Неділя
18-11-18
04:08

Все для туристов [313]
Информация о г. Яремча
Все для туристів [308]
Інформація про м. Яремча
All for the tourists of [318]
Information is about the city of Yaremcha
Отдых в Буковеле - Отели [27]



Котедж
"Карпатська тиша"

Відпочинок у Яремче

0977739122 - Любов
0665020962



Вечер в Карпатах

Санаторно-культурна діяльність Яремче








Санаторно-культурна діяльність Яремче


 Лікувальні властивості багатьох природних факторів відомі з найдавніших часів, примітивні споруди для водолікування в місцях виходу мінеральних вод були свого роду прототипами бальнеологічних курортів. Чутки про лікувальні властивості деяких вод поширювались далеко за межі відповідних місцевостей, приваблюючи багато хворих. «Чудодійні» джерела та інші лікувальні фактори ставали основою лікувальних таємниць храмів, нерідко були предметом релігійного культу.
В Україні санаторно-курортна справа є одним з найдавніших видів рекреації. З ХІХ ст. відомі кліматичні курорти Південного узбережжя Криму, бальнеологічні курорти Передкарпаття та Закарпаття, Поділля, Полтавщини, грязьові курорти Криму та Одещини, які зазнали особливого розвитку у ХХ ст. Так, перші заклади в Україні, які почали функціонувати, використовуючи мінеральну воду для лікування, виникли у Шклі (1576), Саках (1799), Трускавці (1827), Одесі (1829), БерМінВодах (1862), Моршині (1877); лікувальні властивості грязей – на узбережжі Куяльницького лиману (1833), поблизу Голої Пристані (Гопри) (1895).
Система санаторно-курортних закладів розвивалась в межах державної системи охорони здоров`я, її послуги були соціально орієнтованими і достатньо дешевими для громадян (за рахунок фонду соціального страхування та інших джерел фінансування). Але недостатньо розвинена матеріально-технічна база галузі, її низька пропускна спроможність і застаріле обладнання, навіть при високій кваліфікації персоналу і досконалості методик профілактики та лікування, робила санаторно-курортні заклади важкодоступними для більшості населення.
В ринкових умовах сьогодення санаторно-курортна справа в Україні зазнає структурних змін. В першу чергу вони торкнулися організаційно-управлінських засад: зростаюча комерціалізація діяльності, вихід на ринок санаторно-курортної пропозиції, подальша сегментація даного ринку відповідно до змін попиту обумовили зміну форм власності (зокрема, розширилась колективна та приватна складові) та управлінської структури.
Санаторно-курортна діяльність за своєю специфікою стала предметом дослідження багатьох українських вчених Любіцевої О.О., Павлова В.І., Черчика Л.М., Фоменко Н.В., Артюхової І.В., Казачковської Г. В., Коніщевої Н. Й. та різнопланових статей з сучасних економічних та організаційних питань в сфері санаторно-курортної справи, які є теоретичною базою нашої роботи.
