах, у судинах серця і кінцівках, поліпшується насосна функція серця, сповільнюються серцеві скорочення, знімаються спазми судин і знижується артеріальний тиск. Сірководень при надходженні в кров через шкіру і дихальні шляхи збільшує вміст сульфгідрильних і дисульфітних груп і активізує глютадіон, що активізує ферментні системи, підвищує енергетичний ресурс кліток і тканин, підсилює регенеративні процеси, нормалізує процеси збудження і гальмування у центральній нервовій системі [Додаток А].
Сірководнева мінеральна вода використовується також у вигляді інгаляцій, кишкових та вагінальних зрошень, промивання носових ходів і додаткових пазух, а також для зрошень ясен [3, с. 19].
У санаторії використовуються додаткові послуги для лікування: підводний душ масаж, кишкові зрошення, вагінальні зрошення, аромотерапії, фітотерапія, рефлексотерапія, мануальна терапія [Додаток Б].
На сьогоднішній день курортологічний потенціал дозволяє одночасне цілорічне лікування 405 відпочиваючих у кімнатах з усіма зручностями розрахованих на одного-двох пацієнтів у п'яти спальних корпусах.
Для кращого задоволення уподобань клієнтів та співставлення з їх можливостями, впроваджена досить гнучка цінова політика щодо вартості проживання та послуг яку поділено на 12 категорій і залежать лиш від умов проживання. У санаторію є також можливість сімейного відпочинку та груп дітей.
За раціоном слідкують дієтсестри, при необхідності, лікарі призначають дієтичні страви. Крім того, бажаючі можуть замовити будь-яку страву на свій смак і посидіти у затишному бенкетному залі.
Санаторій надає багато додаткових послуг, таких як прокат телевізорів, холодильників, (у кімнати де це не передбачено), також прокат відео-фотообладнання, гірськолижного спорядження.

 
Розділ 3. Перспективні напрямки розвитку санаторно-курортної діяльності

3.1 Основні проблеми санаторно-курортної діяльності санаторію «Синяк» та шляхи їх вирішення

Першочергова проблема функціонування санаторію – це проблема збереження екологічного середовища навколо санаторія. Насамперед це стосується вирубку лісу навколо санаторію. Як наслідок вирубувань – нижня зона санаторію залишилась без прісної води.
Екологічна ситуація, яка склалася в санаторно-курортній зоні «Синяк», визнається як екологічне лихо, пов'язане з масовим висиханням хвойних насаджень. Проведення суцільних санітарних рубок на оточуючих санаторій «Синяк» схилах, можуть викликати в подальшому селеві потоки, зсуви ґрунту та снігу, зміни русел потоків та річки Синявки, а також загрозу зникнення сірководневого джерела. А це в свою чергу викличе погіршення соціально-економічної ситуації в цьому регіоні, оскільки санаторій швидко втратить рекреаційну привабливість та лікувальні властивості.
Збереження природних лікувальних ресурсів повинно бути засновано, насамперед, на охороні курортно-рекреацйної зони. Незважаючи на очевидну економічну і потребу в розвитку оздоровчо-рекреаційного комплексу, на сьогодні в Україні, за незначними винятками, не встановлені межі охоронних зон усіх видів, майже не визначені показники резервних територій для розвитку курортів навіть на найближчу перспективу. Тому особливої уваги потребує комплекс питань з санітарної охорони курортів та родовищ природних лікувальних ресурсів [20, с. 31].
Ще одна не остання проблема санаторної діяльності комплексу «Синяк» – це питання доступності санаторно-курортного лікування та задоволення попиту населення на конкретні види санаторно-курортних послуг і підвищення їхньої якості.
Санаторій нині не пустує, як це було в середині дев'яностих років, та але далеко не кожен, кому потрібно, може скористатися їх гостинністю. Путівки дуже дорогі, і ціна на них постійно зростає. Головна проблема в тому, що в Україні ставляться до лікувально-оздоровчих закладів як до комерційних структур. Високі податки, плата за оренду землі відразу обертаються підвищенням цін на путівки, роблять їх недоступними для більшої частини населення. Звичайно, така практика потребує істотної корекції з боку влади.
Якщо не вживати заходів, щоб зменшити вартість путівки і відпочинку, то санаторій втратить відпочиваючих середнього рівня. Не кажучи вже про малозабезпечених. Для покращання справи як один із варіантів є використовування різних фондів, наприклад, Фонд соціального страхування, Чорнобильський тощо [14, с. 26].
Чи не найважливішим питанням є також підготовка кадрів для роботи в санаторно-курортній галузі та їхня атестація. Уже давно назріла необхідність затвердження такої спеціальності, як «фізіотерапія, медична реабілітація і курортологія».
Стан інфраструктури в санаторному комплексі не відповідає нагальним проблемам іноземних відпочиваючих. У санаторію могла би бути перспектива нормально розвиватись при умовах, якщо у ньому зможуть повноцінно відпочивати іноземні громадяни, що можуть повністю оплачувати отримані тут послуги. Але на жаль, на даний час, потрапляючи в умови існуючого сервісу, іноземний турист часто адекватно формує негативну громадську думку. Враховуючи це, одне з чільних місць повинно зайняти створення системи належного сервісу, в основу якого покладено бажання та інтереси самого відпочиваючого, а цього, в свою чергу, можна досягнути залученням великих інвестиційних коштів в галузь та проведенням якісної сертифікації санаторних послуг.

