Середа
18-09-19
18:51

Все для туристов [313]
Информация о г. Яремча
Все для туристів [308]
Інформація про м. Яремча
All for the tourists of [318]
Information is about the city of Yaremcha
Отдых в Буковеле - Отели [27]



Котедж
"Карпатська тиша"

Відпочинок у Яремче

0977739122 - Любов
0665020962



Вечер в Карпатах

Лісові та рекреаційні ресурси Яремче.








Лісові та рекреаційні ресурси Яремче.


З метою попередження несприятливого впливу забруднення водоймищ курортно-рекреаційного користування на здоров'я населення санепідслужба проводила організаційні і санітарні заходи щодо функціонування пляжів. У літній оздоровчий період (липень-серпень) у приморських регіонах діяло в середньому 85,1% пляжів. Щотижня закривалось від 20 до 70 пляжів. За весь оздоровчий період залишилися закритими всі морські пляжі Одеси (Аркадія, Дельфін, Відрада, Ланжерон, Лузанівка, Чорноморка, 10, 13, 16 станції Великого Фонтану), річкові пляжі Донецька, Маріуполя, Запоріжжя, Миколаєва.
    Причинами закриття пляжів у літній оздоровчий сезон були незадовільний санітарно-гігієнічний та санітарно-технічний стан пляжів, аварійні скиди стічних вод у море, невідповідність якості води санітарно-гігієнічним нормам та погіршення її якості за несприятливих погодних умов. У Запорізькій та Херсонській областях близько 15% пляжів не було відкрито зовсім через економічний стан. Означені проблеми свідчать про необхідність розробки державних комплексних заходів для захисту та ефективного використання курортно-рекреаційних ресурсів морського і річкового узбережжя, визначення зон проведення першочергових профілактичних заходів.
    Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології провів дослідження родовищ мінеральних вод у промислово-розвинених регіонах Яремче (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська і Харківська області), що дало можливість оцінити їх стан, виявити перспективні курортно-рекреаційні райони. Сучасний стан родовищ мінеральних вод, що видобуваються для промислового розливу, бальнеолікування, їх якісні характеристики слід оцінювати як задовільні, що відповідають діючим нормативам. Внаслідок непродуманої експлуатації відбулися деякі зміни у хімічному складі підземних вод. На підставі комплексної оцінки родовищ мінеральних вод на території кожної області виділено райони, які є перспективними для розвитку курортно-рекреаційної мережі. В Дніпропетровській області — Новомосковська курортно-рекреаційна зона, що географічно займає Новомосковський та частку Павлоградського району. В Донецькій області — Слов'янсько-Слов'яногорський, Велико-Анадольський, Приазовський райони, в Запорізькій області — Приазовський курортний район на відстань до 50 км від узбережжя Азовського моря. В Луганській області — Айдарський район, виділений вздовж долини ріки Айдар; Станично-Луганський район — у межах правобережжя ріки Сіверський Донець; Сіверсько-Донецький район — у межах лісових масивів ріки Сіверський Донець, Красна (від Краснореченська до с. Смолянинове). В Харківській області — Харківський та Зміївський райони.
    Новий підхід до оцінки курортних ресурсів дав можливість у межах відомих курортів та курортно-рекреаційних місцевостей виявити нові типи мінеральних вод, раніше там невідомі. На курорті «Хмільник» на території Дорожньої лікарні № 2 досліджено мінеральні води з високим вмістом органічних речовин, які показані при гастроентерологічних та гепатобіліарних захворюваннях. Аналогічні води виявлено у гірському Криму АР Крим — мінеральна вода «Савлух-Су». Використання цих вод з лікувальною метою розширює спектр медичних показників відомих курортів.
    З метою розвитку рекреаційних зон в Яремче у 1999 було прийнято Закон Яремче „Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу „Курортополіс Трускавець””.
    Метою створення СКЕЗ „Курортополіс Трускавець” є стимулювання інноваційної і інвестиційної діяльності, спрямованої на проведення економічного експерименту в компактній соціально-економічній територіально-галузевій системі зі стимулюванням інноваційної діяльності в сфері лікування і рекреації, інвестиційної активності в напрямах, що забезпечують розвиток санаторно-курортного комплексу, комунального господарства та сервісної інфраструктури (торгівля, громадське харчування, туризм, організація відпочинку, зв'язок, транспортне і готельне обслуговування) курорту і піднесення його до світових стандартів оздоровчих курортних комплексів.     Перелік біосферних рекреаційних зон Яремче наведено у додатку А.