Дослідження щодо вивчення та аналізу природно-рекреаційних ресурсів Закарпатського регіону були здійснені Долішнім М.І., Мацолою В.І., Ємцем Г.С., Мікловдою В.П., Лендєлом М.А. Проблеми експлуатаційних запасів мінеральних вод Закарпаття досліджував Лобода М.В., М. Мироненко та І.Твердохлєбов вивчали основні ознаки рекреаційних територій. Вивчення санаторно-курортних зон, виділення їх у основні групи здійснено у працях Кравціва В.С. та Євдокименка В.К.
Актуальність теми даної курсової роботи визначається тим, що Україна має великі рекреаційні ресурси, до яких належать географічні об'єкти, що використовуються чи можуть бути використані для відпочинку, туризму, лікування, оздоровлення населення. Але сучасний стан господарювання вітчизняних підприємств санаторно-курортного комплексу характеризується нестійкими тенденціями функціонування, що в основному обумовлюється сезонними коливаннями попиту, недостатнім рівнем якості обслуговування та організаційним консерватизмом процесу управління. Саме це обумовлює актуальність вивчення цього питання з метою розроблення рекомендацій для покращання санаторно-курортної справи в Україні.
Мета даної курсової роботи – визначити особливості функціонування санаторно-курортної галузі як складової туристичної індустрії та проаналізувати стан та перспективи її розвитку в Україні, та, зокрема, на Закарпатті на прикладі санаторію «Синяк».
Для досягнення даної мети, ми поставили перед собою наступні завдання:
•    визначити поняття та особливості розвитку санаторно-курортної справи;
•    дати характеристику виду та складу послуг санаторно-курортної закладів України;
•    розглянути регіональну специфіку санаторно-курортних закладів України;
•    проаналізувати рекреаційний потенціал Закарпаття;
•    дати характеристику організації послуг у санаторії «Синяк»;
•    визначити основні проблеми та перспективи розвитку санаторно-курортної діяльності санаторію «Синяк».
Предмет даної курсової роботи – організаційно-економічні аспекти підвищення ефективності функціонування санаторно-курортного господарства як складової туристичної індустрії.
Об’єкт дослідження – лікувально-оздоровча діяльність санаторно-курортного комплексу «Синяк».
Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків. Списку використаної літератури та додатків. У першому розділі «Особливості санаторно-курортної галузі як складової туристичної індустрії» ми розглядаємо поняття, змісту та розвиток санаторно-курортної справи, характеризуємо види та склад послуг санаторно-курортної закладів України, а також визначаємо їх регіональні особливості. У другому розділі «Функціонування санаторно-курортної закладів Закарпатської області» даємо характеристику курортного потенціалу регіону, та аналізуємо діяльність санаторію «Синяк». У третьому розділі «Перспективні напрямки розвитку санаторно-курортної діяльності» характеризуються існуючі проблеми функціонування санаторію «Синяк», та визначаються шляхи та напрямки вдосконалення послуг у даному санаторії.
 