 
3.2 Перспективи розвитку санаторно-курортної діяльності

Реалізація державної політики у сфері діяльності курортів повинна стати одним з пріоритетних напрямів національної соціальної політики та економіки, одним із важливих і ефективних заходів організації відпочинку, профілактики, запобігання і зниження захворюваності та рівня інвалідності, зміцнення здоров'я населення всіх вікових груп, насамперед дітей та жінок репродуктивного віку.
Стратегічною метою державної політики у сфері діяльності курортів є створення умов для поліпшення стану здоров'я, продовження тривалості життя та періоду активного довголіття населення, упровадження здорового способу життя шляхом формування та розвитку ефективного, прибуткового та конкурентноспроможного на світовому ринку курортного комплексу.
Реформування санаторно-курортної галузі повинне базуватися, з одного боку, на удосконаленні фінансово-економічних механізмів відтворення курортно-рекреаційного потенціалу, створенні доступного та ефективного ринку санаторно-курортних та оздоровчих послуг для максимального задоволення потреб населення, з іншого - на проведенні роздержавлення та приватизації санаторно-курортних закладів, заохочення конкуренції та оптимізації управління цими закладами.
Основними завданнями реформування санаторно-курортної галузі є здійснення заходів щодо оголошення курортів державного та місцевого значення, задоволення попиту населення на конкретні види санаторно-курортних послуг та поліпшення їх якості, комфорту, збереження та раціонального використання природних лікувальних ресурсів, підвищення рентабельності санаторно-курортних закладів, а також подолання існуючих на сьогодні проблем санаторно-курортної галузі [12, с. 56].
Оцінка потенціалу природно-лікувальних ресурсів дає підстави розраховувати, що Україна має перспективу пожвавлення санаторно-курортного лікування та оздоровлення. Це могутній потенціал розвитку міжнародного і вітчизняного оздоровлення і туризму, які є прибутковими галузями в економіці багатьох країн.
Розвиток санаторно-курортних послуг тісно пов'язаний з раціональним використанням природних територій курортів, які мають мінеральні та термальні води, лікувальні грязі та озокерит, ропу лиманів та озер, акваторію моря, кліматичні, ландшафтні та інші умови, сприятливі для організації відпочинку та оздоровлення, лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань. З метою розв'язання зазначених завдань необхідно провести медико-біологічну оцінку якості природних лікувальних ресурсів, а також еколого-економічну оцінку природних територій курортів як складової частини національного багатства країни для:
•    формування ринку природних лікувальних ресурсів;
•    реалізації платного природокористування;
•    порівняння ефективності рекреаційного та нерекреаційного використання території курорту;
•    залучення інвестицій тощо [14, с. 59].
Більшість курортів має гідромінеральну базу на підставі затверджених запасів. Втім існує значна кількість санаторно-курортних закладів, які використовують природні лікувальні ресурси, стосовно яких не проводилися геологорозвідувальні роботи. З метою оцінки та затвердження запасів гідромінеральних ресурсів для санаторно-курортних закладів, що використовують природні лікувальні ресурси з незатвердженими запасами, необхідно здійснити геологорозвідувальні роботи та провести пошуки інших гідромінеральних ресурсів для розширення профілактичних та лікувальних послуг.
Нерівномірний розподіл водовідбору за ділянками і технічна недосконалість свердловин призводять до нераціонального використання мінеральних вод на окремих родовищах.
Відбувається і протилежний процес, коли для вивчення родовищ мінеральних вод та затвердження запасів щодо них витрачено значні кошти, а родовища використовуються не в повному обсязі.
Значна частина родовищ мінеральних вод експлуатується лише для промислового розливу у пляшки. Необхідно вирішити питання щодо обмеження використання пластикової тари для розливу мінеральної води. Деякі фасовані мінеральні води доцільно використовувати в санаторно-курортних закладах місцевостей, або у закладах практичної охорони здоров'я регіонів, де згідно з медичним зонуванням існує необхідність їх вживання та профілактичного застосування за нозологічними показниками (наприклад у зонах радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи).
Оцінка сучасного використання мінеральних вод, лікувальних грязей, інших природних лікувальних ресурсів може бути проведена на підставі моніторингу цих корисних копалин. Результати досліджень дадуть змогу створити кадастр природних лікувальних ресурсів. Це, у свою чергу, буде базисним матеріалом опрацювання прогнозних оцінок перспективності природних лікувальних ресурсів [17, с. 10].