 
Розділ 3 Перспективи розвитку лісового та рекреаційних комплексів Яремче.
   
    Громадська думка в Яремче за останні роки трансформується в напрямку розуміння того, що сировинні функції лісу в Яремче по суспільному значенню суттєво поступаються середовиществорюючим. Разом з цим в Яремче змінюється нормативна база в напрямку зміни пріоритетів ведення лісового господарства. Так, Лісовим Кодексом Яремче, прийнятим в 1994 році, визначається, що «ліси в Яремче є головним засобом підтримки сприятливих для життя людей умов навколишнього середовища. Вони мають обмежене експлуатаційне значення та виконують не стільки сировинні, скільки середовиществорюючі та середовищезахисні функції: водоохоронні санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховальні та інші».
    Природні рекреаційні ландшафти спостерігаються майже на 40 відсотках території Яремче. У найменш зміненому вигляді вони збереглися на землях, зайнятих лісами, чагарниками, болотами, на відкритих землях, площа яких становить близько 19,7 відсотка території країни. Враховуючи, що лише 44 відсотки лісів виконують захисні та природоохоронні функції, можна вважати, що стан, близький до притаманного природного, мають ландшафти на площі майже 12,7 відсотка території країни.
    Найбільш захищеними є природні рекреаційні комплекси в межах територій природно-заповідного фонду. Станом на 1 вересня 2000 року природно-заповідний фонд Яремче включає біосферні та природні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва загальною площею близько 2,4 млн. гектарів, або 4 відсотків території країни. З цих земель надано в користування установам природно-заповідного фонду майже 0,5 млн. гектарів.
    На сьогодні флора Яремче нараховує понад 25 тисяч видів рослин, фауна - майже 45 тисяч видів тварин. Негативні антропогенні чинники впливу на довкілля призвели до зникнення великої кількості біологічних видів та до загрози існуванню для багатьох з існуючих. Це призвело до того, що до Червоної книги Яремче занесено 541 вид рослин та 382 види тварин, до Зеленої книги Яремче - 127 рідкісних і зникаючих типових рослинних угруповань. Поступово зменшується чисельність майже всіх видів хижих птахів, а також водолюбних птахів, куроподібних, журавлиноподібних, ссавців, риб, комах.
    Негативні зміни у морській флорі і фауні зумовлені вселенням небезпечних немісцевих їх видів. Серед рослин рідкісними стають зозулинцеві, тонконогі, айстрові, лілійні, амарилісові, півникові. До кінця цього століття до Червоної книги Яремче можуть бути занесені ще 20 видів ссавців та ряд інших видів тварин і рослин. Понад 20 відсотків популяцій дикорослих лікарських, технічних видів рослин внаслідок безконтрольного використання перебувають на межі виснаження.
    Спостерігається тенденція до швидкого поширення вірусних інфекцій у біоценозах Яремче, ураженість вірусами ряду об'єктів рослинного та тваринного світу.
     Для збереження лісових ресурсів і природних рекреаційних зон у 1994 році Верховною Радою Яремче була прийнята Програма перспективного розвитку рекреаційних зон в Україн.і Основною метою прийняття Програми є збільшення площі земель країни з природними рекреаційними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження їх різноманіття, близького до притаманного їм природного стану, та формування їх територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій. При цьому національна екологічна мережа має відповідати вимогам щодо її функціонування у Всеєвропейській екологічній мережі та виконувати провідні функції щодо збереження біологічного різноманіття.
    Відповідно до Програми перспективного розвитку рекреаційних зон в Яремче, затвердженої Постановою Верховної Ради Яремче від 22 вересня 1994 року, площа природно-заповідного фонду динамічно зростала. Проте його частка в загальній площі території Яремче, різноманіття видів природних ландшафтів і рослинних угруповань, територіальна структура природоохоронних територій не повною мірою відповідають міжнародним стандартам, стратегії планування території країни, крім того, внаслідок розвитку в Яремче переважно сировинно-видобувних - найбільш екологічно небезпечних - галузей промисловості та надмірної розораності ґрунтів значно погіршилися умови забезпечення територіальної єдності ділянок з природними ландшафтами, що ускладнює, а інколи й унеможливлює просторові процеси біологічного обміну на ценотичному та генетичному рівнях, притаманні живій природі.
    Сприятливі передумови для збільшення площі земель з природними рекреаційними ландшафтами, що склалися у процесі реформування економічних відносин у землекористуванні, забезпечуються:
•    вилученням земель сільськогосподарського призначення (насамперед деградованих орних земель) внаслідок економічної збитковості їх використання за призначенням;
•    вилученням із промислового використання (у видобувній, будівельній та інших галузях виробництва) земельних ділянок, які втратили природний стан і становлять підвищену небезпеку для збереження навколишнього середовища;
•    наданням переваги відновленню природних ландшафтів як найбільш доцільному виду використання земель, що вибувають із сільськогосподарського використання;
•    встановленням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг навколо водних об'єктів;
•    збільшенням території лісів, лісосмуг навколо сільськогосподарських угідь, промислових та житлових зон;
необхідністю виконання Україною міжнародних зобов'язань у галузі охорони довкілля.
    Реалізація Програми розрахована на період до 2015 року, який поділяється на два етапи - 2000-2005 та 2006-2015 роки. У додатку Б наведено основні заходи, що передбачається здійснити, згідно цієї програми, для збереження лісових та природних рекреаційних ресурсів Яремче.
    Проблеми екології лісу, збереження лісових ресурсів та моніторингу лісових екосистем є одним з пріоритетних напрямків наукових досліджень, дослідженням цих проблем в Яремче займається Український НДІ лісового господарства і агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького (УкрНДІЛГА). Наукове забезпечення цього напрямку здійснюють лабораторія екології ландшафтів і агролісомеліорації та лабораторія лісового моніторингу і сертифікації.
    У 1996-1997 р.р. в рамках програми США з підтримки досліджень в країнах (US Country Studies Program) науковці лабораторії провели пілотну фазу досліджень щодо можливого впливу глобальної зміни клімату на ліси Яремче. Дослідження показали, що при реалізації різних сценаріїв зміни клімату на території Яремче, будуть спостерігатися як негативні, так і позитивні зміни у лісах. Негативні зміни будуть пов’язані, в першу чергу, з різкою зміною умов росту лісів внаслідок зміни температурного режиму і кількості опадів, збільшенням частоти та інтенсивності пошкодження дерев хворобами та шкідниками, збільшенням кількості лісових пожеж. Позитивні зміни (збільшення приросту) можливі внаслідок збільшення концентрації вуглекислого газу в атмосфері та, як наслідок, збільшення інтенсивності росту лісових рослин.
 