Розділ 1. Особливості санаторно-курортної галузі як складової туристичної індустрії

1.1 Поняття, зміст та розвиток санаторно-курортної справи

Санаторно-курортна справа має дуже давню історію. У ранньому середньовіччі відомими курортами були Пломб'єр-ле-Бен і Ахен – улюблене місце відпочинку імператора Карпа Великого. У подальшому прославились мінеральні джерела Спа і Котре. Поступово джерела переходили у власність монастирів, лікувальну дію мінеральних вод пов'язували з охороною святими.
Вже у ХVІ-ХVІІ ст. в літературі починають розглядатися питання будівництва, облаштування і порядку експлуатації курортних місць. Так, в середині XVI ст. в Карлсбаді вперше введено мито з пацієнтів і встановлено порядок проведення лікувальних заходів.
На початку XVII ст. у Франції була створена інспекція, завданням якої став нагляд за станом курортів та їх експлуатацією. При цьому користування курортами продовжувало залишатися виключно привілеєм знаті. Тільки в ХVІІІ-ХІХ ст. у зв'язку з розвитком промисловості, торгівлі і транспорту починається інтенсивний розвиток європейських курортів на основі комерційного підходу [24, с. 241].
Пожвавлення курортної справи супроводжувалось розширенням кола їх відвідувачів за рахунок представників буржуазії, крупних чиновників, інтелігенції. З ініціативи англійського лікаря Р. Рассєла в 1792 р. заснований перший дитячий приморський санаторій в Маргіті; згодом дитячі курорти виникли в Італії і Франції. В XIX – на поч. XX ст. відбувається офіційне відкриття більшості сучасних європейських курортів, які набували вигляду не тільки лікувальних комплексів, але і місць відпочинку і туризму.
На сучасному етапі курортологія – це наука, що вивчає лікувальні курортні чинники. Курорт – це місцевість з набором лікувальних чинників, певними кліматичними, географічними та гігієнічними умовами [24, с. 252].
Санаторно – курортне господарство – це група спеціалізованих будинків і споруд з відповідним матеріальним і обслуговуючим забезпеченням, які покликані задовольняти потреби населення у лікуванні і відпочинку.
Крім того, до завдань курортології входять пошук і дослідження курортних ресурсів, вивчення потреб населення в санітарно-курортному лікуванні і розробка наукових основ його організації, принципів і нормативів курортного будівництва і благоустрою, включаючи питання санітарної охорони курортів. Розділами курортології є бальнеологія, бальнеотерапія і бальнеотехніка; грязелікування, медична кліматологія і кліматотерапія; окремий розділ вивчає питання організації, планування і будівництва курортів [24, с. 241].
Лікування і оздоровлення людей – винятково важливе соціальне завдання. Його актуальність в Україні зростає у зв’язку з різким погіршенням демографічної ситуації, чорнобильською катастрофою, забрудненням у багатьох районах навколишнього середовища.
Санаторно-курортне господарство переважно створюється в місцях зосередження сприятливих рекреаційних ресурсів, лікувальні та оздоровчі властивості яких мають територіальні особливості. Це визначає спеціалізацію санаторно – курортних регіонів на наданні певних видів лікувальних чи відпочинкових послуг.
До санаторно – курортного господарства належать лікувально – профілактичні заклади: санаторії та пансіонати з лікуванням, що на певний час надають хворим лікувальні послуги переважно використовуючи цілющі властивості природних ресурсів. До санаторно – курортного господарства входять також будинки, пансіонати та інші заклади відпочинку населення, що призначені лише для відпочинку.
Велику ефективність лікування і відпочинку мають санаторії та пансіонати з лікуванням, а також будинки та пансіонати відпочинку. Санаторії та пансіонати з лікуванням – це заклади, що на певний час здійснюють так зване реабілітаційне (відновлювальне) лікування хворих. Ці заклади мають необхідне медичне обладнання, широко використовують для лікування цілющі властивості наявних природних ресурсів. Санаторії, пансіонати, бази тощо – це суто відпочинкові заклади [10, с. 185].
Санаторний режим поєднує елементи активності та спокою, тренування і щадіння й диференціюється залежно від стану пацієнта на щадний, тонізуючий і тренувальний із різним поєднанням навантажень.
Різними є терміни перебування пацієнта на санаторно-курортному лікуванні. У більшості санаторіїв тривалість однієї зміни становить 24 дні. У спеціалізованих санаторіях перебувають 28-53 дні, а іноді й більше (дитячі протитуберкульозні санаторії, відділи для лікування спіральних хворих).
Санаторії для дорослих підпорядковуються профспілкам. Керівниками і контролюючими органами є Центральна рада з управління курортами і санаторіями профспілок з мережею відповідних територіальних рад.
Основні профілі санаторіїв:
•    для лікування пацієнтів з хворобами серцево-судинної системи;
•    для лікування пацієнтів з хворобами органів травлення;
•    для лікування пацієнтів з хворобами органів дихання (не туберкульозного походження);
•    для лікування пацієнток з хворобами жіночої статевої сфери;
•    для лікування пацієнтів з хворобами органів руху;
•    для лікування пацієнтів з хворобами органів шкіри;
•    для лікування пацієнтів з хворобами нирок і сечовивідних шляхів;
•    для лікування пацієнтів з порушенням обміну речовин [10, с. 197].
Є також санаторії для дітей, підлітків для лікування туберкульозу, хвороб внутрішніх органів, спастичних паралічів тощо.