Розвиток інфраструктури курортів (транспорт, зв'язок, комунальне господарство) потребує розв'язання територіальних, соціально-економічних, і завдань, які пов'язані з розподілом і визначенням пріоритетних напрямів використання природних лікувальних ресурсів і пошуками шляхів збалансування міжгалузевих інтересів, вирішенням питань розміщення курортного, житлового, соціального, інженерно-транспортного, комунального та інших видів будівництва, відтворення культурно-історичної спадщини, охорони та збагачення природного середовища курортів.
Розвиток виробництва на курортних територіях призвів до виникнення на них індустріальних зон. Надмірна концентрація у деяких місцевостях санаторно-курортних закладів, велика питома вага промислового та сільськогосподарського виробництва, інтенсивний рух автотранспорту на загальному фоні недосконалої інфраструктури (водо- та теплопостачання, енергозабезпечення, комунальне господарство, транспорт), низький рівень комфортності оздоровниць створюють надмірне антропогенне навантаження, знижують престижність курортів та ставлять під загрозу існування сировинної бази найбільш популярних курортів.
Розвиток курортів багато в чому залежить від витрат на паливно-енергетичні ресурси, збереження яких є предметом державної політики. Залежно від умов розвитку більшість курортів не має традиційних джерел енергії. Тому виникає необхідність ширшого впровадження на курортних територіях нетрадиційних видів енергетики. Передбачається ліквідація енергетичного дефіциту курортів за рахунок застосування енергозберігаючих технологій, відтворюваних і нетрадиційних джерел енергії, встановлення лічильників обліку тепла, гарячої та холодної води, газу. Це в свою чергу сприятиме підвищенню якості екологічного стану курортів [17, с. 12].
Розвиток і поетапне становлення курортів, конкурентоспроможних на світовому ринку, неможливий за існуючого режиму водопостачання. Для розв'язання проблем водозабезпечення необхідно здійснити комплекс таких заходів:
•    реконструкція існуючих і будівництво нових об'єктів водогосподарського комплексу;
•    впровадження сучасних технологій очищення води та залучення додаткових джерел водопостачання;
•    ремонт та реконструкція існуючих аварійних мереж водопостачання і водовідводу, створення системи автоматизації та диспетчеризації водопостачання курортних об'єктів незалежно від форми власності та підпорядкування;
•    розвідування нових запасів підземних вод для питного водопостачання та раціональне використання існуючих місцевих джерел;
•    створення замкнутих систем водозабезпечення як частини безвідходних технологій;
•    реконструкція існуючих та будівництво нових каналізаційних споруд.
Для сталого функціонування курорту необхідне створення відповідної нормативної бази, яка складається із системи стандартів та інших нормативних документів, моніторингу ресурсного потенціалу та нормативно-правових актів. Що стосується санаторію «Синяк», то крім оздоровчої діяльності одним із напрямків розвитку функціонування закладу є розширення сфери його діяльності, а саме – зимовий відпочинок. Дослідження показують що гірськолижний відпочинок користується чималим успіхом на Україні та країнах ближнього та середнього зарубіжжя. Найближчі гірськолижні бази, які розташовані у Карпатах через відсутність снігу використовуються не повністю та не раціонально. Нестійкий сніговий настил не дозволяє любителям гірськолижного спорту займатися ним навіть у зимовий період. В той же час, на протязі 5-ти місяців у році в районі села Синяк Мукачівського району температура повітря не перевищує 0 С. Будівництво спортивно-туристичного комплексу з використанням системи штучного снігу дозволить вирішити дану проблему. Крім любителів гірськолижного відпочинку, комплекс зможе використовуватися для тренувань та проведення змагань спортивними клубами та збірними командами районів, областей України, а також міжнародного рівня [14, с. 27]. Все це забезпечить завантаження практично пустуючого на цей період ліжкового фонду санаторіїв, турбаз та готелів у більш повній мірі. Разом з тим запрацює вся інфраструктура регіону, відчутно збільшиться кількість робочих місць, набуде розвитку сільський та зелений туризм. Роботу гірськолижного комплексу пов'язана із роботою санаторіїв – крім активного відпочинку – проведення лікувально-оздоровчих процедур. Створена потужна інформаційно-рекламна структура ДКЗ «Синяк» (Диспетчер Курортів Закарпаття) здатна забезпечити рекламно-інформаційну підтримку комплексу та регіону в цілому.
 
