Четвер
18-11-15
12:51

Все для туристов [313]
Информация о г. Яремча
Все для туристів [308]
Інформація про м. Яремча
All for the tourists of [318]
Information is about the city of Yaremcha
Отдых в Буковеле - Отели [27]



Котедж
"Карпатська тиша"

Відпочинок у Яремче

0977739122 - Любов
0665020962



Вечер в Карпатах

Основні принципи і шляхи розвитку туризму в Карпатському регіоні 1








Основні принципи і шляхи розвитку туризму в Карпатському регіоні


Таблиця 1. Склад і калорійність основних продуктів харчування
Найменування продуктів    їстівна частина із 100 г продуктів, що засвоюється, (г)    Калорійність (калл)
     Білки     Жири     Вуглеводи    
1    2    3    4    5
ХЛІБОБУЛОЧНІ ВИРОБИ
Хліб житній     5,1    1.0    42,5    204
Хліб пшеничний білий     5,8    0,5    56,1    268
затони білі     7,5    1,0    49,5    240
Бухарі житні     7,7    1,3    64,1    306
Сухарі пшеничні     10,5    1,2    68,5    335
Галети     12,7    -    68,8    334
Течиво сухе     12,0    14,6    58,4    424
Борошно пшеничне     8,3    1,4    65,5    315
МОЛОЧНІ ПРОДУКТИ, ЖИРИ
Молоко коров'яче незбиране     2,8    3,5    4,5    62
Молоко сухе     22,8    24,4    36,3    469
Молоко сухе знежирене     32,5    0.8    48,0    338
Молоко згущене з цукром     6,8    8,3    53,5    324
Вершки сухі без цукру     16,9    40,6    28,9    566
Вершки згущені з цукром     6,2    18,2    45,9    383
Сир твердий, 40% жир.     22,5    19,9    3,4    292
Сир твердий, 50% жир.     21,4    30,3    2,5 _    379
Сир плавлений, 40% жирн.     19,4    17,9    1.9    254
Масло вершкове несолоне     0,4    78,5    0,5    734
Масло вершкове шоколадне     1,2    59,0    18,9    631
Масло топлене     -    93.5    -    869
Олія     -    94,9    -    882
Маргарин столовий     1.0    83,0    0,8    780
Сало свиняче     1,6    82,1    -    841
Жири тваринні топлені     -    99,7        897
Грудинка копчена     9,5    54,9    -    545
Яйця     12,0    11,4    0,5    157
Яєчний порошок     49,9    34,2    -    522

Продовження таблиці 1
М'ЯСО 1 М'ЯСНІ ПРОДУКТИ
Яловичина середньої жирності     19,6    5,3    -    138
Баранина жирна     15,1    27,4    -    316
Свинина м'ясна     20,4    4,0    -    121
Свинина жирна     13,1    36,0    -    390
Телятина     17,0    0,5    -    74
Кури     17,0    12,0    -    185
Ковбаса сирокопчена     20,4    37,4    -    431
Ковбаса напівкопчена     13,5    35,0    -    370
Ковбаса варена     12,0    26,0    -    290
Шинка     14,4    33,0    -    365
Свинина тушкована консервована     13,4    27,8    0,3    315
Яловичина тушкована консервована     16,5    12,4    0,4    186
Паштет м'ясний консервований     10,7    12,6    3,1    174
Паштет печінковий консервований     15,6    25,2    1,0    302
Сніданок туриста (яловичий)     20,5    10,4    -    176
Фарш ковбасний консервований     15,2    15,7    2,8    213
Риба і рибні продукти
Судак свіжий     16,0    1.0    -    72
Щука     17,9    0,7    -    79
Лящ     16,0    6,6    -    129
Сом     16,0    10.6    -    164
Короп     15,2    3,2    -    92
Оселедці солоні     10,8    8,1    -    129
Вобла сушена     42,9    5,8    -    229
Печінка тріски консервована     3,9    57,0    -    558
Горбуша консервована     18,9    7,0    0,5    144
Сом консервований в томаті     11,9    6,0    4,3    122
Камбала консервована в томаті     13,7    6,3    4,8    137
Лящ копчений     29,7    4,6    -    160
Крупи, макаронні вироби
Гречана     8,8    2,3    63,4    317
Манна     9,5    0,7    70,4    334
Вівсяна     8,9    5,9    59,8    336
Пшоно     8,4    2,3    62,4    324
Ячна     6,3    1,2    66,2    310
Пшенична; крупа "Артек"     12,5    0,7    71,8    326
Рис     6,7    0,9    72,8    334
Толокно     11,6    5,9    62,7    359
Макарони, вермішель     9,3    1 0,8    70,9    336
Горох     15,7    2,2    50,1    293
Квасоля     16,2    1,9    50,7    292