1.2 Види та склад послуг санаторно-курортної закладів України

Нині в Україні діє 45 курортів загальнодержавного та міжнародного і 13 курортів місцевого значення, де функціонує 544 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням загальною одноразовою чисельністю понад 150 тисяч місць існує також перелік з 265 зарезервованих для організації зон лікування, відпочинку та туризму.
За унікальністю та цінністю природно-лікувальних ресурсів та рівнем облаштованості виділяють курорти державного та місцевого значення.
Підставою для визначення території як курорту є наявність природних лікувальних ресурсів, необхідної інфраструктури для їх експлуатації та організації лікувально-профілактичної діяльності.
За класифікацією курорти поділяють на:
•    бальнеологічні;
•    кліматичні;
•    грязьові [1, с. 93].
Найбільшу привабливість серед курортних територій мають АР Крим, Закарпатська та Івано-Франківська, Одеська, Харківська, Чернівецька, Львівська та Київська області. Існують традиційні і перспективні санаторно-курортні райони з унікальними природними ресурсами для відпочинку і лікування. Одним із критеріїв перспективного санаторно-курортного будівництва є наявність або відсутність у певній місцевості гідромінеральних ресурсів.
Послуги санаторно-курортних закладів в Україні становлять майже 40% від загального обсягу діяльності туристської галузі. Країна має широку і різноманітну ресурсну базу, представлену майже всіма бальнеологічними типами мінеральних вод: вуглекислі; радонові; сульфідні; залізисті; бромні, йодобромні та йодні; кременисті; води з підвищеним вмістом органічних речовин; води без специфічних компонентів тощо. Грязьові курорти використовують торфові, мулові, сапропелеві грязі, значні поклади яких є в озерах та лиманах Криму, Одеської, Херсонської, Запорізької областей
Відповідно до Закону України «Про курорти» до природних лікувальних ресурсів належать мінеральні води, лікувальні грязі, ропа лиманів та озер, морська вода, природні об’єкти і комплекси із сприятливими для лікування кліматичними умовами, придатні до використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань, кожний з яких є самостійним об’єктом геологічного середовища, потребує різнобічного підходу до вивчення контролю стану і використання.
Сприятливий клімат на всій території України дозволяє широко використовувати кліматотерапію як один із методів лікування і профілактики багатьох хвороб. Клімат широко і з успіхом використовують на будь-якому курорті як основний лікувальний чи оздоровчий чинник. Найсприятливіші умови протягом усього року мають Південний берег Криму, Закарпатська, Кримські і Карпатські гори. Особливим лікувально-оздоровчим природним лікувальним ресурсом є унікальний мікроклімат печер та шахт (Слов’янські та Солотвинські соляні шахти) [10, с. 217].
В Україні наявні також значні запаси гідромінеральних ресурсів. На 70 курортах відкрито 442 санаторно-курортні установи, які в лікувально-оздоровчому процесі використовують природні лікувальні ресурси, зокрема мінеральні води та лікувальні грязі. Але цими лікувальними закладами поки що освоєно лише 8% експлуатаційних запасів мінеральних вод.
Для санаторно-курортного лікування, фасування та розливу у пляшки використовуються запаси понад 200 родовищ мінеральних вод і 25 родовищ лікувальних грязей. На території України поширені мінеральні води практично всіх бальнеологічних типів: вуглекислі, радонові, сульфідні, залізисті, миш’яковисті, йодні, йодобромні, кремнієві, води з підвищеним вмістом органічних речовин, води без специфічних компонентів та властивостей та лікувальні грязі всіх генетичних типів: мулові сульфідні, торфові, сопкові та сапропелеві [15, с. 76].
Спеціалізована мережа дитячих санаторних закладів становить 38,5% від загальної чисельності санаторіїв і розрахована переважно на тривале лікування та оздоровлення дітей різного віку. Щорічно в санаторіях оздоровлюються понад 220 тис. дітей і більшість з них в санаторіях Криму, Одеської, Київської та Житомирської областей. Ще понад 55 тис. дітей щорічно проходять профілактично-санаторне лікування у позаміських санаторно-оздоровчих закладах, яких найбільше у Криму, Київській, Одеській, Донецькій та Рівненській областях.
Вагомим плюсом багатьох українських курортів є одночасне використання багатьох лікувальних факторів (клімату, мінеральних вод, лікувальних грязей, озокериту). Властивості природно-лікувальних ресурсів визначають спеціалізацію курортів (медичний профіль).
За медичним профілем в структурі українських санаторіїв переважають ті, які спеціалізуються на лікуванні:
•    органів кровообігу – переважно заклади кліматичних та бальнеологічних курортів АР Крим, Одеської, Донецької, Київської областей;
•    нервової системи – бальнеологічні, грязьові та кліматичні курорти Одеської, Донецької, Запорізької, Закарпатської областей та АР Крим;
•    органів дихання (не туберкульозного характеру) – приморські, бальнеологічні та спелеологічні курорти АР Крим, Донецької, Закарпатської, Одеської областей;
•    органів травлення – бальнеологічні курорти Львівської, Закарпатської, Полтавської, Харківської областей;
•    органів опорно-рухової системи – грязьові, бальнеологічні, приморські курорти АР Крим, Одеської, Запорізької, Донецької областей [10, с. 239].
 