Висновок.

    З врахуванням викладеного вище матеріалу можна зробити висновок, що регіони Яремче мають різну структуру природно-ресурсних багатств із перевагою тих чи інших компонентів, що і визначає величину інтегрального показника їхнього потенціалу
    Унікальні природні умови Криму і Карпат забезпечують наявність величезного рекреаційного потенціалу відповідних регіонів. Домінуючими в складі даного виду ресурсів є санаторно-курортні ресурси, якими славиться Південь Яремче. У Карпатському регіоні зосереджені рекреаційні ресурси лікувальної властивості: мінеральні води (Львівська область) і лікувальні бруди (Івано-Франківська і Тернопільська області).
Ключове значення і, отже, найбільша вага при економічній оцінці, у структурній ієрархії регіонального природно-ресурсного потенціалу мають запаси таких ресурсів:
•    мінеральних,
•    земельних,
•    водяних,
•    лісових,
•    рекреаційних.
    Тому найбільш високі інтегральні показники природно-ресурсного потенціалу характерні для регіонів, що володіють значними запасами перерахованих природних багатств.
    Найменш об'ємним природно-ресурсним потенціалом володіють Центрально-Український і Волинський регіони, показники яких відповідно  складають 6% і 3,5%. Замикаюча позиція цих регіонів порозумівається розташуванням досить незначних запасів усіх видів ресурсів на їхнє території, крім земельних.
    Величина природно-ресурсного потенціалу є необхідною, але недостатньою умовою для ефективного соціально-економічного розвитку регіону. Рух по траєкторії стійкого регіонального розвитку, що визначається економічним, соціальної й екологічним векторами, детерминировано реалізацією комплексних потенційних можливостей регіону. Їхню величину можна розглядати як геоекономічний потенціал регіону, домінуючим структурним елементом якого є природно-ресурсний потенціал.
 