Цукор, кондитерські вироби
Цукор     -    -    99,8    400
Карамель льодяникова     -    -    89,2    337
Карамель з начинкою     -    -    82,6    330
Драже "Горіх у шоколаді"     5,4    17,5    66,1    484
Дукерки шоколадні "Грильяж"     5,4    27,0    62,2    514
Цукерки шоколадні з начинкою     3,6    9,9    71,8    390
Батончики горіхові     9,9    33,6    39,7    501
Ірис "Золотий ключик"     3,9    9,0    72,2    385
Шоколад молочний     6,9    39,9    44,2    556
Халва соняшникова     18,8    31,5    36,7    506
Халва тахінна     13,9    32,5    40,3    510
Варення     0,3    -    74,2    300
Овочі
Капуста     1,8    -    4 5    25
Капуста сушена     13,5    -    47,6    244
Картопля     1,7 -    -    20,0    86
Картопля сушена     6,1    -    72,3    315
Морква     1,0    -    7,4    34
Морква сушена     13,0    -    54,6    270
Буряк     1,2    -    8,8    40
Буряк сушений     7,4    -    54,3    248
Цибуля     2,0    -    8,9    44
Цибуля сушена     16,0    -    47В    264
Часник     5,4    -    21,6    115
Зелений горошок консервований     2,3    -    6,8    37
Перець фарширований консервований     1,4    6,3    9,9    101
Ікра кабачкова, баклажанна консервована     1,6    10,3    6,8    128
Томатна паста     3,5    -    15,0    76
Гриби білі свіжі     0,8    0,8    5.0    32
Гриби білі сушені     30,2    12,6    29.3    362
Фрукти, ягоди, горіхи
Яблука, смородина, малина, сливи, суниці, абрикоси, кавуни, дині     0,6    -    9,0    43
Сухофрукти     3,0    -    62,0    260
Курага     5,2    -    67.5    290
Ізюм     1,8    -    - 70.9    291
Горіхи волоські     13,6    56,0    11,7    621
Горіхи лісові     14,1    60,8    7,7    636
Напої
Чай з цукром     -    -    14,9    59
Кава з молоком     3,5    3,6    19,6    116
Какао     5,4    5,7    32,8    208
Кисіль фруктово-ягідний     0.2    -    17,3    70
Компот із сухофруктів     , ___ 0,6    -    21,1    85
Сік томатний     0,9    -    3,1    16
Сік яблучний     0,3    -    10,6    44
Сік виноградний     0,4    -    18,2    74