Висновки

Наявність унікальних природних лікувальних ресурсів, відомостей щодо їх сучасного стану, розвинутої інфраструктури, санаторно-лікувальних закладів становлять той базовий потенціал, на основі якого має формуватись державне ставлення до раціонального використання рекреаційних можливостей курортних територій, що обумовить подальший розвиток курортної галузі України.
Для сучасної оцінки природного потенціалу курортів і забезпечення сталого розвитку курортів необхідно, перш за все, державне зведення даних про природні лікувальні ресурси й об’єкти курортної інфраструктури, що є головним завданням Державних кадастрів природних територій курортів і природних лікувальних ресурсів. Крім того, при оголошенні природної території курортною та застосуванні спеціальних економічних заходів мають бути враховані результати екологічно-економічної соціально-економічної оцінок природного потенціалу курортів та об’єктів їх інфраструктури.
Закарпатська область володіє надзвичайно благодатними умовами для розвитку практично всіх напрямків туризму та оздоровлення людей. В першу чергу, це географічне розташування і природньо-кліматичні фактори. Згідно шкали оцінки клімату рекреаційних регіонів Закарпаття займає високу позицію по сумарній тривалості благосприятливих періодів, які складають 10-11 місяців у році. Закарпатська область є однією з найбільш багатих зон бальнеологічного лікування не тільки в Україні але й у всій Східній Європі.
На сьогодні на Закарпатті вивчено понад 700 водопроявів мінеральних вод, 25 % із яких складають столові мінеральні води, а 75% – є лікувально-столовими водами і можуть бути використані з рекреаційною метою. Фактично в Українських Карпатах, у тому числі в Закарпатті, розташовано 2/3 курортів України. Закарпаття займає одне з перших місць серед інших областей України за кількістю вод, що розливаються. У регіоні проведене курортно-рекреаційне зонування території Закарпаття і виділення 10 курортно-рекреаційних зон дало можливість проаналізувати сучасний стан використання всіх родовищ мінеральних вод як при промисловій їх експлуатації для розливу мінеральних вод, так і в санаторно-курортному лікуванні.
Поглиблене вивчення можливостей найбільш раціонального використання гідромінеральних ресурсів виявило можливості створення на Закарпатті нової моделі санаторно-курортних закладів – багатопрофільних курортів. Можливості для створення подібних багатопрофільних курортів є і в Ужгородській курортній зоні та курортах Шаян, Карпати, Синяк. На базі багатьох природних лікувальних мінеральних вод, завдяки м'якому клімату, живописному ландшафту з багатою і різноманітною рослинністю в області сформувались бальнеологічні та кліматичні курорти із різними санаторно-оздоровчими закладами державного і місцевого значення. Рекреаційна територія санаторіїв складає 156 гектарів. У них функціонують лікувально-діагностичні кабінети, кабінети масажу і лікувальної фізкультури, фізіотерапевтичні кабінети, водолікарні, інгаляторії, аеросолярії.
У рейтингу попиту санаторіїв Закарпаття найвищу сходинку займає санаторій «Синяк», де лікують захворювання опорно-рухового апарату та інші. Колись збиткова оздоровниця з унікальною водою сьогодні має басейн, тут організовано гірськолижне дозвілля.
При прийомі синяцьких сірководневих ванн посилюється кровообіг у шкірному покриві і глибоких тканинах, у судинах серця і кінцівках, поліпшується насосна функція серця, сповільнюються серцеві скорочення, знімаються спазми судин і знижується артеріальний тиск. Сірководень при надходженні в кров через шкіру і дихальні шляхи збільшує вміст сульфгідрильних і дисульфітних груп та активізує глютадіон, що активізує ферментні системи, підвищує енергетичний ресурс клітин і тканин, підсилює регенеративні процеси, нормалізує процеси збудження і гальмування у центральній нервовій системі.
Керівництво санаторію прагне поєднати два напрями стратегії розвитку оздоровниці: лікування та відпочинок. Відпочиваючих гостинно чекає простора бібліотека із читальною залою, де книголюбам запропонують понад 10000 книг на будь-які смаки, клуб-кінозал, де відпочиваючі мають змогу оцінити творчі доробки вокального ансамблю, художньої самодіяльності санаторію «Синяк», будинків культури Чинадієва, Сваляви, Поляни, а також професійних колективів Закарпатської обласної філармонії, Мукачівського драматичного театру та інших. До послуг відпочиваючих відеосалон, літній танцювальний майданчик і танцювальний зал. Тут постійно проводяться веселі розважально-танцювальні вечори, вогники та концерти. Є можливість переглядати через сателітне та кабельне телебачення європейські програми, російські та українські канали. А також є шаховий, тенісний, більярдний та тренажерні зали.
Отже, головною особливістю курортних ресурсів є універсальність сполучення різних природних лікувальних факторів, які формуються природним шляхом при мінімальній участі людини. Багато з цих факторів формуються тисячі і мільйони років і їх запаси зовсім не безмежні. Вплив господарської діяльності людини порушує складену рівновагу природних факторів і може привести до незворотної втрати цілого комплексу лікувальних ресурсів.
Збереження природних лікувальних ресурсів повинно бути засновано, насамперед, на охороні курортно-рекреацйних зон. Незважаючи на очевидну економічну і потребу в розвитку оздоровчо-рекреаційного комплексу, на сьогодні в Україні, за незначними винятками, не встановлені межі охоронних зон усіх видів, майже не визначені показники резервних територій для розвитку курортів навіть на найближчу перспективу. Тому особливої уваги потребує комплекс питань з санітарної охорони курортів та родовищ природних лікувальних ресурсів.