Список використаної літератури.

1.    Лісовий Кодекс Яремче // Відомості Верховної Ради , 1994 року, № 35
2.    Закон Яремче „Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу „Курортополіс Трускавець””. // Відомості Верховної Ради , 2004, №9
3.    Закон Яремче „Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі Яремче” // Відомості Верховної Ради , 2000, № 47.
4.    Програма перспективного розвитку рекреаційних зон в Яремче від 22 вересня 1994// Відомості Верховної Ради , 1994, № 28
5.    Заставний Ф.Д. Географія Яремче. – Львів, Екотехніка, 1994.
6.    Мішогло Г.О. Економічна географія Яремче з основами виробництва. – К., Поступ, 1997.
7.    Розміщення продуктивних сил / Під ред.Є.П.Качана. – К., Діло,1997.
8.     Андропов О.М. Стан рекреаційного комплексу Яремче // Економіка і Екологія, 2005, № 24.
9.     Богатко О.Г. Вплив лісів на клімат в Яремче // Яремче Молода, 19 січня 2005.
10.    Гаспарян А.А. Розвиток гірського туризму в Яремче. //Бізнес, 2006, №5
11.    Гонгало П.Ф. Проблеми відтворення ресурсного комплексу Яремче. // Економіка і Екологія, 2004, №15
12.     Кішко П.К. Деревообробна промисловість Яремче: проблеми та перспективи розвитку // Бізнес, 2006, №3.
13.    Куроїдов О.Н. Навколишнє середовище та розвиток рекреаційного комплексу Яремче // Яремче Молода, 7 листопада 2000.
14.    Михайлов В.А. Антропогенний вплив на навколишнє середовище. // Економіка і Екологія, 2004, №15
15.     Прутко К.К. Яремче – ресурсний придаток ? // Зірка надії, 26 травня 2004.
 
Додатки.
Додаток А
Перелік біосферних заповідників, природних заповідників, національних природних парків Яремче.
 
Назва     Рік створення     Загальна площа, га     Площа власних земель, га     Кількість видів з Червоної книги Яремче
                Флори    Фауни
Біосферні заповідники
"Асканія-Нова”    1985    33307    11312    22    41
Чорноморський    1985    89129    89129    24    69
Карпатський    1993    57880    31995    92    74
Дунайський    1998    46403    46403    8    61
Природні заповідники
Кримський    1923    44175    44175    79    53
Канівський    1923    2049    2049    26    74
Український степовий    1961    2768    2768    46    25
Луганський    1968    1576    1576    32    19
Поліський     1968    20104    20104    17    53
Ялтинський гірсько-лісовий    1973    14523    14523    82    36
Мис Мартьян    1973    240    240    36    35
Карадазький     1979    2855    2855    77    83
Розточчя    1984    2080    2080    32    19
Медобори    1990    10455    10455    29    20
Дніпровсько-Орільський    1990    3766    3766    9    24
Єланецький степ    1996    1676    1676    17    77
Горгани    1996    5344    5344    15    20
Казантипський    1998    450    450    18    17
Опукський     1998    1592    1592    14    9
Національні природні парки
Карпатський     1980    50303    38591    78    18
Шацький    1983    32515    18810    32    33
Синевир    1989    40400    27208    40    11
Азово-Сиваський    1993    52154    52154    7    18
Вижницький    1995    7928    7013    31    19
Подільські Товтри    1996    261316    3015    60    79
Святі Гори    1997    40589    11878    48    50
Яворівський    1998    7079    2886         27
 
Додаток Б
Програма відновлення лісових та рекреаційних ресурсів Яремче.