При розрахунках енергетичного балансу, потрібно врахувати, що при середніх фізичних навантаженнях добова норма 3400-4000 кКал. Ця норма в разі ускладнення природних умов (високогір’я, низької температури, тощо) і при підвищенні фізичних навантажень збільшується до 4600 —5000 кКал. Для того, щоб поповнити організм необхідними під час туристичної мандрівки, ми пропонуємо ряд висококалорійних продуктів. Хліб — це продукт, що задовольняє третину добової потреби людини в поживних речовинах. Можна зробити триденний його запас, а далі замінити його сухарями, галетами, печивом, сухарями, галетами, печивом. Макаронні вироби краще використовувати для приготування супів, оскільки промивати їх у польових умовах не дуже зручно. Крупи; Для походу рекомендуються такі види круп: рис, гречана крупа, пшоно, вівсянка. Практично всі крупи добре поєднуються з молоком із них можна готувати солодкі наші або подавати як гарнір до м’яса, оскільки він має довгий термін зберігання м’ясних страв. Жири. Рекомендується: олія, сало, а також маргарин. М’ясні продукти. Більша частина запасу м’ясних продуктів повинна бути у торговому до вживання вигляді: м’ясні консерви, сублімоване або спеціально підготовлене м’ясо, ковбасні вироби. Рибні консерви. В холодну пору року рекомендується вживати рибні консерви в олії, а влітку — в томаті. Свіжа риба має бути використана протягом одного дня. ЇЇ смажать або готують з неї рибну юшку. Також беруть із собою сушену рибу. Молочні продукти. Найкраще брати у туристичний похід згущені і сухі молочні продукти. Вони використовуються для приготування молочних каш, гарячих напоїв.
В раціон харчування туристів слід включити тверді сири. Їх доцільно вживати в першій половині дня, тому, що в цей період найвища їх засвоюваність. Також рекомендується брати в похід харчові концентрати, а самі сокові набори, до складу яких входять овочеві, круп’яні чи макаронні вироби, з додаванням жирів, м’яса, прянощів, а також сухі каші. Ці продукти дуже зручні при транспортуванні, добре зберігаються. Овочі і фрукти. Використовують переважно в переробленому вигляді — сушені цибуля, морква, сухофрукти тощо. Це обумовлюється незручністю транспортування і зберігання свіжих овочів і фруктів. Кондитерські вироби. Рекомендується брати різного роду булочки, халву, вафлі, печиво, шоколад. Не рекомендуються кондитерські вироби, які містять багато здоби, оскільки вони швидко псуються. Отже, пропонуємо скористатися цими нашими порадами під час туристичного походу.