1.3 Регіональні особливості розвитку санаторно-курортної закладів України

Особливості розвитку регіонального курортного комплексу України визначаються різноманітністю запасів природних лікувальних ресурсів.
Бальнеологічні ресурси України. Радонові мінеральні води застосовують курорти Хмільник, Кремінна, санаторіями та водолікарнями Житомира, Черкас («Радон»), Білої Церкви, Миронівки, Полоного (Хмельницька обл.). Даний тип вод має значні ресурси для розширення їх використання особливо у південно-східних областях ареалу поширення.
Йодні, бромні та йодобромні мінеральні води застосовують в оздоровницях Криму та Закарпаття (Берегівська КРЗ).
Родовища сульфідних мінеральних вод заходу України широко використовуються курортами Немирів, Шкло, Любень Великий, Черче, в той час як на півдні України залишаються швидше перспективними щодо пошуків та експлуатації.
Переважно прісні кременисті мінеральні води використовують для розливу (березівська, харківська №1, кам’янець-подільська, хмельницька тощо) та на курортах Березівка, Рай-Оленівка Харківської області.
Джерела вуглекислих мінеральних вод приурочені до території Закарпаття, Покуття, заходу Буковини та Керченського півострова і їх широко використовують санаторно-курортні заклади Закарпаття та на розлив [17, с. 8].
Мінеральні води з підвищеним вмістом органічних речовин поширені на території Львівської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької та Івано-Франківської областей. Саме ці прісні води принесли світову славу оздоровницям Трускавця. На базі їх використання розвивається курортне господарство Сатанова, Східниці; функціонують санаторії «Україна» (Хмельницька обл.), «Збруч» (Тернопільська обл.).
Мінеральні води без вмісту специфічних компонентів застосовують курорти Трускавець, Моршин, Миргород, Слов’янськ, санаторії Одеської групи курортів, Криму тощо.
Миш’яковисті мінеральні води мають в Україні вузько локалізований прояв в околицях с. Кваси Рахівського району Закарпатської області. На основі їх використання функціонує санаторії «Гірська Тиса», який має лише два світових аналоги [2, с. 19].
Залізисті мінеральні води в основному використовуються у якості лікувально-столових і йдуть на розлив. Їх прояви є у Вижницькому, Новоселицькому, Хотинському, Сокирянському районах Чернівецької області, на півночі Донеччини.
В санаторно-курортних закладах України найширше застосування мають мулові органо-мінеральні сульфідні грязі солоних озер та лиманів Азово-Чорноморського регіону. За розвіданими запасами найбільшими родовищами є лимани: Алібей, Шагани, Куяльницький, Тилігульський, Хаджибейський та ін.; озера: Кизил-Яр, Узунларське, Тобечицьке, Чокрацьке, Генічеське. Приблизно половина родовищ поки що не експлуатується. Поряд з тим, мулові грязі знайшли широке застосування, як самостійно так і в поєднанні з іншими лікувальними факторами в санаторіях Бердянська, Гопри, Євпаторії, Зотоки, Сак, Сергіївки, Слов’янська, Солоного Лиману, Феодосії, Чократу, Шкла, Одеської групи курортів.
У північній та західній частинах України поширені торфові лікувальні грязі, які знайшли застосування на курортах Шкло, Моршин, Хмільник, Миргород, Горинь, Любень Великий, Черче, у водолікарнях відповідних областей. Дуже негативний вплив на використання торфових лікувальних грязей мала аварія на ЧАЕС [12, с. 55].
В рекреаційному господарстві України обмежено використовуються (курорт Феодосія) сопкові грязі з Булганацької групи вулканів на Керченському півострові, а в санаторно-профілактичних закладах переважно Карпатського регіону (зокрема оздоровниці Трускавця) широко застосовують озокерит (гірський віск).
Найкращі в кліматичному відношенні рекреаційні території зосередженні на узбережжі Чорного та Азовського морів (переважно для літнього відпочинку), та Карпатах і Закарпатті (як літня, так і зимова рекреація). Важливим плюсом для розвитку туристсько-рекреаційного комплексу є відсутність періоду акліматизації для жителів переважної частини Європи, які є потенційними споживачами українського туристичного продукту.
Південний берег Криму – один з основних кліматичних рекреаційних районів України. Тривалість сонячного сяйва (2200–2350 год./рік), комфортні погодні умови, які створюють можливість цілорічного функціонування санаторіїв та насиченість повітря фітонцидами і морськими солями сприяли формуванню на південному узбережжі Криму близько двадцяти приморських кліматичних курортів та курортних місцевостей: Алупка, Алушта, Гаспра, Гурзуф, Коктебель, Кореїз, Лівадія, Масандра, Сімеїз, Судак, Феодосія, Форос, Ялта та ін.
Особливі кліматичні умови склалися в гірських районах України: Карпатах та Кримських горах. Кліматичні умови Карпат є більш комфортними для організації зимових видів рекреації, а передгірних районів та Закарпаття, як зимових, так і літніх. Важливими кліматичними курортами регіону є Ворохта, Косів, Шешори, Яремча, Ясиня, Яблуниця, Славське, Сойми, Чинандієве, Кобилецька Поляна тощо. В межах гірсько-кримської кліматичної області розташований кліматичний курорт Старий Крим [15, с. 122].
Найсприятливіші кліматичні умови для лікування та відпочинку в рівнинній частині України склалися на вузькій (до 40 км) приморській смузі, де і знаходяться основні приморські кліматичні курорти степової зони України, придатні для геліо-, аеро-, таласо- та кінезотерапії: Бердянськ, Євпаторія, Кароліно-Бугаз, Кирилівка, Коблеве, Кремінна, Маріуполь, Одеса, Очаків, Саки, Сергіївка, Скадовськ, Слов’яногірськ тощо.