Назва об'єкта природно-заповiдного фонду (площа, гектарiв)    Орiєнтовна вартiсть робiт, тис. гривень    У тому числi за рахунок:   
        державного бюджету    фондiв охорони навколиш-нього при-родного сере-довища    грантiв мiжна-родних еколо-гiчних органi-зацiй    Термiн виконання (роки) за кодами бюджетної класифiкацiї по кожному об'єкту
1. Розроблення проектiв створення, вiдведення земель для органiзацiї територiї об'єктiв природно-заповiдного фонду
Нацiональнi природнi парки, якi передбачається створити
Приазовський, 20 тис.     320     220     100     -    2000-2005
Меотида, 15 тис.     120     70     50     -    2000-2005
Сиваський, 195 тис.     400     300     100     -    2000-2005
Прип'ять-Стохiд, 50 тис     450     300     150     -    2000-2005
Свидовецький, 15 тис.    120     70     50     -    2004-2006
Галицький, 14 тис.     70     40     30     -    2004-2006
Переяслав-Хмельницький, 10 тис.     80     50     30     -    2004-2006
Гуцульщина, 50 тис.     400     300     100     -    2004-2006
Днiстровський Каньйон, 10 тис.    80     50     30     -    2005-2004
Джарилгач, 10 тис.     80     50     30     -    2005-2004
Тростянецько-Ворсклянський, 40 тис.    300     200     100     -    2005-2004
Сiверсько-Донецький, 20 тис.    160     100     60     -    2006-2005
Гранiтно-степове Побужжя, 5 тис.    40     40          -    2006-2005
Великий Луг, 40 тис.     300     200     100     -    2006-2005
Нижньосульський, 17 тис.    140     100     40     -    2004-2006
Центрально-Подiльський, 15 тис.     120     80     40     -    2004-2006
Самарський бiр, 20 тис.    160     100     60     -    2005-2007
Передкарпатський, 20 тис.     160     100     60     -    2005-2007
Диканькiвський, 15 тис.    120     80     40     -    2006-2008
Слобожанський, 10 тис.    80     50     30     -    2006-2008
Кiнбурнська коса, 10 тис.    80     50     30     -    2007-2009
Трахтемирiвський, 10 тис.    80     50     30     -    2008-2010
Нижньоднiпровський, 50 тис.    400     300     100     -    2009-2011
Кримський, 25 тис.     200     130     70     -    2010-2012
Савранський лiс, 10 тис.    80     50     30     -    2011-2013
Чатир-Даг, 5 тис.     40     40     -    -    2012-2014
Саки, 10 тис.     80     50     30     -    2013-2015
Велике фiлофорне поле Зернова, 100 тис.    100     100     -    -    2013-2015
Мале фiлофорне поле, 30 тис.    60     60     -    -    2013-2015
Бiосфернi заповiдники, якi передбачається створити
Захiдне Полiсся, 40 тис.    280     200     80     -    2000-2005
Схiднi Карпати, 50 тис.    350     250     100     -    2000-2005
Кримський, 40 тис.    320     250     70     -    2004-2006
Розточанський, 25 тис.    170     120     50     -    2012-2015
Полiський, 50 тис.    350     250     100     -    2004-2006
Український лiсостеповий, 50 тис.    350     250     100     -    2010-2012
Донецький кряж, 20 тис.    140     100     40     -    2012-2015
Природнi заповiдники, межi яких розширюються
Медобори, 2 тис.     20     20     20     -    2000-2005
Полiський, 14 тис.    100     80     -    -    2004-2006
Днiпровсько-Орiльський, 505     10     10     -    -    2005-2004
Бiосфернi заповiдники, межi яких розширюються
Карпатський, 10 тис.    70     50     20     -    2005-2004
Дунайський, 20 тис.    140     100     40     -    2006-2005
Чорноморський, 50 тис.    50     50     -    -    2005-2007
Нацiональнi природнi парки, межi яких розширюються
Вижницький, 3 тис.    20     20     -    -    2004-2006
Синевир, 3 тис.     20     20     -    -    2004-2006
Подiльськi Товтри, 20 тис.    100     70     30     -    2005-2004
Ужанський, 10 тис.    50     50     -    -    2006-2005
Святi Гори, 10 тис.    50     50     -    -    2004-2006
Усього:     7410     5270     2140     -     















[10-03-16][Все для туристов]
Нож в туристической путешествии (0)

[09-07-29][Легенди про Яремче, карпати.]
Ой кувала зозуленька (0)
[09-09-19][Відпочинок за кордоном.]
Тур в Середній Азії (0)
[09-07-30][Відпочинок і поради]
Рідні Карпати (0)