 
РОЛЬ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА В ОРГАНІЗАЦІЇ ПОСЛУГ ХАРЧУВАННЯ ТУРИСТІВ

Важливий елемент в обслуговуванні туристів — послуги ресторанного господарства. Підприємства ресторанного господарства обслуговують досить різноманітний контингент відвідувачів-туристів як вітчизняних, так й іноземних, як організованих, так й індивідуальних. Для кожної категорії споживачів потрібні особливі методи, прийоми обслуговування.
Значну частку туристів складають організовані туристи (учасники конференцій, симпозіумів, з'їздів, конгресів, туристичні групи). Вони, як правило, харчуються в ресторанах, кафе, буфетах готелів і мотелів, де проживають. Для них організують триразове харчування чи за бажанням 1 чи 2-разове. Харчування організованих туристів здійснюється, в основному, за комплексним меню (2-3 комплекси), а в деяких випадках за вільним вибором. Оплата харчування здійснюється, як правило, за безготівковим розрахунком з використанням талонів. Особливо це характерно для харчування учасників з'їздів, конференцій, нарад та інших заходів. Організація, що проводить конференцію чи з'їзд, здійснює замовлення ресторану за попередньо виділеним лімітом, де визначається вартість повного раціону одного туриста. При складанні меню враховуються вимоги раціонального харчування та чергування страв за днями тижня, національні особливості кухні. Характерна риса обслуговування учасників вищезгаданих заходів — швидка подача страв, закусок, напоїв тому, що необхідно за короткий термін обслужити значне число відвідувачів. Для прискорення обслуговування столи сервіруються до підходу гостей. На столи рекомендується покласти екземпляри меню на наступний день, де відвідувачі відмітять страви, що бажають замовити. Метрдотель узагальнює замовлення й подає відомості завідувачу виробництвом. Такий метод організації обслуговування дозволяє скоротити час, необхідний для сніданку до ЗО хв., а обіду — до 40 хв. Крім того, туристи відвідують підприємства ресторанного господарства не з метою додаткового харчування, а для розваги тому, що споживають тут переважно напої, слухають музику, дивляться розважальні програми. Організація харчування масового туризму пов'язана з вирішенням цілого ряду проблем. Необхідно постійно покращувати якість їжі, забезпечувати раціональне харчування туристів, підвищувати перепускну здатність підприємств. Цьому може сприяти створення у великих туристичних центрах фабрик-кухонь, кулінарних цехів, що постачали б дрібні підприємства доготівельними напівфабрикатами та готовою кулінарною продукцією. Це дозволить скоротити персонал, покращити якість готових страв, залучити для приготування та контролю за якістю їжі інструкторів-кулінарів і лікарів-дієтологів. На турбазах, у таборах, центрах молодіжного туризму доцільно розробляти комплексні меню, вводити самообслуговування. З метою організації дозвілля, збільшення чисельності туристів, які відвідують ресторани та кафе задля розваг, необхідно створити підприємства нового типу: з невеликими кухнями, але з великими торговельними залами і танцювальними майданчиками. Індивідуальний туризм характеризується яскраво вираженою сезонністю, тобто піком масовості туристичних потоків у період літніх відпусток. Чисельність індивідуальних туристів зростає, особливо за рахунок автотуристів. Зважаючи на те, що ресторани та кафе готелів можуть бути зайнятими організованими туристами, для контингенту туристів слід відкривати в туристичних центрах підприємства ресторанного господарства на принципах самообслуговування, що мали б значну перепускну здатність. Асортимент готової продукції в цих підприємствах може бути скромним, але виготовлятись повинен у великій кількості та якісно. Такі підприємства мають бути доготівельними та працювати на напівфабрикатах і готовій кулінарній продукції (привезеній з фабрик-кухонь або заготівельних цехів), що дозволить скоротити час приготування їжі, підвищити продуктивність, якість, оперативність обслуговування та загальну ефективність підприємств. З року в рік збільшується частка індивідуальних іноземних туристів, це, в основному, люди з середніми або низькими грошовими доходами. Подорожують вони, як правило, в літній період, тому для них доцільно організовувати сезонні підприємства ресторанного господарства. При цьому велике значення для таких підприємств має вибір націночної категорії. Вони мають бути не вищими першого класу. Оскільки критерієм оцінки діяльності цих підприємств залишається рентабельність, то увечері, після закінчення роботи з масового обслуговування туристів, доцільно їх перетворювати на ресторани низького класу з розважальними програмами.