 
Розділ 2. Функціонування санаторно-курортної закладів Закарпатської області

2.1 Загальна характеристика санаторно-курортного потенціалу Закарпаття

Закарпатська область відома як один із найпрестижніших куточків для лікування та відпочинку людей. Розвинута мережа санаторно-курортних комплексів, туристичних баз, унікальні мінеральні джерела та термальні води, понад 400 видів яких уже досліджено, а також краса карпатської природи приваблюють туристів та відпочиваючих з усього світу у будь-яку пору.
На основі мережі санаторно-курортних, лікувально-оздоровчих, туристичних та лікувальних закладів Закарпатської області виділено 10 рекреаційних зон. Це Ужгородська, Мукачівська, Великоберезнянсько-Перечинська, Міжгірсько-Воловецька, Свалявська, Іршавська, Берегівська, Хустсько-Виноградівська, Тячівська, Рахівська. Визначення меж рекреаційних зон виходить із поняття єдиного медичного простору, яке об’єднує лікувальні, лікувально-оздоровчі та курортні заклади і підпорядковує їх єдиній меті – максимальному використанню природних ресурсів для оздоровлення на Закарпатті [20, с. 30].
Берегівський район. Спортивно – оздоровча база «Нодь – Ердев» УСБ «Закарпаття». Дитячий відпочинок і оздоровлення в літній період. В оздоровниці діє відкритий басейн з термальною мінеральною водою.
ТОВ «Санаторій «Косіно». Дитячий відпочинок і оздоровлення в літній період. В оздоровниці діє відкритий басейн з термально – мінеральною водою.
Виноградівський район. Санаторій «Теплиця» розташований у підніжжя Чорної гори, в передмісті районного центру – м. Віноградів. Спеціалізація: захворювання і травми опорно-рухального апарату, захворювання кістково – м'язової системи, органів серцево – судинної системи, дихальних органів, органів травлення. Основний лікувальний чинник: мінеральна вода. Лікувально – оздоровчі послуги: бальнеолікування, гідротерапія, фізіотерапія, мануальна терапія, басейн з термальними мінеральними водами.
Іршавський район. Пансіонат «Факел» розміщений на березі річки Боржави, пансіонат одночасно приймає 200 відпочиваючих. У комплекс оздоровлення входять: бальнеологічні процедури, озокеритолікування, фітотерапія, бювет мінеральних вод.
Міжгірський район. ДП «Санаторій «Верховина». Оточений горами, на висоті 600 м над рівнем моря, недалеко від знаменитого оз. Синевир. Особливість санаторію – гірський лікувальний клімат і унікальна вуглекисла мінеральна вода хлоридно-гідрокарбонатно-кальцій-натрійного складу, відома як «Сойми». Дозволяє успішно лікувати захворювання органів травлення, анемії, результати отруєнь солями важких металів, радіаційного опромінювання, порушення обміну речовин.
Мукачівський район. Санаторій «Карпати» розташований в лісопарковій зоні клімато-бальнеологічного курорту «Карпати» в урочищі Берегвар, в долині річки Латориця, у передгір'ї південного схилу Ужгород – Хустського хребта, на висоті 210 м над рівнем моря. Прикраса санаторію – старовинний палац, що належав австрійському державному діячу графу Шенборну. Унікальний м'який клімат, надзвичайно чисте повітря, насичене ароматами лісу, легкими аероніямі і фітонцидами в комплексі з використанням мінеральних вод «Карпатська» і «Поляна Купіль» сприяють успішному лікуванню хворих з хронічними захворюваннями органів кровообігу, центральної нервової системи і оздоровленню вагітних з акушерськими і екстрагенітальними патологіями, покращують обмін речовин, роботу органів травлення, опорно – рухового апарату.