 
Список використаної літератури

1.    Бабкин А.В. Специальные виды туризма. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2008. – 252 с.
2.    Бальнеологічні курорти та мінеральні води країн Карпатського регіону. // Довідник 2000. – Ужгород, 2000. – 84 с.
3.    Викова Л.М. Курорти Закарпаття. – К.: Здоров'я, 1985. – 80 с.
4.    Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм: сучасні концепції менеджменту і маркетингу. Навчальний посібник. – К.: Альтерпрес, 2004. – 192 с.
5.    Дорогунцов С.И., Куценко В.И., Ольшевский В.И., Гаврилюк Л.Ф. Перспективы рационального использования рекреационных ресурсов Украины в целях массового оздоровления населения. // Проблемы развития рекреационного хозяйства в приморских районах: Материалы ІV международной научно-практического семинара «Экономико-экологические проблемы приморских регионов» (г. Южный, 19-21 октября 1994 г.). – Одесса, 1994. – С. 9-11.
6.    Жук М.В., Круль Г.Я. Менеджмент готельно-курортного і туристичного сервісу. Конспект лекцій. Частина 1. – Чернівці: Рута, 2004. – 88 с.
7.    Квартальнов В.А. Туризм. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 320 с.
8.    Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2003. – 300 с.
9.    Курортно-рекреаційні зони Закарпаття. // Довідник 2000. – Ужгород, 2000. – 235 с.
10.    Курортні ресурси України. / Під ред. проф. М.В. Лободи. – К.: Укрпрофоздоровниця, «Тамед», 1999. – 334 с.
11.    Кравців B.C., Гринів Л.С., Копач М.В., Кузик С.П. Науково-методичні засади реформування рекреаційної сфери. Наукове видання. – Львів: НАН України., 1999. – 78 с.
12.    Любіцева О.О. Рекреаційна географія і розвиток туризму : Педагогічні та рекреаційні технології в сучасній індустрії дозвілля // Міжнародна науково-практична конференція (4-6 червня 2004 р.). – К.: КНУКІМ, 2005. – С. 54-62.
13.    Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторовий аспект). – К.: Альтерпрес, 2002. – 436 с.
14.    Молнар О.С., Марченко О.І. Оцінка наявного туристисно-рекреаційного потенціалу рекреаційних зон Закарпаття // Екологічний вісник. – 2008. – № 7. – С. 24-29.
15.    Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. – Львів, 1997. – 259 c.
16.    Мінеральні води Закарпаття. Питне лікувальне використання. – Ужгород, 1997. – 174 с.
17.    Москаленко В.Ф., Омецинський Б.Ф., Омельянець С.М., Бабаєв К.Д. Курортна галузь та перспективи її розвитку. // Український бальнеологічний журнал. – 2001. – №4. – С. 5-14.
18.    Омецинский Б.Ф. Курортная отрасль Украины и перспективы её развития. // Український бальнеологічний журнал. – 2002. – №4. – С. 7-11.
19.    Павлов В.І. Формування регіонального ринку рекреаційних послуг // Проблеми інформатизації рекреаційної та туристичної діяльності в Україні: перспективи культурного та економічного розвитку. – Трускавець, 2000. – С. 31-34.
20.    Поп С.С. Природно-ресурсний потенціал Закарпаття // Екологічний вісник. – 2008. – № 5. – С. 30-32.
21.    Сочка К.А. Шляхи розвитку рекреаційного комплексу Закарпаття в умовах становлення ринкових відносин : Науковий вісник Ужгородського університету. Серія – Медицина . – Ужгород, 1998. – 162-165 с .
22.    Степанов В.Н. О формировании государственной стратегии Украины по развитию рекреационного хозяйства и курортно-оздоровительного природопользования. // Проблемы развития рекреационного хозяйства в приморских районах: Материалы ІV международной научно-практического семинара «Экономико-экологические проблемы приморских регионов» (г. Южный, 19-21 октября 1994 г.). – Одесса, 1994. – С.11-13.
23.    Туристична курортологія. Конспект лекцій / Бойко І.Д., Савранчук Л.А. – Чернівці: Рута, 2007. – 116 с.
24.    Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 312 с.
25.    Харічков С.К. Реформування економічних та організаційних зв’язків у рекреаційно-туристичному комплексі регіону. // Проблеми розвитку курортної справи і туризму в Одеському регіоні: Матеріали наукової конференції 29-30 березня 2000 р. – Одеса, 2000. – С.17-19.