Спеціальні форми організації харчування туристів значно прискорюють обслуговування туристів. Так, на сніданок витрачається 15-20 хв, обід і вечерю — 25-30 хв.
Організація харчування за типом «шведського столу”
Для організації харчування туристів за типом «шведського столу» в ресторанах виділяють окреме приміщення чи частину його зручну для обслуговування. Біля каси вивішують інформацію про години роботи, вартість сніданку й обіду (з урахуванням 5% додаткової плати за високу культур обслуговування), а також асортимент продукції, що затверджується ще денно.
«Клубна форма» обслуговування поєднує в собі елементи «шведського столу» та традиційної (з офіціантами). Турист може взяти зі столу страву, що відповідає його смакам і в будь-якій кількості, а потім сідає до столу, що обслуговує офіціант.
«Експрес-сервіс» — найбільш оперативна форма обслуговування туристів, у загальному торговельному (обідньому) залі закладу харчування виділяється сектор, що позначається як «експрес сервіс». Меню містить обмежений асортимент страв. На кухні за «експрес- сервісом» закріплені спеціальні працівники, які приймають і виконують замовлення.
За бажанням туристів, які проживають у готелі, адміністрація ресторану повинна організувати харчування в номерах, за що із замовника стягується додаткова плата, що не перевищує 10% суми рахунку.
До прийому замовлень можуть залучатись буфети на поверхах, де встановлюється телефон або сигналізація для виклику до номеру чергового офіціанта. Крім того, замовлення може бути прийнятим у ресторані через чергового адміністратора чи метрдотеля (по телефону). У ресторанах великих готелів створюються спеціальні диспетчерські пункти.
Усі замовлення на обслуговування в номерах фіксуються в книзі попередніх замовлень. Обслуговування іноземних туристів проводиться за кредитними картками: «Американ експрес», «Дайнерс Клаб», «Бенк оф Америка/Віза», «Єв-рокард», «Експресс», «Мастер Кард», «Карт Бланш» та ін. Кожна фірма має свою емблему. Поряд з основною діяльністю заклади ресторанного господарства надають споживачам цілий ряд додаткових послуг:
виробничого характеру — виготовлення кулінарних і кондитерських виробів за замовленнями туристів (споживачів) з додатковим оформленням (нанесення спеціальних надписів, рисунків, орнаментів та ін.) або в особливо складному виконанні (нестандартних розмірів, обсягу, маси, конфігурації та ін.); приготування страв із сировини замовника на підприємстві; послуги кухаря вдома для приготування страв із сировини замовника; приготування складних страв до святкового столу та ін.;
з організації обслуговування — послуги офіціанта для сервірування столу й організації обслуговування урочистих заходів удома; доставка страв за замовленнями й обслуговування в номерах; комплектація та доставка за місцем проживання обідів і страв у банкетному виконанні (за індивідуальним замовленням); продовження терміну обслуговування урочистостей понад установленого режиму роботи підприємства; прийом замовлень на привітання з ювілейною датою та доставкою до вказаного часу святкового набору продукції; послуги мийника посуду за місцем проживання та ін;
з реалізації продукції — прийом попередніх замовлень на виготовлення напівфабрикатів, кулінарних і кондитерських виробів, комплектацію наборів у дорогу та ін.;
інші види послуг — консультації фахівців щодо приготування страв і сервірування святкового столу за місцем проживання; прокат столової білизни, посуду, наборів, інвентаря; надання відвідувачам настільних ігор,
виклик таксі за замовленням відвідувачів, надання відвідувачу дрібних побутових послуг (ремонт одягу, чищення взуття, прокат краваток та ін.), організація школи молодих господарок; музичне обслуговування банкетів за спеціальними сценаріями та ряд інших послуг і всіляких люб'язностей.