Санаторій «Перлина Карпат» розташований за 12 км від районного центру – м. Мукачево, на південному лісистому схилі гори, на висоті 350 м. над рівнем моря.
Санаторій оснащений сучасним медичним устаткуванням. Лікувальна база має розширений спектр оздоровчих процедур. Функціонують кабінети УЗІ, КФДЮ, ЛФК, ендоскопії, фіто-бар, бювет. До послуг відпочиваючих – декілька видів лікувально – оздоровчих ванн, масажні кабінети, підводний душ – масаж, гідротерапія, зрошування кишківника, електролікування, інгаляторій, рефлексотерапія, кабінет лазеро-пунктури, лазерне опромінювання крові, стоматологічний кабінет, психотерапія, мануальна терапія, іридодіагностика. В санаторії діє великий критий басейн, сауна, тренажерний зал, відкриті спортивні майданчики. Лікування: хвороби серцево-судинної системи, цукровий діабет, легкого і середнього рівнів, захворювання сечостатевої системи, хвороби шлунково – кишкового тракту з використанням лікувальної мінеральної води «Поляна Купіль».
Санаторій «Синяк» розташований в екологічно чистому куточку Закарпаття, на висоті 500 м. над рівнем моря, в Синяцькій долині. Головний лікувальний фактор – синяцька сірководнева вода, в назві якої відображена її особливість – синюватий відтінок. Практично неможливо виділити частину людського організму, на яку не мала б оздоровчого впливу синяцька вода. До послуг охочих пройти курс оздоровлення в санаторії – проживання в номерах 12 типів; триразове харчування, багатопрофільне лікування, гірськолижні траси (300, 1200 м.); сауна з басейном, кафе, диско – клуб, комп’ютерний зал.
Лікувально-оздоровчий пансіонат «Баркасово» розташований в дубовому гаї, площею 2 га, за 1, 5 км від траси Мукачево – Чоп, за 17 км від м. Мукачево. З давніх пір і до наших днів були знамениті баркасовські лікувальні ванни, вода в які потрапляє з власної артезіанської свердловини і після підігріву до 20°С набуває особливі цілющі властивості для органів опорно – рухового апарату.
Перечинський район. Лікувально – оздоровчий комплекс «Полонина»
У комплексі створені всі умови для відпочинку і оздоровлення. До послуг відпочиваючих – кафе-бар, колиба, шашлична, пункт прокату спортивного і гірськолижного спорядження, гірськолижний підйомник ( довжина 300 м), волейбольний майданчик, тенісний корт, сауна. Для лікування і оздоровлення пропонуються слабосульфідні ванни, купання в басейні з гідро-карбонатно-натрієвою водою. Можливе використання для пиття і інгаляцій слабомінералізованих сульфатних-гідро-карбо-натних кальцій – магнієвих вод.
Рахівський район. Лікувально – оздоровчий комплекс «Високі Карпати» розташований в центрі високогірного, гуцульського села Ясіня. До послуг відпочиваючих: сучасні двомісні кімнати зі всіма зручностями, номери «люкс», сауна, ресторан, колиба – шашлична, більярд – бар, стоянка автотранспорту, пункт прокату. Надаються лікувально – профілактичні послуги. Найбільшою популярністю користуються лікувальні ялівцеві ванни, які успішно лікують хвороби опорно – рухового апарату та високодепресивна соляна камера (печера), де лікують органи дихання.
Санаторій «Гірська Тиса» знаходиться в гірському гуцульському селі Кваси, знаменитому своїми унікальними мінеральними водами. По своїх лікувальних якостях Квасівська вода не має аналогів в Україні. Вода добре лікує хвороби опорно рухового апарату: ревматоїдний артрит, остеохондроз хребта, деформуючий остеоартроз, радикуліт; хронічний гастрит, залізодефіцитні анемії, хвороби шлунку, щитовидної залози, цукрового діабету, подагру, псоріаз, наслідки радіаційного опромінювання.