 
Додатки

Додаток А

Лікувальні характеристики мінеральної води санаторію «Синяк»
Головним лікувальним фактором курорту є Синяцька сірководнева вода, синюватий відтінок якої і обумовлює назву санаторію "Синяк". За хімічним складом вода слабо сульфідна, мало мінералізована, сульфатна, натрієво-кальцієво-магнієва, слабо лужна.
Існуючий світовий досвід питного лікування свідчить про ефективність використання таких вод при хронічних професійних отруєннях важкими металами. З цією метою найбільш широко використовуються слабо сульфідні води з 10-40 мг\л. Сірководневий іон утворює нерозчинний комплекс з іонами важких металів (свинець, ртуть, кадмій, кобальт, сурма, нікель, мідь, олово, цинк) і солі цих металів можуть у значній мірі послабляти їх токсичну дію, що сприяє виведенню їх з організму. Дослідження стверджують, що слабо сульфідні води, до яких відносяться і синяцькі, мають дію подібну до антиоксидантів при ураженні печінки.
Синяцькі мінеральні води мають діуретичний, холеретичний ефект, терапевтична дія обумовлена наявністю не тільки сульфідів, вільної сірки, але і тіосульфатів, що має значення в лікуванні імунокомплексної патології.
При прийомі синяцьких сірководневих ванн посилюється кровообіг в шкірному покриві і глибоких тканинах, у судинах серця і кінцівках, поліпшується насосна функція серця, сповільнюються серцеві скорочення, знімаються спазми судин і знижується артеріальний тиск. Сірководень при надходженні в кров через шкіру і дихальні шляхи збільшує вміст сульфгідрильних і дисульфітних груп і активізує глютадіон, що активізує ферментні системи, підвищує енергетичний ресурс кліток і тканин, підсилює регенеративні процеси, нормалізує процеси збудження і гальмування у центральній нервовій системі.
 