Сучасні проблеми розвитку та забезпечення якості ресторанних послуг

В системі туристичних послуг особливу увагу приділяють саме послугам харчування. Найбільш якісно задовольняють цю первинну потребу саме послуги ресторанного господарства. Підприємства ресторанного господарства обслуговують досить різноманітний контингент відвідувачів-туристів, як вітчизняних, так і іноземних, як організованих, так і індивідуальних. Для кожної категорії споживачів потрібні особливі методи, прийоми обслуговування тощо. Також ресторанне господарство створює умови для досягнення суспільних цілей розвитку туризму. У ресторанах зустрічаються та знайомляться люди з різних країн, тут створюється сприятливе оточення для взаєморозуміння, корисних ділових контактів, розвитку громадського та культурного життя. Ресторанне господарство отримує значну частку доходів як від внутрішнього, так і від міжнародного туризму, активізує валютні надходження, створює умови для «експорту» послуг і входження їх до міжнародного ринку. До того ж, «експорт» послуг здійснюється на досить вигідних умовах, тому що він не пов'язаний з транспортними витратами. У ресторанному господарстві зосереджена значна частина матеріально - технічної бази туристичної індустрії. Від якості будівництва, рівня устаткування й обладнання, різноманітності її типів істотно залежить ступінь комплексного обслуговування та задоволення потреб туристів у різних туристичних районах країни. Діяльність підприємств ресторанного господарства, що задовольняють потреби туристів, значною мірою пов'язана зі зміною потоку відпочиваючих у курортних і туристичних центрах. На жаль, сьогодні в Україні досить небагато ресторанів високого рівня, що можуть в повній мірі задовольнити потреби вітчизняних та іноземних туристів. Тому постає необхідність у негайному вирішенні проблеми високоякісного харчування вітчизняних і іноземних туристів. Ця проблема дуже актуальна на сьогоднішній день, адже протягом останніх років туристична індустрія розвивається дуже активно і проблемі громадського харчування приділяється особлива увага. З метою вирішення вище описаної проблеми, що полягає у організації високоякісного харчування в закладах ресторанного господарства на локальному рівні було проведено соціологічне опитування серед 10 популярних львівських ресторанів різного рівня класифікації на предмет впливу маркетингових чинників на діяльність закладів ресторанного господарства. Результати впливу даних чинників, які відображатимуть реальний стан речей на підприємствах ресторанного господарства і згідно яких відбуватиметься SWOT-аналіз в подальшій організаційній роботі на підприємстві, дозволять зробити правильні висновки щодо діяльності відповідних ресторанів та впровадженні нових змін, які забезпечуватимуть високоякісне харчування, обслуговування та рентабельність підприємства.
Так, в процесі соціологічного опитування студентами Львівського інституту економіки і туризму, було запропоновано власникам ЗРГ різного рівня класифікації три види анкет, що розглядали маркетингові чинники у відповідності до трьох груп: чинники внутрішнього середовища, макросередовища та мікросередовища; за десятибальною шкалою, згідно якої респондентові було запропоновано оцінити важливість представлених чинників для діяльності і розвитку відповідних підприємств харчування, закреслюючи потрібний код.
Отриманий результат має суб’єктивний характер, який розглядає:
•    вплив кожного фактора відповідної групи на діяльність підприємства,
•    вплив сукупності факторів відповідної групи на одне підприємство,
•    вплив факторів відповідного середовища в залежності від рівня класифікації ресторану,
•    вагомість впливу факторів відповідного середовища.
Тому, згідно проведених експертних оцінок на діяльність досліджуваних підприємств найбільше впливають чинники внутрішнього середовища (7,4 бали), де за співвідношенням рівня класифікації найбільшу вагомість сукупності чинників даного середовища мають ресторани класу „люкс” (8,1), слідом позицію займають ресторани вищого класу (7,4 б.), потім першого (6,7 б.). Серед чинників внутрішнього середовища найбільш вагомішим є кваліфікація та професійна майстерність персоналу (9,3 б.), інтер’єр та санітарно-гігієнічні умови споживання на підприємстві (9,0 б.), місце розташування підприємства (8,5 б.). Найменший вплив має чинник спеціалізації підприємства (5,1 б.) Враховуючи вище проаналізовані результати, головний акцент в діяльності слід ставити на підбір кадрів, які повинні відповідати класу ресторану. Для цього необхідно матеріально заохочувати, мотивувати працівників, проводити різноманітні тренінги по вдосконаленню майстерності, використовувати в управлінні кадрами нові технології та методи, провадити політику стабільності та кар’єрного росту, формуючи у персоналу довіру та відповідальність. Наступним елементом слугує забезпечення новаторства та індивідуальності в створенні інтер’єру та належних санітарно-гігієнічних умов, які забезпечуються залученням дизайнерів-аматорів, що створюватимуть певний інтер’єр, виходячи із спеціалізації ресторану та бізнес-концепції, застосовуючи комплекс заходів пов’язаних із дотриманням ергономічних умов та нормативів. І не менш важливим аспектом в розробленні бізнес-концепції ресторану, з подальшим здійсненням очікуваного результату, є місце розміщення підприємства, яке найбільш комерційно привабливим є в місцях масового відпочинку, центральних частинах міста, туристичних районах з великим рекреаційним потенціалом. Позицію нижче займає група чинників мікросередовища (6,5 б.), серед яких виділяється рівень сервісу при постачанні (8,7 б.), кількість постачальників продуктів і МТЗ на ринку (7,9 б.), міграція населення (7,3 б.). Найменш важливим чинником виступає склад сім’ї споживачів (3,6 б.). Так, вплив чинників мікросередовища в співвідношенні до класів є найвагомішим у ресторанів вищого класу (6,6 б.) і однаковими як для першого, так і для класу „люкс” (6,5б.). Чинники макросередовища на діяльність ресторанів мають найменший вплив (5,9 б.). Значна увага приділяється правовому регулюванню діяльності в країні (8,3 б.), науково-технічному прогресу (8,1 б.), природо-кліматичним умовам в країні та регіонах (6,4), найменший вплив здійснює різноманіття видів власності підприємств (2,5 б.).
Виходячи із поданих даних на діяльність впливає сукупність внутрішніх факторів, які керуються силами і засобами самого підприємства, а фактори макро- та мікросередовищ мають загальний характер, керуються уповноваженими сторонами, як зі сторони влади так і ресторанного закладу.
Здійснюючи ресторанний бізнес для прийняття того чи іншого рішення, необхідно враховувати сукупність відповідних чинників як мікро-, макро-, так і внутрішнього середовища, проводити комплекс заходів тощо.