Лікувально – оздоровчий комплекс «Трембіта» розташований в смт. Кобилецька Поляна, біля підніжжя гори Кобила. Екологічно чисте навколишнє середовище і велика кількість лікувальних джерел (слабо і маломінеральні води гідрокарбо-натно натрієво-магнієво-кальцієвого складу). До послуг відпочиваючих: сучасний триповерховий корпус, зручності в номерах, їдальня, сауна, більярд – бар, колиба – шашлична, пункт прокату, гірськолижні витяги, автостоянки, автотранспортні послуги.
Свалявський район. ЗАТ Санаторій «Кришталеве джерело» бальнеологічний санаторій діє на базі родовища вуглекислої середньої мінералізації гідрокарбонатно-натрієвої слабокислої води «Лужанська». В одному чотириповерховому корпусі розміщені спальні і лікувально - оздоровчі комплекси (зокрема басейн).
ДП Санаторій «Поляна» розташований в смт. Поляна, в якому проводиться оздоровлення і надається лікування страждаючим хворобами органів травлення: хронічні гастрити, ентероколіти, ентерити, холіцистити і т.д. В лікуванні використовується мінеральна вода «Поляна Купіль», бювет якої знаходиться на території санаторія. До послуг відпочиваючих: клуб, бібліотека, спортивні і танцювальні майданчики.
ДП Санаторій «Сонячне Закарпаття» розміщений в Поляна, в якому лікують захворювання органів травлення ( з підвищеною, нормальною і пониженою шлунковою секрецією ), порушенням обміну речовин і т.д.
Санаторій «Квітка Полонини» лаурерат рейтингу «Кращі підприємства України» в номінації «Санаторно-курортні послуги» (2003 рік), санаторій розташований на березі річки Пині, на висоті 280 м над рівнем моря. Основним лікувальним чинником є мінеральні вуглекислі гідрокарбонатно – натрієві води Голубінського родовища, які подаються в бювет безпосередньо з свердловини – «Лужанська – 7», «Лужанська», «Поляна Квасова». В санаторії лікують захворювання шлунково – кишкового тракту, хвороби ендокринної системи і порушення обміну речовин, захворювання нирок, серцево – судинні захворювання, центральної і периферійної нервових систем, опорно – рухового апарату [14, с. 24].
Тячівський район. Українська алергологічна лікарня розташована в смт. Солотвино, лікування проводиться в підземному відділенні на глибині 300 м. Успішне лікування бронхіальної астми легкого та середніх ступенів і інших алергічних захворювань дихальних шляхів.
Хустський район. ДП Санаторій «ШАЯН» знаходиться за 18 км від м. Хуст, на схилах Вігорлат – Гутинського хребта, на висоті 210 м над рівнем моря, біля підніжжя гори Великий Шаян. В санаторії лікують хвороби системи травлення, особливо ефективне лікування людей із захворюванням печінки, підшлункової залози і кишечника. Для лікування використовуються мінеральні води: вуглекисла, кремнієва, малої мінералізації, хлоридно – гідрокарбонатна, кальцієво – натрієва. До послуг відпочиваючих: клуб, кінозал, бібліотека, танцювальний майданчик, аеро-солярій.
ТОВ «Сільгоспромрекреація» «Теплі води» надає рекреаційні послуги, послуги по оздоровленню, ванни з використанням вуглекислої хлоридно-натрієвої термальної води; лікування захворювань нервової системи, обміну речовин, захворювань серцево-судинної системи і опорно-рухового апарату [14, с. 25].














[10-02-01][All for the tourists of]
Festival of taste brynza (0)

[09-08-20][Відпочинок і поради]
Магічна сила лікарських трав (0)
[09-09-18][Відпочинок за кордоном.]
Безтурботний відпочинок в Малайзії (0)
[09-08-15][Відпочинок за кордоном.]
Мальтійські розваги (0)