Додаток Б

Лікувальний профіль санаторію «Синяк»
Показання для лікування:
•    остеохондроз, деформуючий остеоартроз;
•    ревматоїдний артрит І та ІІ степенів активності, гормонозалежної форми;
•    склеродермія, системний червоний вовчак;
•    облітеруючий ендартерит нижніх кінцівок;
•    хвороба Бехтерєва;
•    наслідки перелому кісток із приторможеною консолідацією;
•    міозит, бурсіт, міопатія;
•    контрактура Дюпуїтрена;
•    хронічний остеомієліт (у т. ч. свищеподібна форма);
•    хвороба Рейно,(1-2 ст.);
•    хвороба Рейтера;
•    ревматизм у неактивній фазі з вадами серця при недостатності кровообігу не вище першої ступені;
•    гіпертонічна хвороба І та ІІ стадії;
•    хронічний тромбофлебіт;
•    варикозне розширення вен нижніх кінцівок;
•    радикуліт, радикулоневрит;
•    вібраційна хвороба;
•    плексит, поліневрит;
•    неврастенія;
•    нейроциркуляторна дистонія;
•    Фантомні болі;
•    хронічний простатит;
•    хронічні гінекологічні захворювання (у т. ч. непліддя);
•    цукровий діабет інсулінозалежна форма, з діабетичними нейропатіями, ангіопатіями;
•    подагра;
•    шкірні захворювання:
•    нейродерміт
•    хронічний дерматит
•    екзема
•    іхтіоз
•    псоріаз
•    себорея
•    алергічні дерматити.
Реабілітаційні відділення: для хворих з статевими захворюваннями та з порушенням репродуктивної функції.
Показами для лікування в цьому відділенні є порушення репродуктивної функції:
•    Не виношування;
•    Непліддя;
•    Гормональне непліддя
а) гіпоплазія матки б) недостатність функції яєчників
•    Трубно-перитонеальне
а) непрохідність маткових труб; б) перитонеальні зрощення;
•    Зниження скорочувальної активності маткових труб;
•    Ановуляторні менструальні цикли;
•    Слабкість другої фази циклу;
•    Ускладнення після хірургічних втручань на матці та придатках;
•    Хронічний простатит, який часто є причиною чоловічого безпліддя.
Загальні протипоказання до санаторно-курортного лікування.
•    для хворих із захворюваннями периферичної нервової системи:
Дегенерація міжхребцевих дисків у шийному, грудному та поперековому відділах: нейродистрофічні, м'язево-тонічні, вегетативно-судинні корінцеві синдроми рефлекторного і компресивного походження; плече-лопатковий периартроз симпато-радикулярний, корінцевий "плече-кисть" з помірно- або слабо вираженим болем.