Загальний рейтинг ресторанів

п/п    Вплив чинників внутрішнього середовища    Вплив чинників мікросередовища    Влив чинників макросередовища
1    Супутник(8.8 б.)    Арарат; Сім поросят(6,8 б.)    Арарат(6,6 б.)
2    Жорж (8,6 б.)    Дарвін; Прага; Еліта(6,6 б.)    Спліт (6,3 б.)
3    Дарвін(8,4 б.)    Три Оскари; Ностальгія; Спліт(6,4 б.)    Ностальгія; Еліта(6,1 б.)
4    Три Оскари(8,3 б.)    Супутник(6,3 б.)    Сім поросят(6,0 б.)
5    Спліт(7,7 б.)    Жорж(6,2 б.)    Три Оскари(5,9 б.)
6    Сім поросят(7,6 б.)    -    Прага(5,8 б.)
7    Арарат; Еліта(6,2 б.)    -    Дарвін(5,7 б.)
8    Прага(5,9 б.)    -    Супутник(5,4 б.)
9    Ностальгія (5,8 б.)    -    Жорж(5,2 б.)
10    -    -    -

Згідно вище наведених даних, можна зробити висновок на предмет впливу маркетингових чинників на діяльність десяти престижних ресторанів м. Львова. Вплив чинників внутрішнього середовища на діяльність ресторану „Супутник” є найбільшою і найвагомішою, де чинники мікро- та макросередовища впливають опосередковано. Для здійснення ефективної господарської діяльності підприємство використовує політику стабільності та кар’єрного росту із залученням висококваліфікованого персоналу, регулює рівень цін на підприємстві, зменшуючи собівартість продукції/сировини, застосовуючи механізовану працю та потужну техніку та нові технології, тим же збільшуючи прибутковість. В закладах швидкого обслуговування вплив маркетингових чинників зумовився зовсім іншим чином. Адже у Львові нараховується немала кількість фаст-фудів, які працюють за різними бізнес-концепціями, пропонуючи якісне обслуговування та певні додаткові послуги. Так, на ринку фаст-фудів виокремлюють чотири типи закладів швидкого обслуговування:
    Перший — фаст-фуди західного зразка (McDonald’s, Містер Снек, Баскін Робінс).
    Другий формат — заклади з національною кухнею (українська — Швидко, Пузата Хата, східна — Оріон, турецька — Гурме).
    Третій формат — так звані ресторани з «якірним» продуктом, що роблять ставку на якусь одну страву. Наприклад, піцерії нижнього цінового сегмента (МакСмак, Пан-піца, Челентано), заклади, що пропонують млинці (Блін Клінтон), страви з курятини (Ростикс), картоплі (Печена картопля, Смачна картопля).
     Четвертий формат — заклади Quick&Casual.
На початок цього року в лідери за кількістю ресторанів швидкого обслуговування вийшла мережа піцерій «Челентано» — 69 закладів по всій Україні, які здебільшого працюють за франчайзинговою схемою. У McDonald’s — колишнього лідера — 53 ресторани, Картопляна Хата (належить власникам ТМ «Челентано») налічує 30 точок, Два Гуся — 11, Швидко — 11.
Згідно дослідження, в якому прийняло участь десять закладів швидкого обслуговування, що розмістилися в центральній частині м. Львова, перший формат представляє мережа "McDonald's", а саме 2 заклади, що розташувалися на проспектах Шевченка та Чорновола; другий формат – заклади „Пузата хата” та „Картопляна хата”; третій – 2 заклади піцерії „Челентано”, Манджаро; четвертий – кафе „Біля фонтану”, кафе-бар „Цитрус”, кафе „Вероніка”. У львівських бістро спостерігається подібна закономірність впливу маркетингових чинників у співвідношенні першості. Першу позицію займають чинники внутрішнього середовища (7,3 б.), де основна увага приділяється кваліфікації і професійній майстерності (8,7 б.), слідом позицію займає місце розташування (8,5 б.), наступний чинник – режим роботи (8,0 б.), найменшої вагомості впливу на діяльність має чинник інтер’єру і санітарно-гігієнічних умов споживання на підприємстві (5,0 б.), значна увага приділяється спеціалізації закладу (7,8 б.) та рівню цін (7,4 б.). Друга позиція за чинниками макросередовища (6,2 б.), де правове регулювання в країні (8,1 б.) згідно опитування найбільше впливає на діяльність закладу швидкого обслуговування, слідом – науково-технічний прогрес в країні (7,9 б.), зміна доходів населення (7,1 б.), меншого впливу зазнає діяльність від природо-кліматичних умов в країні та регіоні (4,6 б.). Третю позицію займають чинники мікросередовища, серед яких виділяються чинники значного впливу – взаємодія з фінансовим оточенням підприємства (7,8 б.), міграція населення (7,2 б.), потреби населення в послугах (7,2 б.); помірного – кількість постійного населення та рівень сервісу при постачанні (6,6 б.); найменшого – склад сім’ї споживачів і взаємодія із засобами масової інформації та громадськими організаціями (3,9 б.) Найбільший вплив чинників внутрішнього середовища спостерігається в фаст-фудах третього формату (7,7 б.), найменший – у закладів швидкого обслуговування четвертого формату (6,8 б.). Вплив чинників мікросередовища має значну вагомість для закладів четвертого формату (6,5 б.), найменшу – для закладів першого формату (6,0 б.). Чинники макросередовища значно впливають на діяльність бістро другого формату (6,5 б.), менше – на третій формат (5,8 б.).
Загальний рейтинг впливу маркетингових чинників на діяльність фаст-фудів, що розміщуються в центральній частині міста, наведений в таблиці №2.
Зрозуміло, що концепція діяльності у кожного закладу швидкого обслуговування є різною та індивідуальною, так як ці заклади бачать перед собою різні пріоритети, але в загальному на діяльність як закладів ресторанного господарства (першого, вищого, „люкс” класів), так і фаст-фудів значно впливають чинники внутрішнього середовища, а саме місце розташування та графік роботи. Адже бістро забезпечують не лише якісним та поживним харчуванням споживачів, але і пропонують швидке обслуговування із масою додаткових послуг (організацією бізнес-ланчів, святкуванню ювілеїв, свят та дитячих днів народжень з масою цікавих анімаційно-розважальних заходів ). Бістро у порівнянні із ресторанами пропонує смачну їжу за помірні ціни, за рахунок самообслуговування та використання більш дешевої сировини у приготуванні страв.
Загальний рейтинг львівських бістро

Таблиця №2

п/п    Влив чинників макросередовища     Вплив чинників мікросередовища    Вплив чинників внутрішнього середовища
1    Пузата хата
(7,4б.)    Пузата хата
(7,3 б.)    Пузата хата, Манджаро
(7,9 б.)
2    Манджаро
(7,1 б.)    Кафе „Вероніка”
(7,0 б.)    Піца „Челентано”
вул. Князя Романа
(7,7 б.)
3    Ка

[10-03-13][Все для туристов]
Скалы Довбуша (0)

[09-08-15][Відпочинок за кордоном.]
Маврикій: острівні визначні пам'ятки (0)
[09-08-15][Відпочинок за кордоном.]
Мадагаскарські раритети (0)
[09-07-30][Відпочинок за кордоном.]
OAE: Визначні пам'ятки (0)