Люмбалгія, люмбоішалгія: м`язево тонічна, вегетативно-судинна, нейро-дистрофічна форми з помірним або слабовираженим болем; зміщення міжхребтового диску у грудному та поперековому відділеннях без міелопатії: дискогенний попереково-крижовий радикуліт з моно-, бі- і полірадикулярним синдромом з помірно та слабо вираженим болем, синдромом радікулоішемії за умов самостійного переміщення; ураження міжхребтового диску з міелопатією, які не потребують оперативного втручання;
Стан після ламінектомії: люмбоішалгія, люмбалгія, попереково-крижовий радикуліт з моно-, бі- і полі радикулярним синдромом з помірно та слабо вираженим болем, синдромом радікулоішемії, радікуломіелоішемії, синдром "кінського хвоста" за умов самостійного переміщення. Після ламіектомії - 3 місяці згодом, переднього спонділодеза -6 місяців згодом, після папаінізації 2-3 місяці згодом за умов самостійного переміщення.
Пошкодження нервових корінців і сплетінь, периферичних нервів, плечового поясу і верхніх кінцівок, тазового поясу і нижніх кінцівок: наслідки ушкоджень корінців сплетінь, нервових стовбурів, які не потребують хірургічних втручань, з розладами руху і чутливості, больовим синдромом, ознаках продовження відновлення функцій.
ПИТНИЙ ПРИЙОМ МІНЕРАЛЬНОЇ ВОДИ ПОКАЗАНИЙ ПРИ:
•    захворюваннях органів травлення (гастрит зі зниженою, нормальною та підвищеною секреторною функцією, хронічний холецистит, дискінезія жовчних шляхів по гіпокінетичному та гіперкінетичному типах, хронічний панкреатит;
•    професійних захворюваннях (інтоксикація важкими металами і солями);
•    алергічних захворюваннях з наявністю імунокомплексного синдрому;
•    захворюваннях сечовидільної системи (сечокислий діатез)
•    захворюваннях ендокринної системи (цукровий діабет).
ТЕРМІНИ ЛІКУВАННЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЇ
Лікувальний курс розрахований на 24,18 та 12 днів (при поселенні терміном до 15 днів, доплачується різниця за повний курс лікування).
ПРОТИПОКАЗИ ДЛЯ БАЛЬНЕОЛОГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ:
•    онкологічні захворювання
•    інфекційні захворювання;
•    лихоманка;
•    загострення хронічних захворювань;
ПЕРЕЛІК ПРОЦЕДУР, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ НАШИХ ПАЦІЄНТІВ АЛЕ НЕ ВХОДЯТЬ У ВАРТІСТЬ:
•    підводний душ масаж;
•    кишкові зрошення;
•    вагінальні зрошення;
•    аромотерапії;
•    фітотерапія;
•    рефлексотерапія;
•    мануальна терапія.













[09-10-14][Все для туристів]
Ворохта? (0)

[09-07-30][Відпочинок за кордоном.]
Сінгапур: визначні пам'ятки (2)
[09-07-30][Відпочинок за кордоном.]
Версаль - дорогий куточок (0)
[09-07-31][Відпочинок за кордоном.]
Курорти Сінгапуру (0)